МЕТОДИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ УСНОМОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ ВНЗ ЗАСОБАМИ ЕЛЕКТРОННИХ ДОДАТКІВ

Тетяна Ходоровська (Житомир, Україна)

Електронні засоби навчання використовуються сьогодні освітніми закладами світу все ширше. Це продиктовано їх доступністю, можливістю з їх допомогою економити час і вдосконалювати практично усі компоненти навчального процесу. Іноземна мова у даному контексті являє собою яскравий приклад дисципліни, яка піддається успішному вивченню засобами електронних додатків. Оскільки фахівці-випускники немовних ВНЗ у професійній та особистій діяльності найчастіше використовують саме усне мовлення, а також, зважаючи на те, що усне мовлення є індикатором засвоєння студентами учбового матеріалу, у даній статті ми зосередимось на можливостях розвитку усномовленнєвої компетенції у студентів.

Розвиток усного мовлення студентів немовних ВНЗ спирається на низку освітньо-нормативних вимог, що висуваються до рівнів володіння іноземною мовою (ІМ), на яких знаходяться студенти. Виходячи з того, що випускники середньої загальноосвітньої школи за вимогами Державного стандарту базової і повної середньої освіти [2:49-51] мають володіти ІМ на рівні В1-В1+, цей рівень характеризує і студентів І курсу немовного ВНЗ, де усне мовлення, у складі комунікативної компетенції, окреслено як "стратегічно важливе для мовного компонента". Як зазначено у Програмі з англійської мови для професійного спілкування, на ОКР "бакалавр" вони повинні підвищити рівень своєї комунікативної компетенції до В2. Передбачається, що магістри немовних ВНЗ повинні оволодіти іноземною мовою на рівні С1 [5:2].

Згідно з вимогами Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI століття), інформатизацію вітчизняної освіти зазначено як пріоритетний напрям її реформування [3]. Одним із аспектів інформатизації освіти є впровадження у процес навчання електронних додатків.

Поняття “електронний додаток” (англ. application або application software) тлумачиться як програма, що розроблена для виконання специфічних задач або цілей [1]. Сьогодні виникає сотні нових електронних додатків, що можна використовувати в освітній діяльності, тому їх вивчення та використання під час навчання усного мовлення становить перспективну та актуальну задачу вищої освіти.

Проблематикою навчання усномовленнєвої компетенції займалися багато вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких: Г.В. Рогова, Ф.М. Рабинович,
Т.Є. Сахарова, Н.Ф. Шаркова, О.Є.Мисечко, Р. Скарселла, К. Братт Паулсон, M.Г. Лонг, Г. Ріґґенбах, A. Лазаратон, М. Бірам, С.Дж. Савіньйон, К. Перес-Льянтада. Проте проблема застосування електронних додатків у даному контексті залишається недостатньо вивченою.  

Для коректного використання можливостей ІКТ у навчанні необхідно знати його цілі, етапи та інші методико-організаційні особливості. У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти [2] окреслено 4 цілі навчання: практична, розвивальна, загальноосвітня та виховна, які залишаються ключовими і на етапі вищої освіти. Розглянемо їх детальніше.

1. Практична ціль навчання усного монологічного мовлення втілюється у розвитку спроможності студентів спілкуватися в межах професійної, побутової та особистої сфер, тобто викладач повинен навчити їх продукувати зв’язний монолог згідно з життєвою ситуацією. Досягнення цієї мети реалізується поетапно, в залежності від підходу до організації навчання.

О.Є. Мисечко пропонує 2 підходи до навчання усного монологу:

• індуктивний – студентам пропонується відстежити закономірності матеріалу, що вивчається і вивести з цього загальне правило;
• дедуктивний – студентам пропонується правило, втілення якого вони повинні знайти у матеріалі, що вивчається.

В межах індуктивного підходу (що буде розглянутий у нашій статті) виділяють 3 етапи навчання, кожен з яких характеризується специфічними завданнями і вправами: 1 етап – побудова студентами коротких висловлювань у зв’язку з темою (ситуацією); 2 етап – конкретизація та уточнення сказаного зі збільшенням об’єму висловлювання; 3 етап – побудова самостійного розгорнутого висловлювання з елементами аргументації, оцінки, причинно-наслідкових зв’язків [4:132-134].

2. Розвивальна ціль втілюється в розвиткові у студентів когнітивних, творчих здібностей, а також їхньої пам’яті, уваги, уяви, сприйняття, мислення, мови. На етапі вищої освіти вона, в першу чергу, реалізується через набуття студентами навичок критичного мислення. Це досягається використанням таких технологій, як: діаграма Вена, fishbone, наведення аргументів “за” та “проти”, sequences&consequences, FRIEDs (facts, reasons, incidents, examples, decisions), “Шість капелюхів мислення”, Тик-так тощо.

3. Загальноосвітня ціль полягає у сприянні розширенню світогляду студентів, оволодінню знаннями з предмету і реалізується за рахунок лінгвокраїнознавчої інформації, поданої у підручниках, аудіоматеріалах, обговореннях та дискусіях тощо.

4. Виховна ціль включає у себе, зокрема, виховання соціально корисних рис особистості студентів і реалізується під час опрацювання додаткових матеріалів з теми, обговорень та дискусій, які дають підґрунтя до рефлексії і порівняння морально-етичних підходів до вирішення проблемних ситуацій.

Наведені навчальні етапи та техніки можуть бути реалізовані і засобами електронних додатків. Деякі з них пропонують вбудовані вправи та прийоми, інші дозволяють створювати освітній контент самостійно.

Так, цілі першого етапу за індуктивним підходом можуть бути реалізовані засобами Socrative, Kahoot, Quizlet, Learning Apps тощо. За їх допомогою студенти засвоюють граматичний, лексичний та фонологічний компоненти іноземної мови, необхідні для правильної побудови усного монологу. Вправи, що слугують для набуття навичок критичного мислення, можуть бути реалізовані у наступних додатках: Padlet, Kahoot, Zaption тощо. Вони дозволяють викладачеві створювати освітній контент на дотекстовому і текстовому рівнях. Додаток Kahoot, завдяки його інтерфейсу, що потребує інтерактивного екрану, можливо використовувати під час аудиторних занять для створення проблемних ситуацій, що пропонується розв’язати студентам для розвитку навичок непідготовленого мовлення.

Отже, всі три етапи навчання можуть бути реалізовані засобами електронних додатків, що дозволяє суттєво скоротити аудиторний час, розвивати у студентів навички самоосвіти і критичного мислення, сприяти розширенню їхнього кругозору та зосередитися під час аудиторних занять на безпосередньому продукуванні усного мовлення.

Список літератури:

1. Applicationsoftware[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/application-software
2. Кабінет Міністрів України. Постанова від 23 листопада 2011 р. № 1392. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF
3. Кабінет Міністрів України. Постанова від 3 листопада 1993 р. № 896. Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXI століття")  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/896-93-%D0%BF
4. Мисечко О.Є. – Методика навчання англійської мови у середній школі. – Посібник-практикум для студентів вищих навчальних закладів. – Житомир: «Полісся», 2012р. – 253 ст.
5. Програма з англійської мови для професійного спілкування. [Колектив авторів: Г.Є.Бакаєва, О.А.Борисенко, І.І.Зуєнок, В.О.Іваніщева, Л.Й.Клименко, Т.І.Козимирська, С.І.Кострицька, Т.І.Скрипник, Н.Ю.Тодорова, А.О.Ходцева. – К.: Ленвіт, 2005 – 119 с.