Інструменти доступності

  • вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ

Національна академія сухопутних війсь імені гетьмана П. Сагайдачного

Сокульська Наталія, Ковальчук Роман, Кмін Віктор

Питання про дистанційне навчання в Україні почало підніматись ще з 2013 року, коли Міністерством Освіти було розроблено відповідне Положення. У сфері підготовки військових фахівців елементи дистанційності почали впроваджуватись після введення в дію Концепції дистанційного навчання у Збройних Силах України, що набула чинності у 2015 році. Для її втілення Міністерством Оборони було прийнято рішення для навчання використовувати дистанційну віртуальне середовище MOODLE.

Починаючи з 2018 року здобувачі-заочники вищої освіти у НАСВ отримали можливість навчатись за змішаною формою, коли частина занять відбувалась очно, інша частина – дистанційно (у тому числі, й під керівництвом викладачів). На цьому етапі опитування показали, що кількість нової інформації з дисципліни, яку слухачі можуть почерпнути з платформи MOODLE, є значно більша за обсягом, аніж та що подається очно на настановчих зборах, і, водночас, лаконічніша, ніж у підручниках та посібниках. Крім того, наявність голосарію і швидкий доступ до означень полегшує розуміння та сприйняття нового матеріалу.

Але пандемія COVID – 19 «внесла» свої корективи у навчальний процес Академії. Було прийнято рішення про перехід на повністю дистанційну форму навчання слухачів другого курсу заочної форми та запропоновано підсумкову і настановчу сесії 2020 – 2021 проводити з використанням інструментів віртуального середовища MOODLE.

Аналізуючи виконання діяльностей на останній, встановлено, що можливістю навчатись та складати звітність користувались 30 – 55% слухачів з вищої математики та 55 – 75% - з інженерних дисциплін кафедри. В той же час 90 % студентів надсилали паперові примірники своїх контрольних робіт з вищої математики та інших дисциплін кафедри на поштову скриньку Академії, 50 % слухачів користувалися можливістю електронної звітності, дублюючи роботи. Варто зауважити, що можливістю складати іспити за білетами, інтегрованими в систему, скористалось 55 — 60%. При цьому 40% завдань були теоретичними, відповіді на які оцінювались викладачем, а 60% — практичні завдання, які слухачам потрібно було розв’язувати та вносити відповіді до них на платформу власноруч, або обирати з переліку запропонованих. Правильність таких відповідей «перевіряла система». Тому можна стверджувати, що даний спосіб адекватно відобразив реальні навички студентів та звів до мінімуму особистісний фактор, можливий при очному складанні іспиту. В той же час можливістю складати іспити за класичними білетами, обираючи їх відповідно до порядкового номера за списком, та здавати фотографії або скан-копії робіт користувалось більше 75% слухачів. Середній час виконання екзаменаційних робіт становив — 1 год та 28 хв. Гістограма отриманих результатів іспитів з дисциплін математичного циклу свідчить про схожість графіка розподілу балів до графіка нормального розподілу. Дані результати можуть свідчити про те, що слухачі групи виконували роботи, користуючись своїми знаннями та навичками в більшій мірі, аніж «підказками» інтернет-мережі, а також логічністю запропонованих викладачами типів тестових питань.

Порівнюючи результати дистанційного навчання в НАСВ та результати досліджень [1], можна стверджувати, що в обох найбільш вагомими факторами дистанційного навчання є гнучкість у виборі найбільш зручних умов (місця і часу); опрацювання теоретичного матеріалу на онлайн/онлайн-платформі; індивідуалізація навчання; продовження у часі засвоєння матеріалу.

Таким чином, дистанційні технології допомагають підвищувати рівень пізнавальної активності студентів та досягати певних результатів у теоретичних, практичних навичках та у формах підсумкового контролю, але відкритою залишається проблема ідентифікації слухача, напрацювання його практичних навичок.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Інформаційно-аналітична довідка про результати опитування щодо стану використання технологій дистанційного навчання у закладах вищої освіти України. Державна служба якості освіти України: веб-сайт. URL: http:/www.sqe.gov.ua/images/materials/опитування/зво/Опитування_дистанційне%20навчання_ЗВО.pdf/ (дата звернення: 08.04.2021).

Додати коментар

Коментарі   
0 # Куцак Катерина 13.05.2021, 08:39
Дякую за цiкаве дослiдження.
Відповісти
0 # Олександр Школьний 08.05.2021, 17:18
Цікаво порівняти результати тих самих студентів при звичайному навчанні та онлайн. Також цікаво, як у цьому навчальному закладі вирішують ключову проблему дистанційного навчання - проблему ідентифікації. Простіше - як переконатися в тому, що студент сам виконав завдання, а не списав чи за нього це зробив хтось інший. Поділіться, будь ласка, досвідом!
Відповісти
0 # Наталія Сокульська 19.05.2021, 13:11
Прикро, але порівняти результати даних студентів при звичайному навчанні та дистанційно не вдасться, адже курси, які читають викладачі кафедри є короткими (1-2 семестри) і закінчуються за тих же умов, за яких розпочались – дистанційно. А для адекватного порівняння результатів навчання студентів різних років вступу потрібен значно ширший аналіз. До прикладу в такому випадку варто аналізувати початковий рівень знань - бал ЗНО або результат вступного випробування; умови, за яких здійснювалось навчання (ВУЗ – військовий, тому студенти-заочни ки проходять навчання, перебуваючи на службі: хтось - в штабах, а хтось, можливо, на лінії розмежування); рік завершення шкільної освіти; сімейний стан, тощо.
На жаль, проблема ідентифікації у нас також є. При складанні іспитів просимо слухачів вмикати веб-камери. Але й пропри такі заходи можемо сподіватись лише на академічну доброчесність.
Відповісти
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись