ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ У СТУДЕНТІВ

Дефорж Ганна

доктор історичних наук, доцент,

доцент кафедри біології та методики її викладання

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький, Україна

Світогляд – система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс і мету життя, які визначають діяльність індивіда або соціальної групи та органічно включаються у людські вчинки й норми поведінки [1].

Науковий світогляд – цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й до себе. Для наукового світогляду характерне правильне розуміння минулого і сучасного світу, цілісне бачення його наукової картини. Наукова картина світу – система уявлень про найзагальніші закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин. Вона певною мірою є елементом світогляду людини, адже кожен має певне уявлення про те, «звідки взявся світ», «як з’явилося життя на Землі». На основі наукових даних про тенденції розвитку явищ природи можна передбачати їх у майбутньому (так, астрономи визначають наступне затемнення Сонця, вчені-геофізики – землетруси та ін.) [2].

На сьогоднішній день більшість прогресивних науковців природничого спрямування притримується наукового світогляду, підґрунтям для якого стала теорія еволюційного вчення Чарльза Дарвіна, яка згодом переросла у синтетичну теорію еволюції – синтез генетики, дарвінізму, палеонтології, систематики, молекулярної біології та ін. наук. Починаючи з третього курсу, студенти природничо-географічного факультету спеціальностей «Біологія та здоров’я людини. Хімія», «Природничі науки» мають такі теоретичні дисципліни, як «Історія науки і техніки», «Теорія еволюції», «Історія біології», «Історія природничих досліджень», «Історія формування світогляду в біології», які покликані формувати у студентів науковий, діалектико-матеріалістичний світогляд, сприяють росту загальної ерудиції, є органічним доповненням до циклу загальних дисциплін, що вивчаються у ВНЗ.

В умовах сьогодення, коли інтегровані природничі дисципліни – це новинка на ринку освіти, формування цілісного природничо-наукового світогляду справа не проста. З одного боку – це дефіцит спеціалістів, що могли б викладати ці інтегровані дисципліни, які об’єднують фізику, хімію, біологію, географію, екологію та ін. науки в одній дисципліні. А з іншого боку – це дефіцит розумних, всебічно розвинених студентів, готових до вирішення надскладних задач, які ставляться перед ними. Також інтегровані курси з природничих наук повинні бути цікавими, змістовними, науковими, теоретично і практично обґрунтованими, затребуваними у слухачів та впроваджені у практичну і прикладну діяльність людини.

Науково-природничий світогляд відіграє важливу роль у формуванні освітньої культури і пристосуванні молодої людини до ринку інтелектуальної праці. У педагогічному вищому навчальному закладі цей світогляд прокладає їй шлях до професійного зростання, і врешті-решт до високого морального та соціального стану.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Філософський енциклопедичний словник / Бистрицький Є.К. та ін.; за ред. В.І. Шинкарука. Київ : Абрис, 2002. С. 569-570.

2. Навчальні матеріали онлайн. Педагогіка. Формування наукового світогляду [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://pidruchniki.com/1220041135023/pedagogika/formuvannya_naukovogo_svitoglyadu – Дата звернення: 07.10.2019.