ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ

20 листопада 2019 Останнє оновлення: 20 листопада 2019

УДК 377.5

Осипенко Сергій Миколайович –

аспірант Інституту професійно-технічної освіти НАПН України,

директор Державного навчального закладу

«Дніпрорудненський професійний ліцей»

ORCID ID 0000-0002-3834-8577

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Розвиток самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі, насамперед, спрямований на формування у них вмінь самостійно, свідомо та цілеспрямовано працювати з навчальним матеріалом та готовності вдосконалювати свій професійний рівень. Головну роль для реалізації зазначених завдань відіграють аспекти мотива-ційного, процесуального та технологічного забезпечення самоосвітньої діяльності учнів, як цілісної педагогічної системи, яка враховує мотиви, інтереси, здатності кожного учасника педагогічної взаємодії.

Отже, ефективний розвиток самоосвітньої компетентності має передбачати розроблення комплексу відповідних педагогічних умов, які і забезпечують такий цілеспрямований розвиток. У процесі професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників такі педагогічні умови є необхідними обставинами, які забезпечують можливості для розвитку їх здатностей ефективно здійснювати самоосвітню діяльність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Необхідність у визначенні педагогічних умов щодо більш ефективної професійної підготовки фахівців розглядається у роботах багатьох дослідників. Дослідниця проблеми О. Дурманенко вказує на те, що особливості організації освітнього процесу у навчальному закладі, що детермінують результати виховання, освіти та розвитку особистості студента, об’єктивно забезпечують можливість їх досягнення [5].

Ряд вчених у галузі педагогіки зазначають, що педагогічні умови являються відповідними фактору педагогічними обставинами, що сприяють (або протидіють) проявам педагогічних закономірностей, обумовлених дією факторів [1,4,5,7].

Досить узагальнено до тлумачення суті педагогічних умов підходить І. Аксаріна, яка пише, що до педагогічних умов можна віднести ті, які свідомо створюються в освітньому процесі і повинні забезпечувати найбільш ефективне протікання цього процесу [1].

Варто погодитися з думкою дослідниці проблеми О. Дерев’янко, яка визначає поняття «педагогічні умови» як сукупність обставин, що сприяють побудові освітнього процесу з урахуванням потреб, інтересів, можливостей особистості щодо ефективної професійної діяльності [4].

Певний внесок у вивчення сутності поняття «педагогічні умови» зробили вчені Н. Іпполітова та Н. Стерехова. На їх думку, педагогічні умови є одним з важливих компонентів педагогічної системи [7]. Узагальнивши результати численних науково-педагогічних досліджень, вчені запропонували класифікувати педагогічні умови, розділивши їх на три групи: організаційно-педагогічні, психолого-педагогічні та дидактичні.

Організаційно-педагогічні умови являють собою сукупність можливостей, які забезпечують успішне вирішення освітніх завдань. Психолого-педагогічні умови забезпечують певні педагогічні заходи впливу на розвиток особистості об’єкта чи суб’єкта педагогічного процесу, внаслідок чого підвищується ефективність освітнього процесу. Дидактичні умови – це наявність таких обставин, у яких: враховані наявні умови навчання; передбачені способи перетворення цих умов у напрямку цілей навчання; відібрані, побудовані та використані елементи, методи та організаційні форми навчання з урахуванням принципів оптимізації.

Ми погоджуємося з думкою Н. Іпполітової та Н. Стерехової, які стверджують, що виявлення умов, які забезпечують функціонування та розвиток педагогічної системи, цілісного педагогічного процеса є одним з важливих завдань педагогічних досліджень, успішне розв’язання якого складає його наукову новизну та обумовлює практичну цінність [7].

Аналіз підходів учених до розуміння сутності педагогічних умов свідчить про розбрат підходів у тлумаченні цього важливого теоретичного положення.

