• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18
  • [email protected]
pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОООХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ

УДК 342.951:351.336 (477)

Дмитренко Сергій Олександрович,
Прокурор Генеральної прокуратури України,
м. Київ, Україна
[email protected]
https://orcid.org/0000-0002-1668-8896

Анотація

Стаття присвячена актуальній на сучасному етапі розвитку нашої держави темі – дослідженню питання реалізації державою своїх функцій. Це пов’язано з тим, що у функціях виявляється сутність держави. Завдяки функціям визначається структура держави та елементи її системи. Функції держави визначають її соціальне призначення і зміст діяльності, а правоохоронна функція займає особливе місце серед функцій держави. У статті детально проаналізовано поняття правоохоронної функції держави. Досліджено генезис правоохоронної функції та встановлено взаємозв’язок правоохоронної функції держави із правоохоронною діяльністю. Доведено, що формування України як суверенної і демократичної держави залежить від забезпечення економічної стабільності та економічної безпеки в державі. Визначено, що сьогодні питання реалізації правоохоронної функції держави у сфері оподаткування потребує дослідження та має відповідати сучасним правовим реаліям. Динамічність цього процесу обумовлена багатьма чинниками. У зв’язку з цим кожна функція держави зазнає значних змін протягом всього процесу трансформації. Це стосується і правоохоронної функції. У результаті проведеного дослідження визначено, що реалізація завдань, поставлених перед ДПС України забезпечує формування та розвиток податкових правовідносин, які складають основу економічної безпеки держави. Доведено, що реалізація правоохоронної функції держави, яка покладена на органи ДПС України, проявляється через їх практичну діяльність у сфері оподаткування шляхом виконання поставлених відповідно до Положення завдань. Метою такої реалізації є неухильне дотримання податкового законодавства. Особливість реалізації правоохоронної функції держави у сфері оподаткування полягає в комплексному поєднанні правових форм і методів, що забезпечують реалізацію поставлених завдань. Це передбачає здійснення правотворчої та правозастосовної діяльності податкових органів. Сформульовано авторські пропозиції спрямовані на удосконалення реалізації правоохоронної функції держави у сфері оподаткування.

Ключові слова: Державна податкова служба України, правоохоронна функція, економічна безпека, оподаткування,
податкові правовідносини.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Гаруст Ю. В., Мельник В. І. Правоохоронні органи на захисті економічної безпеки України: адміністративно-правовий аспект: монографія. Суми: видавничо-виробниче підприємство «Мрія», 2019. 256 с.
  2. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення 09.12.2019).
  3. Податковий кодекс України: Зaкoн України від 02.12.2010 № 2755-VI URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ (дата звернення 15.11.2019)
  4. Полковніченко О М. Сутність та зміст правоохоронної функції держави. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2011. № 3. С. 39–43.
  5. Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України Постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/227-2019 (дата звернення 15.11.2019).
  6. Про Стратегію національної безпеки України Указ Президента України від 26.05.2015 № 287/15. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0008525-15#Text (дата звернення 15.11.2019).
  7. Соколенко О. Л. Поняття та ознаки правоохоронної функції держави як основи правоохоронної діяльності. Форум права. 2012. № 4. С. 847–852.
  8. Теремецкий В. И., Байрачная Т. А. Европейский опыт организации контроля за деятельностью правоохранительных органов и возможность его использования в Украине. Форум права. 2017. № 4. С. 262–267. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2017_4_42.pdf
  9. Утенкова К. О. Економічна безпека як складова національної безпеки України. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Краєзнавство. Туризм». 2019. Вип. 9. С. 133–144.
  10. Шай Р. Я Окремі аспекти дослідження генезису правоохоронної функції держави. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository. С. 357–362. URL: http://ena.lp.edu.ua (дата звернення 15.11.2019)

ПОНЯТТЯ, РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ КОНТРОЛЬНО-НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ ОБІГУ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ

УДК 351.74(477)

Дубовий Євген Олександрович,
здобувач Науково-дослідного інституту публічного права

