КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

УДК 37.02

Гайда Василь Ярославович -

методист відділу навчальних предметів та

професійного розвитку педагогів

Тернопільський обласний комунальний

інститут післядипломної педагогічної освіти

ORCID ID 0000-0003-3077-2311

e-mail: [email protected]

Зміст Державного стандарту базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості у ЗЗСО і визначає засади загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх важливості для соціалізації особистості учня [4]. Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим освітньої діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів важливого значення набуває уміння учнів здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати різні способи пізнавальної і творчої діяльності [4]. Випускник ЗЗСО повинен володіти сформованою цілісною системою фундаментальних знань, умінь та навичок, а також досвідом самостійної діяльності та особистої відповідальності, які важливі для реалізації власних якостей у високотехнологічному та інформаційному конкурентному світі.

Швидкий розвиток сучасних технологій потребує підготовки випускників, здатних швидко адаптовуватися до змін, критично мислити під час вирішення практичних завдань, здійснювати адекватну самооцінку своїх інтелектуальних і найбільш значущих особистісних якостей та бути готовими до систематичної самоосвітньої діяльності. Особливого значення за цих умов набуває організація та удосконалення процесу формування самоосвітньої компетентності учнів закладів загальної середньої освіти. Тому важливим є обґрунтування критеріїв, визначення рівнів сформованості й розробка методики оцінювання самоосвітньої компетентності учнів, що відповідала б її компонентному складу.

Становленню компетентнісного підходу в освіті присвячені роботи Н. Бібік, Л. Ващенко, І. Зимньої, О. Локшиної, О. Овчарук, О. Пометун, Дж. Равена, О. Савченко та інших, його впровадження в процес підготовки майбутніх фахівців розглядається В. Болотовим, Б. Гершунським, О. Хуторським, С. Шишовим та іншими. Деякі аспекти самоосвітньої компетентності особистості висвітлено в працях Н. Бухлової, Н. Кубракової, О. Фоміної.

З урахуванням сучасних досліджень педагогічної теорії та практики [1; 5; 7; 8; 9] та на основі власного досвіду [2; 3] нами визначено, що самоосвітня компетентність учнів закладів загальної середньої освіти являє собою інтегровану якість, що визначається певним чином організованими і систематизованими знаннями, самоосвітніми уміннями та навичками, чіткими мотивами діяльності, зацікавленості в якісній самостійній діяльності, прагненням до самовдосконалення, формуванням ціннісних орієнтацій, що дозволять успішно вирішувати питання самореалізації та саморозвитку, спрямованістю на здобуття освіти впродовж життя.

На основі узагальнення наукових досліджень [5; 7; 8; 9] та проведеного аналізу апробації комплексу знань, умінь і навичок учнів в умовах інформаційного освітнього середовища, на основі освітніх програм, нами виокремлено у структурі самоосвітньої компетентності учнів взаємопов'язані компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, організаційно-діяльнісний та рефлексивно-аналітичний.

Аналізуючи психолого-педагогічну літературу, розуміємо, що формування самоосвітньої компетентності учнів ЗЗСО вимагає систематичного, неперервного та поетапного застосування комплексу форм і методів навчання, які сприятимуть розвитку позитивних мотивів та ціннісних орієнтацій, викликатимуть потребу в систематичному поновленні й поглиблені предметних знань та розширення спектру самоосвітніх умінь, здійснювати контроль і рефлексію освітньої діяльності.

З метою запровадження ефективної педагогічної системи для формування вмінь учнями самостійно організовувати власну пізнавально-пошукову діяльність, варто розробити діагностичну систему, яка міститиме рівні, критерії та показники сформованості самоосвітньої компетентності.

Дослідженню питань визначення критеріїв сформованості самоосвітньої компетентності спрямовані праці О. Кисельової [7], Т. Яворської [10] та ін. Беручи до уваги теоретичні уявлення про змістовні характеристики та специфічні особливості процесу формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців у процесі їх професійної підготовки, Т. Яворська виділяє такі критерії сформованості самоосвітньої компетентності [10]: особистісний (передбачає усвідомлення особистісної та суспільної значущості самоосвіти, розуміння необхідності самостійної роботи з інформацією); знаннєвий ( визначає ступінь володіння теоретичними знаннями, як основою формування моделі майбутньої професійної діяльності); прагматичний (відображає ефективність та дієвість знань та вмінь, засвоєних учнями у процесі самоосвіти на практиці; (рефлексивний − визначає здатність до рефлексії, що дає змогу реально оцінювати власні можливості у порівнянні з можливостями інших людей).

