ФОНЕТИЧНІ ТА ОРФОГРАФІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФРАНЦУЗЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ (на матеріалі системи консонантизму)
(Бердянськ, Україна)
Запозичення відіграють велику роль у розвитку та збагаченні мови, вони є своєрідними маркерами руху слів, політичного, економічного, культурного розвитку спільноти, формуванні й розвитку картини світу.
Вивчення цього явища має велике значення у реалізації стратегій взаєморозуміння, що у руслі антропометричної парадигми набуває особливої актуальності. Тому ми поділяємо думку про те, що засвоєні слова відіграють роль навчального мосту між мовами («un rôle de pont d’apprentissage entre les langues») [1, с. 200].
Загальновідомо, що найуживанішими запозиченнями у турецькій мові і парсизми, арабізми та романізми. Однак, саме французька мова відіграла найважливішу роль в оксиденталізації турецької. Тому метою нашої розвідки і є вивчення цього впливу. Джерелом фактичного матеріалу нам послужив роман Алі Сабахаттіна «Мадона у хутровому манто» («Kürk Mantolu Madonna»), з якого методом суцільної вибірки було зафіксовано понад 1000 контекстів із французькими запозиченнями.
Відмітимо найбільш типові тенденції фонетичних та орфографічних запозичень у системі консонантизму.
Буква c може бути трансформована різними способами: c – s; c – k; c – g. Це залежить від її позиції у французькій мові: перед голосними e, i, y вона вимовляється як s; в інших позиціях – як k. Ми бачимо результати у наступних запозиченнях: c – k (décolleté – dekolte, casquette – kasket, dactylo – daktilo, bicyclette – bisiklet, coma – koma, cristal – kristal, cour – kur, parc – park, crème – krem тощо); c – s (cèdre – sedir, service – servis , bicyclette – bisiklet, cinéma – sinema, cité – site тощо); c – g ( casino – gazino). Буква g може бути заміщена на g, ğ та j: gramophone – gramofon; grève – grev; wagon – vagon, groupe – grup, gallerie – galeri та ін.; photographe – fotoğraf; magasin – mağaza тощо; gigolo – jigolo.
Літера j відповідає майже завжди турецькій літері j: abat-jour – abajur, projet – proje, projecteur – projektör. Однак, нами зафіксовано й запозичення, у якому j трансформується в c згідно із законами гармонії, властивої турецькій мові: jaquette – ceket.
Загальновідомо, що у французькій мові буква s в інтервокальній позиції вимовляється як z, тому вона трансформується у турецьку z: vaso – vazo, musée – müze, vise – vize. Буква x найчастіше вимовляється як ks, у турецькій вона відповідає сполученню приголосних ks: taxi – taksi, lux – luks.
Нами виявлено дві тенденції модифікацій буквосполучення ch: французькі слова грецького походження мають зміни у турецькій ch – k (orchestre – orkestra, technique – teknik, machine – makine); власне французькі слова з ch змінюються наступним чином: ch – ş (écharpe – eşarp, chauffeur – şoför ).
Звернемо увагу й на інші орфографічні зміни приголосних буквосполучень: sch – ş (schématique – şematik); qu – k (Atlantique – Atlantik, banque – banka, électrique – elektrik); ph (грецьке походження) – f gramophone – gramofon, microphone – mikrofon, téléphone – telefon); gn – ny (Allemagne – Almanya, Pologne – Polonya, bagno – banyo). Однак, топонім Rumanya у французькій має іншу форму – Roumanie.
У турецькій мові не пишуться приголосні на кінці слова, якщо вони є німими у французькій: paletot – palto, cabaret – kabare, carnet – karne. Серед досліджуваних нами запозичень є й винятки: літера t не вимовляється у словах avocat, passeport. Однак, у турецькій ми маємо avukat та pasaport.
Ті приголосні, що вимовляються у кінці французьких слів, зберігають свої позиції і в турецькій також: Noël – Noel, canal – kanal, cour – kur, parc – park тощо. Щодо німої h, то вона не пишеться у турецьких словах: hôtel – otel.
Стосовно подвійних приголосних зазначимо, що вони скорочуються у запозиченнях: dentelle – dantel, corridor – koridor, presse – pres, commode – komodin, bicyclette – bisiklet тощо. Є також випадки, коли подвійні приголосні трансформуються в іншу літеру: loggia– loca.
Нами виявлені також і випадки оглушення приголосних (arabe – arap, limonade – limonata) і, навпаки, соноризацію (lampe – lamba). Французькі літери, які є відсутніми у турецькій мові, замінюються на букви, вимова яких адекватна у турецькій ç – s(garçon – garson); w – v (wagon – vagon).
Турецька мова передає досить чітко вимову запозичень, чому сприяє, безумовно, її латинізація. Ми можемо констатувати, що французькі запозичення займають важливе місце у картині світу Алі Сабахаттіна. Письменник точно дотримується правил асиміляції. Тим не менше, мова не йде про мовну та культурну оксиденталізації: Алі Сабахаттін залишається по-справжньому турецьким письменником зі своїм неповторним стилем та власним баченням картини світу.
Список літератури:
-
Moore D., Uni K. L’emprunt linguistique comme pont d’apprentissage. Quelques réflexions à partir de l’étude des emprunts au français, à l’arabe et au persan dans les langues turques / Revue japonaise de didactique du français. Vol. 10. № 2. Etudes françaises et francophones. 2015. P. 197 – 213.
-
Sabahattin A. Kürk Mantolu Madonna: roman. Istanbul: Yapı Kredi Yayınları. 1998. 164 s.