Анотація

Автором статті доводиться, що однією з основних криміногенних тенденцій у сфері економіки в Україні залишаються правопорушення, пов'язані з контрафактним виробництвом, підробкою, порушенням правил торгівлі та незаконним обігом підакцизних товарів. Визначено, що метою статті є науково-теоретична характеристика поняття, ролі та значення контрольно-наглядової
діяльності правоохоронних органів у сфері обігу підакцизних товарів. Охарактеризовано, що сфера обігу товарів підакцизної групи на ринку регулюється наступними нормативно-правовими актами, які сприяють протидії правопорушенням у сфері незаконного обігу підакцизних товарів: Податковий кодекс України; Митний кодекс України; Цивільний кодекс України; Господарський кодекс України; Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; Закон України «Про звернення громадян»; Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Встановлено, що до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія. Наведено авторське визначення терміну «сфера обігу підакцизних товарів» – це сегмент товарного ринку, на якому здійснюються комерційні операції купівлі-продажу товарів підакцизної групи. Автором доводиться, що контроль правоохоронних органів за обігом товарів підакцизної групи є процедурою, яка спрямована на встановлення законності діяльності суб’єктів господарювання у сфері виробництва, зберігання, перевезення, рівня якості і торгівлі підакцизними товарами шляхом проведення систематичного вивчення стану дотримання ними відповідних правил, вимог, норм, стандартів. Контрольно-наглядова діяльність правоохоронних органів у сфері обігу підакцизних товарів у вузькому розумінні – це нормативно визначена адміністративно-процедурними нормами діяльність спеціально створених правоохоронних інституцій, яка спрямована на реалізацію норм адміністративного матеріального права, а також матеріально-правових норм інших галузей права (фінансового та податкового) щодо перевірки відповідності здійснення господарської діяльності, що пов’язана з підакцизними товарами встановленим правилам з метою корегування, запобігання та припинення порушенням, виявленим в ході такої перевірки для підтримання публічних та приватних інтересів в економічній сфері держави.

Ключові слова: підакцизні товари, правопорушення, контрольно-наглядова діяльність, сфера обігу підакцизних товарів, правоохоронні органи.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Адміністративне право України : підручник для юрид. вузів і фак. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. Х. : Право. 2000. 520 с.
  2. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом. М. : Политиздат, 1977. 382 с.
  3. Бахрах Д. Н. Важные вопросы науки административного права. Государство и право. 1993. № 2. С.
    37−45.
  4. Бернадін В. А. Поняття та класифікація адміністративних правопорушень у сфері обігу підакцизних товарів. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 12. С. 160–164.
  5. Білоус В. Т. Координація управління правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю (адміністративно-правовий аспект) : автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07. Ірпінь : Національна академія державної податкової служби України. 2004. 448 с.
  6. Больбіт Ю. Л., Пахомов В. В. Державний контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні : монографія. Суми : Сумський державний університет, 2019. 182 с.
  7. Гаращук В. М. Система контролюючих органів та їх повноваження: загальний огляд. Державне будівництво та місцеве самоврядування. – Х. : Право. 2003. Вип. 5. С. 67-74.
  8. Гомада В. А. Поняття та значення контрольно-наглядових управлінських процедур у судах. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Ужгород. 2017. С. 319-322.
  9. Господарський кодекс України : Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text
  10. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України № 5076-VI від 05 липня 2012 року Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text
  11. Про звернення громадян : Закон України № 393/96-ВР від 02 жовтня 1996 року Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр#Text
  12. Корнякова Т. В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія : автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.10. Одеса : Одеська національна юридична академія. 2004. 214 с.
  13. Митний кодекс України : Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text
  14. Мінаєв М. М. кримінальна відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України) : автореф. дис. канд. юридичних наук. 12.00.08. Академія адвокатури України 2005. 21 с.
  15. Мурза В. В. Форми та методи державної контрольно-наглядової діяльності. Публічне право. 2013. № 2. С. 110-116. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2013_2_16 (дата звернення: 01.03.2019).
  16. Податковий кодекс України : Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text
  17. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України № 3781-XII від 23.12.1993 : Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#Text
  18. Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції : Закону України № 2735-VI від 2 грудня 2010 року. Верховна Рада України : [сайт]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2735-17#Text
  19. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України від 05 квіт. 2007 р. № 877-V. Верховна Рада України : [сайт]. URL:
    https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-16.
  20. Словарь русского языка : около 57000 слов / под ред. С.І. Ожегов. 15-е изд. М. : Рус. яз., 1984. 816 с.
  21. Цивільний кодекс України : Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
  22. Чистоклетов Л.Г. Адміністративно-правове забезпечення безпеки суб’єктів господарювання в Україні : автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07. Дніпро : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. 2016. 38 с.

СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗАПОБІГАННЯ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

УДК 351.74(477)(075.8)

Пастух Ігор Дмитрович,
кандидат юридичних наук, доцент,
докторант Національної академії внутрішніх справ
e-mail: [email protected]

Анотація

В даній науковій статті розкрито стан дослідження проблем запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності публічної адміністрації. Історію дослідження запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в діяльності публічної адміністрації у вітчизняній правовій науці та його нормативне закріплення доцільно розділити на такі етапи: перший етап –1991- 1997 рр., другий етап - 1998-2008 рр., третій етап - 2009-2014 рр.. четвертий етап - 2015 р. - до теперішнього часу.