О. Кисельова [7], на основі аналізу досліджень педагогічної теорії для з'ясування рівня сформованості компетентності самоосвіти майбутніх педагогів, пропонує такі критерії та показники: мотиваційний (наявність і характер внутрішньої потреби в самоосвіті, ціннісних орієнтацій і позитивних мотивів, емоційно-вольового механізму); організаційний (рівень розвиненості вмінь визначати мету самоосвіти,); інформаційно-діяльнісний (рівень володіння інформаційнопошуковими, інформаційно-аналітичними, технологічними вміннями); контрольно-оцінний (сформованість умінь контролювати, аналізувати власну самоосвіту, детермінувати її подальші цілі).

Касіянц С. Е. у дисертаційному дослідженні охарактеризовано та обгрунтовано критерії (мотиваційний, інструментальний, діяльнісний та рефлексивний) та показники (прагнення до постійного самовдосконалення та професійного зростання; володіння знаннями прийомів і методів організації ефективної економічної діяльності; здатність застосовувати отримані знання у процесі вирішення професійних задач; готовність студентів адекватно оцінювати результати власної професійної діяльності) самоосвітньої компетентності [6].

У подальшому дослідженні для оцінювання рівнів сформованості самоосвітньої компетентності учнів будемо послуговуватися такими критеріями: особистісний, знаннєвий, прагматичний та рефлексивний.

На підставі аналізу досліджень науковців [6; 7; 10] та власного досвіду [2; 3]. наведемо характеристики кожного із зазначених критеріїв самоосвітньої компетентності учнів та показниках їх прояву.

Особистісний критерій передбачає свідоме сприйняття учнем ролі самоосвіти для особистісного зростання, використання вільного часу для отримання нових знань та формування вмінь, розуміння необхідності самостійної роботи з освітніми ресурсами та засобами для оновлення та вдосконалення практичних навичок.

Знаннєвий критерій визначає рівень володіння учнями теоретичними знаннями та практичними навичками, що є основою особистісного зростання в освітній діяльності. Крім теоретичних знань слід також враховувати і їх якість (повнота та системність отримання предметних знань, вміння самостійно опрацьовувати навчальні матеріали). Належний рівень теоретичної підготовки учнів необхідний для ефективного та якісного виконання освітніх завдань, раціональним застосуванням набутих нових знань та вмінь. Показниками даного критерію варто виділити рівень засвоєння базових знань з фізики; розвиненість критичного мислення; вміння застосовувати в освітньому процесі різні джерела інформації.

Прагматичний критерій відображає ефективність та дієвість практичного застосування знань та вмінь, засвоєних учнями у процесі самоосвіти, здатність використовувати їх при вирішенні навчальних завдань, орієнтування в різноманітті своїх життєвих проблем, які можна вирішити за допомогою самоосвіти.

Рефлексивний критерій визначає здатність учня до рефлексії, що дає йому змогу реально оцінювати свої можливості у порівнянні з можливостями своїх колег, допомагає у плануванні, коригуванні власної траєкторії навчання, адекватної оцінки власних досягнень; здатність до визначення напрямків удосконалення самоосвітньої діяльності. Показниками даного критерію є оволодіння вміннями самовизначення, самоствердження та самореалізації учня в освітньому процесі.

Критерії оцінювання сформованості самоосвітньої компетентності учнів є основою для визначення рівнів сформованості цієї якості в учнів закладів загальної середньої освіти.

Визначенню рівнів сформованості самоосвітньої компетентності та їх характеристик присвячені праці науковців: С. Касіянц [6], О. Кисельова [7], Т Яворської [10] та ін.

