СУЧАСНІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ КОМПЛЕКСИ З ІНОЗЕМНИХ МОВ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

Бориско Наталія Федорівна

(Київ, Україна)

Інтеграція України в європейський економічний і академічний простір вимагає вирішення нагальних завдань іншомовної міжкультурної освіти студентів, а саме навчання їх іншомовного міжкультурного спілкування шляхом формування професійно орієнтованої міжкультурної компетентності (МКК). Це означає, що майбутні вчителі іноземних мов (ІМ), мають бути не тільки готовими до іншомовного міжкультурного спілкування, але й спроможними навчати учнів цього спілкування у своїй майбутній професійній діяльності. У науковій вітчизняній спільноті до тепер відсутня нажаль концепція іншомовної міжкультурної освіти в різних типах навчальних закладів, але дискусії з цієї проблеми готують принаймні шляхи для її вирішення. Попри те, що поки що не існує консенсусу щодо визначення самої МКК, її змісту і структури, шляхів її формування і вимірювання тощо [1], науковці і викладачі згодні з тим, що важлива роль як і раніше належить засобам навчання, як традиційним «класичним» (навчально-методичному комплексу (НМК) з його головним компонентом підручником), так і новітнім, якими є інформаційно-комунікаційні технології, які впливають на зміст і структуру НМК і поступово змінюють їх. Отже НМК з ІМ нового покоління властиві нові тенденції, короткий огляд деяких з них подано нижче.

1. Визначення у якості кінцевої цілі навчання ІМ формування професійно орієнтованої іншомовної МКК значить, що сучасні НМК/підручники мають бути міжкультурними за змістом предмету і процесу навчання, тобто моделювати діалог культур країн виучуваної і рідної мов як міжкультурне спілкування і процеси участі студентів у цьому спілкуванні. Автентичні НМК, попри свій високий рівень якості, об’єктивно не спроможні вирішувати це завдання, тому що іноземні видавництва зацікавлені в великих накладах, тому їхні універсальні навчальні матеріали розробляються для різних країн. Це завдання мають вирішувати вітчизняні НМК або НМК, створювані міжнародними колективами авторів, представниками країн виучуваної мови та України. У першому випадку українські викладачі мають адаптувати автентичні НМК до міжкультурного діалогу шляхом розробки додаткових матеріалів і моделювання на заняттях з ІМ ситуацій міжкультурного спілкування. Водночас необхідно приділяти увагу не тільки міжкультурним (соціолінгвістичним, соціокультурним, країнознавчим) знанням і умінням, але й вихованню за допомогою спеціальних вправ і завдань (в НМК та/або на занятті з ІМ) особливих «міжкультурних» якостей особистості – міжкультурній сенситивності, спостережливості і чутливості, міжкультурній усвідомленості (intercultural awareness), здатності до рефлексії тощо [1].

2. Нові цілі навчання спричиняють ще одну важливу особливість НМК/підручників з ІМ: вони мають бути виключно комунікативними. Їх комунікативність реалізується не завдяки декларації авторів у передмові, а насамперед через низку ознак, як то: наявність змодельованих тем, проблем і ситуацій спілкування у змісті матеріалів; комплексність та інтегрованість (формування усіх мовленнєвих і мовних компетентностей на матеріалі кожного розділу підручника); кількісне і якісне домінування комунікативних вправ або завдань (tasks, offene Aufgaben), наближених до реальних умов спілкування; підпорядкованість некомунікативних вправ для формування мовних компетентностей (exercises, geschlossene und halboffene Übungen) вирішенню комунікативних завдань, нова концепція візуалізації компонентів НМК та деякі інші.

3. Ідеї розвитку навчальної автономії студента вимагають від навчальних матеріалів нового покоління реалізації когнітивного підходу (kognitive Wende). Це зумовлено також важливою роллю ще однієї складової іншомовної МКК, а саме навчально-стратегічної компетентності (self-learning competence, Lernkompetenz), формування якої не відбувається автоматично навіть у тому випадку, коли підручник пропонує достатньо матеріалів: навчальних вказівок різних видів і типів, завдань на аналіз і рефлексію, завдань на розробку студентами власних вправ та їхню реалізацію на занятті з наступним аналізом і оцінюванням іншими студентами тощо [3].

