ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Надія Омельчук

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки та психології

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент С. М. Єлдінова

Анотація. У статті висвітленоідеї та погляди В. Сухомлинськогопро виховання морально-патріотичних цінностей у молодших школярів до рідної країни, до природи в умовах Нової української школи.

Ключові слова: моральне виховання,патріотичне виховання, педагогічна спадщина, Нова українська школа, початкова освіта, людська гідність,особистість.

Постановка проблеми. Концепція Нової української школи визначила пріоритетом початкової школи виховання моральної особистості молодшого школяра. Цим обумовлюється необхідність посиленої уваги педагогічної науки до проблеми опанування учнями початкової школи широкого кола суб’єктивних моральних цінностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему формування моральної особистості розглядали та досліджували учені різних наукових галузей, приділяючи увагу різним її аспектам. Творча спадщина В. Сухомлинського привертала до себе увагу не одного покоління науковців у галузі педагогіки. Це проявляється в публікаціях і дослідженнях учених та працівників освіти: Л. Бондар, І. Беха, В. Майбороди, О. Савченко, М. Стельмаховича та ін.

Мета статті полягає у висвітленні ідей В. Сухомлинського щодо виховання морально-патріотичних цінностей у молодших школярів у світлі концепції Нової української школи.

Виклад основного матеріалу. Педагогічний досвід Василя Олександровича Сухомлинського символізує собою демократичну педагогіку, важливе місце в якій займає формування моральної особистості дитини.

У практичній роботі з морального виховання В. Сухомлинський вбачав, насамперед, «формування ідейної серцевини особистості – громадянських поглядів, переконань, почуттів, поведінки, вчинків, єдності слова і діла»[4, с. 99].

В. Сухомлинський стверджував, що виховання людини відбувається тільки в людському середовищі, і від того, наскільки глибоко відбиваються у цьому середовищі моральні здобутки людства, світ людини, ідеї суспільства і держави, залежить ефективність навмисних, передбачених, цілеспрямованих зусиль вихователя. Моральна вихованість полягає в тому, що людина прагне робити добро і не може робити зла.

Саме такі завдання ставить перед педагогами Нова українська школа. Педагоги добре усвідомлюють, як нелегко вирішувати ці завдання сьогодні, коли у суспільстві відбуваються разючі зміни, у тому числі і у сфері моралі.

Одне з найголовніших виховних завдань вбачав В. Сухомлинський у тому, щоб бачення світу, особисте ставлення дитини до явищ навколишньої дійсності відповідало її внутрішнім силам, здібностям, можливостям. Серцевиною морального виховання, моральної зрілості учня є ідея Батьківщини та малої батькіщини.В. Сухомлинський завжди прагнув до органічної єдності громадянських думок, почуттів і діяльності, щоб почуття, переживання знаходили свій вияв у благородних вчинках, у праці для людей, для суспільства, для Батьківщини [1, с. 16].

І саме в сьогоднішніх умовах розбудови громадянського суспільства становлення патріотизму, національної самосвідомості юних громадян стає центральним нервом усієї діяльності навчального закладу, а недостатня увага до цього надзвичайно важливого аспекту сприяє поглибленню духовної кризи молодого покоління.

В. Сухомлинський вважав, що без усвідомлення величної ідеї Батьківщини людина не може бачити часточку своєї малої батьківщини у рідному селі, у рідному місті, вона не відчує гарячої потреби щось зробити для звеличення України. Він створював умови для розвитку, формування активної громадянської позиції як у учнів молодших класів так і старшокласників.

Тому в організації своєї роботи, складанні навчальних програм педагоги повинні враховувати, що у XXI століття всі зусилля необхідно спрямовувати на формування активної громадянської позиції кожного вихованця, розвиток критичного мислення, комунікативних навичок, творчої винахідливості і навичок взаємодії, тому що найбільш затребуваними в нашу епоху виявляється здатність до вибудовування міжособистісних відносин на високому моральному рівні.

З часів, коли жив і творив В. О. Сухомлинський, минуло багато років. З’явились нові педагогічні технології, комп’ютеризація широко увійшла в наше життя. Підходи до організації виховного процесу, відповідно, теж змінюються , адже сьогодні завдяки інформаційним технологіям наші вихованці іноді мають хибні уявлення про моральні цінності. Тому необхідно знаходити нестандартні рішення задач і проблем, навичок колективної роботи, тобто вирішувати ті ж завдання, які ставив В. Сухомлинський і перед своїми сучасниками, але враховуючи реалії сьогодення.

Висновки і перспективи вивчення проблеми. Отже, розмірковуючи про формування моральних цінностей підростаючого покоління в наш час, зауважимо, що особливу роль у становленні і розвитку майбутніх громадян України відігравали і будуть відігравати педагогічні здобутки В. Сухомлинського.

Бібліографія

1. Антонець М. Погляди В. О. Сухомлинського на процес шкільного навчання / М. Антонець // Рідна школа. – 2002. – №5. – С. 16–18.

2. Дічек Н. Універсальність педагогічного новаторства В. О. Сухомлинського / Н. Дічек // Рідна школа. – 2010. – №3. – С. 8–11.

3. Ковальчук В. І. Спогади про В. Сухомлинського / В. І. Ковальчук. – К., 1990. – С. 201–204.

4. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5-ти т. / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. шк, 1976. – Т. 4. – 640 с.