МОЖЛИВОСТІ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ

08 листопада 2018 Останнє оновлення: 08 листопада 2018

УД К 37.018.43:004.7

ПЕТРІЧЕНКО Олексій Анатолійович

аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

ORCID ID 0000-0003-3725-1324

Анотація. У статті на основі аналізу, узагальнення, систематизації науково-методичної та спеціальної літератури, окреслено основні напрямки і перспективи застосування хмарних технологій в процесі підготовки майбутніх учителів математики. Розглянуто історичний аспект розвитку хмарних технологій та перші їх застосування. Визначені поняття, пов'язані із застосуванням інформаційних технологій в освіті, зокрема проаналізовано поняття «хмарних технологій». Визначено важливий компонент інформаційно-освітнього простору — система дистанційного навчання. Описано досвід інтеграції служб Google Apps, Microsoft Office 365, ситеми Moodle та веб-сервісів в інформаційно-освітній простір. Охарактеризовано сучасний стан використання сервісів хмарних технологій у навчальних закладах. Окреслено тенденції поширення засобів хмарних технологій у навчальний процес, виокремлено перспективні напрями педагогічних досліджень. Проаналізовано можливості хмарних сервісів для освіти.

Ключові слова: освіта; хмарні обчислення; хмарні технології; хмарні сервіси; GoogleApps; інформаційно-освітній простір.

Петриченко Алексей Анатольевич. ВОЗМОЖНОСТИ облачных технологий В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ МАТЕМАТИКИ

Анотация. В статье на основе анализа, обобщения, систематизации научно-методической и специальной литературы, определены основные направления и перспективы применения облачных технологий в процессе подготовки будущих учителей математики. Рассмотрены исторический аспект развития облачных технологий и первые их применения. Определены понятия, связанные с применением информационных технологий в образовании, в частности проанализированы понятия «облачных технологий». Определены важный компонент информационно-образовательного пространства - система дистанционного обучения. Описан опыт интеграции служб Google Apps, Microsoft Office 365, ситемы Moodle и веб-сервисов в информационно-образовательное пространство. Охарактеризовано современное состояние использования сервисов облачных технологий в учебных заведениях. Определены тенденции распространения средств облачных технологий в учебный процесс, выделены перспективные направления педагогических исследований. Проанализированы возможности облачных сервисов для образования.

Ключевые слова: образование; облачные вычисления; облачные технологии; облачные сервисы; GoogleApps; информационно-образовательное пространство.

PETRICHENKO Aleksey Anatolievich. POSSIBILITIES OF CHEMICAL TECHNOLOGIES IN PROFESSIONAL PREPARATION OF FUTURE TEACHERS OF MATHEMATICS

In the article on the basis of analysis, generalization, systematization of scientific-methodical and special literature, the main directions and prospects of application of cloud technologies in the process of preparation of future teachers of mathematics are outlined. The historical aspect of the development of cloud technologies and their first applications is considered. Defined concepts related to the use of information technology in education, in particular, the concept of "cloud technologies" is analyzed. An important component of the informational and educational space is determined - a system of distance learning. The experience of integrating Google Apps, Microsoft Office 365, Moodle systems and web services into the information and education space is described. The current state of using cloud services services in educational institutions is characterized. The trends of distribution of cloud technologies in the educational process are outlined, perspective directions of pedagogical researches are singled out. The possibilities of cloud services for education are analyzed.

Key words: education; cloud computing; cloud technologies; cloud services; GoogleApps; informational and educational space.

Постановка та обгрунтування актуальності проблеми

Сучасний розвиток суспільства характеризується суттєвим розширенням масштабів і поглибленням наукових досліджень і розробок, що проводяться практично у всіх галузях суспільства, на всіх його рівнях. На цій основі розвиваються існуючі і виникають нові галузі знань та високі технології, створюються нові високоінтелектуальні автоматизовані високопродуктивні засоби діяльності. Розробляються нові матеріали, альтернативні джерела і перетворювачі різних видів енергії, здійснюється їх експериментальне випробування, промислове виробництво та широке застосування. Розвиваються економічні системи (ринки праці, капіталів, товарів і послуг, підвищується конкуренція на цих ринках). Удосконалюються системи управління соціально-економічними і техніко-технологічними процесами.

