СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ БІБЛЕЇЗМІВ В РОМАНІ «ПОВЕРНЕННЯ ДОН КІХОТА» Г.‑К. ЧЕСТЕРТОНА

20 лютого 2019 Останнє оновлення: 20 лютого 2019

Рибалко Дарина

(Бердянськ, Україна)

Упродовж віків Біблія впливає на духовне життя англійського та українського народів. Вона є джерелом моральних та етичних істин і настанов. Сентенції з Біблії часто вживаються в текстах художніх творів. У романі Г.‑К. Честертона «Повернення Дон Кіхота», на наш погляд, біблеїзми створюють особливе стилістичне забарвлення оповіді, своєрідний код, що дозволяє повністю розкрити глибинні смисли, закладені автором у тексті.

Роман «Повернення Дон Кіхота» Г.‑К. Честертона насичений релігійними ідеями біблійними ремінісценціями, алюзіями, біблійними фразеологізми та лексикою. Саме за їх допомогою автор намагався донести до людства важливість і сутність християнського віровчення та моральних цінностей.

Релігійні мотиви у творі простежуються в різних площинах тексту: 1) у філософській – безпосередніх роздумах, що базуються на двох складових: релігія розумна, і той, хто виступає проти розуму, не може бути дійсно віруючою людиною; релігія завжди співчутлива і сердечна; 2) описовій – краса землі незмінно подається як боже творіння. У пейзажних замальовках відчувається присутність чогось неземного, небесного; 3) символічній – застосування християнських символів та кольорів; 4) стилістичній – насичення тексту християнською лексикою, що є виразником теологічної моралі (кара, диво, гріх, священний, Біблія); 5) моральній – основним у романі є мотив примирення, всепрощення та покаяння.

Письменник не обійшов увагою біблійний сюжет «Таємна Вечеря» – подія новозавітної історії, остання трапеза Ісуса Христа зі Своїми дванадцятьма найближчими учнями, під час якої Він встановив таїнство Євхаристії і передбачив зраду одного із учнів. Це надважлива подія до якої Г.-К. Честертон відноситься з особливою повагою: «Some association of ideas led Wister to echo unconsciously the complaint of Olive Ashley and remark that the red used for the wings of one of the angels was something of a lost technical secret. When one considered how the Last Supper had faded» [15, с.46] – з якоїсь асоціації ідей Уістер згадав скаргу Олівії Ешлі на те, що тепер втрачений секрет червоної фарби, якою намальовані крила якогось янгола. Подумати тільки, вицвітає «Таємна вечеря» (тут і надалі переклад автора. Д. Рибалко).

Фразеологізм «Таємна Вечеря», використовується автором не лише в первинному сенсі, він переосмислюється відповідно до ідеї твору. У розмові про те, що людство втратило секрет червоної фарби, якою були намальовані крила янгола Г.‑К. Честертон зауважує: «Тільки подумати. Вицвітає «Таємна Вечеря». [15, с. 47] – Застосування фразеологізму у такому контексті, на нашу думку, означає те, що сучасні люди забули Бога та втратили моральні цінності і метою героїв твору та їх автора є їх відродження.

Ще з Біблії у творі згадується Апокаліпсис: «In one corner was the image of the many-headed monster of the Apocalypse; and even to the careless eye of her companion, its tint glowed across the ages with a red that had the purity of flame». [15, с. 129] – у кутку було багатоголове чудовисько з Апокаліпсису, і навіть легковажний Меррел відчув, що воно сяє крізь століття червоним світлом чистого полум’я. У Святому Письмі Апокаліпсис трактується як символ знищення зла, тріумф Господа. Таємні сили, що здійснюють глобальний сатаністський задум, – це і є чудовисько з Апокаліпсису – звір з моря, якого згадує письменник. «Червоне світло» із книги Буття символізує світанок, початок нового.

Також Г.‑К. Честертон неодноразово згадує Вавилон. Він є символом змішання мов і звуків, шум і гам, місце, де веселяться, а не працюють: «He approached first the long line of Babylonian buildings that bore the title of «The Imperial Stores» in gold letters rather larger than the windows». [15, с.77] – Розпочав він з довгого ряду вавилонських будівель, що називалися «Універсальним магазином», про що повідомляли золоті букви завбільшки з вікна.