На основі узагальнення підходів вчених та власного теоретичного пошуку дефініцію «педагогічна умова» визначаємо як обставину чи обстановку, яка впливає на розвиток або сприяє гальмуванню явища (процесу) та відображає потенційну дію певних факторів. У даному випадку під факторами розуміємо рушійні сили формування чи розвитку якогось явища, предмета, процесу, детермінанти, що мають потенційну можливість впливу на ефективність дій чи діяльності; фактори стають дієвими чинниками процесу формування чи розвитку педагогічного явища, властивості особистості при забезпеченні певних педагогічних умов.

Метою статті є визначення та обґрунтування педагогічних умов розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової, навчальної та методичної літератури, сінтез і узагальнення; емпіричні: метод експертних оцінок та статистичний метод (факторний аналіз).

Виклад основного матеріалу дослідження. Обґрунтування педагогічних умов розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників дозволить визначити провідні напрями наукового пошуку, розробити методику ефективного формування здатностей учнів до самоосвітньої діяльності.

За допомогою методу експертних оцінок нами було визначено, що головними факторами розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі є:

1. Сформованість в учня потреби у самоосвітній діяльності.

2. Організація освітнього процесу (частка самостійної роботи у структурі навчального часу).

3. Інноваційні технології навчання (проектна, проблемно-розвивальна, тренінгова, імітаційно-ігрова та ін.).

4. Інформаційно-освітнє середовище закладу ППТО.

Визначені методом експертної оцінки фактори мають потенційну можливість вплинути на розвиток самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі за наявності визначених педагогічних умов. Тобто, аби вказані фактори вплинули на розвиток самоосвітньої компетентності, їх необхідно забезпечити необхідним комплексом педагогічних умов. Логічним є припущення, визначити всю сукупність педагогічних умов ефективного розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників просто неможливо, проте цілком можливо визначити та обґрунтувати найголовніші педагогічні умови, які найбільше впливають на розвиток самоосвітньої компетентності.

Головним фактором розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі за допомогою методу експертних оцінок було визначено фактор «Сформованість в учня потреби у самоосвітній діяльності». Дослідники цього питання визначають, що від сформованості та реалізації потреби в самоосвіті, мотиву та мети самоосвітньої діяльності залежить активність особистості в самостійному оволодінні знаннями, а їх розвиток адекватний до розвитку компетентності як інтегрованої властивості людини [9,14]. З наведених вище положень та за результатами факторного аналізу можна зробити висновок, що в основі самоосвіти лежить мотивація, яка спонукає учня до активних дій.

Таким чином, формулюємо першу педагогічну умову розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх робітників машинобудівної галузі: перманентне формування в учнів потреби у самоосвітній діяльності.

Сутність зазначеної умови полягає у зміні негативного або байдужого ставлення учня до самоосвітньої діяльності на усвідомлене, позитивне і, як наслідок, успішне навчання. Ми переконані, що в першу чергу саме мотивація самоосвітньої діяльності до оволодіння новими знаннями, уміннями і навичками забезпечує ефективність такої діяльності, зміцнює інтерес учнів до навчання, стимулює їх до активних дій у напрямку досягнення подальших успіхів.

Правильна організація самоосвітнього процесу грає важливу роль в кінцевому результаті навчання. Аби організація самоосвіти була побудована правильно, учень має володіти знаннями про те, як вибирати джерела самоосвіти, які існують методи та прийоми самоосвіти, як раціонально організувати робоче місце та як здійснювати самовиховання (самоконтроль, самооцінку власної діяльності та за необхідності її корегування). На підставі вищевикладеного, формулюємо другу педагогічну умову розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх робітників машинобудівної галузі: продуктивна організація самостійної роботи майбутніх кваліфікованих робітників.

Видатний учений А. Алексюк розрізняв дві вагомі основи самостійної роботи: самостійність та працездатність. Під самостійністю учений розумів здатність виконувати певні дії без допомоги, яка передбачає розуміння мети своєї діяльності та наукову організацію навчання (визначати мету, предмет, засоби навчання, оптимально використовувати час), творчо підходити до завдань та правильно визначати отримані результати. Під працездатністю А. Алексюк розумів готовність учня виконувати навчальну роботу з високим ступенем напруження та великими затратами нервової енергії протягом певного часу. Працездатність має індивідуальний характер, залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів (організація робочого місця, інтелектуальні здатності, стан здоров’я, тощо) [2].

