АКТУАЛЬНІСТЬ ПИТАННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ У ОСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ

Комунальний заклад «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.№36 ім. Я Домбровського
м. Житомира

Адамович Ірина, Кулініч Олена

Визначення підлітком свого місця у процесі його соціалізації формується як  соціальна відповідальність, а саме внутрішнє визначення відповідальності перед суспільством за різні аспекти свого життя і життєдіяльності.

Змістове наповнення, сутність та особливості соціальної компетентності можна прослідкувати у працях науковців  С. Макаренко, А. Онкович  та ін., де наголошується соціальна компетентність як структурний компонент професійної компетентності, у своїх роботах дане питання піднімають  С. Архипова, Л. Лєпіхова, Л. Сохань та ін.

У нормативно-правових документах [2,3] визначено актуальні аспекти експерименту щодо виховання соціальної компетентності учня, які функціонально реалізуються у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 36
ім. Я. Домбровського м. Житомира. 

«Мотиваційною ідеєю експериментального дослідження є процес виховання соціально компетентної особистості, що має на меті моніторинг результату векторного формального і неформального впливу на особистість у межах навчального закладу для набуття нею власного соціального досвіду» [2].

Реалізація даного процесу передбачена упродовж чотирьох окремих  етапів [3], які об’єднано науково-педагогічними принципами експериментального процесу:

креативності – потенціалізація творчого підґрунтя освітнього процесу;

співпраці усіх людських складових освітнього процесу як питання інформаційної культури;

формування почуття впевненості підлітком у межах інформаційного освітнього простору навчального закладу;

реалізація педагогічної толерантності;

орієнтація на особистість у навчанні та вихованні учня у процесі формуванні його соціальної компетентності;

взаємозв’язку визначених законами освіти фізичного, соціального, духовного та психічного виховання;

формування, у певних частинах запровадження педагогічного менеджменту, тайменеджменту, управлінської діяльності.

 Актуальним інструментарієм упровадження принципів є використання аналітичного та діагностико-функціонального електронного комп'ютерного комплексу «Персонал – ψ» (версія 9.27) [1, 2, с.21], який включає діагностику, розроблення програм поетапного проведення досліду, формулювання основних пунктів Концепції соціально-педагогічного проектування у розвивально-виховному процесі освітнього навчального з метою подальшого прогнозування розвитку особистості у даному навчальному закладі тощо[3,1, с. 28].

Аналізуючи підсумки ІІ і ІІІ етапів у напрямі формування соціальної компетентності учня можемо зробити висновок:

-  соціалізація учня освітнього закладу, формування його соціальної компетентності є змістом певної кількості ключових компетентностей, що визначають його позиції: громадянську, професійну комунікативність, мовну та  побутову реалізації тощо;

- структура категорії «соціальна компетентність» уміщує поняття «професійна компетентність», «комунікативна компетентність», «соціальний інтелект»;

- достатньо наближеними у функціональному змісті є термін «життєва компетентність» і терміни словосполучення «соціально-психологічна  компетентність»;

- сутність поняття «соціальна компетентність» може, з іншого боку, містити структурні компоненти «соціальна відповідальність» та «соціальна впевненість» [2,3].

Підсумовуючи етапи реалізації проекту розвитку освітнього простору навчального закладу ми отримали підтвердження, що більшість підлітків, які проходили діагностику обізнані у питаннях громадянського та правового суспільства. Інтерпретація діагностики дає можливість якісного конструювання діагностико-розвивальних задач освітнього формування особистості учня. Окремо розробка дієвих заходів проводилась посеместрово і щорічно для кожної паралелі класів, які брали участь у експерименті.

Формування соціальної компетентності підлітка передбачатиме перехід до особистісно-розвивальної моделі учня, де його особистість буде розглядатись індивідуально-обдарованою в умовах взаємопов’язаного поєднання якісного медичного забезпечення, співтворчої педагогічної та психологічної підтримки.

Література:

1. Киричук В. О. Проектування навчально-виховного комплексу в комп’ютерному комплексі «Універсал-3»: навч. – метод. посіб. / В. О. Киричук. – К.: Інфосистем, 2011. – 241 с. – Бібліогр.: 242 с.
2. Лист МОН ДНУ «Інститут модернізації освіти» «Про затвердження Звіту про завершення ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи» від 16.10.2018 р. № 22-1/10-3686.
3. Наказ МОН «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі загалноосвітньої школи І-ІІІ ст. №36 ім. Я.Домбровського м. Житомира» від 04.03.2016 р. №228 // Режим доступу: old.mon.gov.ua/ru/about-ministry/normative/5269