ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ В ПРОЦЕСІ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ З ГЕОГРАФІЇ В МАЛІЙ АКАДЕМІЇ НАУК

Онойко Ю.Ю.

кандидат географічних наук,

доцент кафедри географії та геоекології

Центральноукраїнський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький, Україна

Постановка проблеми, формування цілей статті. Розумове виховання в сучасній системі освіти України визначається як один із пріоритетних напрямків розвитку дітей та молоді. Адже виховання конкурентоспроможної особистості, творчої, інтелектуальної, здатної критично мислити, приймати обґрунтовані рішення, аргументовано відстоювати власну точку зору розглядається як головна мета сучасного освітньо-виховного процесу (Закон України «Про освіту», 2017).

На розвиток розумових здібностей учнів спрямована і діяльність ряду позашкільних освітніх закладів, зокрема Малої академії наук (МАН) учнівської молоді. Автор даної публікації протягом багатьох років займався організацією наукової творчості учнів у секції географії Кіровоградського відділення МАН. Тож, проаналізувавши власний педагогічний досвід, виявимо певні особливості розумового виховання учнів в процесі науково-дослідницької діяльності з географії у Малій академії наук.

Аналіз попередніх досліджень. Питанню розумового виховання учнів у своїх працях велику увагу приділяли багато вчених, серед яких слід згадати Я. Коменського, А. Дістервега, В.О. Сухомлинського, А.С. Макаренка, Г.С. Костюка, В.К. Демиденко.

Виклад основного матеріалу. На думку видатного українського педагога В.О. Сухомлинського («Вибрані твори»; Київ, 1976), розумове виховання полягає у надбанні знань і формуванні наукового світогляду, розвитку пізнавальних і творчих здібностей, виробленні культури розумової праці, вихованні інтересу й потреби у розумовій діяльності, в постійному збагаченні науковими знаннями, у застосуванні їх на практиці.

Розумове виховання є одним із основних завдань Малої академії наук, оскільки діяльність цієї структури направлена на виявлення, розвиток і підтримку обдарованої молоді, створення умов для її творчої реалізації та розширення наукового кругозору. Розумове виховання в МАН здійснюється шляхом активного залучення учнів до науково-дослідницької, експериментальної та винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва, в тому числі і з географії.

Основними організаційними формами роботи Малої академії наук, під час яких здійснюється розумове виховання учнів, є лекції, семінари, консультації, конкурси-змагання, наукові дискусійні клуби, екскурсії, польові та лабораторні дослідження, самостійна робота дослідницького характеру, конференції.

Найважливішими напрямками розумового виховання школярів в роботі секції географії Малої академії наук є:

• накопичення цілісної системи знань про природу, людське суспільство та проблеми взаємодії суспільства і навколишнього природного середовища;
• засвоєння основних розумових операцій;
• опанування найважливішими інтелектуальними уміннями, зокрема культурою розумової праці;
• формування наукового світогляду.

В розробленій автором «Навчальній програмі з позашкільної освіти секції «Географії та ландшафтознавства» Кіровоградської Малої академії наук учнівської молоді» (Ю. Онойко; Кіровоград, 2015) виділена значна кількість годин на поглиблення і розширення знань з географії та суміжних дисциплін. Особлива увага приділяється вивченню причин та шляхів розв’язання кризових ситуацій: економічних, соціальних, екологічних, геополітичних. Крім того, учні отримують знання методологічного характеру щодо організації і проведення польових та лабораторно-аналітичних досліджень з географії. Накопичена школярами система науково-методичних знань в подальшому сприяє формуванню їх наукового світогляду та оволодіння важливими інтелектуальними уміннями.

Головним результатом навчання учнів в МАН є виконана та захищена науково-дослідницька робота. В процесі підготовки наукової роботи з географії, збираючи та узагальнюючи географічну інформацію, учні оволодівають основними розумовими операціями: вчаться аналізувати, порівнювати, абстрагувати, виділяти головне, формулювати висновки, класифікувати та систематизувати різноманіття географічних даних, розкривати взаємозв’язки і закономірності між досліджуваними об’єктами, процесами та явищами, виявляти причини та фактори, що призвели до розвитку певних явищ, пропонувати шляхи вирішення кризових ситуацій.

Засвоєння учнями основних розумових операцій в процесі наукової творчості з географії сприяє формуванню наукового мислення, яке повинно бути передусім критичним, творчим та системним.

Серед найважливіших інтелектуальних вмінь, які формуються в школярів під час навчання у секції географії Малої академії наук, можна виділити загальні та спеціальні вміння. До загальних інтелектуальних вмінь учнів, які розвиваються в процесі наукової творчості, слід віднести уміння раціонально розподіляти свій робочий час, самостійно працювати з різноманітними джерелами інформації, складати тези-конспекти опрацьованих матеріалів, розробляти план дослідницької роботи, оформляти згідно норм науковий звіт, чітко, лаконічно та в логічній послідовності викладати свої думки, брати кваліфіковану участь у науковій дискусії, аргументовано відстоювати власну позицію щодо досліджуваних питань. Спеціальними уміннями, які формуються в школярів під час написання наукової роботи з географії, є «читання» географічних карт, складання оригінальних картосхем, графіків, діаграм, проведення польових географічних досліджень, організація лабораторних дослідів та експериментів, метризація та аналіз їх результатів тощо.

Логічним завершенням процесу розумового виховання молоді в секції географії Малої академії наук є формування наукового світогляду, який будується на системі глибоких і різноманітних знань наукового і науково-методологічного характеру, найважливіших теоріях і концепціях. При чому частина цих знань має бути отримана в результаті самостійної дослідницької роботи школяра. В подальшому велике значення буде мати вміння застосовувати ці знання на практиці, в процесі пошуку шляхів розв’язання нестандартних, кризових ситуацій.

Висновки. Навчання у секції географії Малої академії наук є ефективним засобом розумового виховання учнівської молоді, формування їх наукового світогляду. В процесі наукової творчості з географії школярі отримують глибокі знання про світ, що їх оточує, частково здобуваючи ці знання самостійно, вчаться критично переосмислювати накопичену інформацію, аналізувати, порівнювати, формулювати висновки.