ЕФEКТИВНІСТЬ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Й ТЕХНОЛОГІЙ

Мошуренко Олександр

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Зміна умов суспільного життя та реформа освіти на сучасному етапі розвитку України, передбачає оволодіння студентами глибокими й міцними знаннями основних наук, засвоєння провідних ідей навчальних дисциплін, вироблення комунікативних умінь і навичок гармонійно розвиненої особистості. Такі обставини спричиняють певні вимоги до вчителя трудового навчання та технологій.

Як показує аналіз досліджень і публікацій шляхи реалізації взаємозв’язків між навчальними дисциплінами були предметом досліджень багатьох науковців, зокрема А. І. Єремкіна, В. Н. Максимова, Д. А. Тхоржевського, Л. В. Климука, О. А. Баранова, Р. С. Гуревич та інші.

Необхідність використання міжпредметних зв’язків на уроках трудового навчання та технологій викликана сучасною тенденцією до інтеграції наукових знань, підвищенням у навчальному процесі ролі загальнонаукових ідей. Вони виникають у процесі пізнання різних наукових сфер та потребують їх дослідження та узагальнення. Постійне зростання інформації, викликає певні суперечності між вимогами освітніх програм, предметною їх структурою та наявною базою фахівців, що володіють фундаментальними знаннями і здатні до отримання інтегральних результатів у процесі педагогічної діяльності.

Розв’язання вказаної суперечності через впровадження міжпредметних зв’язків у процес навчання дозволяє виокремити головні елементи змісту освіти, передбачити розвиток системоутворюючих ідей, понять, загальнонаукових прийомів навчальної діяльності, можливості комплексного застосування знань з різних предметів у трудовій діяльності учнів.

Використання міжпредметних зв’язків є одним з найскладніших методичних завдань учителя і вимагає не лише знань змісту програм і підручників з фаху, а й знань інших навчальних предметів. Реалізація таких зв’язків передбачає співробітництво учителів різних предметів. Цьому сприяє взаємовідвідування відкритих уроків, спільного планування уроків і т. д. Учитель з урахуванням загальношкільного плану навчально-методичної роботи має розробити індивідуальний план реалізації міжпредметних зв’язків.

Функцій міжпредметних зв’язків ефективно реалізуються в процесі навчання тоді, коли вчитель використовує їх різні виді. Вони поділяються на групи (змістово-інформаційні: фактичні, понятійні, та теоретичні), виходячи з основних компонентів процесу навчання (мети, змісту, методів).

Змістово-інформаційні МЗ діляться за складом наукових знань, відображених у програмі трудового навчання на фактичні, понятійні, теоретичні.

Н.Самойленко та Л.Семко вважають, що фактичні МЗ – це встановлення подібності фактів, використання загальних фактів, що вивчаються в курсах природничо - математичних наук, і їх всебічний розгляд з метою узагальнення знань про окремі явища, процеси та об'єкти вивчення.

Розширення та поглиблення ознак предметних понять і формування спільних для споріднених предметів понять складає групу понятійних міжпредметних зв’язків. До загальнопредметних понять у курсі природничого циклу відносяться поняття теорії будови речовин — пропорції, наслідки, рух, маса тощо. Ці поняття широко використовуються для вивчення фізичних процесів. При цьому вони поглиблюються, конкретизуються на уроках трудового навчання під час виконання творчих завдань та проектів.

Теоретичні МЗ — це розвиток основних положень загальнонаукових теорій і законів, що вивчаються на уроках споріднених предметів, з метою засвоєння учнями цілісної теорії. В організації міжпредметних зв’язків особлива роль відводиться взаємодії учителя й учня. Учитель навчає учнів знань, виявляє логічні зв'язки між окремими частинами змісту, показує можливості використання цих зв'язків для набуття нових знань. Учень же, у свою чергу, засвоює ці знання, набуває індивідуальний досвід пізнання, учиться самостійно застосовувати знання. Процес пізнання учнями протікає під керівництвом учителя.