МАТЕМАТИЧНІ ЗАДАЧІ ПРОДУКТИВНОГО ХАРАКТЕРУ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ЗВО

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Тетяна Ярхо

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Ємельянова Тетяна

Харківський національний університет будівництва і архітектури

Легейда Дмитро

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Пташний Олег

Відповідно до нашого розуміння природи креативності [6, с. 158], вона визначається діалектичним взаємозв'язком розумових здібностей та мотиваційних цінностей.

Отже, креативні здатності особистості є обумовленими, у тому числі, внутрішньою пізнавальною мотивацією, яка, на нашу думку, виховується в такому навчальному процесі, в якому об’єднано викладання, вивчення і саморозвиток особистості.

Вважаємо, що саморозвиток та самовдосконалення майбутніх фахівців відбувається протягом їх самостійної пізнавальної діяльності спочатку навчального, а потім наукового характеру. До важливих засобів формування креативного мислення здобувачів у процесі самостійної навчальної пізнавальної діяльності відносимо розв'язання математичних задач продуктивного характеру. Пояснимо смисл продуктивності навчання.

За результатами узагальнення щодо трактування відомими вченими концепту «продуктивне навчання», дослідниця Н. Б. Яновська визначає його як навчання на основі конструювання знань, що супроводжується аналізом і рефлексією, грунтується на засвоєнні інформації за рахунок постановки та реалізації цілей навчання тими, хто навчається, при підтримці педагогів [5, с. 148]. Спираючись на наведене означення Н. Б. Яновської, з урахуванням результатів розвідок педагога С. М. Лукашенко стосовно розробки моделі розвитку дослідницької компетентності здобувачів ЗВО [2], виділяємо наступні основні типи математичних задач продуктивного характеру за їх змістом.

1. Задачі теоретичного змісту, що включають: виконання за зразком доведення математичного твердження із докладним обґрунтуванням його логічних кроків; самостійне доведення математичного твердження; складання структурно-логічної схеми доведення; утворення алгоритму розв’язання типової задачі.

2. Задачі на визначення невідомих величин, що передбачаютькомбіноване застосування необхідних теоретичних фактів з різних аспектів певної теми або різних розділів курсу.

3. Задачі з вимогами, що трансформуються, які передбачають: різні варіанти значень та структур початкових даних; різні методи (способи) розв’язання.

4. Задачі на самостійне складання та розв’язання нових вправ, що включають: формування і вирішення завдань, зміст яких передбачає повну (або часткову) заміну даних (або вимог) задачі-зразка; самостійне формулювання і вирішення завдань за наданою ідеєю.

5. Прикладні та професійно-орієнтовані задачі.

Розв’язання вказаних задач акцентує увагу на міжпредметних зв’язках, позитивно впливає на здатності та готовності майбутніх фахівців технічного профілю «як суб’єктів спеціалізованої діяльності до раціонального і успішного застосування у професійній сфері» [1, с. 122-123; 4].

Таким чином, розв’язання задач продуктивного характеру підвищує когнітивні здатності майбутніх фахівців та їх мотивацію до навчання, створюючи міцний фундамент для подальшого успішного вирішення навчально-дослідницьких проблем. Услід за С. М. Лукашенко, вважаємо, що зазначене успішне вирішення передбачає вміння формулювати проблему і мету дослідницької роботи, планувати її вирішення з використанням відомих та власних алгоритмів і схем, самостійно оволодівати новими методами дослідження, набувати знання і здатності, у тому числі, із застосуванням нових інформаційних технологій, проводити дослідження за готовою або самостійно розробленою програмою [2, с. 76-77].

Погоджуючись з позицією Н. Б. Яновської [5, с. 149], підкреслимо, що успіх самостійної пізнавальної діяльності здобувачів ЗВО в частині розв'язання задач продуктивного характеру у значній мірі, визначається наявністю заснованого педагогами творчого середовища, в якому стимулюються та заохочуються ситуації успіху, а також проявляється толерантність до певних утруднень і окремих невірних результатів.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Бутакова, С. М. (2013) Организация профессионально направленной математической подготовки студентов технического вуза. Сибирский педагогический журнал, 6, 120 – 125.

2. Лукашенко, С. Н. (2012) Модель развития исследовательской компетентности студентов вуза в условиях многоуровневого обучения (на примере изучения математических дисциплин). Образование и наука, 1 (90), 73–85.

3. Рассамагина, Ф. А., Новоселов, С. А. (2016) Интегративные математические задачи с изменяющимися условиями как средство формирования творческой компетентности студентов. Педагогическое образование в России, 6 (1), 51 – 56.

4. Самарук Н. М. (2010) Професійна спрямованість начання метаматичних дисциплін як чинник ефективного формування готовності до професійної діяльності. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2. - URL : http://nbuv.gov.ua/VIRN/Vnadps–2010–2–20 (дата звернення 17.11.2017 р.).

5. Яновская, Н. Б. (2013) Концепция продуктивного обучения как основа развития личности посредством создания рефлексивно направленной образовательной среды. Ярославский педагогический вест ник, 3, 147 – 150.

6. Ярхо, Т. О. (2017) Теоретичні і методологічні основи фундаменталізації математичної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю у вищих навчальних закладах: дис.… д-ра пед. наук: 13.00.04 / Т. О. Ярхо. – Харків, 2018. – 616 с.