Як результат, підвищується продуктивність виробництва, швидко змінюються засоби і культура суспільної праці, способи життєдіяльності людини. Зазначені особливості суспільного розвитку призвели до необхідності змін складу, структури і масштабів суспільної діяльності. Вони стали причиною суттєвого підвищення обсягів інформації, що виробляється і циркулює в суспільстві, підвищення динамізму і складності соціально-економічних, науково-технічних та виробничих процесів.

За сучасних умов, люди, як визначальні складові соціотехнічних систем, мають встигати за цими змінами, адекватно реагувати на них. Отже з’являється потреба постійного (в темпі реальних змін) переосмислення відомих і набуття нових знань про людину, суспільство і природу, необхідність, щоб члени суспільства опанували цими знаннями, набували навички життєдіяльності в сучасному світі. Останнє визначає, що людина повинна навчатися впродовж усього життя, а система освіти має надати їй такі можливості.

Для вирішення теоретичних і практичних задач, що виникають при діяльності людини у різних галузях науки, техніки та виробництва з метою звільнення людини від надмірного інтелектуального навантаження великий ефект дає використання обчислювальної техніки при умові достатнього програмного забезпечення й ефективного його використання

Студенти та учні все частіше користуються мобільними телефонами, планшетами та іншими гаджетами, головне призначення яких для названої категорії населення на сьогоднішній день полягає у розвагах та іграх, хоча можливості у використанні набагато ширші. Саме тому перед педагогами загальної середньої та вищої освіти постає завдання забезпечити навчально-виховний процес якісними електронним засобами навчання, але не лише для комп’ютерів, а й для інших сучасних пристроїв, які можна було б використовувати для навчального процесу в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах [6].

Також необхідно відзначити низку негативних тенденцій, серед яких:

– поглиблення розриву між можливими засобами навчання та рівнем оснащення навчальних закладів відповідним обладнанням;

– поглиблення розриву між бажанням в студентів навчатися з метою улаштування власного життя і освітніми послугами, які надаються в системах освіти, зокрема дистанційної.

Тому виникла необхідність у системному науково-теоретичному дослідженні, спрямованому на обґрунтування запровадження хмарних технологій. Недостатня увага до цих питань негативно відбивається на рівні ІКТ-компетентності учасників освітнього процесу, організації їх навчальної та наукової діяльності [7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Модернізація сучасної освіти залежить не лише від змін у змісті навчальних дисциплін, в удосконаленні методики викладання та розширенні арсеналу методичних прийомів та активізації діяльності учнів. В. О. Огнев’юк зазначає: «Особливого значення на шляху вдосконалення освіти набуває використання як традиційних, так і новітніх освітніх технологій як ефективного способу залучення до культури. Навчальні технології – важливий фактор трансляції культури, оскільки їх ефективне поєднання й застосування дає змогу не лише залучити учнів і студентів до навчальної й наукової діяльності, що значно підвищує ступінь соціалізації особистості, але й опановувати методи, прийоми й знаряддя культуротворення» [11, c. 284].

Завдяки впровадженню інформаційних технологій в освіту з’явилися нові можливості для індивідуалізації та диференціації навчального процесу, зорієнтованого на розвиток самостійного мислення та ефективну організацію пізнавальної діяльності студентів. Особливої уваги заслуговують інформаційно-комунікаційні технології як один із дієвих засобів інтерактивного навчання. А. А. Дзюбенко визначає інформаційні комунікаційні технології навчання як сукупність програмних, технічних, комп’ютерних і комунікаційних засобів, а також способів та новаторських методів їхнього застосування для забезпечення високої ефективності й інформатизації освітнього процесу [5].

Світовий досвід упровадження технології хмарних обчислень в освіту детально проаналізували у своїх роботах Н. Склейтер і К. Хеввіт. Використання хмарних технологій для організації навчання розкрито у роботах С. Г. Литвинової, Н. В. Морзе, О. Г. Кузьминської, систему організації самостійної роботи за допомогою хмарних сервісів відображено у роботах Г. А. Алексанян, організація «віртуальної» учительської засобами Google досліджується Л. В. Рождественською.

Концепція хмарних технологій включає в себе багато понять: інфраструктура, програмне забезпечення, платформа, дані, робоче місце тощо. Головною функцією хмарних технологій є задоволення потреб користувачів, що потребують віддаленої обробки даних. В. Ю. Биков зазначає: «За цією концепцією завдяки спеціальному інтерфейсу користувача, що підтримується системними програмними засобами мережного налаштування, в адаптивних інформаційно-комунікаційних мережах (ІКМ) формуються мережні віртуальні ІКТ-об’єкти. Такі об’єкти як мережні віртуальні майданчики є ситуаційною складовою логічної мережної інфраструктури ІКМ із тимчасовою відкритою гнучкою архітектурою, що за своєю будовою і часом існування відповідає персоніфікованим потребам користувача (індивідуальним і груповим), а їхнє формування і використання підтримується ХО-технологіями» [1, с. 8].

Мета статті

Мета статті полягає в розкритті поняття «хмарні технології», виявленні їх особливостей та перспектив використання у професійній підготовці майбутніх учителів.

Методи дослідження

В ході дослідження нами були використані такі методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація науково-методичної та спеціальної літератури.

Об’єктом дослідження стали хмарні технології в освіті, а предметом дослідження – застосування можливостей хмарних технологій при підготовці майбутніх учителів математики.

Виклад основного матеріалу дослідження

Хмарні сервіси, що дозволяють перенести обчислювальні ресурси й дані на віддалені інтернет-сервери, в останні роки стали одним з основних трендів розвитку IT-технологій.

Концепція хмарних обчислень з'явилася ще в 1960 році, коли американський учений, фахівець з теорії ЕОМ Джон Маккарті (John McCarthy) висловив припущення, що коли-небудь комп'ютерні обчислення стануть надаватися подібно комунальним послугам (public utility). Розповсюдження мереж з високою потужністю, низька вартість комп'ютерів і пристроїв зберігання даних, а також широке впровадження віртуалізації, сервіс-орієнтованої архітектури привели до величезного зростання хмарних обчислень. Кінцеві користувачі можуть не перейматися роботою обладнання технологічної інфраструктури «в хмарі», яка їх підтримує. Аналогією обчислювальних «хмар» зі звичного життя можуть служити електростанції. Хоча домовласник може купити електрогенератор і піклуватися про його справність самостійно, більшість людей воліє отримувати енергію від централізованих постачальників.

Майже всі сучасні характеристики хмарних обчислень, порівняння їх з електроенергетикою та використання приватних, публічних та громадських моделей були представлені Дугласом Паркхілом (Douglas Parkhill) в книзі «The Challenge of the Computer Utility», в 1966 році. Згідно інших джерел, хмарні обчислення беруть початок з 1950-х років, коли вчений Херб Грош (Herb Grosch) стверджував, що весь світ буде працювати на терміналах, якими керують близько 15 великих центрів обробки даних.

Сам термін «хмара» походить з телефонії, тому що телекомунікаційні компанії, які до 1990-х років пропонували в основному виділені схеми передачі «точка-точка», почали пропонувати віртуальні приватні мережі (VPN), з порівняною якістю обслуговування, але при набагато менших витратах. Перемикаючи трафік для оптимального використання каналів вони мали змогу більш ефективно використовувати мережу. Символ хмари був використаний для позначення розмежування між користувачем і постачальником.

Ключову роль в розвитку хмарних обчислень зіграв Amazon, модернізувавши свої центри обробки даних, які, як і більшість комп'ютерних мереж в один момент часу використовують лише 10% своєї потужності, заради забезпечення надійності при стрибку навантаження.

За визначенням О.О. Гриб’юка [4], хмара – це великий пул легко використовуваних і доступних віртуалізованих інформаційних ресурсів (обладнання, платформи розробки та/або сервіси), а З.С. Сейдаметова [13] це поняття трактує як складну інфраструктуру з великою кількістю технічних деталей, захованих в "хмарах". З-поміж найбільш поширених освітніх сервісів і систем називають Black board, Moodle, Microsoft Live@edu, Google Apps для освіти, Групи Google [13]. Масового розповсюдження хмарні технології набули після впровадження компанією Google платформи Google Apps для веб-додатків. Загалом, наразі основними провайдерами хмарних технологій є Amazon, Google, Saleforce [8].

Моніторинг інформації, представленої в мережі Інтернет, дозволив з’ясувати, що на даний час існує низка досліджень, направлених на використання хмарних технологій у навчальному процесі, вивчення загальних педагогічних аспектів їх впровадження в систему освіти, використання хмарних технологій у дистанційному навчанні [12]. Лідером в сфері комерційних "хмарних" сервісів Н. В. Морзе вважає компанію Microsoft, яка пропонує відповідні рішення замовникам за допомогою Microsoft Online Services та платформи Windows Azure. Моніторинг рівня сформованості інформатичних компетентностей випускників 2010 року, яким було охоплено понад 1000 учнів із усіх областей України, було здійснено завдяки застосуванню платформи Windows Azure. За допомогою порталу, розробленому компанією КіберБіонік Систематікс Україна на основі платформи Microsoft Azure, можна проводити тестування понад 5000 учнів одночасно, здійснювати автоматизовану перевірку результатів тестування, контролювати процес оцінки знань по всій Україні, забезпечувати захист та конфіденційність даних [9]. Втім, натепер популярності набувають хмарні сервіси, за допомогою яких викладач отримує можливість розробляти власні або використовувати існуючі тести. Прикладом такого сервісу для швидкої та якісної розробки власних тестів є OpenTest [2]. Вочевидь, застосування таких хмарних технологій мало б позитивний вплив на якість освіти майбутніх математиків. Доцільність проведення тестового контролю для оцінки навчальних досягнень вже доведена фахівцями і не викликає сумнівів.

Ділячись досвідом інтеграції хмарних технологій Google Apps у інформаційно-освітній простір, В.П. Олексюк вказує напрямки застосування "хмарного" програмного забезпечення, серед яких перспективним вважає розгортання служб Google Apps, результатом інтеграції яких з власними веб сервісами навчального закладу буде гібридний інформаційно-освітній простір ВНЗ і представляє реалізацію цієї концепції на фізико-математичному факультеті ТНПУ імені Володимира Гнатюка [12].

Як наголошує З.С. Сейдаметова, хмарні технології для ВНЗ від Google мають ряд переваг, серед яких головними виступають мінімальні вимоги до апаратного забезпечення, відсутність необхідності мати спеціальне програмне забезпечення, підтримка всіх операційних систем і клієнтських програм, можливість використовувати для роботи з документами будь-якого мобільного пристрою, що підтримує роботу в Інтернеті, а також відсутність плати за інструменти Google Apps Education Edition [13].

Одним з напрямків застосування хмарних технологій в освіті за оцінками А.І. Газейкіної [3] є переміщення в хмару систем управління навчанням (Learning Management Systems, LMS), коли передача підтримки таких LMS як Blackboard, Moodle зовнішнім провайдерам дозволяє освітнім установам заощаджувати кошти на покупці і підтримці дорогого обладнання та програмного забезпечення. У результаті проведеного дослідження, вона дійшла висновку, що найбільш поширеним напрямком використання хмарних технологій є застосування моделі хмари "програмне забезпечення як сервіс", та серед інших таких технологій особливо відзначила сервіс Google Docs (Документы Google), за допомогою якого студенти мають можливість виконувати сумісні проекти, обговорювати їх, публікувати результати в мережі Інтернет, з метою подальшого аналізу створювати звідні таблиці і діаграми, а також проводити тестовий контроль і самоконтроль навчальних досягнень. Крім зазначеного сервісу, інструментами цієї технології є електронна пошта Gmail, календар Google, диск Google – сховище для зберігання власних файлів, сайти Google – інструмент, який дозволяє створювати сайти за допомогою стандартних шаблонів [3]

Хмарні технології, з точки зору Ю.Г. Лотюк, дозволяють підвищити якість підготовки студентів вищих навчальних закладів та покращити контакт викладача із студентами. Для побудови системи навчання студентів на основі хмарних технологій при вивченні математики автор пропонує у приватній хмарі університету розмістити електронний навчальний посібник, який складається з теоретичного матеріалу та прикладних завдань і стверджує, що з цією метою слід застосовувати комп’ютерну систему Moodle [8]. Ми також переконані, що наявність електронних навчальних посібників сприяє вдосконаленню процесу підготовки майбутніх учителів математики: наявність такої літератури в поєднанні із хмарними технологіями дає можливість студентам поповнювати знання у будь-який час, маючи доступ до віддалених освітніх ресурсів.

Microsoft Office 365 для освітніх установ дозволяє користуватися всіма можливостями "хмарних" служб, допомагаючи економити час та кошти, а також підвищує працездатність студентів, а серед найбільш відчутних переваг розробники називають можливість проведення віртуальних уроків та використання сайтів груп, які дозволяють студентам "тримати руку на пульсі" [10].

Зі свого боку М.А. Шиненко розкриває функціональні можливості хмарних технологій при організації дистанційного навчання як навчання у хмарі (за допомогою сервісу Google Groups), моніторингу якості освіти (за допомогою Google Doc), впровадженні системи аналітики (за допомогою Google Analytics). Вочевидь, зазначені можливості хмарних технологій доцільно реалізувати в ВНЗ. Особливо це стосується дистанційного навчання: застосування таких технологій на період відсутності студента забезпечує йому вільний доступ до навчальних матеріалів та створює ефект присутності на заняттях та консультаціях [14].

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок

Виконавши систематизацію перспектив застосування хмарних технологій [9] у освіті, ми прийшли до висновку, що при підготовці майбутніх учителів математики використання таких технологій має відбуватись у наступних напрямках:
– для студентів
– персональний набір програмного забезпечення залежно від спеціалізації, курсу, можливість дистанційного навчання, доступність бібліотечних фондів;
– для викладачів – дистанційне керівництво навчальною та науковою діяльністю студентів, налаштування консультативної роботи, обговорення актуальних тем зі студентами та колегами, спільне проведення лекцій;
– для ВНЗ – організація віртуальних конференцій, публікація матеріалів навчальної та наукової діяльності в мережі Інтернет, розробка і підтримка сайту навчального закладу.

Наступні дослідження заплановано направити на розробку моделі професійної підготовки майбутніх вчителів математики шляхом впровадження хмарних технологій.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ / В. Ю. Биков // Інформаційні технології в освіті. – № 10. – 2011. – C. 8–23.
Вакалюк Т.А. Можливості використання хмарних технологій в освіті / Т.А. Вакалюк // Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013 року). – Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2013. – C. 97–99.
Газейкина А.И. Применение облачных технологий в процес се обучения школьников / А.И. Газейкина, А.С. Кувина // Информационніе технологи в образовании. – 2012. – № 6. – С. 55-59
Гриб’юк О.О. Перспективи впровадження хмарних технологій в освіті / О. О. Гриб’юк: Режим доступу до статті:http://lib.iitta.gov.ua/1111/1/grybyuk-stattya1-hmary%2B_Copy.pdf
Дзюбенко А. А. Новые информационные технологии в образовании / А. А. Дзюбенко. – М., 2000. – 104 с.
Кремень В.Г. Вступне слово // Феномен інновацій: освіта, суспільство, культура / за ред. В.Г. Кременя. - К.: Педагогічна думка, 2008. - С. 6-8.
Кремень В.Г. Людина перед викликом цивілізації: творчість, людина, освіта // Феномен інновацій: освіта, суспільство, культура / за ред. В.Г. Кременя. - К.: Педагогічна думка, 2008. - С. 9-48.
Лотюк Ю.Г. Хмарні технології у навчальному процесі внз / Ю.Г. Лотюк // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. – 2013. – Вип. 1. – С. 61-67.
Морзе Н. В. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень / Н. В. Морзе, О. Г. Кузьмінська // Інформаційні технології в освіті. – 2011. – № 9. – С. 20–29.
Обзор облачных образовательных сервисов Майкрософт для образовательного учреждения. – Режим доступа: http://shkolaedu.softline.ru/uploads/documents/03f2fa9a615c16515cfd3f62195f072a9276367e.pdf
Огневю’к В. О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку / В. О. Огневю’к. – К. : Знання України, 2003. – 448 с.
Олексюк В.П. Досвід інтеграції хмарних сервісів google apps у інформаційно-освітній простір вищого навчального закладу / В.П. Олексюк // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2013. – Том 35. – № 3. – С. 64-73.
Сейдаметова З.С. Облачные сервисы в образовании / З.С. Сейдаметова, С. Н. Сейтвелиева // Інформаційні технології в освіті. – 2011. – Вип. 9. – С. 104-110.
Шиненко М.А. Використання хмарних технологій для професійного розвитку вчителів (зарубіжний досвід) / М.А. Шиненко, Н.В. Сороко // Інформаційні технології в освіті. – 2012. – С. 206-214.

REFERENCES

Bykov V. Yu. Khmarni tekhnolohii, IKT-autsorsynh i novi funktsii IKT pidrozdiliv osvitnikh i naukovykh ustanov / V. Yu. Bykov // Informatsiini tekhnolohii v osviti. – № 10. – 2011. – C. 8–23. [Bykov V. Yu. Cloud technologies, ICT outsourcing and new functions of ICT units of educational and scientific institutions / V. Yu. Bykov // Information technologies in education. - No. 10. - 2011. - p. 8-23.]
Vakaliuk T.A. Mozhlyvosti vykorystannia khmarnykh tekhnolohii v osviti / T.A. Vakaliuk // Aktualni pytannia suchasnoi pedahohiky. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Ostroh, 1-2 lystopada 2013 roku). – Kherson: Vydavnychyi dim "Helvetyka", 2013. – C. 97–99. [Vakalyuk T.A. Possibilities of using cloud technologies in education / Т.А. Vakalyuk // Current issues of modern pedagogy. Materials of the international scientific and practical conference (Ostrog, November 1-2, 2013). - Kherson: Publishing House "Helvetica", 2013. - C. 97-99.]
Hazeikyna A.Y. Prymenenye oblachnыkh tekhnolohyi v protses se obuchenyia shkolnykov / A.Y. Hazeikyna, A.S. Kuvyna // Ynformatsyonnie tekhnolohy v obrazovanyy. – 2012. – № 6. – S. 55-59 [Gazyekin A.I. Application of cloud technologies in the process of teaching schoolchildren / А.И. Gazyekina, AS Kuvina // Information technology in education. - 2012. - No. 6. - P. 55-59]
Hrybiuk O.O. Perspektyvy vprovadzhennia khmarnykh tekhnolohii v osviti / O. O. Hrybiuk: Rezhym dostupu do statti:http://lib.iitta.gov.ua/1111/1/grybyuk-stattya1-hmary%2B_Copy.pdf [Gribyuk O.O. Prospects for the introduction of cloud technologies in education / O. O. Gribiuk: Mode of access to the article: http: //lib.iitta.gov.ua/1111/1/grybyuk-stattya1-hmary%2B_Copy.pdf]
Dziubenko A. A. Novыe ynformatsyonnыe tekhnolohyy v obrazovanyy / A. A. Dziubenko. – M., 2000. – 104 s. [Dzyubenko AA New Information Technologies in Education / AA Dzyubenko. - M., 2000. - 104 p.]
Kremen V.H. Vstupne slovo // Fenomen innovatsii: osvita, suspilstvo, kultura / za red. V.H. Kremenia. - K.: Pedahohichna dumka, 2008. - S. 6-8. [Kremin VG Introductory word // Phenomenon of innovations: education, society, culture / ed. VG Flint - K .: Pedagogical thought, 2008. - P. 6-8.]
Kremen V.H. Liudyna pered vyklykom tsyvilizatsii: tvorchist, liudyna, osvita // Fenomen innovatsii: osvita, suspilstvo, kultura / za red. V.H. Kremenia. - K.: Pedahohichna dumka, 2008. - S. 9-48. [Kremin VG Man before the challenge of civilization: creativity, person, education // The phenomenon of innovation: education, society, culture / ed. VG Flint - K .: Pedagogical thought, 2008. - P. 9-48.]
Lotiuk Yu.H. Khmarni tekhnolohii u navchalnomu protsesi vnz / Yu.H. Lotiuk // Psykholoho-pedahohichni osnovy humanizatsii navchalno-vykhovnoho protsesu v shkoli ta VNZ. – 2013. – Vyp. 1. – S. 61-67. [Lotyuk Yu.G. Cloud technologies in the educational process, VN / Yu.G. Lotyuk // Psychological-pedagogical bases of humanization of educational process in school and university. - 2013. - Issue 1. - P. 61-67.]
Morze N. V. Pedahohichni aspekty vykorystannia khmarnykh obchyslen / N. V. Morze, O. H. Kuzminska // Informatsiini tekhnolohii v osviti. – 2011. – № 9. – S. 20–29. [Morse N.V. Pedagogical aspects of using cloud computing / N.V. Morse, O.G. Kuzminskaya // Information technologies in education. - 2011. - No. 9. - P. 20-29.]
Obzor oblachnыkh obrazovatelnыkh servysov Maikrosoft dlia obrazovatelnoho uchrezhdenyia. – Rezhym dostupa: http://shkolaedu.softline.ru/uploads/documents/03f2fa9a615c16515cfd3f62195f072a9276367e.pdf [Overview of cloud educational services for educational institution. - Access mode: http://shkolaedu.softline.ru/uploads/documents/03f2fa9a615c16515cfd3f62195f072a9276367e.pdf]
Ohneviuk V. O. Osvita v systemi tsinnostei staloho liudskoho rozvytku / V. O. Ohneviuk. – K. : Znannia Ukrainy, 2003. – 448 s. [Ognevyuk V.O. Education in the system of values of sustainable human development / V.O.Ognevyuk. - K.: Knowledge of Ukraine, 2003. - 448 p.]
Oleksiuk V.P. Dosvid intehratsii khmarnykh servisiv google apps u informatsiino-osvitnii prostir vyshchoho navchalnoho zakladu / V.P. Oleksiuk // Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. – 2013. – Tom 35. – № 3. – S. 64-73. [Oleksyuk V.P. The experience of integration of cloud apps of google apps in the information and educational space of a higher educational establishment / VP Oleksyuk // Information technologies and teaching aids. - 2013. - Volume 35. - No. 3. - P. 64-73.]
Seidametova Z.S. Oblachnыe servysы v obrazovanyy / Z.S. Seidametova, S. N. Seitvelyeva // Informatsiini tekhnolohii v osviti. – 2011. – Vyp. 9. – S. 104-110. [Seidametova Z.S. Cloud services in education / Z.S. Seidametova, SN Saytleviev / Information technology in education. - 2011. - Vip. 9. - P. 104-110.]
Shynenko M.A. Vykorystannia khmarnykh tekhnolohii dlia profesiinoho rozvytku vchyteliv (zarubizhnyi dosvid) / M.A. Shynenko, N.V. Soroko // Informatsiini tekhnolohii v osviti. – 2012. – S. 206-214. [Shinenko MA Use of cloud technologies for professional development of teachers (foreign experience) / M.А. Shinenko, N.V. Soroko // Information technology in education. - 2012. - P. 206-214.]

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

ПЕТРІЧЕНКО Олексій Анатолійович – аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Наукові інтереси: хмарні технології та соціальні мережі для навчання

INFORMATION ABOUT THE AUTHOR

PETRICHENKO Alexey Anatolyevich - postgraduate student of the Department of Pedagogy and Educational Management of the Central Ukrainian State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko.

Circle of research interests: cloud technologies and social networks for learning