ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

21 травня 2015 Останнє оновлення: 21 травня 2015

Надія Олефіренко
м.Харків, Україна

У статті розглядаються зміни у підготовці сучасного вчителя початкової школи, що викликані технологічною насиченістю навчального процесу і вільним доступом до світових інформаційних джерел. Здійснено огляд наукових досліджень, присвячених підготовці майбутнього вчителя початкової школи. Розкрито загальні тенденції у професійній підготовці майбутнього вчителя. Приділено увагу зростаючій ролі викладача у навчальному процесі та необхідності змінення методів навчання.

Ключові слова: майбутній учитель, початкова школа, підготовка учителя, інформаційно-комунікаційні технології, комп’ютер, Інтернет.

The articleconsiders changes in preparation of modern elementary school teacher, caused by technological saturation learning process and free access to global information sources. Done review of scientific studies on the preparation of future primary school teacher. Reveals general trends in the training of future teachers. It’s paid attention to the growing role of the teacher in the learning process and the need to change teaching methods.

Key words: future teacher, elementary school, teacher training, information and communication technology, computer, Internet.

Постановка й обґрунтування актуальності проблеми.Перетворення, що відбуваються в системі освіти України відповідно до національних і цивілізаційних пріоритетів, спричинюють нові підходи до підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Вчитель є ключовою фігурою освіти, а рівень його професійної підготовки є пріоритетною складовою успішності школи, результативності застосування нових інформаційних технологій і засобів навчання. Запит суспільства до результатів освіти школярів, сучасні умови професійної діяльності вчителя початкової школи, пов’язані з різноманітністю освітніх систем, варіативністю змістового наповнення початкової освіти й технічного та технологічного забезпечення навчального процесу, розширенням можливостей інформаційних технологій для навчання школярів й необхідністю передбачати результати професійної діяльності – все це спонукає до виявлення напрямів оновлення змісту й характеру підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

Потреби в удосконаленні змісту підготовки майбутнього вчителя початкової школи пов’язані також з різними аспектами модернізації початкової школи: переходом до реалізації нового Державного стандарту початкової освіти, підтримкою гуманізації освіти, ідей дитиноцентризму у навчанні, запровадження принципів компетентнісного та особистісно-зорієнтованого підходів у навчанні молодших школярів, впровадженням інформаційних технологій у навчальний процес початкової школи [6:577-589].

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми.Проблеми підготовки майбутнього вчителя початкової школи широко досліджуються у наукових працях педагогів. Зокрема, теоретичні й методологічні засади підготовки майбутніх учителів висвітлені у роботах Ш.О.Амонашвілі, В.І.Бондаря, О.Я.Савченко, В.О.Сухомлинського, Л.О.Хомич, С.М.Мартиненко, Л.Л.Хоружої, О.К.Дусавицького, Н.А.Глузман, Л.Коваль та інших.

О.Я.Савченко ядром професійної підготовки вважає її зміст, фундаментальність якого має забезпечити випереджувальну підготовку спеціаліста [8:1]. Автор доходить висновку щодо необхідності оновлення змісту методичної підготовки вчителів за принципом цілісності, системності та інтеграції; врахування тих процесів, які визначають діяльність сучасної початкової школи. Крім того, О.Я.Савченко наголошує на необхідності врахування тих змін, що відбулися в суспільстві і пов’язані з науково-технічним прогресом, посиленням інтеграційних процесів, інформатизацією і комп’ютеризацією [8:1]. Важливим є висновок автора про те, що у формуванні особистості майбутнього вчителя початкової школи необхідно згармонізувати загальнокультурні, психолого-педагогічні і методичні знання, вміння, способи діяльності, посилити їх професійну спрямованість, забезпечити фундаментальність базової підготовки [8: 4].

Проблеми удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи розглядаються в різних аспектах. Зокрема, С.М.Мартиненко були розроблені концептуальні засади підготовки майбутнього вчителя початкової школи до діагностичної діяльності [5], Д.І.Пащенком – методологічні основи формування готовності вчителів початкових класів до гуманістичного виховання учнів [7], Л.Л.Хоружою – теоретичні засади формування етичної компетентності вчителя початкових класів [10], Н.А.Глузман - система формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів [3]. Спільним у всіх дослідженнях є думка про те, що сучасний розвиток шкільної освіти України, формування нової моделі початкової школи зумовлює потребу в ґрунтовному аналізі й переосмисленні теоретико-методичних й концептуальних засад підготовки майбутнього вчителя початкових класів, забезпечення її відповідності викликам часу.