Т. Яворська [10] виділяє такі рівні формування самоосвітньої компетентності: високий (характеризується сформованою потребою і переконаністю учнів у значимості самостійної навчальної діяльності, високою інтелектуальною активністю); достатній (характеризується володіння учнем знаннями з фундаментальних дисциплін, вмінням організовувати та планувати свою діяльність); середній (характеризується формуванням в учня мотиваційноцінніснного відношення до самостійної роботи); низький (характеризується відсутністю, або епізодичністю мотивації, яка виникає лише під впливом зовнішніх факторів).

У своєму дослідженні О. Кисельова [7] виокремлює 3 рівні формування компетентності самоосвіти, а саме: високий (свідоме сприйняття учнем самоосвіти як особистісної та суспільної цінності); достатній (внутрішня потреба в самоосвіті має епізодичний характер); низький (неусвідомленість значущості самоосвіти, стихійність самоосвітньої мотивації).

На основі аналізу праць науковців та відповідно до вищеописаних критеріїв і їхніх показників, визначемо наступні рівні сформованості самоосвітньої компетентності учнів ЗЗСО, а саме: початковий, середній, достатній та високий.

Зупинимося на характеристиці кожного із зазначених рівнів сформованості самоосвітньої компетентності учнів.

Початковий рівень характеризується відсутністю або тимчасовою мотивацією до самоосвіти та розвитку, пізнавальна інертність; учень не здатний самостійно освоїти нові поняттями та терміни; частково виконує репродуктивні дії; епізодичний інтерес до навчання; мінімальна самостійна діяльність. Цей рівень характеризується ситуативністю, нецілеспрямованістю усієї освітньої діяльності.

Середній рівень характеризується тим, що в учня починає формуватися мотиваційно-ціннісне ставлення до самостійної роботи, проте мотивація випадкова та епізодична. Учень не здатний самостійно застосувати знання при виконанні нових практичних завдань; орієнтується на типові завдання, іноді виконує завдання за алгоритмом; здатний освоїти новий навчальний матеріал лише під керівництвом вчителя.

Достатній рівень. Учень має ціннісні орієнтації і мотиви здійснення самоосвіти; має емоційно-вольовий механізм щодо подолання труднощів під час самоосвітньої діяльності; самостійно розв'язує типові задачі; здатен до самооцінки власних можливостей у здійсненні самоосвітньої діяльності; прагне до постійної роботи над собою в процесі здійснення освітньої діяльності.

Високий рівень характеризується сформованою потребою учнів у самоосвітній діяльності; прагненням оволодіти новими знаннями, вміннями та навичками; свідоме планування дій щодо виконання практичних завдань і вирішення їх найбільш раціональним способом; розуміння важливості вміння «навчатися впродовж життя». Мотиваційний компонент побудований на внутрішнх мотивах особистості. Учні виявляють пізнавальну мотивацію, прагнуть постійно займатися самоосвітньою діяльністю.

У подальших дослідженнях, послуговуючись наведеними критеріями та показниками рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів, передбачається створити модель процесу формування самоосвітньої компетентності учнів закладів загальної середньої освіти.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Бухлова Н. В. Сутнісний зміст поняття «Самоосвітня компетентність». Наукова скарбниця освіти Донеччини. 2008. № 1. С. 4.

2. Гайда В.Я. Суть самоосвітньої компетентності учнів закладів середньої освіти. Стратегії інноваційного розвитку природничих дисциплін: досвід, проблеми та перспективи: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Кропивницький, 21 березня 2019 р.) / гол. ред. колегії Н.А. Калініченко; ЦДПУ. Кропивницький, 2019. С. 23 – 25.

3. Гайда В.Я. Формування дослідницької компетентності учнів в позаурочній роботі з фізики. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018. Вип. 168. С. 72 –75.

4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: простанова від 23 листопада 2011 р. № 1392 (режим доступу https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п)

5. Довмантович Н. Г. Самоосвітня компетентність майбутніх фахівців у педагогічній теорії. Педагогічний процес: теорія і практика. 2014. Випуск № 3. С. 18– 22.

6. Касіянц С. Е. Самоосвітня компетентність майбутніх економістів : структурні компоненти та їх змістова характеристика. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Додаток 1 до Вип. 31, Том ІІ (44) : Тематичний випуск «Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору». К. : Гнозис, 2013. С. 120–129.

