В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Юлія Гончаренко
(студентка 4 курсу факультету педагогіки та психології)
Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка,
м. Кропивницький

Науковий керівник –канд. пед. наук, доцент І. Г. Баранюк

Анотація. У статті розкрито погляди В. О. Сухомлинського щодо естетичного виховання школярів. Визначено сутність поняття «естетичне виховання». Схарактеризовано засоби естетичного виховання в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського: краса, природа, слово, мистецтво тощо.

Ключові слова: Василь Сухомлинський, естетичне виховання, краса, природа, школярі, педагогічна спадщина.

З кожним днем в освітніх закладах України все більше уваги приділяється пошукам перспективних підходів до гуманізації освіти, стимулювання учнів до самовиховання та самовдосконалення. Велика частина цього процесу на сьогодні проходить шляхом естетичного виховання учнів, що зумовлює актуальність дослідження даної теми.

В Українському педагогічному словнику С. Гончаренка зазначається, що «естетичне виховання – складова частина виховного процесу, яка спрямована на формування і виховання естетичних почуттів, смаків, суджень, художніх здібностей особистості, на розвиток її здібностей щодо сприйняття і перетворення навколишнього світу за законами краси… і воно спрямоване насамперед на виховання в людини гуманістичних якостей, інтересів і любові до життя в його різноманітних проявах» [1, 119].

Великого значення естетичному вихованню приділяв В. О. Сухомлинський. Він вважав, що естетичне виховання – прекрасне і могутнє джерело моральної чистоти, духовного багатства, фізичної досконалості. Естетичне виховання має найтісніший зв'язок з усіма сферами духовного життя особистості і колективу [2, 153].

Мета статті – узагальнити погляди В. О. Сухомлинського щодо естетичного виховання молодших школярів.

Основне завдання естетичного виховання В. О. Сухомлинський вбачав у намаганні навчити учня бачити красу оточуючого світу, красу людських стосунків, доброту, щирість і на таким чином стверджувати прекрасне в самому собі. Естетичне виховання, на думку педагога, має різнобічні зв’язки з багатьма сферами духовного життя особистості [5, 123].

У педагогічній спадщині великого педагога описано систему засобів естетичного виховання дітей з описом досвіду їх упровадження в Павлиській школі. Серед них: краса, природа, слово, рідна мова, художня література, поезія, музика, мистецтво, живопис, дієве ставлення до довкілля, естетичність обстановки тощо. Складовими естетичного виховання В. О. Сухомлинський називає естетичне сприймання, естетичні почуття, естетичну культуру [3, 96].

Найпершим і найбільш універсальним засобом естетичного виховання педагог називає красу. Він радить створювати «куточки краси» всюди, де вони можуть оточувати школяра: вдома, в школі, на лоні природи. За його словами, «краса – це могутній засіб виховання чутливості учнів. Це – вершина, з якої ми можемо побачити все, чого без розуміння й відчуття прекрасного, без виховання і натхнення ніколи не побачиш. Краса – це яскраве світло, що осяває світ… тоді відкривається істина, правда, добро…» [7, 298].

Для практичного залучення дітей до розуміння феномену «Краса» в Павлиській школі було оформлено стенд «Людська краса». Одним із провідних завдань школи було виховання справжньої людяності в період дитинства, людської краси, краси людських взаємовідносин [4, 321].

Одним з важливих і найперших засобів естетичного виховання Сухомлинський вважав природу. Він називав її «школою під голубим небом» та використовував її як шлях естетичного і всебічно гармонійного виховання учнів.

Педагог стверджував: «природа є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини тільки тоді, коли юне серце облагороджується вищою людською красою – добром, правдою, людяністю, співчутливістю, непримиренністю до зла. Притуплення почуття людської гідності веде до того, що людина не бачить краси природи Краса природи як засіб емоційного, естетичного й морального виховання звучить тільки в загальній гармонії всіх засобів духовного впливу на особистість. Краса природи виховує витонченість почуттів, допомагає відчути красу людини» [6, 539].

Сприймання, осмислення та спостереження за природою – це основа естетичного виховання, ніби «віконце у світ краси». Засобами естетичного виховання у природі за В. О. Сухомлинським є: подорожі, екскурсії, походи, спостереження і аналіз явищ природи. Він стверджує, що в природі краса є скрізь, просто потрібно її розкрити перед дитиною. Учні слухають музику природи, бачать гру фарб, у них збагачується словниковий запас.