Метою роботи є розкриття зміну підготовці майбутнього вчителя початкової школи, що зумовлені сучасними умовами впровадження інформаційно-інформаційно-комунікаційних технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження. Особливості сьогодення, пов’язані з інформатизацією суспільства та проникненням інформаційних технологій у різні галузі діяльності людини, спричинюють зміни у поглядах щодо підготовки майбутніх фахівців. Сучасне інформатизоване та високотехнологічне суспільство потребує фахівця, який є не тільки різностороннє розвиненою особистістю, але й спеціалістом, здатним швидко адаптуватися до освітніх інновацій, що привносяться інформаційно-комунікаційними технологіями, спроможним ефективно розв’язувати професійні задачі за допомогою новітніх технологій, здібним до самостійного перенавчання, самостійного удосконалення власної підготовки. Такі вимоги суспільства пов’язані в першу чергу з прискоренням темпів науково-технічного прогресу, зростанням об’ємів наукової інформації, яка повинна бути засвоєною у процесі навчання, швидким зміненням актуальних технологій.

Сучасна вища освіта не встигає за тими змінами, що відбуваються у суспільстві. Новітні тенденції у розвитку суспільства потребують принципових змін у підготовці майбутнього фахівця, зокрема, переходу від формули «навчання на все життя» до установки на неперервне навчання протягом всього життя, що означає закладання потреби продовження навчанняу майбутньому. Підготовка фахівця у виші повинна бути лише одним із етапів становлення фахівця. Таким чином, навчальний процес повинен бути націлений на реалізацію освіти, що має випереджувальний характер, бути спрямованим на створення умов для професійного зростання й самоудосконалення, на формування умінь вчитися й самостійно приймати відповідальні рішення, на формування потреби у саморозвиткові, що потребує дотримання системності й науковості у підготовці майбутнього вчителя.

Необхідність змінення підходів до навчання стосується й підготовки майбутнього вчителя початкової школи, оскільки з розширенням впливу новітніх інформаційних технологій модифікуються компоненти навчального процесу у загальноосвітній школі. Так, ускладнюється навчальне обладнання, удосконалюються дидактичні засоби й розширюється їх асортимент, змінюються освітні технології, які виявляються ефективними для навчання сучасних школярів, змінюються методи й зміст навчання, зазнає змін класно-урочна система. Крім того, в умовах швидкого технологічного зростання неможливо точно спрогнозувати, яких предметних знань і умінь потребуватиме у майбутній професійній діяльності. Таким чином, метою підготовки вчителя в теперішніх умовах стає не накопичення значного об’єму готових, систематизованих, науково доведених теоретичних положень, а розвиток особистості, навчання способів самостійного отримання нових знань. Сучасні умови потребують, щоб професійна підготовка майбутнього вчителя забезпечувала можливість його подальшого саморозвитку, сприяла формуванню здатності студента до самоосвіти й самовдосконалення. У зв’язку з цим важливими завданнями професійної підготовки майбутнього вчителя є не тільки засвоєння знань й умінь певної галузі знань, необхідних для професійної діяльності, а й оволодіння прийомами самостійного пошуку інформації, опанування нових технологій, вирішення невідомих раніше професійних завдань.

Стрімкий розвиток науки і технологій призводить до швидкого застарівання знань, умінь й навичок, отриманих під час навчання у вищому навчальному закладі. Більше того, отримані знання й уміння встигають морально застаріти ще до завершення навчання у виші. Це змушує звернути увагу на необхідність посилення фундаментальної підготовки майбутнього вчителя, її орієнтації на такі підходи до вирішення професійних завдань, які залишаться актуальними протягом тривалого часу.

Отже, процес підготовки майбутнього вчителя початкової школи має бути спрямованим не тільки на формування фундаментальних і професійних знань, умінь й навичок, але й виховання особистості, яка здатна й готова до продовження навчання у майбутньому, до швидкої орієнтації у сучасному світі, у тому числі світі інформаційних технологій, до підвищення власної кваліфікації відповідно до постійно змінюваних вимог.

