ВИХОВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ПОВАЖНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ У ТВОРАХ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

Наталія Бурова
(студентка 2 курсу, магістрант факультету педагогіки та психології)
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,
м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Т. О. Прибора

Анотація: У статті окреслено проблематику патріотичного виховання підростаючого покоління в сучасних умовах до людей похилого віку. Розкрито патріотично-виховний потенціал у творах Василя Сухомлинського.

Ключові слова: патріотичне виховання, моральність, національна самосвідомість, поважне ставлення, похилий вік.

Вступ. З поняттям поважного ставлення до людей похилого віку слід дітей знайомити через казки, оповідання, притчі, вірші, у яких діти зможуть побачити та усвідомити, як потрібно себе поводити та діяти в певних життєвих ситуаціях. Твори В.О.Сухомлинського «Доброго здоров’я, дідусю!» [4, 19] та «Тихо, бабуся відпочиває!»[4, 17], «Перестелимо постіль дідусеві» [4,9], «Підлога буде чиста… А душа?», «Скажи людині: «Доброго дня!», «Найкрасивіше та найпотворніше» описують гарний приклад, як потрібно поважно ставитись до людей похилого віку, як з ними вітатися, допомагати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема культури поведінки дошкільників та прояв людяності, поваги до людей старшого віку є важливою в практичному аспекті діяльності дошкільних закладів освіти. Відповідно, вона також стає предметом досліджень у галузі дошкільної педагогіки, що знайшло відображення у роботах І. Гудим, О. Рябошапки, О. Чорної та інш.

Розглядаючи ідею формування культури виховання особистості як один з аспектів оволодіння та розвитку базової культури людини, науковці зверталися до педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського радянського педагога-новатора, дитячого письменника, творця педагогічної системи, заснованої на визнанні особистості дитини.

Метою статті є дослідити та показати на прикладах оповідань В. О. Сухомлинського поважне ставлення до людей похилого віку.

Виклад основного матеріалу. Кожен з батьків прагне, щоб її дитина виросла доброю, щасливою, привітною людиною. Але для того, щоб дитина стала поважати дорослих потрібно багато працювати над цим, привчати шанобливо ставитися до літніх людей, вітатися, радитися, сідати снідати, обідати чи вечеряти запросивши за стіл дорослих особливо літніх людей, допомагати переносити важкі сумки, поступатися місцем у транспорті, приносити воду, ліки, їжу, якщо цього потрібно.Ще з дитячих років дитина повинна зростати з високою моральністю, щирою, емоційною, небайдужою, людяною. Дитина має навчитися спілкуватися, відноситись до життєвих ситуацій з почуттям шанобливого ставлення до людей похилого віку.

У творі В. О. Сухомлинського «Найкрасивіше та найпотворніше» описуються два приклади: добрий для наслідування, як потрібно поводитись при певних життєвих ситуаціях. Коли дідуся котрому стало погано запросила у будинок не знайома жінка дала ліків, нагодувала та дала відпочити до наступного дня. Та поганий приклад коли хлопчик не приходив до своєї хворої бабусі та не прийшов до неї на похорон коли вона померла. Що його не навчили поважно ставитися до дорослих, шанувати їх за життя.

Ще за життя його твори для багатьох педагогів стали помічниками у вихованні та освіти молоді, але окремі науковці здебільшого критикували його творчість.

Василь Олександрович працюючи у Павлиській школі розробив етичні правила патріотичного виховання, що допомагають дитині бути морально вихованою та неспроможною на погану поведінку. Він привчав дітей працювати разом, поважати літніх людей, не можна сперечатися зі старшими людьми, не можна проявляти незадоволеність від того, що в тебе чогось немає. Не можна вимагати, щоб тобі матір давала щось, що не може дати собі. Не можна поводитись аморально на очах чи десь, щоб тебе засуджували старші. Потрібно, щоб літня людина була в постійній увазі, потрібно поступатися місцем, особливо коли стоїть жінка. Потрібно питати дозволу й поради коли збираєшся в дорогу. Потрібно першим вітатися з дорослим коли зустрічаєшся та побажати доброго здоров’я – прощаючись. Потрібно сідати за стіл для прийому їжі разом із дорослими. Ці всі правила та прийоми ґрунтують національну самосвідомість та патріотичне ставлення до людей.

Василь Сухомлинський так пояснював цей виховний підхід: «Ми вчимо дітей і радимо їм: розділіть свої радощі з бабусею і дідусем, на свята будьте з ними. Багаторічний досвід переконує, що вміння дитини уживатися зі старістю народжує і розвиває благородні якості душі. Доброта дитини, яка поважає старість з її мудрістю і слабкостями, стає величезною силою душі. Це надзвичайно важливо: щоб доброта була сильною, вольовою, непохитною, наполегливою». [1, 1]

Педагог-гуманіст вважав, що джерелом його творчої індивідуальності є книга, особиста бібліотека, її призначення полягає в тому, щоб вводити вихо­ванців у світ книги. Педагог називав бібліотеку найважливішою складовою своєї педагогічної системи. У бібліотеці Сухомлинського був золотий фонд світової культури: художні твори найвидатніших письменників усіх народів, література про людей і людство; з мистецтва, з різних галузей природничих знань і математики, фізики, хімії, біології, геології, мінералогії, астрономії, медицини. Окремо у бібліотеці були представлені книги про мови народів світу, посібники для самостійного вивчення мов, словники, книги іноземними мовами тощо [2, 5].

Отже, примножуючи виховне співтовариство дошкільників атмосферою в якій престижні для них люди проявляють поважне ставлення один до одного, ми надаємо їм змогу перейняти досвід поважного відношення до людей поважного віку,та один до одного.

Педагогічні працівники та рідні стають прикладом для наслідування. Їх приклад шанобливого ставлення до людей стає зразком для дітей, як потрібно поводитись, розмовляти, надавати допомогу людям похилого віку.

Сприймаючи позитивний досвід діти прагнуть вдосконалюватись. У процесі виховання велику роль мають герої книг, оповідань, казок, фільмів, історичні діячі, видатні вчені, співаки, артисти.

Василь Сухомлинський був переконаний, що немає однакових людей, але кожна людина має досягнути порозуміння у відносинах, гармонії у стосунках. Людина справжня у своїх почуттях коли вона любить. Любов і довіра робить слабших – сильнішими, сильних – незламними.

Бібліографія

1. Гудим І. Василь Сухомлинський про людяність /І. Гудим//Всеукраїнська газета Справи сімейні.– 2018. – №2. – С. 3.

2. Українська література Василь Сухомлинський – видатний український педагог // Освіта.ua. – 2011. – № 1. – С. 5.

3. Рябошапка О. В. Виховання у старших дошкільників поважного ставлення до людей похилого віку / О. В. Рябошапка. – Умань, 2019. – 369 с.

4. Сухомлинський В. О. Вогнегривий коник: Казки. Притчі. Оповідання./В. О. Сухомлинський. – К.:«Вікар», 2008. – С.  46 – 82.

5. Чорна О. О. Виховання у молодших школярів шанобливого ставлення до людей: методичні рекомендації для вчителів початкової школи та батьків/О. О. Чорна. – Умань: РВЦ «СОФІЯ», 2009– 31 с.