Ключові слова: конфлікт, спір, конфлікт інтересів, зацікавлені особи, корупція, вигода.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Кримінальний кодекс України від 28 грудня 1960 року. Відомості Верховної Ради УРСР. 1961. № 2. Ст. 14.
  2. Ленин В.И. Полное собрание сочинений. Том 44. Июнь 1921 – март 1922. 744 с.
  3. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05 жовтня 1995 року. Відомості Верховної Ради України. 1995. № 34. Ст. 266.
  4. Мельник М.І. Наукове забезпечення антикорупційної діяльності в органах державної влади. К.: Основа, 1999. 148 с.
  5. Ткаченко О.В. Адміністративно-правові засади протидії корупції в органах внутрішніх справ: дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. К., 2008. 208 с.

ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

УДК 347.77:349

Куркова Ксенія Миколаіївна,
кандидат юридичних наук, старший дослідник
завідувач відділу науково-правових експертиз
та законопроектних робіт
Науково-дослідного інституту публічного права
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-4259-5511

Анотація

У статті досліджено та узагальнено теоретико-правові підходи щодо сучасного змістовного наповнення поняття «технологія». Акцентується увага, що в час глобальних науково-технологічних трансформацій з’являються нові об’єкти правового регулювання, які раніше в силу тих чи інших причин не мали правової охорони і важливим завданням юридичної науки є чітке та адекватне визначення понятійно-категоріального апарату, що надасть можливість ефективного правозастосування. Зроблено висновок, що поняття «технологія» слід розкривати в самому найширшому сенсі – через систему знань, які використовуються для вирішення конкретних завдань, та можуть бути втілені як в матеріальних об’єктах, так і певних способах, процесах діяльності. Визначено перелік об’єктів технології та виокремлено характерні ознаки технології як об’єкта правового регулювання. Запропоновано розуміти під технологією виражений в об’єктивній формі результат цілеспрямованої інтелектуальної творчої діяльності, основою якого є систематизована сукупність наукових, технічних, організаційних, адміністративних, виробничих знань, рішень та/або інформації, а також досвід і навички, необхідні для виконання певних операцій технологічного характеру, методів, форм та способів виробництва продукції, застосування процесів, надання послуг, включаючи створені на їх основі або спрямовані на виконання певних процедур матеріальні об’єкти у вигляді устаткування, технічних пристроїв тощо, спрямовані на досягнення конкретної суспільно важливої мети чи вирішення практичного завдання

Ключові слова: технологія, наукова діяльність, науково-технічна діяльність, інноваційна діяльність, інновація, інноваційний продукт, інтелектуальна власність.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Федулова Л. І. Технологічний розвиток економіки України. К. : Ін-т екон. та прогнозув. НАНУ, 2006. 627 с.
  2. Забродська Л. Інноваційні пріоритети науково-технологічного розвитку: міжнародний та регіональний аспекти. Theory and methods of educational management. 2015. № 2(16). URL:
    https://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/metod_upr_osvit/v_18/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%20%D0%9B%D0%9C-%D0%B2%20%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB.pdf
  3. Комков Н.И. Роль инноваций и технологий в развитии экономики и общества. Проблемы прогнозирования. 2003. Вып. 3. С. 24-43.
  4. Шваб К. Четвертая промышленная революция. М.: ЭКСМО, 2016. 208 с.
  5. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. What It Means and How to Respond. December 12, 2015. URL: https:// www.foreignaffairs.com/articles/2015-12-12/fourth-industrial-revolution
  6. Розин В.М. Понятие и современные концепции техники. М., 2006. 255 с.
  7. Розин В.М. Традиционная и современная технология: (философско-методологический анализ). М.: ИФРАН, 1998. 216 с.
  8. Рижко Л. В. Техніка, технологія, мегатехнологія, нова технологічна культура. Totallogy-XXI. Постнекласічні дослідження. 2015. № 32. С. 218-230.
  9. Корчагин А., Нарумова О., Орлова Н. Совершенствование системы технологического обмена. Интеллектуальная собственность. 1999. № 1. С. 2-14.
  10. Погрібний Д. І. Господарсько-правове регулювання відносин у сфері трансферу технологій. Право та інновації. 2013. № 4. С. 27-41.
  11. Давидюк О. М. Технологія як об’єкт господарсько-правового регулювання: монографія. Харків: Вид-во «ФІНН», 2010. 176 с.
  12. Давидюк О.М. Правове регулювання захисту прав на технологію. Економіко-правові проблеми розвитку та сприяння господарській діяльності в сучасних умовах: матеріали круглого столу (м. Харків, 17 травня 2019 р.). Харків. С. 221-225.
  13. Падучак Б. М. Технологія як об’єкт цивільно-правових відносин. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2009. № 5 (49). С. 54-59.
  14. Погуляєв С. Ю. Технологія як об’єкт вкладу в простому товаристві. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2002. Вип. 17. С. 252-258.
  15. Всемирная организация интеллектуальной собственности. Основы интеллектуальной собственности. К.: Изд. дом «Ін Юре», 1999. 600 с.
  16.  Draft International Code of Conduct on the Transfer of Technology. U. N. Doc. TD/CODE TOT/47. 1985. URL: https://digitallibrary.un.org/record/86199
  17. Адамюк Д. І. Поняття технології: встановлення змісту та співвідношення з іншими суміжними поняттями. Право та інноваційне суспільство. 2015. № 1. С. 34-41.
  18.  Метелица А. Обзор правового регулирования международной передачи технологий. Журнал международного права и международных отношений. 2010. № 2. URL: http://www.evolutio.info/content/view/1689/232/.
  19. Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1997 р. № 1358 (постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 1807 від 20.11.2003 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1358-97-%D0%BF#Text
  20. Положення про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 1005 (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 86 від 28.01.2004 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1005-96-%D0%BF#Text
  21. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій: Закон України від 14 вересня 2006 року № 143-V. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 45. ст. 434.
  22. Про інноваційну діяльність: Закон України від 4 липня 2002 року № 40-IV. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. ст. 266.
  23. аціональна рамка кваліфікацій: затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF#Text
  24. Охрана промышленной собственности в Украине: монография. Под редакцией А.Д. Святоцкого, В.Л. Петрова. К.: Издательский дом «Ін Юре», 1999. 428 с.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ САМОРЕГУЛЮВАННЯ НОТАРІАТУ