Ми цілком підтримуємо думку дослідниці проблеми організації самостійної роботи О. Писарчик про те, що самостійна робота учнів сприяє покращенню їх академічної успішності, зростанню мотивації, впевненості у власних здібностях, потенціалі, а також зміцненню соціальних навичок [11]. На її думку, метою самостійного навчання є передача відповідальності за навчання від вчителя до учня. Проте, на наш погляд, провідну роль в організації навчання має виконувати саме педагог. Ми цілком погоджуємося з думкою дослідниці проблеми організації самостійної роботи над навчальними кейсами Т. Пащенко, яка підкреслює, що викладач має брати до уваги те, що самостійна робота учня – одна із форм навчального процесу в ПТНЗ. У процесі самостійної роботи учень має активно «включати» розумову діяльність. Для організації самостійної роботи учнів педагогу рекомендується навчити їх створювати опорний конспект лекції, конспектувати навчальну та довідкову літературу. У зоні управління самостійною роботою учнів знаходиться формування і розвиток навичок розумової діяльності. Учнів бажано навчити вести пошук необхідної літератури, володіти динамічним читанням; завдання педагога – постійно спонукати учнів до самостійних роздумів, аналізу прочитаного матеріалу. Для цього необхідно використовувати запитання-орієнтири, які складає викладач [10].

Дослідниця проблеми організації самостійної роботи С. Скуратівська [12] класифікує самостійну роботу за наступними видами:

- аудиторна та позааудиторна;

- обов’язкова (передбачена навчальною програмою), рекомендована (участь у роботі наукових гуртків, конференціях, тощо) та ініційована (участь у конкурсах, олімпіадах, вікторинах, тощо);

- репродуктивна (здійснюється за певними ознаками), реконструктивна (складання планів, конспектів), евристична (спрямована на вирішення проблемних завдань, отримання нової інформації), дослідницька (проведення експериментів, створення проектів, тощо).

Як вважає Т. Пащенко, одним з основних напрямів організації самостійної роботи є розвиток потреби в ній, необхідності більше знати зі своєї спеціальності, глибше проникати в її проблеми і шукати шляхи їх розв’язку. Для ефективного здійснення професійної діяльності у майбутніх кваліфікованих робітників необхідно сформувати: уміння відшукати навчальну інформацію; уміння самостійно працювати з науковою інформацією; уміння самостійно переробляти інформацію; прагнення до поглибленого вивчення навчального матеріалу; прагнення до самоосвіти [10].

Самостійну роботу учня, на думку О. Писарчик, можна поділити на декілька етапів: планування; самоконтроль; контроль швидкості та ефективності виконання роботи; оцінювання, що викликає задоволення своєю роботою і результатами навчання [11].

Як вбачається з усього переліченого вище, організація самоосвітньої діяльності безпосередньо впливає на результат такої діяльності, що підтверджує правильність нашого наукового пошуку у напрямку формулювання другої педагогічної умови.

Реалізація принципів Болонського процесу зумовила якісно новий підхід до сприйняття, осмислення та засвоєння знань, опанування професійними вміннями й навичками учнями освітніх закладів. У зв’язку зі збільшенням обсягів навчального матеріалу виникає потреба в базовій, ґрунтовній системі організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка б сприяла підготовці висококваліфікованих фахівців. Тому, на наш погляд, процес організації самоосвітньої діяльності доцільно розглядати у контексті методологічних засад інноваційного освітнього розвитку, зокрема використання іноваційних технологій.

Інноваційні технології навчання втілюються в інтерактивному навчанні – сучасному напрямку активного соціально-психологічного навчання, при якому учень вступає у діалог з викладачем, бере активну участь у пізнавальному процесі, виконує творчі, пошукові, проблемні завдання [3,6]

Таким чином формулюємо третю педагогічну умову розвитку самоосвітньої компетентності: застосування в процесі фахової підготовки кваліфікованих робітників технологій інтерактивного навчання.

