ТКАЧЕНКО ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Калініченко Надія

Педагогічний колектив Богданівської школи під керівництвом директора розробив і наповнив конкретним змістом етапи залучення школярів до творчості, дослідництва в процесі трудової підготовки [3].

На першому етапі учні виконували досліди навчально-практичного характеру, і в ході практичної діяльності перевіряли наукові рекомендації. Індивідуальна практика учня дозволяла робити особисті наукові і морально-етичні надбання. Другий етап – досліди навчально-пізнавального характеру, де учні практично використовували набуті знання в умовах сільськогосподарського виробництва, вчилися у процесі порівняння відслідковувати наукові закономірності, збагачували пам’ять знаннями й розвивали інтелект, уяву, творчість. На третьому етапі проводилися досліди творчого характеру, розраховані на тривалий час. Їх виховне і розвивальне значення полягало в тому, що учні самостійно опрацьовували науково-теоретичні джерела, вдосконалювали схему і методику досліду, набували практичних умінь дослідника, відкривали для себе особливості світу професій, зокрема в галузі селекції.

Вихованці Богданівської школи мали широкий спектр творчого застосування знань, освоювали методи наукового пізнання, отримували нові ґрунтовні усвідомлені знання, були діяльнісними й ініціативними в організації пошукової, творчої праці, вчилися переборювати труднощі.

Виключно актуальним був метод навчально-технічних досліджень, суть якого полягав у тому, що учням пропонувалося дослідити або навіть експериментально перевірити певне технічне явище. Наприклад: науково обґрунтувати конструкцію колінчастого вала в одноциліндрових і в багатоциліндрових двигунах. У процесі підготовки тракторного агрегату до роботи майстер виробничого навчання застосовував метод «технічних дефектів», коли учні мали виявити несправність, фіксуючи її ознаки, вчилися усувати причини, що її викликали. Завдяки таким навчальним ситуаціям у старшокласників виховувалася самостійність, ініціатива, професійне технічне мислення, що важливо і в розв’язанні навчальних завдань учнями сучасної школи. У навчальному процесі практикувалися задачі з виробничим змістом, які здебільшого мали комплексний характер і потребували ґрунтовних знань з основ природничих наук і виробничого навчання.

Педагог-новатор одним з перших у колишньому СРСР створює експериментальне навчально-дослідне господарство учнівської виробничої бригади, що мало сукупність засобів виробництва, постійно закріплених за бригадою з метою організації продуктивної праці, дослідницької роботи з впровадження експериментальних методів вирощування урожаїв сільськогосподарських культур і збільшення виробництва продуктів тваринництва [2, с. 7].

Трудова підготовка в Богданівській середній школі реалізувалася і в процесі позакласної роботи, де практично застосовувалися і доповнювалися знання, вдосконалювалися вміння і навички. Це насамперед технічні гуртки, у яких кожен учень набував трудових навичок розмічування, свердління, обпилювання, клепання, нарізування різьби, складання виробу, а також політехнічних – виготовлення і читання схем технічного креслення, розрахунок потужності електродвигуна, з’єднання валів насоса і двигуна, монтаж підшипників, патрубків і сальників, знімання робочої характеристики насоса тощо. У дітей формувалися кмітливість, ініціативність, вмілість, бо практичні завдання гуртківців включали експеримент, виготовлення приладів, моделей, підготовку рефератів. У процесі індивідуального виготовлення приладів і технічних виробів учні використовували верстати, інструменти шкільних майстерень, цехів та лабораторій виробництва.

Науково-технічні завдання з конструювання та моделювання приладів, моделей і технічних пристроїв диференціювалися за рівнем науково-технічної підготовки учнів і поетапно ускладнювалися.

Перший етап – копіювання: а) виготовлення приладу за малюнком з описом його будови; б) виготовлення приладу за кресленням; в) виготовлення приладу за ескізом. Другий етап – технічна творчість: а) виготовлення приладу за усним інструктажем: б) виготовлення приладу за зразком, але з удосконаленням його; в) виготовлення нового приладу із збереженням технічної ідеї. На щорічній шкільній виставці технічної творчості члени технічних гуртків звітували про виконану роботу. Це було свято технічної думки, культури, естетики праці.

Проведення дослідів вимагало від членів бригади знань теоретичного матеріалу з основ наук, зокрема, з хімії, біології, фізики і математики, агробіології, аналізу проведених метеорологічних і фенологічних спостережень та навичок дослідницької роботи. До участі в дослідницькій роботі залучалися всі члени бригади, а для проведення складних виробничих дослідів організовувалися окремі ланки в складі 10-15 осіб. Керівництво дослідницькою роботою здійснював керівник виробничого навчання з участю агронома колгоспу, вчителів виробничого навчання. Трудова підготовка учнів у процесі позакласної роботи сприяла розвитку їх індивідуальних здібностей і підготовці до продуктивної праці в сфері сільськогосподарського виробництва [1, с. 123].

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Ткаченко І. Г. Організація трудового навчання й виховання в процесі навчально-виробничої практики в сільськогосподарському виробництві : дис. ... канд. пед. наук. Т. ІІІ. Методика. 1968. / ДАКО. Ф. 7138. Оп.1. Арх. 16. 255 с.

2. Ткаченко И. Г. Учебно-производственная и воспитательная работа в ученической бригаде. 1962. / ДАКО. Ф. 7138. Оп. 1. Арх. 24. 114 с.

3. Ткаченко І. Г. Трудове виховання старшокласників. К.: Рад. шк., 1971. 144 с.