ОСОБЛИВОСТІ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО
Приймак Олена
(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти
факультету педагогіки та психології
Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка
м. Кропивницький
Науковий керівник – канд. пед. наук, старший викладач Н. М. Цуканова
Анотація. У статті розглянуто та проаналізовано особливості морального виховання дітей дошкільного віку у педагогічній теорії і практиці В. О. Сухомлинського.
Ключові слова: моральне виховання, діти дошкільного віку, В. О. Сухомлинський
Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства, реформування освіти в Україні, перед навчальними закладами стоїть багато завдань, зокрема – формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку, здатних творчо мислити, розвивати здібності, збагачувати інтелектуальний потенціал, духовність та культуру, а вимоги до змісту й організації навчання та виховання, що постійно зростають, вимагають упровадження ефективних педагогічних підходів.
Вагомий внесок в розвиток теорії і практики морального виховання дітей дошкільного віку зробив В. О. Сухомлинський. Його педагогічні ідеї морального вихованої особистості, зокрема й особистості дошкільника, виявляються сьогодні співзвучними глобальним проблемам сучасної педагогіки. Гармонійне виховання дітей дошкільного віку передбачає насамперед розумове, моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання в їх нерозривному зв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості.
Аналіз досліджень. В педагогічній літературі значна увага приділена дослідженню спадщини В. Сухомлинського. Дослідженням його педагогічних поглядів на проблему морального виховання дітей дошкільного віку вивчали: А. М. Богуш, І. А. Зязюн, В. Г. Кузь, О. Я. Савченко, О. В. Сухомлинська, М. Д. Ярмаченко,М. Антонець, М. Богуславський, Т. Будняк, Н. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кузь, І. Кучинська, Г. Калмиков, Є. Печерська та багато ін.
Мета статті полягає у розкритті поглядів В. О. Сухомлинського на моральне виховання дітей дошкільного віку.
Виклад основного матеріалу. Моральне виховання дітей дошкільного віку розглядав та втілював у життя видатний український педагог Василь Олександрович Сухомлинський. Його теоретична, літературно-педагогічна творчість і практична діяльність увійшли до історії вітчизняної педагогічної думки помітною сторінкою, збагатили педагогіку новими положеннями і думками.
В. О. Сухомлинський розглядав творчу діяльність дітей дошкільного віку не лише як вищу форму активності й самостійності, а й як найбільшу радість у духовному житті людини, за допомогою чого відбувається моральне виховання: “Творчість відкриває в дитячій душі ті куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів” [2, с. 145].
Видатний педагог зазначав, що «емоційно-естетична оцінка ідей, принципів як найважливіший елемент ідейного виховання залежить від того, як глибоко здатна людина переживати в зв'язку з пізнанням навколишнього світу такі почуття, як радість, замилування, подив, сум, тривогу, сором, гнів, збурювання, зніяковілість, совісті й ін.» [3, с. 100]. У роботах «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина» і «Лист до сина» приділено багато уваги складному і багатоплановому процесу спілкування. В. О. Сухомлинський проаналізував усі типи педагогічно значимого спілкування, торкнувся багато аспектів процесу спілкування дитини з природою, з навколишнім світом, із творами мистецтва, охарактеризував принципи спілкування дітей з педагогом, у колективі й один з одним, із представниками старшого покоління – дідусем і бабусею, батьком і матір'ю. «Тонкість почуттів, – писав Василь Олександрович, – виховується тільки в колективі, тільки завдяки постійному духовному спілкуванню з людьми...» [1, с. 250].
Насамперед не тільки дідусь і бабуся, а й батько і мати можуть викликати у дитини емоційне ставлення до події чи вчинку: активне захоплення чи засудження. Оперуючи поняттями «правильно» – «неправильно», «добре» – «погано», спираючись на багату дитячу фантазію та уяву, емоційність, батьки допомагають сформувати дитяче ставлення подій. Сухомлинський наголошував: «Дитина – це дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька» [1, с. 256].
Педагог В. О. Сухомлинський високо підносить як одну з найважливіших моральних цінностей – уміння дітей дошкільного віку дорожити честю сім’ї, тим первинним середовищем, де людина вчиться творити добро.
Важливим у сімейному вихованні є виховання поваги до батька і матері, В. О. Сухомлинський привчавдітейдошкільного віку бути добрими дітьми своїх батьків. Вся мудрість шкільно-сімейного виховання та батьківської педагогіки полягає в тому, щоб діти ставали вимогливими до самих себе [4, с. 50 ].
Отже, на думку, В. О. Сухомлинського лише духовно та морально багатий, вихователь може зрозуміти складну, часто сповнену суперечностей душу дитини. Він стверджував, що садок для дітей дошкільного віку – це насамперед вихователь. Його дії, ставлення до інших людей і дошкільників виступають для дітей дошкільного віку як реальний моральний ідеал, за зразком якого будується їхня поведінка і всі інші відносини. У дошкільнят безмежна довіра до вихователя, його вимог, слів, учинків, оцінок.
Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі вбачаємо у вивченні впливу гри на формування окремих компонентів розумової культури дітей дошкільного віку.
Бібліографія
-
Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський. – К.: «Радянська школа», 1988. – 310 с.
-
Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5-ти томах / В. О. Сухомлинський. – Київ : Рад. школа, 1977. – Т.1. – 654 с.
-
Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості . Вибрані твори: В 5 т. / В. О. Сухомлинський – К. : Радянська школа, 1977. – Т. 1.– С. 1–202.
-
Сухомлинський В. О. Методика виховання колективу / В. О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1971. – 208 с.