За результатами аналізу робіт учених [11, 12, 13] та на основі власного наукового пошуку робимо висновок, що інтерактивне навчання як сукупність технологій сприяє міцному засвоєнню знань, формуванню навичок та умінь, виробленню цінностей. Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання. Окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, розумові та навчальні процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів, самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

Освітній процес є педагогічною системою, яка працює незалежно від рівня застосування інформаційних ресурсів, що безпосередньо впливає на результат навчання: чим інтенсивніше застосування інформаційних ресурсів, електронних засобів, способів отримання, використання, ство-рення інформації, тим ефективнішим є функціонування педагогічної системи. Доступ до навчальної інформації стає значно легшим, форми навчання більш інтерактивними, зміст навчання – більш сучасним, а засоби стають такими, що максимально сприяють оволодінню учнями всіма сторонами характеристики навчальних об'єктів.

Поняття інформаційно-освітнє середовище вчені трактують по-різному [13, 14]: як сукупність інформаційного, технічного, навчально-методичного забезпечення, яка нерозривно пов’язана з учнем; педагогічну систему та її підсистеми; зовнішнє інформаційне оточення учня; відкритий динамічний програмно-комунікаційний простір; організаційно-методичні засоби, сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки, передачі інформації, що забезпечує оперативний доступ до інформації і здійснює освітні наукові комунікації; сукупність усіх можливостей навчання і розвитку учня; комплекс інформаційних зв’язків між учасниками освітнього процесу.

На думку вчених, інформаційно-освітнє середовище має наступні особливості: інформаційні ресурси використовуються з метою навчання, виховання і розвитку учнів і сприяють підвищенню якості освіти; дистанційне навчання є доступним для всіх категорій учнів; забезпечується вільний вибір як учням, так і викладачам навчальних планів, програм, навчально-методичних комплексів тощо; зростає мотивація; висуваються додаткові вимоги до професійної компетентності викладача; забезпечується інтеграція інформаційних і освітніх процесів; відбувається позитивна динаміка інформаційної культури суб’єктів через постійний розвиток інформаційних ресурсів [8].

Проаналізувавши думки вчених [8] та на основі власного наукового пошуку визначаємо інформаційно-освітнє середовище як елемент педагогічної системи, створеної із застосуванням педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій та призначену для вдосконалення освітнього процесу відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства.

На наш погляд, наведені дані належним чином обґрунтовують значущість компонента розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників: «Інформаційно-освітнє середовище закладу ППТО».

Крім того, на сьогодні далеко не всі учасники освітнього процесу усвідомлюють значення налагодженого згідно з сучасними вимогами інформаційно-освітнього середовища. Як зазначає учений П. Лузан, і ми повністю з ним погоджуємося, що для ефективного використання ІКТ у навчанні необхідно, насамперед, забезпечити інтелектуальну складову ІОС: у навчальному закладі мають бути мережні координатори-програмісти, які здійснюють управління процесами інформатизації; педагогічні працівники повинні володіти знаннями прийомів роботи з новою комп’ютерною технікою й уміннями ефективно використовувати ці знання для розв’язання педагогічних завдань; інформаційна культура учнів має бути на рівні, що дає їм змогу «зануритися» у предметне середовище, проводити експерименти, моделювати, проектувати, здійснювати інформаційний пошук [8].

Таким чином, формулюємо четверту педагогічну умову ефективного розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі: цілеспрямований розвиток інформаційно-аналітичної культури учасників педагогічної взаємодії.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. Отже, на основі факторного аналізу нами було обґрунтовано наступні педагогічні умови ефективного розвитку самоосвітньої компетентності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у фаховій підготовці: 1) перманентне формування в учнів потреби у самоосвітній діяльності; 2) продуктивна організація самостійної роботи майбутніх кваліфікованих робітників; 3) застосування в процесі фахової підготовки кваліфікованих робітників технологій інтерактивного навчання; 4) цілеспрямований розвиток інформаційно-аналітичної культури учасників педагогічної взаємодії.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

