СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА ЯКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА
| УДК 159.96 | Г.М.Дубчак | 
У статті викладено результати емпіричного дослідження стресостійкості сучасних студентів вищих та середніх навчальних закладів.
Ключові слова: професійна підготовка, студенти, стрес, стресостійкість.
В статье изложены результаты эмпирического исследования стрессо-устойчивости современных студентов высших и средних учебных заведений.
Ключевые слова: профессиональная подготовка, студенты, стресс, стрессоустойчивость.
The article presents results of empirical study of stress resistance of the modern students from universities and vocational schools.
Keywords: professional training, students, stress, stress resistance.
Постановка проблеми. Для студентів як окремої соціальної групи характерним є становлення і утвердження своєї Я-концепції, формування цінностей і норм моралі, визначення і усвідомлення свого місця в світі, що обумовлює завершення процесу становлення особистості. Саме на цьому фундаменті відбувається формування майбутнього фахівця. І власне в цьому віці студенти, переживаючи великі нервово-психічні навантаження, є особливо вразливими до впливу різних стресових ситуацій, що вимагає свого вивчення.
Аналіз останніх досліджень. Проблемі стресу в навчальній діяльності присвячено небагато праць (Середа Т., 1987; Лозгачова О., 2004; Щербатих Ю., 2006; Гапонова С., 2005; Крайнюк В., 2007; Дубчак Г., 2016), що явно свідчить про недостатню увагу, яку приділяють дослідники цій проблематиці і обумовлює наявність прогалини в підготовці майбутніх спеціалістів.
Метою статті є вивчення особливостей стресостійкості сучасних українських студентів вищих та середніх навчальних закладів.
Виклад основного матеріалу дослідження. В емпіричному дослідженні взяло участь 198 студентів м. Чернівці, серед яких студенти вузів склали 113 чоловік, середніх навчальних закладів – 85 осіб. Вік досліджуваних студентів вагався від 16 до 38 років (М=19,21; σ=4,36). Слід зазначити, що середній вік студентів ВНЗ (20,60+5,23) є істотно вищим, ніж СНЗ (17,23+0,87). Серед досліджуваних було 96 чоловіків та 102 жінки. Тест χ² підтвердив гомогенність груп студентів за статтю, спеціальністю та типом навчального закладу (р≥0,05; ni).
У дослідженні було використано методику діагностики рівня психоемоційної напруги [1]. Для статистичного опрацювання була використана комп’ютерна програма SPSS 23.0 (тест Колмогорова-Смирнова, тест χ², критерій t-Student, однофакторний дисперсійний аналіз для незалежних груп). Критерій Колмогорова-Смирнова за всіма шкалами підтвердив нормальність розподілу даних (р>0,05).
Аналіз результатів дослідження, наведених у таблиці № 1, показує, що найвищі показники психосоціального стресу виявлено у студентів, що навчаються за спеціальностями: фельдшер/медична сестра, соціальний педагог та продавець; найнижчий рівень – у вчителів-істориків, юристів, психологів, офіціантів/барменів. Виявлені відмінності є статистично значущими (p<0,001). Рost hoc тест Student-Newman-Keuls (S-N-K) також підтвердив значущі відмінності між усіма групами студентів (p < 0,001).
Таблиця 1
Показники психосоціального стресу студентів за професіями
| 
 Показники  | 
 1  | 
 2  | 
 3  | 
 4  | 
 5  | 
 6  | 
 7  | 
|
| 
 Шкала психосоціаль-ного стресу Л.Рідера  | 
 М  | 
 1,46  | 
 1,61  | 
 0,97  | 
 0,95  | 
 1,08  | 
 1,31  | 
 1,12  | 
| 
 σ  | 
 0,52  | 
 0,55  | 
 0,54  | 
 0,46  | 
 0,55  | 
 0,52  | 
 0,47  | 
|
Примітки: Студенти: 1 – фельдшери, медичні сестри; 2 – продавці; 3 – офіціанти, бармени; 4 – вчителі історії; 5 - юристи; 6 – соціальні педагоги; 7 – психологи.
Наступним кроком нашого аналізу було порівняння досліджуваних груп студентів за типом навчального закладу та статтю (див. табл. 2-3).
Аналіз критерію t-Student показав, що за рівнем психоемоційної напруги досліджувані групи студентів істотно відрізняються між собою: у студентів вузів рівень психосоціального стресу є достовірно нижчим (M=1,11; σ=0,50), ніж у студентів середніх навчальних закладів (M=1,32; σ=0,60) (p<0,001).
Найвищий рівень психоемоційної напруги виявлено у хлопців-майбутніх продавців. Згідно ключа, такий показник характеризує високий рівень психосоціального стресу. Також вище середнього виявився рівень стресу у студентів-фельдшерів/медичних братів, а низький - у офіціантів/ барменів та студентів-істориків.
Таблиця 2
Показники психосоціального стресу студентів
за типами навчальних закладів
| 
 Показники  | 
 СНЗ  | 
 ВНЗ  | 
|
| 
 Шкала психосоціального стресу  | 
 М  | 
 1,32  | 
 1,11  | 
| 
 σ  | 
 0,60  | 
 0,50  | 
|
Примітки: СНЗ – середній навчальний заклад, ВНЗ – вищий навчальний заклад.
У дівчат найвищий рівень психосоціального стресу спостерігається у майбутніх медичних сестер та соціальних педагогів, що згідно ключа характеризує середній рівень прояву стресу, а найнижчий виявлено у студенток історії та офіціанток, а також у юристів. Виявлені відмінності є статистично значущими (p<0,001). Це означає, що рівень психосоціального стресу у хлопців є статистично вищим, ніж у дівчат.
Таблиця 3
Показники психосоціального стресу студентів за статтю і професіями
| 
 Показники  | 
 1  | 
 2  | 
 3  | 
 4  | 
 5  | 
 6  | 
 7  | 
||
| 
 
 Шкала психосоціального стресу  | 
 чоловіки  | 
 М  | 
 1,29  | 
 2,00  | 
 0,79  | 
 0,95  | 
 1,00  | 
 1,00  | 
 1,00  | 
| 
 σ  | 
 0,38  | 
 0,27  | 
 0,49  | 
 0,37  | 
 0,45  | 
 0,49  | 
 0,14  | 
||
| 
 жінки  | 
 М  | 
 1,61  | 
 1,27  | 
 1,13  | 
 0,98  | 
 1,15  | 
 1,51  | 
 1,26  | 
|
| 
 σ  | 
 0,59  | 
 0,51  | 
 0,55  | 
 0,52  | 
 0,63  | 
 0,45  | 
 0,69  | 
||
Примітки: найменування професій як у Tаблиці 1.
Висновки. На основі узагальнення викладеного вище можна зробити наступні висновки: у студентів вузів рівень психосоціального стресу є достовірно нижчим, ніж у студентів середніх навчальних закладів. Рівень психосоціального стресу у хлопців істотно вищий, ніж у дівчат (p < 0,05).
Література
- Копина О.С. Экспресс-диагностика уровня психоэмоциального напряжения и его источников /О.С.Копина, Е.А.Суслова, Е.В.Заикин // Вопросы психологии.– № 3. – 1995. – С.119–132
 
										
										

