ЯВИЩЕ КОНВЕРГЕНЦІЇ В ПИСЬМОВОМУ ЕЛЕКТРОННОМУ МОВЛЕННІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВ)
Ольга Побережник
(м. Умань, Україна)
Cьогодні Інтернет став невід’ємною складовою суспільного життя та важливим каналом комунікації для мільйонів користувачів. Це зумовило появу третьої форми мовлення, що існує наразі поряд з усним та письмовим і має цілу низку специфічних характеристик. Посилена увага мовознавців до їх виявлення та вивчення і зумовила актуальність обраної теми.
Спілкування в мережі Інтернет має низку особливостей, які виявляються, насамперед, у порушенні правил орфографії та породженні нових графічних варіантів англійської та французької мов. Такі зміни у писемному мовленні зумовлені трьома факторами: 1) розкутістю спілкування, що виявляється, зокрема, у вільному варіюванні способів графічної передачі; 2) автоматизованістю рухів руки при наборі тексту й мінімізацією часових витрат, що відсуває на другий план орфографічну правильність тексту; 3) механізмом зворотного зв’язку, що обмежує варіативність [1].
З огляду на це у графічному ресурсі англійської і французької мов відбуваються такі видозміни: 1) графічні скорочення; 2) ініціальні графічні скорочення; 3) консонантне письмо; 4) скорочення складів; 5) використання алфавітних назв букв і назв чисел при фіксації слів у їх розмовно-фонетичній формі. У результаті численні графічні варіанти, що використовуються в англійських і французьких інтернет-повідомленнях, спрощуються. Це можна назвати конвергенцією способів написання звуків [5, с. 120].
Розглянемо це більш детально на прикладах.
Французька мова.
1. Звук [k] позначається на письмі такими буквами та буквосполученнями с; qu; q; ch; k. За В. Гаком [2, с. 46], при позначенні [k] на частку букви с припадає 53%, на частку буквосполучення qu – 45%, а на частку q і ch – 2%. Буква k використовується тільки при написанні запозичених слів і є найменш частотним способом написання звука [k]. У чатах найчастіше (58%) звук [k] позначається буквою k, при цьому відбувається скорочення кількості друкованих знаків: kап (quand); kel (quelle) kоп (qu’on), але спостерігається й заміна однієї букви іншою: avek (avec).
2. Французька графічна система має вісім способів передачі звуку [s]: s; ç; с; ss; х; t (+ i); se; cc. 69% припадає на літери s і ss, на частку букв с і ç – 26%, на частку літери t в поєднанні ci – 3,3%, і відповідно 1,7% залишається на частку букв х, se і сс [2, с. 41]. В електронному спілкуванні звук [s] найчастіше передається літерою s, і ця конвергенція цілком обґрунтована, тому що таке написання не заважає адекватному декодуванню слів. Аналіз корпусу дослідження показує, що використання літери s рідко супроводжується скороченням кількості друкованих символів. У фразі HE HE BEIN VI СFAIT POUR SA (Hé-hé, ben oui, с‘est fait pour ça) буква s стоїть на місці ç: sa (ça). Більшість випадків конвергенції способів передачі звуку [s] припадає на ça у фактичному ça va, що обумовлено частотою його вживання.
3. Звук [z] передається трьома способами: s; z; х, зокрема буква s в інтервокальній позиції передає звук [z] у 90% випадків [2, с. 42]. В електронному спілкуванні найбільш поширеним варіантом передачі звука [z] є буква z. Це суперечить правилам французької орфографії, але не суперечить законам графіки: aize (aise); biiizzzzzzzz (bise).
3. У словах грецького походження звук [f] передається буквосполученням ph, однак у чатах такі слова найчастіше пишуться через f: foto.
4. У французькій графіці є чотири способи передачі на письмі звука [о]: о; au; eau; ô. У чатах прагнуть передавати звук [о] буквою о, застосовуючи в даному випадку фонетичний принцип орфографії: de la farine et de l’о (de la farine et de l’eau); bocou (beaucoup); о moins (au moins); fote (faute);fo que (il faut que).
5. У чатах відбуваються взаємні заміни способів передачі [e]: é; er; ez: é —>er: j’avai oublier (j’avais oublié); je suis plier de rire (je suis plié de rire);é —>ez: vous avez passez une bonne soirée (vous avez passé une bonne soirée); er —>é: va passé une super nuit (va passer une super nuit); partie mangé (partie manger); jai тете pas besoin d epayé (je n ‘ai même pas besoin de payer); je vais allé compensé (je vais aller compenser) [3].
6. Звук [ɑ̃] передається буквосполученням en, an, em, am і франкомовні відвідувачі чатів нерідко заміняють його: ken (quand); antandre (entendre).
7. У словах з подвоєними приголосними один з них часто випадає: Сот si ils le savaient pa (Comme si ils ne le savaient pas).
