Інструменти доступності

  • вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ТЕХНІК МАЛЮВАННЯ В РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Ладуха Наталія Михайлівна

(магістрант навчально-наукового інституту педагогіки і психології)

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, м Суми

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Н.П. Данько

Анотація. У статті розглядається доцільність використання нетрадиційних технік малювання для розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку у ЗДО. Це обумовлено тим, що пріоритетним завданням дошкільної освіти в Україні є розвиток творчої особистості дитини.

Ключові слова: нетрадиційні техніки малювання, діти дошкільного віку, творчі здібності.

На сучасному етапі розвитку незалежної України особливого значення набуває творча діяльність її громадян, а розвиток творчих здібностей стає одним з пріоритетних завдань як освіти, так і педагогічної науки. Про це йдеться в нормативно-правових документах, що регламентують діяльність дошкільних навчальних закладів в Україні, зокрема в Базовому компоненті дошкільної освіти як в Державному стандарті дошкільної освіти України. Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, її метою визначається розвиток особистісної культури дитини через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності. При цьому дитина має займати активну, самостійну, творчу життєву позицію.

Дослідженням проблеми розвитку творчості в дітей займалося чимало психологів та педагогів. В. Сухомлинський у своїх працях зазначав, що ми повинні відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньої творчої, інтелектуально-повнокровної праці. Л. Виготський, В. Мухіна, Д. Ельконін, а також Н. Ветлугіна, Н. Сакуліна, Т. Комарова, Т. Казакова у своїх роботах зазначали можливості розвитку творчості в різних видах діяльності, а особливо в художній.

Значний внесок у дослідження проблеми розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку зробили сучасні науковці Н. Гавриш, В. Моляко, М. Поддьяков, Т. Піроженко, Н. Портницька, О. Трусова, Р. Чумічева та інші, які зазначають, що одним з механізмів розвитку творчих здібностей дитини є залучення її до активної практичної діяльності, і підкреслюють роль продуктивних видів діяльності як засобів розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку.

Н. Данько вважає, що творчі здібності – це складне психологічне явище, яке не виникає само по собі і не є природним арсеналом вже «готових благ». Підґрунтям їх можуть бути задатки, які притаманні кожній людині. Чим вище рівень розвитку здібностей людини, тим більше можливостей відкривається для її творчої діяльності [1]. Із загальної проблеми розвитку творчих здібностей можна виокремити аспект використання нетрадиційних технік малювання, як засобу розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку.

Під час організації образотворчої діяльності дітей дошкільного віку вкрай важливо відходити від шаблонності, суворої регламентованості, орієнтації на конкретний результат, надаючи дітям свободу самовираження. При цьому йдеться не лише про образні уявлення дитини і бажання передати їх у малюнку, а й про можливість вибору художніх засобів і технік. Адже що більшою кількістю прийомів володіє дитина, то більше можливостей вона має для створення художнього образу [3]. Тому поряд з використанням традиційних художніх матеріалів ефективним засобом підвищення мотивації до образотворчості є ознайомлення дітей з нетрадиційними техніками малювання.

Ґрунтуючись на визначенні поняття «традиція» – того, що існувало в минулому й ефективно використовується та передається наступним поколінням протягом тривалого часу, традиційними художніми техніками можна вважати ті, які існують тривалий час, передаються митцями наступним поколінням і виправдали себе в процесі навчання та введені до змісту сучасних програм.

Нетрадиційні – це нові художні техніки, відомі чи маловідомі, які ще не набули широкого вжитку в масовій практиці, хоча їхнє використання може давати цікаві й несподівані ефекти для зображення певних образів, розкриття тем, розвитку дитячої образотворчості. На відміну від традиційності, нетрадиційність дає широкі можливості відійти від стереотипного, побачити в кожній роботі індивідуальність дитини.

Попри незначну кількість досліджень у цьому напрямі, застосування образотворчого мистецтва, зокрема й нетрадиційних технік, впливає на поліпшення фізичного та психічного стану дітей, а отже, з успіхом може використовуватися в роботі педагогів дошкільних закладів з метою усунення переживань дітей, покращення їхнього емоційного стану, отримання на­солоди від творчого процесу тощо.

Нестандартні підходи до організації образотворчої діяльності дивують і захоплюють дітей, тим самим, викликаючи прагнення займатися такою цікавою справою. Оригінальне малювання розкриває творчі можливості дитини, дозволяє відчути фарби, їхній характер і настрій.

Помітно, що нові техніки набувають дедалі більшого поширення в практиці викладання образотворчого мистецтва в сучасних дитячих навчальних установах. Тому техніки, які ще 5-6 років тому були виключно «нетрадиційними», сьогодні активно впроваджуються в практику, тож можна вважати, що слово «нетрадиційні» поступово втратить свої значення.

Кількість матеріалів, що використовуються, збільшилася, а якість дозволяє застосовувати їх в іграх з найменшими дітьми, оскільки вони є абсолютно безпечними. Цікавим і ефектним є поєднання різних матеріалів для малювання в одній роботі, наприклад, традиційного застосування акварельних, гуашевих фарб, олівців з іншими художніми (клеєм, тушшю, восковими олівцями) матеріалами та цілком доступними матеріалами, які рідко використовуються на заняттях – сіль, мило, крохмаль, жовток яйця та ін.

Що стосується нових інструментів, які використовують для малювання, то їх різноманіття безмежне – це й природні матеріали (овочі та фрукти, листя, квіти, мушлі та ін.), різні види паперу та картону, якими можна малювати (зім’ятий, гофрований, скручений, краєчком чи жмутом та ін.), тканини (мереживо, мішковина та ін.) і нитки; малювання гумкою, поролоном, зім’ятим целофаном, формами для печива, пластиліном і навіть піском та ін. Крім цього, з’являються й нові художні техніки, пов’язані з аплікацією і ліпленням. Так, для аплікації використовуються і природні матеріали, і макаронні вироби, крупи, тканина, ґудзики та ін., що сприяє народженню цікавих способів роботи з ними.

Незважаючи на легкість і доступність застосування таких художніх технік, усе ж існують специфічні особливості, які потрібно знати педагогу. Літератури на означену тематику недостатньо; крім цього, у ній подається здебільшого перелік, опис технік, однак обмаль досліджень спектру художніх образів, які можна створити за допомогою конкретних технік, і найголовніше, методик роботи з дітьми різних вікових груп; а також мало показано, як ускладнюються прийоми роботи дитини в межах конкретних художніх технік.

Бібліографія

  1. Данько Н. П. Розвиток творчих здібностей молодших школярів [Текст] / Данько Н. П. // Початкова школа. – 2013. – № 4. – C. 1–2.

  2. Казакова Р. Г. Малювання з дітьми дошкільного віку: нетрадиційні техніки, планування, конспекти занять / Р. Г. Казакова, Т. І. Сайганова, Є. М. Сєдова. — М. : Сфера, 2005. – 184 с.

  3. Шульга Л. М. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання: [Конспект лекцій і занять (за матеріалами власного досвіду)] / Л. М. Шульга. – К.: ІСДО, 1996. – 236 с.

 

Додати коментар

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись