ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

Плющ Валентина

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри природничих наук та методик їхнього навчання

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький, Україна

Пріоритетною метою навчання і виховання відповідно до нової парадигми освіти є перебудови системи професійної підготовки майбутніх учителів взагалі, та природничих дисциплін зокрема, з урахуванням інноваційних шляхів підвищення якості педагогічної освіти, програми розвитку системи безперервної педагогічної освіти, методології організації самостійної роботи студентів. Не зважаючи на значну кількість досліджень з питань планування, організації та управління самостійною роботою студентів, поки не склалося єдиної думки про структуру і класифікацію цього виду навчальної діяльності та про її методичне забезпечення.

В останні десятиліття дещо змінилися підходи до розгляду сутності, змісту, форм і методів самостійної роботи студентів. Наприклад, одні дослідники розглядають самостійну роботу студентів як «процес розвитку індивідуальності студента в спеціально організованій навчально-пізнавальній діяльності» [1]; як засіб розвитку саморегуляції і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності студентів [1]. У дослідженнях І. І. Прокоп᾽єва вказується на завдання, які вирішує самостійна робота в освітньому процесі: розвиток і формування загально-навчальних умінь і навичок, формування мотивів самоосвіти, розвиток культури розумової праці, формування навичок самоосвіти [1].

Підвищення ефективності організації самостійної роботи майбутніх учителів природничих дисциплін на сучасному етапі можливе за умови формування індивідуальної освітньої траєкторії студента, яка передбачає, що студент разом з викладачем на початку навчання формулює навчальну мету на тривалий період навчання і самостійно домагається її досягнення. Основні принципи такої організації навчання є: цілеспрямованість, випереджаюче навчання спеціальності і фундаменталізація, самостійність і активність студента в оволодінні спеціальністю, індивідуалізація і адаптивність навчання, екологічна спрямованість навчання, самостійна творча робота, використання завдань квазіпрофесійного змісту. Реалізація індивідуальної освітньої траєкторії студента можлива за умови відповідної навчально-методичної підтримки студента, забезпечення студентів індивідуальними завданнями на практичних і лабораторних заняттях, при виконанні курсових робіт. З цією метою разом з матеріалами до лекційних, лабораторних та практичних занять необхідна розробка методичних рекомендацій та системи завдань для самостійної роботи студентів.

Самостійна діяльність передбачає чітке цілепокладання, вибір видів діяльності відповідно до завдань та заходів управління (чим більший ступінь управління, тим нижчий рівень самостійності). Отже, завдання для самостійної роботи студентів мають відповідати певним вимогам: при складанні завдань необхідно враховувати мотиви навчання студентів; рівень самостійності студентів при виконанні завдань повинен бути різний, складність завдань повинна поступово наростати; для розвитку самостійності пропонуються завдання не тільки на сприйняття знань, а й на свідоме застосування їх для вирішення частково-пошукових і дослідницьких завдань фахового та квазіпрофесійного змісту; завдання повинні бути спрямовані на розвиток дослідницької та експериментальної діяльності, формуванню професійних компетентностей. Оптимізація управління самостійної роботи майбутніх учителів природничих дисциплін, на нашу думку, можлива за умов використання різних методів і засобів навчання, а саме: впровадження активних проблемних методів навчання, використання питань для самостійного вивчення; використання групової роботи; реалізація індивідуально-типологічного підходу у навчанні; впровадження сучасних інформаційних засобів навчання; залучення студентів до квазіпрофесійної діяльності та використання технології портфоліо студента. Отже, ефективна організації самостійної роботи студентів передбачає розробку та постійне удосконалення навчально-методичного забезпечення.

З урахуванням окреслених дидактичних вимог для майбутніх учителів природничих дисциплін нами розроблено навчально-методичні рекомендації до самостійної роботи з курсів «Методика навчання хімії», «Біологічна хімія», «Методи синтезу та аналізу біологічно-активних речовин». Матеріали до самостійної роботи відповідають програмам зазначених дисциплін, до кожної теми наведено короткі методичні рекомендації, підібрано завдання різних видів та рівнів складності (на закріплення теоретичного матеріалу за темами, розв’язування ситуаційних завдань, самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підбір методик хімічного експерименту, виконання індивідуальних науково-дослідних робіт тощо) зазначено форми звітності та контролю.

Таким чином, структура пізнавальної діяльності студентів зумовлює типологічну класифікацію самостійних робіт і загальну основу систематизації їх видів в межах кожної дисципліни; процесуальна сторона класифікації самостійної роботи повинна виступати в єдності з логікою викладу і проявлятися в конкретному змісті навчального матеріалу та методології науки.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Квас В. М. Теоретичні основи організації самостійної роботи студентів у другій половині ХХ століття / В. М. Квас //Вісник Черкаського університету. – Випуск 6 (259). – Серія: Педагогічні науки. – Черкаси – 2014. С. 43 – 46.