7. Кисельова О. Б. Сутність і критерії сформованості компетентності самоосвіти майбутнього педагогаю. Педагогіка та психологія : збірник наукових праць / за заг. ред. академіка І.Ф. Прокопенка, чл.-кор. В.І. Лозової. Х., 2010. Вип. 36. С. 70-76.

8. Коваленко Н. В. Формування самоосвітньої компетентності учнів основної школи сільської місцевості: автореф. дис…канд. пед. наук: 13.00.09, Інститут педагогіки АПН України, Київ. 2009. 20 с.

9. Мося І. А. Формування самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників: монографія. Дисер. канд. пед. наук, НАПН України, Ін-т проф.- техн. освіти, Киіїв, 2013. 296 с.

10. Яворська Т. М. Структура, критерії та рівні сформованості самоосвітньої компетентності у майбутніх фахівців економічної галузі. Професійна освіта: проблеми і перспективи. 2014. Вип. 8. С. 56-61.

REFERENCES

1. Bukhlova N. V. (2008) Sutnisnyy zmist ponyattya «Samoosvitnya kompetentnist». [Essential content of the concept of "Self-educational competence"] Naukova skarbnytsya osvity Donechchyny № 1

2. Hayda V.YA. (2019) Sut samoosvitn’oyi kompetentnosti uchniv zakladiv serednoyi osvity. [The essence of self-educational competence of secondary school students] Stratehiyi innovatsiynoho rozvytku pryrodnychykh dystsyplin: dosvid, problemy ta perspektyvy: materialy II Vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi.

3. Hayda V.YA. (2018) Formuvannya doslidnytskoyi kompetentnosti uchniv v pozaurochniy roboti z fizyky[Formation of research competence of students in extracurricular work in physics]. Naukovi zapysky. Seriya Pedahohichni nauky № 168.

4. Derzhavnyy standart bazovoyi i povnoyi zahalnoyi serednoyi osvity [The state standard of basic and complete general secondary education]

5. Dovmantovych N. H. (2014) Samoosvitnya kompetentnist maybutnikh fakhivtsiv u pedahohichniy teoriyi [Self-educational competence of future specialists in pedagogical theory]. Pedahohichnyy protses: teoriya i praktyka № 3

6. Kasiyants S. E. (2013) Samoosvitnya kompetentnist maybutnikh ekonomistiv: strukturni komponenty ta yikh zmistova kharakterystyka [Self-educational competence of future economists: structural components and their substantive characteristics] Humanitarnyy visnyk DVNZ

7. Kysel’ova O. B. (2010) Sutnist’ i kryteriyi sformovanosti kompetentnosti samoosvity maybutn’oho pedahohayu [The essence and criteria of formation of competence of self-education of the future teacher] Pedahohika ta psykholohiya : zbirnyk naukovykh prats

8. Kovalenko N. V. (2009) Formuvannya samoosvitn’oyi kompetentnosti uchniv osnovnoyi shkoly sil’s’koyi mistsevosti [Formation of self-educational competence of students of primary school of rural areas] avtoref. dys…kand. ped. nauk.

9. Mosya I. A. (2013) Formuvannya samoosvitn’oyi kompetentnosti maybutnikh kvalifikovanykh robitnykiv: monohrafiya [Formation of self-educational competence of future skilled workers: monograph] Dyser. kand. ped. nauk, NAPN Ukrayiny

10. Yavors’ka T. M. (2014) Struktura, kryteriyi ta rivni sformovanosti samoosvitn’oyi kompetentnosti u maybutnikh fakhivtsiv ekonomichnoyi haluzi [Structure, criteria and levels of formation of self-educational competence in future specialists in the economic field] Profesiyna osvita: problemy i perspektyvy

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Гайда Василь Ярославович – методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти

Наукові інтереси: теорія та методика навчання (фізика).