УДК 342.97

Журавльова Зоря Владленівна,
кандидат юридичних наук
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
[email protected]
https://orcid.org/0000-0002-8904-467Х

Анотація

У статті розглядається необхідності реалізації реформування у сфері організації та діяльності інституту нотаріату шляхом запровадження саморегулювання, що має здійснювати Нотаріальна палата України, як самоврядний орган, що об’єднує нотаріусів України. Автор визначає, що основною метою функціонування саморегулівних організацій є врегулювання власної діяльності та внутрішніх відносин, шляхом видання локальних нормативно-правових актів, з правом застосування засобів примусу за їх порушення. Саморегулювання інституту нотаріату має забезпечити ефективність
реалізації учасниками суспільних правовідносин своїх прав та інтересів і запровадження доступних та ефективних механізмів їх захисту від посягань з боку інших суб’єктів, що є основною метою функціонування нотаріату. Звертається увага не ту обставину, що у сучасних умовах вмістом процесів становлення і розвитку саморегулювання є не передача державних функцій так званим саморегульованим організаціям, а навпаки, - припинення та скорочення невластивих державі функцій.

Ключові слова: нотаріат, нотаріальна діяльність, саморегулювання, саморегулівна організація, самоврядування.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Онищук О. Реформування нотаріату за стандартами ЄС: саморегулювання, Е-нотаріат. Нотаріат України. № 4 (35). 2019. URL: http://npu.ua/wp-content/uploads/2019/12/NU-4-2019.pdf.
  2. Про схвалення Концепції реформування інституту саморегулювання в Україні. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 308-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/308-2018-%D1%80#Text.
  3. Посібник для слухача до курсу «Аналіз регуляторного впливу» / Бордюг Б., Малюгіна К., Татаревський. О., 2007. 90 с.
  4. Нестеренко К.О., Булгакова О.В. Особливості реформування нотаріату в Україні. Правовий часопис Донбасу. № 2 (71) 2019. С. 110-117. URL: http://repo.dli.donetsk.ua/bitstream/123456789/911/1/15.pdf.
  5. Козаєва Н. Нотаріуси та НПУ: протистояння чи взаємодія? Юридична Газета. 13 серпня 2019 № 32 (686). URL: https://www.pressreader.com/ukraine/yurydychna-gazeta/20190813.
  6. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності».
  7. Гончаренко О. Види саморегулювання господарської діяльності. Підприємництво, господарство і право. 11/2016. С. 68-72. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2016/11/15.pdf.
  8. Медведчук О.В. Нормативно-правові аспекти розвитку саморегулювання в Україні. Інвестиції: практика та досвід. № 13/2018. С. 98-102. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/13_2018/21.pdf.
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись