ШКІЛЬНА ТЕАТРАЛЬНА ПЕДАГОГІКА ЯК МОДЕЛЬ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Вінцевська Ганна

(м.Умань, Україна)

В теперішній час, коли кількість обдарованих особистостей у школах стає все більшою, перед сучасної школою стає завдання створити інноваційний простір для гармонійного розвитку обдарованих учнів. Кожний учитель та викладач повинен намагатися організовувати інноваційний процес під час навчальної діяльності таким чином, щоб створити сприятливе навчальне середовище для засвоєння теорії та практики. Наразі вчителі повинні шукати цікаві, нові методи навчання задля того, щоб викликати інтерес в учнів до вивчення іноземної мови. Саме такою інноваційною моделлю вивчення англійської мови є шкільна театральна педагогіка.

Над цим поняттям працюють такі сучасні дослідники як О.А. Лапіна, Ю.Г. Кропова, А.А. Архітекторова, Є.В. Дзюіна [1-2]. Вони підкреслюють в свої наукових роботах, що саме театральна педагогіка позитивно впливає на вивчення англійської мови. На їх думку, «театралізовані уроки є однією з форм навчання, яка передбачає використання прийомів драматизації і інсценування для інтенсивності процесу оволодіння іноземною мовою. Шкільна театральна педагогіка виховує особистість учня засобами театрального мистецтва. Постановка вистави та творчий характер завдань, що пропонуються у ході підготовки до неї, дозволяють індивідуальним здібностям дітей розвиватися у колективній формі навчання, відкриваючи тим самим широке поле для здійснення принципу співпраці і співтворчості.

Шкільна театральна педагогіка призводить до формування асоціативного мислення, розвитку пам'яті, навичок спілкування, творчої ініціативи. Підготовка драматизації розвиває творчу уяву, комунікативність, моральність і художній смак. Позитивним моментом цього виду діяльності є і те, що у процесі підготовки вистави та безпосередньо у процесі драматизації брати участь можуть усі учні, незалежно від їх рівня володіння мовою» [1-2].

В залежності від віку учня, вивчення англійської мови на моделі театральної педагогіки відкриває в учнях різні аспекти іхньої особистості. У період 6 – 8 років учні почувають себе більш розкутими на уроках, вони знайомляться з виставами, спектаклями, на уроці панує психологічна комфортна атмосфера. У віці 9 – 10-ти років учні відкривають для себе інтерес до мистецтва взагалі. Учні розуміють та висловлюють свої побажання щодо вистав, відносяться до них більш серйозніше ніж раніше. Старший шкільний вік є періодом життєвого самовизначення дитини, період інтенсивного формування особистості [1-2]. У зв'язку з дедалі ширшим життєвим і художнім досвідом в учня старшого шкільного віку зростають можливості для повноцінного художнього сприйняття театрального мистецтва.

Таким чином, можна зробити висновок, що під час театральних вистав учні вдосконалюють уміння і навички діалогічного мовлення, вчаться виразно і емоційно читати свої ролі. Тетаралізація сприяє збільшенню словникового запасу, розвиває навички говоріння. Також учні повинні вимовляти слова чітко, виразно, якісно, так, щоб виступ був зрозумілим для присутньої аудиторії.

Театральні постанови під час вивчення англійської мови є необхідним процесом, який покращує навички учнів та заохочує їх до поглибленого вивчення іноземної мови. Саме з театральними виставами уроки англійської мови будуть наповнені позитивною атмосферою, розвитком творчих здібностей учнів та їх покращення знання з іноземної мови.

Список літератури:

1. 1. Кропова Ю.Г. Театральные постановки на английском языке как средство развития коммуникативной компетенции / Ю.Г. Кропова, А.А. Архитекторова // Проблемы и перспектитвы образования. – М., 2013. – № 24. – С. 100 – 105.
2. 2. Лапина О.А. Школьная театральная педагогика – опыт междисциплинарного синтеза. Сборник материалов конференции. Серия «Symposium», выпуск 22. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2002 г.