Теоретико-методологічні та психолого-педагогічні аспекти формування професійної компетентності студентів та учнів у процесі навчання

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Улич Андрій

Серед основних структурних компонентів графічної компетентності вчителя трудового навчання особливе місце займають графічні знання.

У широкому трактуванні під «знанням» доцільно розуміти перевірений практикою результат пізнання об’єктивної реальності, правильне її відображення у свідомості людини, що слугує керівництвом до діяльності. Водночас діяльність – це розгортання знання у послідовність більш чи менш ідентичних актів (дій), постійний перехід від загального (теоретичного) до конкретного (практичного). Відтак знання у діяльності виступають законами її розгортання, тобто деякою програмою дій.

На переконання М. Холодної [6], будь-які знання (у т.ч. графічні) повинні відповідати таким вимогам:

– повнота (здатність до широкого використання знання в різних аспектах діяльності, зокрема професійно-графічної);

– артикульованість (чітка відокремленість елементів знання з одночасно стійкими взаємозв’язками між ними);

– гнучкість (швидка зміна елементів знання та їх взаємозв’язків залежно від впливу певних об’єктивних чинників);

– оперативність і доступність (здатність знання до швидкої актуалізації в потрібний момент і найбільш відповідній обстановці);

– можливість застосування у широкому діапазоні професійно-виробничих ситуацій, зокрема здатність до переносу в нові умови діяльності;

– категоріальний характер (визначальна роль того типу знань, які представлені у вигляді загальних принципів, спільних підходів, ідей);

– конструктивність (володіння не лише декларативними, а конкретними дієвими знаннями);

– рефлексія (здатність давати об’єктивну оцінку власним знанням).

Відомий учений-дослідник І. Лернер, характеризуючи якість одержаних індивідом знань, наголошує на їх повноті (сукупність усвідомлених фактів, тверджень, законів з їх взаємозв’язками і взаємовідношеннями), глибині (ступінь усвідомленості суттєвих зв’язків між елементами знання), конкретності (міра розкриття узагальненого знання); міцності (здатність до відтворення знань впродовж певного періоду); гнучкості (можливість застосування знань в нових умовах діяльності); усвідомленості (розуміння способів одержання та механізмів засвоєння знань); оперативності (готовність до практичного застосування знань); узагальненості (можливість співвіднесення конкретних знань із загальними); систематичності (усвідомленість системи знань та їх взаємозв’язків у ієрархічному вимірі) [1, с. 13].

Інформація про зміст об’єктивної реальності стає усвідомленою, тобто отримує статус знання лише тоді, коли пройде етап «співвіднесення» з діяльністю. Отже, знання є не продуктом пасивного споглядання дійсності, а виникає, функціонує й удосконалюється (поглиблюється, розширюється) у процесі активної практичної діяльності людини.

Таким чином, на основі аналізу науково-педагогічних праць з проблем графічної підготовки вчителя трудового навчання [2; 3; 4; 5 та ін.] нами встановлено, що графічні знання вчителя трудового навчання мають забезпечувати здатність педагога до таких видів професійно-графічної діяльності:

– обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання і читання креслярсько-графічної документації;

– пояснювати й обґрунтовувати графічні дії;

– передбачати наслідки графічних дій (бачити реальний об’єкт та галузь його використання);

– здійснювати моделювання, конструювання та переконструювання об’єктів практичної діяльності відповідно до їх технічного спрямування;

– зіставляти та порівнювати характерні ознаки реальних технічних об’єктів з їх умовними графічними зображеннями;

– розв’язувати конструктивно-технічні задачі професійного характеру графічним способом.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Лернер И.Я. Качества знаний учащихся. Какими они должны быть? Москва: Знание, 1978. 48 с.

2. Нищак І.Д. Зміст і завдання інженерно-графічної підготовки вчителя технологій у педагогічному ВНЗ. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія № 5. Педаго­гічні науки: реалії та перспективи. Київ. 2015. Вип. 51. С. 206 – 209.

3. Нищак І.Д. Методична система навчання інженерно-графічних дисциплін майбутніх учителів технологій: дисертація док. пед. наук: 13.00.02. Дрогобич, 2016. 565 с.

4. Нищак І.Д. Розвиток технічного мислення майбутніх учителів трудового навчання у процесі графічної підготовки засобами інформаційних технологій: дисертація кандидата пед. наук: 13.00.02. Київ, 2009. 323 с.

5. Олефіренко Т.О. Формування графічної компетентності у майбутніх учителів технологій: автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2012. 20 с.

6. Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования: учебн. пособ. 3-е изд., перераб. и доп. Москва: Юрайт, 2019. 334 с.