СПРИЙНЯТТЯ І ОСМИСЛЕННЯ - БАЗОВІ СКЛАДОВІ МЕХАНІЗМУ РОЗУМІННЯ СТУДЕНТАМИ НАУКОВОГО ЗНАННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Ємельянова Тетяна

Однією з основних проблем освіти залишається проблема розуміння наукового знання. Проблема одержання особистістю наукового знання в освітньому просторі вищої школи нерозривно пов'язана з проблемою формування когнітивних здібностей та отримання когнітивного досвіду. Когнітивні здібності визначають динаміку пізнавального процесу і обумовлюють функціональний рівень мислення. Основним механізмом мислення являє собою процес розуміння, який організований як когнітивний багатоступеневий механізм. Його базовою основою є процеси сприйняття та осмислення одержуваної інформації.

Проблема сприйняття і усвідомлення, як проблема отримання «досвіду», повинна бути досліджена в межах сучасного розуміння механізмів формування когнітивного простору та визначення факторів, які впливають на процеси активізації пізнавального простору. У пізнавальному процесі характеристики когнітивного простору (закладена інформація) можуть виявлятися лише у взаємодії чи в процесі одержання нового досвіду. Базову функцію виконує момент усвідомлення одержуваного в навчальному процесі «досвіду», коли підключається процес осмислення – процес порівняння з попереднім «досвідом» [1].

Осмислення або розуміння – процес порівняння отриманого «досвіду» з раніше набутим «досвідом». Процес осмислення супроводжується суб'єктивними відчуттями – емоціями, які оцінюють задоволеність або незадоволеність результатом порівняння. Проблема осмислення, усвідомлення особистістю одержуваного досвіду (наукового знання) повинна розглядатися у взаємозв'язку когнітивної активності з емоційними процесами, які обумовлені внутрішніми сенсорними механізмами.

Сучасні підходи до фізичного уявлення про когнітивні процеси сприйняття і запам'ятовування образів інформаційних потоків ґрунтуються в рамках концепції до модулювання нейронної системи як нейродинамічної організації із урахуванням гіпотези про функціональні моди когнітивного простору [2]. Якщо сприйняття інформаційного образу можна трактувати як створення модельного уявлення ментального образу і збереження його коду в когнітивному просторі пам'яті, то усвідомлення отриманої інформації є наступним кроком у процесі розуміння і являє собою інформаційний відгук когнітивної системи на вхідний сигнал. Цей відгук обумовлює суб'єктивні відчуття, які призводять до емоційної активності, що створює передумови до переходу на наступний рівень процесу розуміння.

Детальне розуміння механізму осмислення наукового знання визначить підхід до освітніх технологій як технологій удосконалення процесу розуміння, та розвитку активізації мислення особистості у навчальному процесі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Ємельянова, Т. В., Нестеренко, В. О. Про механізм активізації пізнавального простору особистості в процесі мислення. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2017. № 3 (67). С. 165–175.

2. Макин, Р. С., Лисин, В. В. Нейродинамический подход в исследовании механизмов индивидуальной человеческой памяти. Вестник Димитровградского инженерно-технологического института Ядерных исследований МФТИ. 2013. № 1 (1). С. 41–46.