Впливовим фактором якості підготовки майбутнього вчителя тривалий час вважали навчально-методичну й матеріальну базу вишу. Разом з тим, навчально-методичне забезпечення вищого навчального закладу вийшло за межі наявної у ньому друкованої літератури, рекомендованих навчальних посібників, локальних розробок його викладачів. У навчанні стало можливим використовувати освітні ресурси глобальних і національних фондів, які містять сучасні й класичні дидактичні матеріали, програмні продукти навчального призначення, плани і конспекти уроків, сценарії різноманітних заходів тощо. Такі колекції сприяють створенню єдиного освітнього простору, «живлять ту спільну культуру навчання, створення, обміну й співробітництва, яка так необхідна суспільству знань, що швидко змінюється» [1].

Підготовка сучасного фахівця спирається також на світові інформаційні ресурси, результати найновіших досягнень наукових співтовариств, методичні напрацювання освітянського загалу. З появою й розвитком хмарних технологійтехнологій студент отримав можливість не тільки користуватися усіма зазначеними ресурсами, а й розміщувати в мережі власні розробки для отримання оцінки їх ефективності, публікувати результати власних досліджень, брати участь у педагогічних дискусіях і навіть колективних наукових проектах.

Фактично педагогічний процес у виші виходить за межі дії конкретного навчального закладу і певною мірою зазнає впливу світового освітнього співтовариства, який стає співмірним з тим, що надає студентові конкретний навчальний заклад. Зазначимо, що комп’ютерна база вишу та її потужність також вже не є суттєвим чинником якісної підготовки. Недостатність індивідуальних комп’ютеризованих робочих місць, яка раніше суттєво обмежувала можливості щодо підготовки студента, компенсується індивідуальною технічною озброєністю сучасного студена - особистими мобільними пристроями (ноутбуками, смартфонами, планшетами тощо), які за функціональністю часто не поступаються локальним комп’ютерам. Сучасні пристрої, підключені до загальноуніверситетської та глобальної мережі дають можливість користуватися необхідними матеріалами без обмежень у часі та просторі. Наразі відчувається тенденція до реального впровадження мобільних пристроїв у навчання та розвиток «мобільного навчання», при якому на основі мобільних електронних пристроїв створюється повноцінне освітнє середовище [2].

Вплив матеріальної бази на підготовку студента виявлявся також у тому, що існувала необхідність систематичного збільшення потужності комп’ютерів для встановлення сучасних програмних засобів, потрібних для забезпечення предметної діяльності студентів, що вимагало значних матеріальних витрат. Сучасні Інтернет-технології дали студентам змогу використовувати необхідні програмні засоби та інформаційні ресурси віддалено – без їх повного встановлення на персональний або особистий комп’ютер, мобільний пристрій, або з встановленням «клієнтських» додатків, які не потребують значних ресурсів комп’ютера. Застосування таких програмних засобів дає й інші переваги для навчального процесу – автоматичне і своєчасне поновлення версій, забезпечення захисту від несанкціонованого доступу, можливість користування незалежно від місця розташування або часового терміну, можливість одночасного доступу багатьох користувачів до даних, що опрацьовуються, або результатів діяльності тощо.

Разом з тим, суттєвим чинником продуктивності підготовки майбутнього вчителя є створена атмосфера педагогічного вишу, спрямованість на повноцінне поєднання наукової і навчальної роботи студента, на оволодіння ним актуальними теоретичними положеннями, опанування педагогічної майстерності, на використання новітнього інструментарію у майбутній професійній діяльності. Це пов’язано з впровадженням в практику навчання нових педагогічних технологій, появою нових стандартів, які потребують від вчителя швидкого пристосування й опанування. Сучасний вчитель повинен вміти вчасно відчути нові вимоги, які пред’являються до нього, та адекватно зреагувати на них.

Залучення майбутнього вчителя до наукової роботи потребує урахування положень про те, що будь-які здібності особистості виявляються і формуються в діяльності; розвиток особистості не відбувається за пасивного споглядання нею; основним стимулом розвитку здібностей особистості є зацікавленість [9: 345]. У свою чергу це вимагає застосування певних засобів, спрямованих на стимулювання наукової роботи студентів, – використання поряд із репродуктивними і практичними методами викладання частково-пошукових, проблемних і дослідницьких методів навчання; створення особливої наукової атмосфери – атмосфери наукового пошуку, співтворчості; оприлюднення результатів наукової роботи на конференціях, наукових конкурсах, публікація статей у наукових збірках та журналах.

