Київський національний університет технологій та дизайну

Фаріна Валерія, Білянська Марія

Творчість – це невід’ємна частина людського життя, адже вона розширює можливості та коло варіантів вирішення певної проблеми чи завдання. З неї виходить творча діяльність, тобто втілення певної задуму, ідеї в реальність на практиці. У професії педагога творчість є актуальною і відіграє ключову роль. Достатньо для прикладу згадати педагогічну імпровізацію, без якої освітній процес буквально не можливий, а це і є створення умов для її розвитку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчив, що педагогічні умови розвитку творчості розглядаються у працях О. Ємчика, С. Жейнової, О. Заходякіна, Б. Кривошея, Н. Мельникової, М. Ткач, Н. Цюлюпи та ін.

Надзвичайно корисною для розвитку творчих здібностей дітей є робота над імпровізацією. Імпровізація – одна зі складових розвитку творчих здібностей учня [2, с. 181]. Вона активізує роботу мозку в певних умовах та використовує потенціал інтелекту особистості. Відбувається в деякій мірі “мозковий штурм” особи, яка має вирішити проблему. Наприклад, за умов втрати учнями чи студентами інтересу до змісту матеріалу, що викладається, потребує швидкої реакції вчителя (викладача), яка часто є імпровізованою. Це може бути ліричний відступ, цікавий приклад чи факт тощо. Особистий підхід до даної ситуації викладачем і є одним із проявів педагогічних умов розвитку творчості.

Загальнотеоретичні та методичні підходи до проблеми ми визначаємо виходячи з того, що творча особистість не може бути сформована стихійно. Цей процес потребує спеціальної організації навчання і виховання кожної дитини. При цьому специфіка творчих здібностей полягає не тільки в збереженні індивідуальних задатків, а й у забезпеченні процесу функціонування творчої діяльності [3, с. 426]. Це значить, що процес навчання повинен бути не тільки цікавим, організованим та грунтовним. Отже, у процесі роботи слід застосовувати як завдання для групової роботи, так і індивідуальні, враховуючи потенціал і здібності здобувачів освіти. Позитивний вплив мають завдання проблемного та дослідницького характеру, що сприяють застосуванню знань у нетиповій ситуації.

Проявляючи творчий підхід у процесі навчання, викладач може зіткнутися з проблемою, коли не всі студенти розуміють матеріал. Доцільним є індивідуальний підхід до таких студентів. Саме тому важливо прорахувати наперед такий перебіг подій.

Важливим чинником навчальних досягнень студентів та формування у них позитивного ставлення до навчання є також середовище, в якому вони перебувають. Крім здібностей, рівня інтелекту, навчання, розвиток і успіх студента залежить і від того, в якій психологічній атмосфері відбувається процес здобуття знань. Упродовж усього навчального процесу повинна панувати атмосфера довіри, взаємоповаги до думок і дій кожного здобувача освіти [2, с. 181]. Без цього бажання до сприймання та засвоєння знань унеможливлюється.

Своєрідність педагогічної творчості полягає і в тому, що це публічна творчість, в умовах якої педагог повинен організовувати в єдності діяльнісний та емоційний аспекти процесу навчання. Навчання завжди супроводжується емоціями, що проявляється у співпереживанні успіху чи невдачі, задоволеності чи незадоволеності взаємодією та її результатами. Надмірна емоційна схвильованість і низька емоційна стійкість педагога призводять до недостатньої витримки в процесі взаємодії, що негативно позначається на творчому процесі [4, с. 276].

Творчий потенціал педагога формується та розвивається у процесі педагогічної творчості. Педагог, який стримує в собі творчість та креативність не може бути успішним та не зуміє цікаво проводити заняття. Така ситуація часто зустрічається в нашому житті. Багато творчих учнів та студентів втрачають свою унікальність та “зливаються з сірою масою”, якщо не вбачають можливості розвитку свого креативу, вміння бути креативним втрачає сенс. З метою уникнення такого негативного наслідку варто переосмислити причини, які гальмують творчий потенціал викладача, знайти варіанти їх подолання.

Отже, творчість – це те, що допомагає людині активувати її інтелектуальні здібності та розширити можливості вирішення проблем, які зустрічаються на кожному кроці. Педагогічними умовами розвитку творчості студентів професійних коледжів є: застосування викладачем завдань для групової та індивідуальної роботи, завдання проблемного та дослідницького характеру, що сприяють застосуванню знань у нетиповій ситуації; створення сприятливого освітнього середовища. Педагогічну творчість викладач проявляє під час кожного заняття зі студентами, використовуючи знання, методологічні засади, психологічний підхід, досвід та імпровізацію, які і створюють цілісний образ педагога. Успішний педагог – той, який уміє креативно вирішувати завдання, організувати позитивну атмосферу з початку і до кінця заняття, знайти підхід як до групи здобувачів знань в цілому, так і індивідуальний. Педагог, який справляється з цими задачами, є безсумнівно творчою особистістю.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Голова Н. І. Розвиток творчості педагога в умовах модернізації змісту шкільної освіти. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2011. № 3. С. 15-18. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2011_3_5.

2. Заходякін О., Цюлюпа Н. Педагогічні умови розвитку творчих здібностей у дітей молодшого шкільного віку в процесі піаністичної виконавської діяльності. Нова педагогічна думка. 2019. № 1. С. 179-181. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2019_1_45 (дата звернення: 21.10.2022).

3. Кривошея Н. Б. Педагогічні умови розвитку творчих музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2015. Вип. 18. С. 425-429. – Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2015_18_76 (дата звернення: 21.10.2022).

4. Пінська О. Л. Особливості педагогічної творчості та фактори її розвитку в майбутніх педагогів. Педагогіка вищої та середньої школи. 2012. Вип. 35. С. 272-278. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PVSSh_2012_35_37.