ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Сокульська Наталія, Сокіл Богдан, Ковальчук Роман, Кмін Віктор

Розглядаються особливості індивідуалізації навчання як системи засобів, що сприяють усвідомленню студентами своїх сильних і слабких сторін навчання, підтримки та розвитку ідентичності з метою самостійного вибору власних значень навчання, її впровадження у сучасну систему військової освіти. Проаналізовано вибрані технології індивідуалізації навчального процесу та проведено статистичний аналіз отриманих під час експерименту [1] результатів, який мав на меті оцінити індивідуалізацію навчального процесу шляхом диференціації завдань практичних занять з дисципліни «вища математика» для слухачів курсу. Для втілення експерименту з метою оцінки індивідуалізованого підходу до навчання слухачів з різним рівнем базових математичних знань були розроблені відповідні комплекси методичних матеріалів для диференціації завдань практичних та самостійних занять.

Для детального аналізу результатів тематичного оцінювання та семестрових контролів були використані елементи математичної статистики [2], зокрема побудовані ранжовані ряди, таблиці частот та ілюстративні гістограми, обчислені деякі числові характеристики, проведено кореляційний аналіз. Аналіз здійснювався за допомогою пакету аналізу електронних таблиць Excel.

Встановлено, що у першому семестрі експериментальні групи, в яких відбувалась диференціація складності завдань, демонстрували середній результат засвоєння нового матеріалу на рівні 62 бали в той час, як у контрольних групах, де усі отримували однотипні завдання, середній результат становив близько 58 балів. У другому семестрі позитивна динаміка серед слухачів експериментальних груп дещо зменшилась, хоча й спостерігався приріст знань на рівні 0,2 бала.

Для перевірки тісноти зв’язку між тематичними оцінками та результатами екзаменів обчислено коефіцієнти кореляції у вигляді кореляційних матриць. Оскільки, здебільшого, коефіцієнти кореляції між тематичними результатами та результатами іспитів додатні та наближаються до одиниці, то можна стверджувати, що екзаменаційні результати прямо та тісно пов’язані із глибиною засвоєння курсантами тем дисципліни, і результати адекватно відображають знання, набуті слухачами.

Встановлено, що засвоєння курсантами кожної наступної теми дисципліни «Вища математика» тісно пов’язане з засвоєнням попередніх тем, а, отже, підтверджено логічність та структурованість тем вказаної дисципліни.

На основі аналізу експериментальних та контрольних даних показано, що при індивідуальному підході та диференціації завдань для проведення практичних і самостійних занять середній рівень засвоєння нового матеріалу слухачами вищий, ніж при використанні однотипних завдань. Розроблена на кафедрі система проведення практичних занять дозволяє за відносно короткий період підвищити базові знання з математики у курсантів з низьким рівнем базової підготовки до середнього.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Вплив методу диференційованого проведення практичних і самостійних занять на якість засвоєння матеріалу: Звіт про виконання педагогічного експерименту на кафедрі інженерної механіки (ОТІВ) під час проведення курсу "вища математика" / Факультет підготовки спеціалістів бойового (оперетивного) застосування НАСВ ім. гетьмана П. Сагайдачного; керівн. Б. Сокіл; викон.: М. Сорокатий, Н. Сокульська [та ін.]. – Львів., 2019. – 65 с.

2. Кісілевич О.В., Гринчук Н.Б., Можировська З.Г., Стефаняк В.І. Теорія ймовірностей та математична статистика. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт студентів денної форми навчання. Львів: Вид-во ЛКА, 2007. 84 с.