Отже, вплив навчально-методичної і матеріально-технічної бази на продуктивність і якість процесу підготовки майбутнього вчителя зменшується, проте суттєвим є атмосфера навчального закладу, створення умов для зручного навчання студента, загальна спрямованість на залучення до наукової роботи й виконання реальних досліджень.

Інформаційно-комунікаційні технології у підготовці майбутнього вчителя здатні індивідуалізувати процес навчання, що є важливим для реалізації одного із завдань вищої освіти – забезпечити можливість кожному студентові отримати освіту, яка найкраще відповідає його здібностям й особистим переконанням, створити умови, за яких кожний випускник досягає максимально можливого для нього рівня інтелектуального рівня й професійної майстерності [4:312]. Індивідуалізація навчання стає можливою завдяки наданню кожному студентові можливості вибору власної швидкості і траєкторії в опануванні навчальним матеріалом, вибору навчальної і методичної літератури, вибору способів вираження власних задумів тощо.

У підготовці майбутнього вчителя зазначимо, що важливим є технологічна насиченість навчального процесу, педагогічно зумовлене використання електронних ресурсів, у тому числі й авторських, створених викладачами. Це дає змогу студентові на власному досвіді переконатися у педагогічній доцільності використання електронних засобів навчання, у їх дидактичному потенціалі.

Сучасні тенденції у вищій освіті, зумовлені розвитком інформаційних технологій, змінюють роль викладача у підготовці майбутнього фахівця, впливають на суспільні очікування від викладача та вимоги до нього.

Перш за все в умовах вільного доступу до різноманітних інформаційних джерел – світових бібліотек, всесвітньо відомих наукових розробок, відкритих результатів сучасних досліджень науковців, навчальних матеріалів тощо, викладач не виконує роль єдиного транслятора знань. У сучасних умовах викладач повинен не тільки сам володіти широким діапазоном предметних знань, уміти вибрати для студентів найбільш значиму інформацію, яка зберігає актуальність упродовж тривалого часу, але й навчити студентів прийомам і методам самостійного поповнення знань, самостійного розвитку. Для майбутнього фахівця значимими стають уміння відбирати нову інформацію, її аналізувати, оцінювати та встановлювати зв’язки з отриманою раніше. Такі уміння можуть бути засвоєні тільки в процесі діяльності. У свою чергу це призводить до необхідності розширення традиційних методів викладання у вищій школі, більш активного застосування продуктивних і проблемних методів навчання, залучення студентів до наукової і дослідницької роботи.

Можливість вільного доступу до світових джерел навчальної інформації під час як аудиторної роботи, так і самостійної підготовки, зумовлює необхідність змін у проведенні лекційних і практичних занять зі студентами. Так, важливим на лекційних заняттях є не стільки повідомлення нових знань, скільки створення умов для з’ясування проблемних питань, формування умінь й навичок розв’язання професійних задач, залучення до активної пошукової та наукової діяльності. На практичних заняттях стає необхідним пропонувати завдання, які є наближеними до умов реальної професійної діяльності і мають проблемний і творчий характер - завдання, які орієнтовані на самостійний пошук інформації або шляхів розв’язання поставленої задачі; спрямовані на розробку власних електронних засобів, завдання, що орієнтовані на пошук оптимальних технологічних рішень тощо.

Ще одним наслідком доступності джерел навчальної та наукової літератури є те, що у процесі навчання студент все частіше вимагає від викладача не повідомлення нових знань, а спрямування власних зусиль для досягнення навчальної мети, допомоги у його власному освітньому маршруті, у виявленні та розвиткові його здібностей. Це потребує уникнення авторитаризму у навчальній діяльності, створення атмосфери взаємодопомоги, співробітництва, співтворчості.

Сучасний процес підготовки студента в умовах інформатизації освіти потребує систематичного підвищення кваліфікації викладачів, незалежно від їх спеціалізації. Тільки за умови постійного саморозвитку, активної участі у наукових дослідженнях, систематичного відслідковування новинок викладач може ефективно управляти педагогічним процесом, стимулювати розвиток кожного студента, виявляти його здібності, залучати до творчої та наукової роботи. Швидкий розвиток інформаційних технологій, доступність нових інструментальних засобів та поява нових технологічних рішень змушують викладача систематично вносити корективи до змісту підготовки майбутнього вчителя, поновлювати навчальні курси, коригувати зміст практичних завдань тощо. Таким чином, підготовка майбутнього вчителя в сучасних умовах передбачає взаємний розвиток і викладача, і студента.

