МОВНО – СТИЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ СЛЕНГУ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Т.В. Вєдєрнікова

(Харків, Україна)

Термін «сленг» прийшов у вітчизняну лінгвістику з англійської мови. В англомовній культурі прийнято використовувати термін «сленг» для позначення некодифікованої мови. Під «сленгом» розуміють різновид розмовного мовлення, яка оцінюється суспільством як підкреслено неофіційна («побутова», «фамільярна», «довірлива»)[1, c.98]. При цьому «сленгу» властиво запозичати одиниці арго і жаргонів, метафорично переосмислюючи і розширюючи їх значення. Маються на увазі різновиди мови з штучно завищеною експресією, мовною грою, модною неологією.

Етимологія слова сленг невідома. Вперше термін був зафіксований в 1750 році зі значенням «мова вулиці». В даний час в словниках зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг. По-перше, особлива мова підгруп чи субкультур суспільства, і, по-друге, лексика широкого вживання для неформального спілкування»[4,.с.283]. Причому, друге значення в сучасній лексикографії превалює над першим. «Сленг займає проміжне положення між усіма відомими словами і виразами для неформального спілкування і лексикою вузьких соціальних груп» [4,.с.285]. Тому в англомовній лексикографії проблема полягає не в тому, щоб відокремити сленг від жаргону і арго, а в тому, щоб зафіксувати перехід слів із сленгу в розмовну мову.

В даний час сленг є однією з найцікавіших мовних систем сучасної лінгвістики. У взаємовідносинах американців велику роль відіграє культура мови і її стилістика так званий «сленг». Проблема сленгу цікавила і цікавить лінгвістів як за кордоном, так і в нашій країні, адже в живій мові немає нічого зайвого та другорядного.

Між літературною розмовною лексикою і фразеологією та деякими групами нелітературної лексики немає чіткої межі. Розмовна лексика майже непомітно переходить в розряд слів, які вже не включаються в норми літературного вживання. Особливо близько до розряду загальновживаною літературної розмовної лексики підходять слова так званого «сленгу».

В американській лексикографії термін «сленг» набув широкого поширення приблизно на початку минулого століття. У сучасній зарубіжній лексикографії поняття «сленг» змішується з такими поняттями як «діалектизм», «жаргонізм», «вульгаризм», «розмовна мова», «просторіччя»[2, c. 124].

Однак, незважаючи на те, що багатьма зарубіжними теоретиками лексикології висловлені найрізноманітніші і суперечливі точки зору з питання «сленгу», всі вони приходять до одного і того ж висновку: «сленгу» не місце в англійському літературній мові. Це пояснюється тим, що поняття «сленг» в англійській лексикографії змішується зі словами і фразеологізмами, абсолютно різнорідними з точки зору їх стилістичного забарвлення і сфер вживання.

У різних словниках з позначкою «сленг» наводяться наступні розряди слів і словосполучень:

Слова, які стосуються злодійському жаргону, наприклад: barker - в значенні револьвер; to dance - бути повішеним; to crush - втекти; idea pot - в значенні голова. Іншими прикладами слів – жаргонізмів і виразів можуть служити: dirt - в значенні гроші; соkе - ковток кока-коли, відомого в США напою; dotty - божевільний.

Слова, пов'язані з іншим жаргоном, наприклад: big-boy - в значенні великокаліберна гармата; knitting needle - в значенні шабля (з військової лексики); to eat the ginger - виступати в кращій ролі; smacking - в значенні має величезний успіх; dark (буквально темний) в значенні закритий (з театральної лексики); dead hooper в значень поганий танцюрист; sleeper - в значенні курс лекцій (зі студентського лексики) і ін.

Так, в англійській і американській лексикографії з'являються різновиди «сленгу»: військовий «сленг», спортивний «сленг», театральний «сленг», студентський «сленг», парламентський і навіть релігійний «сленг». Розмовні слова і вирази - неологізми, властиві лише живому неофіційному спілкуванню, також зараховуються до «сленгу». Основні якості цих слів – свіжість їх вживання, новизна, несподіванка їх застосування. Але саме ці риси і сприяють зарахуванню таких слів в категорію «сленгу». Наприклад, такі слова і вирази, як for good - назавжди, to have a hunch - передчувати, show - в значенні театр, зараховуються до «сленгу»; to get someone - в значенні зрозуміти, cut-throat - в значенні вбивця, і багато інших коллоквіалізмів в ряді словників теж мають примітку «сленг».

Різницю між літературними розмовними словами і деякими словами, зарахованими до «сленгу», настільки важко визначити, що в авторитетних англійських і американських словниках з'являються подвійні стилістичні примітки: (розм.) або (сленг). Такі, наприклад, слова: chink - гроші; fishy - підозрілий; governor - батько; hum (від humbug) обман і ін.

Під «сленг» підводяться також випадкові утворення, що виникли в результаті літературних асоціацій і значення яких обумовлено їх смисловими зв'язками з вихідним поняттям. Так, наприклад, «Скорочений словник сленгу» фіксує слово Scrooge в значенні злий і скупий чоловік з позначкою «сленг». Слово це походить від імен героя твору Діккенса "A Christmas Carol".

Коливання в віднесенні того чи іншого слова до певного стилістичному розряду слів - цілком закономірне явище, тому що «мова перебуває в процесі постійного розвитку, і слова з однієї сфери спілкування неминуче потрапляють в іншу сферу спілкування і починають своє існування вже як самостійні і повноправні її члени» [3, c.81].

Однак «сленг» охоплює надто вже багато стилістичних розрядів слів, найрізноманітніших за своєю сутністю і функціями. До «сленгу» зараховуються навіть просторічні фонетичні, морфологічні та синтаксичні форми. З іншого боку, багато слів і виразів, що відносяться до «сленгу», є цілком літературними словами, найчастіше неологізмами – іноді емоційно забарвленими. А неологізми можуть з'являтися в самих різних сферах вживання мови.

Саме тому, що під терміном «сленг» об'єднуються різнорідні явища, однією з найбільш характерних рис цього лексичного шару є його нестійкість. Багато слів і зворотів, що почали своє існування як «сленгові», в даний час міцно увійшли в англійську літературну мову. Вивчення сленгу може становити особливий інтерес для професійних перекладачів, викладачів, людей, які цікавляться англійською мовою, готових до повноцінного сприйняття сучасної, не завжди літературного розмовної мови, що проникає в американську літературу і культуру.

Список літератури:

1. Гінзбург Р.З. Лексикологія англійської мови. – М.: Вища школа,1979. – 326 с.
2. Горєлов І. Комунікація //Лінгвістичний енциклопедичний словник. – М.,1990. – 475 с.
3. Копиленко М.М. Про семантичну природу молодіжного жаргону // Соціально-лінгвістичне дослідження. – М., 1990. – С. 75-87.
4. Dictionary of American Slang by H. Wentworth & S.B. Flexner. Second Supplemented Edition. N.Y.: Thomas Y. Crowell. 1975.