8.Невимовлювані приголосні та консонантні сполуки на письмі опускаються, спрощуються і взаємозамінюються (неозвучена s опускається як в особових закінченнях дієслів: tu minteresse (tu m’intéresses); va y (vas-y), так і в кінці слів у випадках історико-етимологічного написання: jai тете ра de nvelles (je п ‘ai même pas de nouvelles); trè (très).
Англійська мова.
1. Так, дифтонг [ai] може передаватися буквою i у відкритому складі, а також сполученням igh (пор. time і light). Найбільш популярними в англомовному електронному дискурсі є передача слів night і tonight як відповідно nite і tonite (30% від загальної кількості досліджуваної лексики).
2. У фразі touks is a giant when it comes to charactor (Touks is a giant, when it comes to character) можна побачити зміни написання слова character – кінцеве –er замінюється на -or. Ці дві морфеми часто використовуються в кінці слів і передають один і той самий звук [е], тому користувачі часто плутають їх у своїх повідомленнях. Так само міняється от на-um (blossom замість blossum),при заміні -an на-en (Tarzen замістьTarzan), у всіх випадках ненаголошені голосні вимовляються як [е] – ['biosam, 'tarzsn] [4].
3. Звук [z>:] може бути графічно представлений сполученням all (як у call) і рідше –al (як в Almighty). Користувачі друкують слово all (усе), яке часто використовується в тих ситуаціях, коли людина хоче звернутися до всіх учасників чату одночасно, без останньої літери: nite al (Good night, all).
4. Звук [l] може передаватися буквосполученнями lоо (blood, bloody – [bLvd, 'bUdi]), ou (rough, cousin – [rol, kAz(a)n]), а також буквою u в закритому складі (must, sun [mAst, sAn]). Англійські користувачі так само намагаються спростити написання: love: Luv, bloody: bluddee, скорочення від cousin: cuz.
5. Для передачі звука [u:] може використовуватися буква о (як у move [mu:v]), а також сполучення оо (як у look [lu:k], too [tu:]).
6. Серед дифтонгів трансформації найчастіше зазнають способи передачі на письмі звука [еі] – 83% від загальної кількості нестандартних написань дифтонгів, частіше у словах по і oh: now, aw.
7. Досить часто трапляються графічні варіанти форм множини іменників: the video's are for classes; suddam's son's; 200 bodys; lots of good men and woman. У цьому разі спостерігається варіативність графічного маркування множини, пов’язана з омофонією морфеми -s, яка для цього й використовується, і морфеми -'s –маркера місцевого відмінка: bodys (bodies)', lots of good men and woman (Lots of good men and women)[5].
Таким чином, у досліджуваних мовах морфологічний, традиційно-історичний та етимологічний принципи орфографії є слабко мотивовані. На синхронному рівні застосування цих принципів зумовлює існування в мові графічної асиметрії, наслідком чого є поява конвергенції способів графічної фіксації звуків, яка виражається у вільному варіюванні прийнятних мовною системою графічних варіантів. Можна виділити два види конвергенції написання звуків англійської і французької мов: 1) проста конвергенція, яка ґрунтується на існуючій у мовній системі графічній асиметрії; 2) комплексна конвергенція, яка поєднує графічну асиметрію і структуру складу, положення графеми відносно наголошеного складу, оточення графеми та ін.
В англійському електронному дискурсі конвергенція представлена 9% від загальної кількості зафіксованих написань, у французькому – 26%. Таку відмінність можна пояснити тим, що більшість англійських графічних варіантів запозичені з мови ЗМІ та реклами, тоді як у французькій мові конвергенція є живим процесом, у результаті якого утворюються нові варіанти, а в англійській мові використовуються вже відомі моделі.
Відзначимо, що для англійської мови конвергенція способів графічної передачі звуків не є новою, і мова вже має готові форми. Отже у англомовному корпусі дослідження спостерігається менше мовної творчості, що базується на принципі конвергенції порівняно з французькою мовою.
Список літератури:
1. Бубнова Г. И. Влияние канала порождения на реализацию дискурсивных стратегий / Г. И. Бубнова // Новые технологии в филологическом образовании. – Якутск, 2002. – С. 18.
2. Гак В. Г. Структура языка и лингвистическая теория / В. Г. Гак // Современные проблемы романистики: прагматика, семантика, синтаксис: Тезисы докладов VI всесоюзной конференции по романскому языкознанию. Том I. – Москва: Воронеж, 1991. – С. 41-42.
3. Михайлов В. А. Особливості розвитку інформаційно-комунікативного середовища сучасного суспільства / В. А. Михайлов, С. В. Михайлов. – [Електронний ресурс] –Режим доступу: http://www.russcomm.ru/rca_biblio/m/mihaylov-mihaylov.shtml
4. Besse J.-M. Phonologie, phonographie et morphographie à l’épreuve de la production écrite. Revue française de linguistique appliquée / J.-M. Besse, S.Gargiulo, A. Ricci. – Volume VIII, juin,2003. – P. 15-34.
5. Pierozak I. Les pratiques discursives des internautes / I. Pierozak // Le français moderne. – Volume LXVIII. – 2000. – P. 109-129.
