РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОФІЗИКИ

ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”

Стадніченко Світлана

Процес освіти у вищому навчальному закладі має забезпечити майбутнім фахівцям набуття як професійних компетенцій, так і мета-компетенцій, що передбачають уміння самостійно здобувати знання, їх аналізувати, осмислювати й узагальнювати, трансформувати в іншу “площину бачення”. Одним із чинників активізації пізнавальної діяльності студентів є інтерес до нових трансдисциплінарних досліджень, досягнень науки, техніки, технологій. Саме вимога міждисциплінарної інтеграції освітнього процесу стимулює вчених-педагогів до переосмислення дидактичної ролі міжпредметних зв’язків (МПЗ) у формуванні професійної компетентності студентів для реалізації трансдисциплінарної інтеграції.

До недоліків освітнього процесу щодо виконання інтеграції природничих і медичних дисциплін нами віднесено: 1) дублювання елементів знань деяких тем (“Термодинаміка біологічних систем. Біоенергетика” – медична хімія, медична біофізика); 2) неузгодженість у послідовності вивчення тем (“Електрокардіографія” – анатомія людини, фізіологія, медична і біологічна фізика, медична інформатика); 3) однобічне представлення  деяких тем, формалізм у знаннях (“Механічні коливання” – тема вивчається з фізичної точки зору; в студентів відсутні знання з математики про диференціальні рівняння; застосування у медицині зазначається поверхнево); 4) неповне використання методів пізнавальної та дослідницької діяльності між суміжними дисциплінами; 5) недостатнє застосування сучасних ІКТ та мультимедійних засобів навчання (моделювання процесів на основі інтеграції наук; створення дистанційних курсів та ресурсних освітніх центрів тощо).

Узагальнення аналізу педагогічної літератури з проблеми дослідження дає змогу зробити висновок, що в нинішніх умовах навчання дисциплін природничо-наукового циклу слід будувати на інтегративних засадах: 1) МПЗ розглядати як дидактичну форму загальнонаукового принципу системності; 2) цілісність у реалізації МПЗ здійснювати на методологічному, методичному та організаційному рівнях; 3) окреслювати роль МПЗ не лише як мети, а й як ефективного засобу технології навчання та розвитку студентів, який застосовується викладачами різних кафедр однаково зацікавлено й узгоджено (“Клітинні мембрани” – анатомія людини, “Фізіологія збудливих тканин” – фізіологія, “Біофізика біомембран. Транспорт частинок крізь мембранні структури клітин” – медична біофізика); 4) комплексно вивчати спільні елементи знань, тобто використовувати методи однієї науки для вивчення різних елементів знань інших наук, залучати різними предметами наскрізні поняття, явища, теорії і закони (“Енергетичний обмін та терморегуляція” – хімічні реакції в живому організмі, справедливість закону збереження енергії для енергетичного балансу в організмі людини за добу та ін.); 5) виконувати студентами дослідницьку, творчу діяльність з використанням ІКТ з метою розвитку професійних якостей на основі самостійності й практичності (проект “Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Використання радіоактивних випромінювань у медицині” – біофізика, хімія, біохімія, радіологія).

Призначення МПЗ при міждисциплінарній інтеграції у медичному ВНЗ полягає у тому, що вони: 1) спрямовані на засвоєння студентами найважливіших світоглядних ідей: еволюції; взаємозв’язку біологічних систем із навколишнім середовищем; саморегуляції та цілісності біологічних систем; раціонального використання, охорони й відновлення природних ресурсів тощо; впливу досягнень науки, техніки і технологій на рівень життя людини і розвиток медицини; формують в студентів наукову картину світу (світоглядна функція); 2) забезпечують розвиток науково-гуманістичних поглядів на природу, сучасних уявлень про її цілісність; виконують провідну роль у пізнавальній діяльності студентів (методологічна функція); 3) на принципах наступності та системності координують зміст навчального матеріалу, у тому числі для процесу усвідомленого засвоєння і єдиного визначення загальнонаукових понять; сприяють узагальненому характеру сформованості пізнавальних і дослідницьких умінь (освітня функція); 4) відіграють роль у формуванні таких якостей знань студентів як системність, глибина, гнучкість, усвідомленість; розвитку їх критичного та творчого мислення; підвищенні пізнавальної активності й самостійності; стимулюють до подолання предметної інертності мислення та розширюють кругозір (розвивальна функція); 4) орієнтують студентів в обраній професії; дають змогу комплексно використовувати знання і уміння при розв’язуванні професійно спрямованих завдань (функція професійного становлення); 5) дозволяють удосконалювати зміст навчального матеріалу, методи і форми організації навчання (конструктивна функція); 6) націлюють на виявлення причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення й знаходження нового узагальненого знання, конкретизацію загальних понять тощо (пізнавальна функція); 7) мотивують до самостійного пошуку інформації, креативності та ін. (мотиваційна функція).

Врахування МПЗ є засобом підвищення ефективності освітнього процесу, що створює умови для формування сучасного типу мислення, сприяє упровадженню нових форм діяльності студентів, готовності до подальшої професійної роботи медика та життєдіяльності.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Нестерова М. Трансдисциплінарність сучасної науки як виклик для вищої освіти / М. Нестерова // Вища освіта України, 2014.  – № 4. – С. 29 –34.