INFORMATION ABOUT THE AUTHOR

GAYDA Vasiliy – Methodist of the Methodology of Educational Subjects and Professional Development of Teachers Ternopil Regional Communal Institute of Postgraduate Pedagogical Education

Circle of research interests: theory and methodology of teaching (physics)

ГАЙДА Василь Ярославович. КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Анотація. Стаття присвячена проблемі швидкого розвитку сучасних технологій, що потребує підготовки випускників, здатних швидко адаптовуватися до змін, критично мислити, здійснювати адекватну самооцінку своїх інтелектуальних і особистісних якостей та бути готовими до систематичної самоосвітньої діяльності. Наголошується на важливості обґрунтування критеріїв, визначення рівнів сформованості й розробка методики оцінювання самоосвітньої компетентності учнів, що відповідала б вимогам, викладеним у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти. З урахуванням сучасних досліджень педагогічної теорії та практики та на основі власного досвіду автор уточнює суть та структуру самоосвітньої компетентності учнів закладів загальної середньої освіти, здійснює аналіз праць науковців, що займаються дослідженням визначення критеріїв та рівнів сформованості самоосвітньої компетентності. На основі аналізу досліджень науковців та власного досвіду автором наведено характеристики кожного із зазначених критеріїв самоосвітньої компетентності учнів та показники їх прояву. У подальших дослідженнях передбачається створити модель процесу формування самоосвітньої компетентності учнів закладів загальної середньої освіти.

Ключові слова: компетентність, критерій, освітній процес, показник, самоосвітня діяльність, самоосвітня компетентність.

ГАЙДА Василий Ярославович. КРИТЕРИИ И ПОКАЗАТЕЛИ УРОВНЯ СФОРМИРОВАННОСТИ САМООБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ УЧАЩИХСЯ УЧРЕЖДЕНИЙ ОБЩЕГО СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ.

Аннотация. Статья посвящена проблеме быстрого развития современных технологий, что требует подготовки выпускников, способных быстро адаптироваться к изменениям, критически мыслить, осуществлять адекватную самооценку своих интеллектуальных и личностных качеств и быть готовыми к систематической самообразовательной деятельности. Отмечается важность обоснования критериев, определение уровней сформированности и разработка методики оценки самообразовательной компетентности учащихся, которая отвечала бы требованиям, изложенным в Государственном стандарте базового и полного общего среднего образования. С учетом современных исследований педагогической теории и практики и на основе собственного опыта автор уточняет суть и структуру самообразовательной компетентности учащихся учреждений общего среднего образования, осуществляет анализ работ ученых, занимающихся исследованием определения критериев и уровней сформированности самообразовательной компетентности. На основе анализа исследований ученых и собственного опыта автором приведены характеристики каждого из указанных критериев самообразовательной компетентности учащихся и показатели их проявления. В дальнейших исследованиях предполагается создать модель процесса формирования самообразовательной компетентности учащихся учреждений общего среднего образования.

Ключевые слова: компетентность, критерий, образовательный процесс, показатель, самообразовательная деятельность, самообразовательная компетентность.

GAYDA Vasily. CRITERIA AND INDICATORS OF THE LEVEL OF FORMATION OF SELF-EDUCATIONAL COMPETENCE OF PUPILS OF GENERAL SECONDARY EDUCATION

Abstract. The article is devoted to the problem of rapid development of modern technologies, which requires the preparation of graduates who are able to quickly adapt to change, think critically, exercise adequate self-assessment of their intellectual and personal qualities and be prepared for systematic self-educational activities. Emphasis is placed on the particular importance of organizing and improving the process of forming the self-educational competence of students in general secondary education. Therefore, it is important to justify the criteria, determine the levels of formation and develop a methodology for assessing the self-educational competence of students, which would meet the requirements set out in the State Education Standard. Taking into account modern researches of pedagogical theory and practice and on the basis of own experience the author has specified the essence and structure of self-educational competence of students of institutions of general secondary education. The works of scientists who study the definition of criteria and levels of formation of self-educational competence are analyzed. The following criteria are distinguished for assessing the levels of students' self-education competence formation: personal, cognitive, pragmatic and reflective. On the basis of analysis of researches of scientists and own author the characteristics of each of the mentioned criteria of students' self-educational competence and indicators of their manifestation are presented. In further studies, using the criteria and indicators of the level of self-education competence of students, the model of the process of formation of self-education competence of students of general secondary education will be analyzed and proposed.

Keywords: competence, criterion, educational process, indicator, self-educational activity, self-educational competence.