Твір насичений біблійною лексикою: «I think if they gilt any word now it would be Gold». [15, c. 43] – Я думаю, що якщо вони позолочені будь-яке слово тепер буде золото; «And it’s no good asking him. I wish to God it were». [15, c. 56] – Це погана ідея запитувати в нього. Як би я хотів, щоб тут був Бог; «Only the devil had been a little like the gold and crimson angel». [15, c. 16] – Тільки диявол був трохи схожий на золото і червоного янгола та ін.

У Християнсві Бог означає Творець Всесвіту. Янгол – означає «посланець», виконавець волі Божої [15, с. 20]. У розумінні автора Бог – це найвища сила, від якої залежить доля людини, це найвища цінність.

У «Поверненні Дон Кіхота» Г.-К. Честертон використовує кольоративну лексику як біблійний символ. Так, золотий колір крил є символом Божественних принципів, знак земної і небесної величі, подвиг християнського мучеництва: «And there he saw, away in the middle distance, at the end of the long lawn, something that amazed him as much as a company of angels with haloes and golden wings». [15, c. 64] – І там він побачив вдалині, на середині дистанції, в кінці довгого газону, те, що вразило його, це були янголи із золотими крилами.

Червоний колір – це символ мудрості: «This red will do very well for our modern purpose, said Murrel equably». [15, с. 135] – Мюрел заявив, що червоний колір вплине на їхню пропозицію. Зелений – символізує перемогу життя над смертю, загибель. Зелений дракон в одних джерелах означає чудовиськ [25, с. 93], в інших – біди і страшні нещастя [25, с. 54], а в третьому – безпосередньо стародавнього змія, диявола [23, с. 67]: «Green Dragon, with so resolute a movement that the other two men naturally followed him».

Білий колір дороги надає значення чистоти, істини, світла, святого життя: «But Olive was looking from the high lawn up the long white road that wandered away to the sunset and seemed to melt its silver in that copper and gold». [15, с. 214] – Олівія дивилася із зеленої висоти на довгу дорогу, яка розчиняла своє срібло в міді та золоті заходу.

Велике значення у Г.-К. Честертона мають порівняння. Він бачить у хмарі херувима, який у Святому Письмі є зображенням духовної сили, що символізує постійне служіння і перебування в Божій присутності: «The trees seemed to stand on tiptoe as if ready to soar into the air, in the wake of the great pink and white cloud that went before him overhead like a cherubic herald in the sky». [15, с. 14] – Дерева піднімалися навшпиньки, немов збиралися злетіти до біло-рожевої хмари, що плила перед ними геральдичним херувимом.

Письменник порівнює стрілу та голуба, який має оливкову гілочку, саме він є символом миру в християнстві: «Wasn’t I talking about this very thing before it flew in at the window, like the dove with the olive branch?». [15, с. 253] – Я ж про це і говорив, коли стріла влетіла, немов голуб з оливковою гілкою. У Біблії орел означає велич і всемогутність Бога. Орел, що несе жертву, розглядався як знак перемоги високого над низьким. Тобто, письменник вказує на те, що людина яка має такий профіль сильна духом, непереможна: «Her profile was what is called aquiline and its thinness made it a little too literally like an eagle». [15, с. 121] – Профіль у неї був орлиний і такий тонкий, що мимоволі нагадував птаха.

Отже, Г.-К. Честертон у романі «Повернення Дон Кіхота» часто звертається до біблійної тематики, використовує велику кількість біблеїзмів та біблійних лексем, говорить про глобальні для людства проблеми. Це все створює враження урочистості і активізує думку читача про релігію, наголошує на моральних нормах людини та її місця у житті. Головна ідея використання автором стилістичних функцій біблеїзмів – це повернення людям віри в Бога, відновлення загальнолюдських цінностей.

Список літератури:

Chesterton G. K. The Return of Don Quixote: novel / Gilbert Keith Chesterton. – House of Stratus, 2008. – 230 p.
Dictionary of Idioms. – Chambers Harrap Publishers Ltd., 1999. – 457 p.
Dzera O. Typology of Biblical Idioms: English−Ukrainian Binary Opposition. – Oksana Dzera // Лінгвістичні студії : міжнародний зб. наук. праць. – Київ – Вінниця : ДонНУ, 2015. – Випуск 30. – С. 55-62.
Oxford Idioms Dictionary. – Oxford University Press, 2009. – 860 р.
The Holy Bible. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: < http://www.holybible.com/resources/KJV_DFND/index.php?Book=67&mode=2>