ДЕЯКІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ІНОЗЕМНА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)» В АГРАРНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Юлія Фернос

(м. Умань, Україна)

Активізація міжнародних взаємозв’язків та зростання інтересу до вивчення іноземних мов спричинили поглиблення досліджень у галузі різних сфер науки англійською мовою. Одним із головних завдань суспільства сьогодні є формування широко компетентної аудиторії, яка б вільно володіла термінологічним апаратом у сфері своєї діяльності. Саме тому актуальним у наш час постає дослідження лексичних одиниць фахових мов. Основою будь-якого наукового або спеціалізованого за фахом тексту є термінологія зазначеної галузі науки. Система термінів передає систему наукових або фахових понять, які є наслідком тривалого попереднього розвитку тієї чи іншої галузі і необхідною умовою подальшого її прогресу [2, 31]. Праці численних вітчизняних та зарубіжних дослідників, таких як: Гринева А. С., Дякова А. С., Журавльової Т. А., Лейчика В. М., Лотте Д. С., Панько Т. І. та інших, були спрямовані на вивчення термінологічних одиниць.

Незважаючи на те, що в останні роки у зв’язку з реформою вищої школи у вивченні іноземних мов на перший план виступає практичне володіння іноземною мовою як засобом спілкування, роль науково-технічного перекладу в процесі підготовки дипломованих спеціалістів аграрної сфери продовжує залишатись і тепер. Це в ніякій мірі не суперечить вимозі навчання студентів усного спілкування, що є зараз дуже актуальним у світлі вимог Болонського процесу.

Готуючи студента до читання літератури з вузької спеціальності, викладач має чітко окреслити лексичний мінімум, необхідний студенту для читання такого типу текстів, бажано розробити та опублікувати словники-мінімуми зі спеціальностей. Лексичний об’єм розробляється на базі серії тематично підібраних текстів, враховуючи підхід до навчання мотивованій і немотивованій лексиці [1, 35].

Так як основною одиницею інформації під час навчання залишається текст, то роботу з термінологічною складовою іншомовного наукового тексту рекомендується організовувати наступним чином:

1. Виконання передтекстових вправ, під час виконання яких варто звертати увагу студентів на наступні фактори:

а) інтернаціональність термінологічної лексики:

Give the Russian equivalents for the following words without using a dictionary: agronomy, aeration, irrigation, accumulator, etc.

Під час перекладу "інтернаціональних" слів дуже часто трапляється неправильний переклад. Найчастіше це слова латинського чи грецького походження, які мають подібне написання, але різне значення в англійській та українській мовах. Actual – в англійській мові означає "дійсний", а не актуальний, оriginal – означає "первісний", а не "оригінальний", рrogressive – у більшості випадків означає "поступовий", а не "прогресивний" та ін. На це теж слід звернути увагу студентів.

б) способи утворення:

- Translate the following words paying attention to the suffixes and prefixes: valuable a. цінний - value n. цінність, grow v. рости - growth n. ріст, digest v. переварювати - digestive a. травний etc.

в) наявність у текстах визначень, виражених іменниками:

- Translate the following word chains: pulse crops - бобові культури, root crops - коренеплоди.

г) синономію и антономію термінів:

- Group the antonyms/synonyms into pairs: corn/maiz (кукурудза), insecticutor/ fungicide (інсектицид/фунгіцид), etc.

При перекладі термінів з англійської мови на українську можуть бути використані такі перекладацькі прийоми: транслітерація, калька, переклад – опис [3, 8].

Транслітерація – це передача літер одного алфавіту за допомогою літер іншої мови: charactran – характран (електронно-променева трубка). Такий переклад супроводжується поясненням.

Калька – дослівний переклад складових частин складного терміну і утворення його структурно-смислової копії: interdependence – взаємозамінність.

Переклад-опис – застосовується тоді, коли в українській мові не вдається підібрати короткий, точний і зрозумілий аналог. Незважаючи на багатослівність і громіздкість такого перекладу, його досить часто використовують. Наприклад: swath n. смуга прокошеної трави, tankage n. відброси боєнь, що йдуть на добрива.

2. Безпосередня робота з текстом, що має на меті відпрацювання лексичних та граматичних особливостей тексту.

При відборі текстів для читання насамперед необхідно враховувати професійні знання, так як невідповідність рівня інформації, що знаходиться в іншомовному тексті, рівню компетентності студента у відповідній області знань рідною мовою не лише стане на перешкоді розуміння іншомовного тексту, але й зменшить інтерес до читання іншомовної літератури за спеціальністю й викличе негативне ставлення до вивчення іноземної мови взагалі. Тому першочергово разом із викладачами спеціальних кафедр визначаються найактуальніші та найцікавіші для того чи іншого етапу навчання проблеми за спеціальністю, із урахуванням яких складаються тематичні цикли системно пов’язаних навчальних матеріалів іноземною мовою. Не можна починати навчання читанню із текстів, що вирізняються, наприклад, складністю змісту і мають велику кількість незнайомої лексики. Як правило, інформація у науково-популярних професійно орієнтованих текстах, на відміну від статей із реферативних журналів, монографій та патентів, достатньо проста за лексикою та синтаксисом, уніфікована термінологічно. Тобто, як мовна форма, так і зміст подібних текстів частіше всього відповідає рівню професійної та мовної підготовки студентів молодших курсів. Тому такі тексти можна використовувати для навчання професійно орієнтованому читанню на початковому етапі вивчення іноземної мови в немовних вищих навчальних закладах.

3. Вправи післятекстового етапу направлені на закріплення термінологічних одиниць у мовленні:

а) вправи на зворотній переклад:

- Give the English equivalents for: тваринництво, рослинництво, щепа, попелиця, сівозміна тощо.

б) вправи типу «запитання-відповідь»: What type of gardens is the most popular in our region?

в) мовленнєві вправи: обговорення змісту тексту, що потребує достатнього володіння термінологією, тобто моделювання професійної діяльності.

На наш погляд, така методика роботи з термінологічною лексикою під час читання фахових текстів є досить ефективною, оскільки вона дає змогу студентам не лише осмислювати та засвоювати інформацію, а й бути фундаментом подальшого монологічного висловлювання

Список літератури:

1. Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. К. : Фірма "ІНКОС", 2002. 320 с.

2. Комисаров В. Н. Теория перевода. М. : Высшая школа, 1990. 175 с.

3. Медникова Е. М. Значение слова и метод его описания. М. : Высшая школа, 1974. 202 с.