Отже, в сучасному навчальному процесі університету змінюється роль викладача в напрямі посилення його організаторських та координаційних функцій та необхідності демонстрування готовності до систематичного самовдосконалення й саморозвитку. Крім того, використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє зміненню методів навчання у підготовці майбутнього вчителя – з роз’яснювально-ілюстративних на проблемні, пошукові, дослідницькі, проектні, які спрямовані на самостійну продуктивно-перетворювальну діяльність студента щодо отримання й опрацювання інформації, оволодіння практичними уміннями й навичками.

Висновки і перспективи подальшого дослідження. Отже, розкрито зміниу підготовці майбутнього вчителя початкової школи, які зумовлені сучасними умовами впровадження інформаційно-інформаційно-комунікаційних технологій: навчальний процес у виші має бути спрямованим не тільки на формування фундаментальних і професійних знань, умінь й навичок, але й виховання особистості, яка здатна й готова до продовження навчання у майбутньому, до швидкої орієнтації у сучасному світі, у тому числі у світі інформаційних технологій, до підвищення власної кваліфікації відповідно до постійно змінюваних вимог; на результат підготовки майбутнього вчителя зменшується вплив навчально-методичної і матеріально-технічної бази вишу, проте суттєво впливають сама атмосфера навчального закладу, створені умови для зручного навчання, загальна спрямованість на залучення до наукової роботи й виконання реальних досліджень; змінюється роль викладача в напрямі посилення його організаторських та координаційних функцій та необхідності демонстрування готовності до систематичного самовдосконалення й саморозвитку.

Перспективним на наш погляд, є дослідження впливу інформаційних технологій на підготовку майбутнього вчителя початкової інклюзивної освіти.

Бібліографія

Cape Town Open Education Declaration: Unlocking the promise of open educational resources [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.capetowndeclaration.org/read-the-declaration.
Білоусова Л.І. Електронні дидактичні ресурси у сучасній системі засобів навчання /Л.І.Білоусова, Н.В.Олефіренко //Гуманітарні науки. Науково—практичний журнал. – Київ, Видавництво «Педагогічна преса». ― 2012. ― № 1(23). ―C. 100―106.
Глузман Н. А. Система формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів: автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»/ Н. А. Глузман.— Луганськ, 2011. — 44 с.
Кинелёв В. Г. Роль информационных и коммуникационных технологий в обеспечении качества и доступности высшего образования /В.Г.Кинелев //Информационные технологии в обеспечении нового качества высшего образования : сб. науч. ст. Кн. 1 – М.:. Исслед.центр проблем качества подготовки специалистов НИТУ «МИСиС», 2010. – 312 с.
Мартиненко С. М. Система підготовки вчителя початкових класів до діагностичної діяльності : автореф. дис. … д-ра пед.наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / С. М.Мартиненко. — Київ, 2009 — 52 с.
Олефиренко Н.В. Проблемы подготовки учителя начальной школы к проектированию дидактических электронных ресурсов [Электронный ресурс] / Н.В.Олефиренко //Международный электронный журнал «Образовательные технологии и общество (Educational Technology& Society)». —2014. — V. 17. — №1. — C. 577—589. — Режим доступа: http://ifets.ieee.org/russian/depository/v17_i1/pdf/16.pdf
Пащенко Д.І. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання учнів : автореф. дис… д-ра пед.н. : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Д.І.Пащенко. — К., 2006. — 37 с.
Савченко О.Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів / О.Я Савченко // Початкова школа. — 2001. — № 7. — С. 1—4.
Саприкіна Н. Науково-дослідна робота як засіб розвитку креативних здібностей студентів-філологів. //Н.Саприкіна. - ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ. Серія філол. - 2010. Вип. 50. С. 342-348.
Хоружа Л.Л. Теоретичні засади формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів : автореф. дис. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Л. Л.Хоружа. — К., 2004 — 45 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Олефіренко Надія Василівна – кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри інформатики Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.