4. Професійна орієнтація НМК для іншомовної підготовки майбутніх учителів ІМ є їхньою наступною характеристикою (докладно див. [2]). Вона залежить також від рівня і змісту міжпредметної координації з іншими навчальними дисциплінами, які мають достатній, але наразі ще не реалізований міжкультурний потенціал. Зокрема лексикологія може пропонувати міжкультурно орієнтовані теми, наприклад, з лакунології або теорії «ключових слів», а курс культурології доцільно було б розширити розділами з порівняльної культурології та лінгвокультурології. Психолого-педагогічні навчальні дисципліни також мають свій міжкультурний потенціал, наприклад, в деяких розділах етнопсихології або етнопсихолінгвістиці. І тоді НМК/підручник з ІМ (або викладач на занятті) може пропонувати студентам цікаві мотивуючі завдання і стимулюючі інтелектуальні проекти.

5. НМК/підручники нового покоління характеризуються відмовою від суто тематичного принципу організації змісту навчання на користь проблемно-тематичного, згідно якого предметним змістом навчання слугують не теми (topics, Gesprächsthemen), а проблемно-тематичні комплекси або принаймні проблеми різних видів (поведінкові, морально-етичні, світоглядні, суспільно-нормативні, науково-пізнавальні, соціально-політичні, навчальні, професійно зорієнтовані тощо), навколо яких відбувається реальне міжкультурне спілкування. А предметом процесу навчання виступає їхнє обговорення на різних рівнях: універсальному загальнолюдському, національно-специфічному і особистісному.

6. Реалізація системного комплексного підходу до іншомовної міжкультурної підготовки українських учителів ІМ вимагає розробки і видання не окремих НМК, а цілих серій, кожна частина яких має на меті досягнення одного з рівнів або підрівнів сформованої МКК від А1 до С2 (Згідно Загальноєвропейських рекомендацій). Цій вимозі вже давно відповідають НМК іноземних видавництв, і вона поступово реалізується в Україні (наприклад, серія НМК з чотирьох частин «DU» для українських вчителів німецької мови видавництва «Нова книга» 2009-2017 р.р.).

7. Зміна цілей навчання ІМ у мовних закладах вищої освіти, зокрема для спеціальності 014. Середня освіта, спричинила також розширення складу НМК: від мінімального (підручник, аудіопосібник та посібник для вчителя) до максимально можливого у сучасних умовах. Новими компонентами НМК можуть бути інтерактивні посібники з компакт-дисками для викладача для планування навчального процесу та окремих занять, мультимедійні посібники для інтерактивної дошки і проектора, додаткові лексико-граматичні і фонетичні посібники (друковані та/або на звуконосіях), відеопосібники, збірки тестів, глосарії тощо. На окрему увагу заслуговують веб-сайти НМК, які видавництва розробляють в останні роки. Аналіз 27 веб-сайтів серій автентичних НМК з німецької мови трьох великих видавництв ФРН: Hueber (проаналізовано 16 НМК), Cornelsen (8 НМК) і Klett (3 НМК) дозволив визначити цілі, зміст, структуру, особливості та переваги веб-сайтів як компонентів НМК. Доведено, що такі веб-сайти (зокрема матеріали на сторінках «Інформація», «Для студента», «Для викладача», які корелюють зі структурою і змістом самого НМК/підручника та інтегровані в них) дозволяють ефективно реалізовувати всі функції НМК і успішно вирішувати завдання іншомовної міжкультурної освіти студентів.

Список літератури:

1. Бориско Н.Ф. Міжкультурна підготовка майбутніх учителів і викладачів іноземних мов // Іноземні мови. – 2018. – № 1. – С.9-20.

2. Бориско Н.Ф. Формирование профессионально ориентированной коммуникативной компетенции на практических занятиях по иностранному языку или сколько методики нужно будущему учителю? // Іноземні мови. – 2010. – № 2. – С. 3-10.

3. Borisko N. Lernerautonomie als neue Lern- und Lehrkultur: Wege und Möglichkeiten. / Germanistik in der Ukraine. Jahrheft 6’2012. – K.: Видав. центр КНЛУ, 2012. – S. 220 - 233.