Аксарина И. Ю. Педагогические условия адаптации выпускников школ на этапе перехода от общего к высшему профессиональному образованию: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. Москва, 2006. 19 с.
Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: підручник [для студ., аспірантів та молод. викладачів вузів]. – К.: Либідь, 1998. – 558 с.
Буркова Л. Ключ до управління: Класифікація педагогічних інновацій як елемент механізму керування інноваційним процесом в освіті. Директор школи, ліцею, гімназії. 2000. № 1. С. 31-37.
Дерев’янко О. В. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів в процесі навчання фахових дисциплін. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2013. Вип. 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_5_10 (дата звернення: 1.11.2019).
Дурманенко О. Теоретичний аналіз поняття “педагогічні умови” в контексті моніторингу виховної роботи у вищому навчальному закладі. Молодь і ринок. 2012. № 7. С. 135-138.
Зозуля Л. М. Інноваційні технології як метод удосконалення навчального процесу. Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 26–27 березня 2015 р.). Т. 1. Суми, 2015. С. 110-112.
Ипполитова Н. Анализ понятия «педагогические условия»: сущность, классификация. General and Professional Education. 2012. № 1. С.8-14.
Лузан П. Г. Інформаційно-освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу: аспекти проектування та створення. Нау-ково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання: зб. матеріалів ХІ Всеукр. наук.-практ. конф. (звітної), присвяченої 25-річчю НАПН України (м. Київ, 29 березня - 13 квіт. 2017 р.). Київ, 2017. С. 276-280.
Мося І. Педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників. Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди". Педагогіка. Психологія. Філософія. 2013. Вип. 28(1). С. 204-209. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gvpdpu_2013_28_1_41 (дата звернення: 1.11.2019).
Пащенко Т. М. Організація самостійної роботи майбутніх кваліфікованих робітників над навчальним кейсом. Проблеми освіти: наук.-метод. зб. 2015. Вип. 83. С. 56-61.
Писарчик О. Л. Організація самостійної роботи студентів. Новітні освітні технології в контексті євроінтеграції: матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. URL: http://confesp.fl.kpi.ua/node/1258 (дата звернення: 1.11.2019).
Скуратівська С. П. Особливості організації самостійної роботи студентів. URL: http://osvita.ua/school/lessons_summary/education/36615/ (дата звернення: 1.11.2019).
Шеверун С. В. Організація самостійної роботи студентів у контексті методологічних засад інноваційного розвитку вищої освіти. Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конференції (м. Суми, 26–27 березня 2015 року). Т. 1. Суми, 2015. С. 63-66.
Huitt W. Motivationtolearn: Anoverview. Educational Psychology Interactive, Valdosta, GA, Valdosta State University, 2001. 16 p.