З останнього твердження випливає наступний засіб естетичного виховання в системі Василя Олександровича – слово. Він вважав, що «між естетичними почуттями і словниковим багатством мови дітей існує прямий зв'язок. Естетичне почуття емоційно забарвлює слово» [6, 182].

Успіх естетичного виховання, на великого педагога, багато в чому залежить від уміння дитини сприймати і відчувати красу рідного слова, красу «солов’їної» української мови.

Слово допомагає глибше відчути найтонші відтінки краси, а краса, у свою чергу, зміцнює у свідомості емоційне забарвлення слів, доносить до серця і розуму його мелодію і аромат [4, 225].

Пізнання краси слова – перший і найважливіший крок у світ прекрасного. Ось як писав В. О. Сухомлинський про важливість цього виховного засобу: «Слово є в певному розумінні єдиним засобом виховання. Слово – могутній засіб відточування, виховання витончених почуттів. Уже в роки дитинства найважливіше виховне завдання полягає в тому, щоб словоз його багатогранною, радісною, облагороджуючою красою стало невичерпним джерелом і засобом пізнання прекрасного, внутрішнім духовним багатством і водночас засобом вираження цього багатства. Без подорожей до джерел рідного слова я не уявляю повноцінного естетичного, емоційного і морального виховання» [6, 545].

Зважаючи на це, в Павлиській школі учні з першого класу вчилися розкривати красу слова за допомогою складання розповідей, читання художніх творів, опису спостережень за природою, складанням власних казок. Казки – це ще один важливий елемент системи виховання В. О. Сухомлинського. Він стверджував, що «казка невіддільна від краси, сприяє розвиткові естетичних почуттів, без яких неможливе благородство душі, щира чуйність до людського нещастя, горя, страждань» [6, 177].

Важливу роль в естетичному вихованні та духовному становленні особистості В. О. Сухомлинський відводить мистецтву. Сфера впливу музики та живопису на людину «започатковується там, де закінчується мова» [4, 386]. Мистецтво сприяє виявленню та розвитку в дітей здібностей і талантів. Без творчості, на думку В. О. Сухомлинського, неможливий жоден з видів виховання.

Все вищезазначене В. О. Сухомлинський тісно пов’язував із вихованням почуттів та емоцій. Василь Олександрович вважав, що виховання емоцій є не вузьким завданням, а єством усього виховного процесу. І водночас наголошує на необхідності гармонії педагогічних впливів. Естетичне виховання може бути поставлене прекрасно, та якщо інші елементи і складові частини виховання мають серйозні недоліки, то і виховний вплив краси послаблюється і навіть може звестися нанівець.

Великий вчитель був впевнений, що від естетичного виховання дітей залежить естетичний та емоційний розвиток людини. Зважаючи на це, у Павлиській школі застосовувались якомога більше ефективних засобів естетичного виховання: Школа Радості, Куточок Краси, Кімната Казки, Куточок Мрії, Школа під блакитним небом, Сад Здоров’я. За словами вченого, «все, посильне й зрозуміле дитині, що лишало в її пам’яті глибокий слід на все життя» [4, 382].

Василь Олександрович в основу естетичного виховання дітей поставив красу,яку необхідно вміти бачити і розуміти, спостерігати і відчувати, високо цінувати та оберігати, примножувати і творити.

Отже, видатний педагог не лише теоретично узагальнив, але й практично довів нерозривну єдність естетичних почуттів людини з її світоглядними, моральними переконаннями.

Бібліографія

1. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 375 с.

2. Кузьмінський А. І., Омеляненко В. Л. Педагогіка: хрестоматія /Уклад.: А. І. Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. – К.: ЗнанняПрес, 2003. – С.153.

3. Мусієнко-Репська В. А. Засоби естетичного виховання молоді в педагогічній спадщині В. Сухомлинського / В. А. Мусієнко-Репська. – Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського – № 3 (62) – вересень 2018. – С. 95-99

4. Сухомлинський В. О. Павлиська середня школа: Естетичне виховання / В. О. Сухомлинський. – Вибр. тв. У 5-ти т. – т. 4. – К.: Радянська школа, 1977. – 482 с

5. Сухомлинський В. О. Сучасність: науково-методичний збірник. / В. О. Сухомлинський. – Київ: Рад. школа, 1994. – 162 с.

6. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5-ти т. Т. 3. Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. / В. О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1977. – 670 с.

7. Сухомлинський В. О. Духовний світ школяра / В. О. Сухомлинський. – Вибр. тв. у 5-ти т. – т.1. –К.: Рад. шк., 1976., 414