ІДЕЇ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ У СТАНОВЛЕННІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

29 вересня 2020 Останнє оновлення: 29 вересня 2020

Олена Бузько
(студентка 4 курсу факультету педагогіки та психології)
Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка,
м. Кропивницький

Науковий керівник ‒ кандидат педагогічних наук, доцент Баранюк І. Г.

Анотація. У статті порівнюються педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського з концепцію «Нової української школи». Показано актуальність створення нових підходів до оцінки освітніх результатів учнів.

Ключові слова: «Нова українська школа», оцінювання, формувальне оцінювання, В. Сухомлинський.

Постановка проблеми. Багато хто чув обіграну у фільмах амфіболію «стратити не можна помилувати». Відразу ж виникає питання: «Де поставити кому?» Звісно, адже у цьому випадку від місця коми залежить життя, але й кома в іншій фразі «оцінювати не можна цінувати» – не менш значима, адже від неї залежить віра дитини в себе. То ж де ставиться кома за концепцією «Нової української школи»? Якої думки стосовно оцінювання був видатний педагог В. О. Сухомлинський?

Аналіз досліджень. До вивчення педагогічної концепції педагога-новатора звертається багато сучасних та вітчизняних дослідників, зокрема В. Антонець, О. Савченко, О. Сухомлинська, C. Білецька, М. Богуславський, М. Д. Ярмаченко та інші.

Мета статті – проаналізувати вплив ідей оцінювання В. О. Сухомлинського на формування Нової Української Школи.

Виклад основного матеріалу. Концепцією Нової української школи в початкових класах затверджено формувальне оцінювання, без традиційних оцінок. Основне завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання. Змінено підходи до оцінювання результатів навчання. Оцінки слугуватимуть для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів [1].

Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський у книзі «Серце віддаю дітям» пише: «Життєдайним повітрям для слабенького вогника прагнення до знань є тільки успіх дитини в навчанні, тільки горде усвідомлення й переживання тієї думки, що я роблю крок уперед, піднімаюсь крутою стежиною пізнання» [2].

Пригадайте коли ви були учнями молодших класів. Озвучена на весь клас чи виведена червоною пастою у щоденнику «двійка» стимулювала учнів до навчання, чи лякала? Навряд чи стимулювала, то ж завдання дорослого згідно нової концепції – дати дитині зрозуміти, що оцінка не головне в житті, головне знання.

В. О. Сухомлинський, працюючи в школі, оцінював розумову працю лише тоді, коли вона приносила дитині позитивні результати. «Якщо учень ще не досяг тих результатів, до яких він прагне в процесі праці, я йому не ставлю ніякої оцінки. Дитина повинна замислитися, зібратися з думками, ще раз переробити роботу. Я добивався, щоб дитина, кілька разів виконавши одне й те саме завдання, переконалася на власному досвіді, що вона може виконати його значно краще, ніж виконала спочатку. Це має велике виховне значення: учень неначе відкриває в собі творчі сили, бо бачить свій успіх, прагне працювати ще краще» [3]. На думку В. Сухомлинського, одним із головних недоліків системи оцінювання знань учнів було те, що оцінка завжди відображала результат праці (фактичні знання) і далеко не завжди – процес її виконання, тобто зусилля учня, його старанність.

Формувальне оцінювання досягнень учнів, що затверджено в НУШ необхідно спрямовувати на формування позитивної їхньої самооцінки. Важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів. Про складнощі в навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини [4].

Висновок. Безумовно, кожна людина хоче, щоб оточуючі відмічали її успіхи. Але чи варто робити це у вигляді оцінювання в балах, адже це може призвести до психологічної травми дитини. Формувальне оцінювання на відміну від традиційного підтримує впевненість учнів у тому, що кожен із них здатен покращити свої результати, оскільки учням наводяться приклади того, що від них очікують.

Активне застосування сучасними педагогами методики формувального оцінювання є одним із ключових чинників якісної освіти.

Бібліографія

1. Концепція Нової Української Школи [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/.../ukrainska-shkola-compressed, С.15.

2. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям // Вибрані твори: у 5 т. –К.: Рад. школа, 1977. –Т. 3. –С. 9-300.

3. Полякова О. Реалізація компетентнісного підходу в оцінювальній діяльності вчителя початкових класів / О. Полякова // Рідна школа. – 2013. – № 11. –С. 69-72.

4. Сухомлинський В. О. Сто порад учителю // Вибрані твори: у 5 т. –К.: Рад. школа, 1977. –Т. 2. –С. 465-467.