REFERENCES

Aksarina, I.Yu. (2006). Pedagogicheskie usloviya adaptacii vypusknikov shkol na etape perehoda ot obschego k vysshemu professional'nomu obrazovaniyu [Pedagogical conditions for the adaptation of school graduates at the stage of transition from general to higher professional education]. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow [in Russian].
Aleksyuk A.M. (1998). Pedahohika vyshchoyi osvity Ukrayiny. Istoriya. Teoriya: pidruchnyk [dlya stud., aspirantiv ta molod. vykladachiv vuziv] [Pedagogy of Higher Education of Ukraine. History. Theory: a textbook] [in Ukrainian].
Burkova, L. (2000). Kliuch do upravlinnia: Klasyfikatsiia pedahohichnykh innovatsii yak element mekhanizmu keruvannia innovatsiinym protsesom v osviti [Key to management: Classification of pedagogical innovation as an element of the mechanism of management of innovation process in education]. Dyrektor shkoly, litseiu, himnazii,1, рр. 31-37 [in Ukrainian].
Derev’ianko, O.V. (2013). Pedahohichni umovy formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh hirnychykh inzheneriv v protsesi navchannia fakhovykh dystsyplin [Pedagogical conditions of formation of professional competence of future mining engineers in the process of training of professional disciplines]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy, 5. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_5_10 [in Ukrainian].
Durmanenko, O. (2012). Teoretychnyi analiz poniattia “pedahohichni umovy” v konteksti monitorynhu vykhovnoi roboty u vyshchomu navchalnomu zakladi [Theoretical analysis of the concept of "pedagogical conditions" in the context of monitoring educational work in higher education.]. Molod i rynok, 7, рр. 135-138 [in Ukrainian].
Zozulia, L.M. (2015). Innovatsiini tekhnolohii yak metod udoskonalennia navchalnoho protsesu [Innovative technologies as a method of improving the educational process.]. Innovatsiinyi rozvytok vyshchoi osvity: hlobalnyi ta natsionalnyi vymiry zmin: materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Sumy, vol.1, pp. 110-112. [in Ukrainian].
Ippolitova, N. (2012). Analiz ponyatiya «pedagogicheskie usloviya»: suschnost', klassifikaciya [Analysis of the concept of “pedagogical conditions”: essence, classification]. General and Professional Education, 1, 8-14 [in Russian].
Luzan, P.H. (2017). Informatsiino-osvitnie seredovyshche profesiino-tekhnichnoho navchalnoho zakladu: aspekty proektuvannia ta stvorennia [Information and educational environment of vocational school: aspects of design and creation]. Naukovo-metodychne zabezpechennia profesiinoi osvity i navchannia: zbirnyk materialiv XI Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (zvitnoi), prysviachenoi 25-richchiu NAPN Ukrainy. (рр. 276-280). Kyiv [in Ukrainian].
Mosia, I. (2013). Pedahohichni umovy formuvannia samoosvitnoi kompetentnosti maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv [Pedagogical conditions of formation of self-educational competence of future skilled workers]. Humanitarnyi visnyk Derzhavnoho vyshchoho navchalnoho zakladu "Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni H. S. Skovorody". Pedahohika. Psykholohiia. Filosofiia, 28(1), pp. 204-209 [in Ukrainian].
Pashchenko, T.M. (2015). Orhanizatsiia samostiinoi roboty maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv nad navchalnym keisom [Organization of independent work of future skilled workers on the training case]. Problemy osvity, 83, pp. 56-61 [in Ukrainian].
Pysarchyk, O.L. Orhanizatsiia samostiinoi roboty studentiv [Organization of independent work of students]. Novitni osvitni tekhnolohii v konteksti yevrointehratsii: materialy Х Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Retrieved from: http://confesp.fl.kpi.ua/node/1258 [in Ukrainian].
Skurativska, S.P. (2013). Osoblyvosti orhanizatsii samostiinoi roboty studentiv студентів [Features of organization of independent work of students]. Retrieved from: http://osvita.ua/school/lessons_summary/education/36615/ [in Ukrainian].
Sheverun, S.V. (2015). Orhanizatsiia samostiinoi roboty studentiv u konteksti metodolohichnykh zasad innovatsiinoho rozvytku vyshchoi osvity [Organization of students' independent work in the context of methodological foundations of innovative development of higher education]. Innovatsiinyi rozvytok vyshchoi osvity: hlobalnyi ta natsionalnyi vymiry zmin: materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Sumy, vol.1, pp. 63-66. [in Ukrainian].
Huitt, W. (2001). Motivationtolearn: Anoverview. Educational Psychology. Interactive, Valdosta, GA, Valdosta State University [in English].

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Осипенко Сергій Миколайович – викладач вищої категорії, викладач-методист, аспірант Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, директор Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей»

Наукові інтереси: теоретичні та методичні засади розвитку професійної компетентності учнів закладів професійної освіти, зокрема самостійної компетентності.

Сведения об авторах

Осипенко Сергей Николаевич - преподаватель высшей категории, преподаватель-методист, аспирант Института профессионально-технического образования АПН Украины, директор Государственного учебного заведения «Днепрорудненский профессиональный лицей»

Научные интересы: теоретические и методические основы развития профессиональной компетентности учащихся учреждений профессионального образования, в частности самостоятельной компетентности.

