УДК 371.01:004

ПОНОМАРЬОВА Наталія Олександрівна –

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри інформатики Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С.Сковороди

ORCID ID 0000-0002-0172-8007

[email protected]

СВИСТУНОВА Тетяна Миколаївна –

аспірант кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Харківського національного педагогічного

університету імені Г. С Сковороди

ORCID ID 0000-0002-2442-8824

[email protected]

Анотація. Формування інформаційно-комунікаційної культури сучасного учня пов’язане із низкою питань, зокрема й теоретико-методологічного характеру. Відправною точкою для цього є визначення поняття інформаційно-комунікаційної культури. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дослідженню різноманітних аспектів цього поняття, необхідно констатувати, що у сучасних дослідженнях так і не сформовано усталеної, повноцінної дефініції даного поняття. Стаття присвячена актуальній проблемі визначення сутності поняття інформаційно-комунікаційної культури школяра. Проаналізовано поняття «культура», «інформаційна культура», «мережна культура», «інформаційно-комунікаційна культура». Наведено еволюцію та етапи становлення поняття інформаційно-комунікаційної культури учня. З огляду на зміни в сутності поняття подальшої розробки набуває визначення особливостей її формування, та виділення основних педагогічних умов.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційна культура школяра, інформаційна культура, мережна культура.

УДК 37.02:378:63

ЗБАРАВСЬКА Леся Юріївна

кандидат педагогічних наук, доцент

завідувач кафедри фізики і загальнотехнічних дисциплін

Подільського державного аграрно-технічного університету

ORCID ID 0000-0001-5802-7351

e-mail: olzbaravska@gmail.com

СЛОБОДЯН Сергій Борисович

кандидат фізико-математичних наук, доцент

кафедри фізики і загальнотехнічних дисциплін

Подільського державного аграрно-технічного університету

ORCID ID 0000-0001-5758-0147

e-mail: sergessb75@gmail.com

ДЕВІН Владлен В’ячеславович

кандидат технічних наук, доцент

кафедри фізики і загальнотехнічних дисциплін

Подільського державного аграрно-технічного університету

ORCID ID 0000-0003-2994-3144

e-mail: dvvkp@rambler.ru

ТКАЧУК Василь Сергійович

кандидат технічних наук, доцент

кафедри фізики і загальнотехнічних дисциплін

Подільського державного аграрно-технічного університету

ORCID ID 0000-0001-5414-2387

e-mail: twsk@i.ua

Анотація. В статті проаналізовані теоретичні положення, які складають основу концепції навчання з фізики студентів аграрно-технічних навчальних закладів під час проведення лекційних занять. Встановлені інтегративні зв’язки фундаментальності і професійної спрямованості навчання фізики студентів аграрно-технічного навчального закладу під час проведення лекційних занять та описана апробована методика їх проведення. Розкрито основні прийоми здійснення професійної спрямованості навчання фізики на лекційних формах заняття студентів аграрно-технічних навчальних закладів. Визначено основні способи підвищення професійних знань студентів при вивченні курсу фізики. Доведено, що використання професійно спрямованого матеріалу сприяють формуванню системи фізичних знань студентів, а також придбання різних практичних навичок і умінь. Впровадження в навчальний процес професійної компетентності стимулюють пізнавальний інтерес до вивчення фізики як науки, дозволяють краще засвоювати матеріал інших дисциплін природничо-наукового циклу, розвивають їх пізнавальні та творчі здібності, впливають на формування стійких мотивів до отримання знань зі спеціальних дисциплін.

Ключові слова: фізика, лекція, фундаментальність, професійна спрямованість.

Детальніше

КОБИЛЯНСЬКИЙ Олександр Володимирович –

доктор педагогічних наук,

завідувач кафедри безпеки життєдіяльності та педагогіки безпеки

Вінницького національного технічного університету

ORCID ID 0000-0002-9724-1470

e-mail: [email protected]

ДЕМБІЦЬКА Софія Віталіївна –

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри безпеки життєдіяльності та педагогіки безпеки

Вінницького національного технічного університету

ORCID ID 0000-0002-2005-6744

e-mail: sofiyadem13@gmail.com

Анотація. В статті розглядаються сутність поняття «професійна культура» щодо фахівців технічного профілю та особливості її формування. Проаналізовані підходи до визначення поняття професійної культури. Визначені складові професійної культури фахівців технічного профілю: мотиваційна, когнітивна, діяльнісна. Метою розвитку мотиваційної складової є формування ціннісного ставлення до фахової діяльності. в процесі розвитку когнітивної складової відбувається формування індивідуальної професійної сутності студента. В процесі розвитку діяльнісної складової професійної культури здійснюється відпрацювання практичних навичок професійної діяльності. Наведені методичні рекомендації щодо розвитку професійної культури в процесі підготовки фахівців технічного профілю. Звернено увагу на важливість застосування активних технологій навчання в процесі підготовки фахівців технічного профілю з метою формування у студентів первинного досвіду майбутньої діяльності.

Ключові слова: фахова підготовка, професійна культура, студенти технічних спеціальностей, активні методи навчання, розвиток професіоналізму.

УДК 37.014.5

БОТУЗОВА Юлія Володимирівна –

кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри математики

Центральноукраїнського державного педагогічного

університету імені Володимира Винниченка

ORCID ID 0000-0002-1313-0010

e-mail: vassalatii@gmail.com

Анотація. В статті піднімається проблема необхідності інноваційного розвитку та модернізації освіти відповідно до вимог сучасності. Здійснюється аналіз нормативно-правової документації в сфері освіти та освітніх програм. Увага зосереджується на компетентнісному підході, який є одним із визначальних компонентів наступності та неперервності освітнього процесу. Також детально розглядають фахові компетентності майбутніх вчителів математики та їх взаємозв’язок із формуванням ключових та предметних компетентностей учнів закладів середньої освіти. Зазначається, що від майбутнього вчителя значною мірою залежить якісна підготовка учня нового покоління. Аналізується проблема зниження зацікавленості учнів дисциплінами природничо-математичного циклу. Розглядаються особливості впровадження STEM-освіти в Україні, яка спрямована на те, аби вмотивувати, зацікавити учнів до вивчення зазначених дисциплін, та реалізовується на всіх ланках освіти: початкова, базова, профільна; вища/професійна, педагогічна.

Ключові слова: компетентнісний підхід, STEM-освіта, компетентність, нормативно-правова база, майбутній вчитель математики.

УДК 378.011.3-051:57

Білянська Марія  Михайлівна

доктор педагогічних наук, доцент

доцент кафедри психолого-педагогічних дисциплін

Національного педагогічного університету

імені М. П. Драгоманова

ORCID iD 0000-0001-6916-8993

e-mail: mary_skiba@ukr.net

Анотація. У статті схарактеризовано застосування методологічних підходів у процесі підготовки майбутніх учителів біології до еколого-педагогічної діяльності в закладах середньої освіти. Означений процес розглянуто з позицій особистісно орієнтованого, системного, культурологічного, аксіологічного, діяльнісного, праксеологічного, компетентнісного, технологічного, герменевтичного, етнопедагогічного методологічних підходів. Особистісно орієнтований підхід забезпечує врахування особистісних якостей, здібностей та творчого потенціалу студента, залучення до екологічної діяльності та вибору моделі еколого-доцільної поведінки. Системний підхід дає змогу структурувати процес підготовки майбутніх учителів біології до еколого-педагогічної діяльності, забезпечує його цілісність, результативність і цілеспрямованість; культурологічний забезпечує формування екологічної культури, свідомості та мислення; аксіологічний дозволяє розглядати підготовку з позицій ціннісних імперативів; діяльнісний передбачає залучення студентів до еколого-педагогічної діяльності під час самостійної, науково-дослідницької роботи, навчальної практики, сприяє формуванню досвіду означеного виду діяльності. Праксеологічний підхід дає змогу передбачати результати діяльності, компетентнісний – формувати уміння застосовувати набуті знання з еколого-педагогічної діяльності; технологічний пов’язаний з оптимізацією та підвищенням результативності освітньої діяльності, її інструментальності та інтенсивності; герменевтичний передбачає формування умінь встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, усвідомлювати наслідки своєї поведінки та діяльності, а етнопедагогічний – урахування національних традицій, обрядів і звичаїв, культури народу.

Ключові слова: майбутні учителі біології, еколого-педагогічна діяльність, методологічні підходи, вища педагогічна освіта, методологія.