INFORMATION ABOUT THE AUGHOR

Osypenko Serhiy Mykolaiovych – teacher of the highest category, teacher-methodist, post-graduate student at Institute of Vocational and Technical Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.

Circle of research interests: theoretical and methodological principles of professional competence, including self-competence, development for students at vocational education institutions.

Осипенко Сергій Миколайович. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ

Анотація. Визначені та обґрунтовані педагогічні умови розвитку самоосвітньої компетентності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Проаналізовано і узагальнено основні підходи до висвітлення поняття «педагогічні умови» в психолого-педагогічній та методичній літературі. Визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі. За допомогою методу експертних оцінок було визначено головні фактори розвитку самоосвітньої компетентності. На основі факторного аналізу було обґрунтовано наступні педагогічні умови: перманентне формування в учнів потреби у самоосвітній діяльності; продуктивна організація самостійної роботи майбутніх кваліфікованих робітників; застосування в процесі підготовки кваліфікованих робітників технологій інтерактивного навчання; цілеспрямований розвиток інформаційно-аналітичної культури учасників педагогічної взаємодії.

Ключові слова: педагогічні умови, самоосвітня компетентність, метод експертних оцінок, інноваційні технології навчання, учні, освіта.

Осипенко Сергей Николаевич. ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ РАЗВИТИЯ САМООБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ УЧАЩИХСЯ УЧРЕЖДЕНИЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ

Аннотация. Определены и обоснованы педагогические условия развития самообразовательной компетентности учащихся заведений профессионального (профессионально-технического) образования. Проанализированы и обобщены основные подходы к освещению понятия «педагогические условия» в психолого-педагогической и методической литературе. Определены и теоретически обоснованы педагогические условия, обеспечивающие эффективность развития самообразовательной компетентности будущих квалифицированных работников машиностроительной отрасли. С помощью метода экспертных оценок были определены главные факторы развития самообразовательной компетентности. На основе факторного анализа нами были обоснованы следующие педагогические условия: перманентное формирование потребности в самообразовательной деятельности учеников; продуктивная организация самостоятельной работы будущих квалифицированных рабочих; применение в процессе профессиональной подготовки квалифицированных рабочих технологий интерактивной учебы; развитие информационно-аналитической культуры участников педагогического процесса.

Ключевые слова: педагогические условия, самообразовательная компетентность, метод экспертных оценок, инновационные технологии обучения, ученики, образование.

Osipenko Serhiy Mykolaiovych. PEDAGOGICAL TERMS OF DEVELOPMENT OF SAMOOSVITNEI COMPETENCE OF STUDENTS OF ESTABLISHMENTS OF TRADE (PROFESIYNO-TEKHNICHNOY) EDUCATION IN PROFESSIONAL PREPARATION

Abstract. Тhe purpose of the article is devoted to the definition and substantiation of pedagogical conditions for the development of self-educational competence of students of vocational (technical and vocational) education institutions. The basis of pedagogical conditions for the development of self-educational competence of future skilled workers will determine the leading directions of scientific research, develop a method for effective formation of students' abilities to self-education.Methodology. Certain factors indicate that the method of expert assessment has a potential impact on the development of self-educational competence of future skilled workers in the machine-building industry in the presence of certain pedagogical conditions. In the process of training future skilled workers such pedagogical conditions are necessary conditions that provide opportunities for developing their ability to effectively carry out self-education activities.Originality. For the first time, professional training of pedagogical conditions for the effective development of self-educational competence of students of vocational education was substantiated. Results. On the basis of factor analysis, we substantiated the following pedagogical conditions for the effective development of self-educational competence of students of vocational education institutions in vocational education: 1. Permanent formation of the need for self-education. 2. Productive organization of independent work of future skilled workers. 3. Application of technology of interactive training in the process of professional training of skilled workers. 4. Purposeful development of informational and analytical culture of participants in pedagogical interaction.Practical meaning. Prospects for further scientific research are considered in developing the model of development of self-educational competence of future skilled workers of the machine-building industry in vocational training.

Keywords: pedagogical terms, self-education competence, innovative teaching technologies, students, education.