УДК 349.6(477)

Кожура Людмила Олександрівна,
кандидат юридичних наук, доцент, професор
кафедри теорії та історії права ЮІ ДВНЗ
«Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана»
[email protected]
https://orcid.org/0000-0003-4100-9530

Анотація

У даній науковій статті визначено місце права осіб з інвалідністю на охорону здоров’я серед загальних прав людини і громадянина. Визначено, що право особи з інвалідністю на охорону здоров’я пов’язане зі значною кількістю конституційних прав і свобод людини й громадянина в Україні та багато в чому забезпечує можливість належної їх реалізації. Зазначене дає змогу вести мову про те, що право осіб з інвалідністю на охорону здоров’я є основним, невідчужуваним правом особи; має базовий характер для забезпечення життєдіяльності особи з інвалідністю; забезпечує створення їй максимально можливих умов для активної участі в суспільному житті; вказує на міру здійснення соціального захисту.

Ключові слова: право, соціальний захист населення, особи з інвалідністю, охорона здоров’я, права та свободи особи

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII. Відомості Верховної Ради України, 1993. № 4. Ст.19.
2. Конвенція про права осіб з інвалідністю (Конвенція про права інвалідів) від 13.12.2006. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71
3. МОЗ змінює систему підтримки людей з інвалідністю. URL. https://www.kmu.gov.ua/ua/news/moz-zminyuye-sistemu-pidtrimki-lyudej-z-invalidnistyu
4. Про захист прав споживачів : Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-XII. Відомості Верховної Ради УРСР, 1991. № 30. Ст.379.
5. Кравченко А. Г. Адміністративно-правове регулювання в сфері забезпечення прав споживачів в Україні в сучасних умовах. Дис. ... канд.. юрид. наук. Харків. ХНУВС, 2010. 232 с.
6. Кодекс законів про працю України: Закон України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/card2#Card
7. 2-ге Засідання Наглядової ради Проекту МОП ,,Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні”. URL:  http://www.ntser.gov.ua/zahodu-ntser/111
8. Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні: Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XII. Відомості Верховної Ради УРСР, 1991. №21. Ст.252.

УДК 342.9: 352 (477)

Оксінь Віталій Юрійович,
кандидат юридичних наук
перший заступник директора
Науково-дослідного інституту публічного права
[email protected]
https://orcid.org/0000-0001-6080-7752

Анотація

Стаття присвячена формуванню системи нормативно-правових актів, що складають нормативно-правове забезпечення публічного адміністрування місцевого розвитку в Україні, оскільки за переконаннями автора, від чіткості його формування залежить ефективність, результативність та належність здійснення державно-владної та сервісної реалізації публічної влади на місцях. Відтак, формування системи законодавчо-нормативної бази у цій сфері забезпечить можливість отримати об’єктивну інформацію про стан та перспективи регулювання окремих аспектів функціональності аналізованого процесу.

Розкриваючи систему нормативно-правових актів у досліджуваній сфері відзначено, що вона має подвійну спрямованість. Класифіковано нормативно-правові акти у досліджуваній сфері на дві групи, з подальшим описом національних актів за певними категоріями. Зроблено висновок, що навіть без ґрунтовного аналізу перелічених актів яскраво продемонстровано відсутність систематизаційної ознаки законодавчо-нормативної бази щодо місцевого розвитку в Україні. Розпорошеність норм по різним актам законодавства значно ускладнює процес належної реалізації діяльності публічної адміністрації у досліджуваній сфері. Відсутність виборчого та адміністративно-процедурного кодексів значною мірою впливає на загальний стан результативності такої діяльності. Так званий «кодекс службовця» (Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування) також спонукає до певних розмірковувань, з поміж інших зокрема: чому врегулюванню підлягає тільки етична поведінка осіб місцевого самоврядування? Виправдано вважати, що станом на сьогодні є необхідність розробки та введення в дію Кодексу місцевого врядування України, адже реформа щодо децентралізації суттєво розширює повноваження та інституційні можливості публічних адміністрацій на місцевому рівні, покладає на них більше зобов’язань перед громадою.

Стверджується, що нормативно-правове забезпечення публічного адміністрування місцевого розвитку в Україні є недостатнім та вимагає від суб’єктів нормотворення перегляду його структурної складової.

Ключові слова: місцевий розвиток, нормативно-правова база, нормативно-правове забезпечення, публічна адміністрація, публічне адміністрування.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Лищук В.В., Рузакова O.A., Рукавишников С.М. Основы права. М., 2004. 370 с.
2. Хмелінін В. О. Нормативно-правове забезпечення публічного адміністрування в сфері водних ресурсів України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2014. Вип. 29 (2.3). С. 215–219. Серія : Право.

УДК  342.565:95 (477)

Буравльов Сергій Іванович,
суддя Північного апеляційного господарського суду
[email protected]
https://orcid.org/0000-0002-9222-9579

Анотація

Стаття присвячена виявленню та опису сутності адміністративно-правових засад діяльності Комерційного суду Ірландії. Представлена до аналізу тематика є новою для юридичної науки. Раніше висвітлених наукових результатів щодо адміністративно-правових засад діяльності Комерційного суду Ірландії немає.

Дослідження спрямоване на вивчення позитивного досвіду організації та реалізації діяльності ірландської судової установи господарської юрисдикції, оскільки ця країна є яскравим прикладом європейської держави, де ефективно функціонують спеціалізовані суди з розгляду комерційних справ.

З’ясовано передумови, юрисдикцію та особливості Комерційного суду Ірландії, а також описано нормативні засади здійснення ним належної діяльності. Відзначено, що законодавство країни в досліджуваній сфері хоч, представлено багато чисельними актами, однак вони деталізують норми Основного Закону країни.

Виявлено, що для суддів Ірландії притаманна так звана «позасудова діяльність», тобто дії які доповнюють повсякденні завдання з розгляду справ, вивчення та винесення судових рішень. Деякі з цих позасудових завдань тісно пов'язані з відправленням правосуддя, а інші – в меншій мірі (наприклад, членство в асоціаціях, юридичне безкоштовне консультування, тощо). Держава опікується питаннями іміджу судової професії, тому обмежує таку діяльність фінансовими аспектами та шляхом встановлення правил суддівської поведінки, до числа яких зокрема відносяться: незалежність, неупередженість та рівність, коректність, компетентність, старанність, тощо.

На основі проведеного аналізу, сформовано висновок, згідно до якого адміністративно-правові засади діяльності Комерційного суду Ірландії характеризуються законодавчою деталізацією опису його статусу як самостійної частини у межах органа державної влади, конституційно забезпеченої гарантованості судової незалежності та неупередженості під час розгляду господарських справ у спеціалізованій процедурі, що значно економить ресурсовитрати правосуддя, а також регулюванням поведінки судді та його позасудової професійної діяльності.

Ключові слова: адміністративно-правові засади, господарська юрисдикція, зарубіжний досвід, Ірландія, Комерційний суд.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Specialised Courts. An official website of the European Union. 2019. URL: https://e-justice.europa.eu/content_specialised_courts-19-en.do
2. Шепель Т., Бойченко Є. Європейське спрямування господарського судочинства. Юридична газета online. 2016. №11 (509). URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/gospodarske-pravo/evropeyske-spryamuvannya-gospodarskogo-sudochinstva.html
3. Constitution of Ireland: Enacted by the People 1st July, 1937; in operation as from 29th December, 1937. Government of Ireland. URL: http://www.irishstatutebook.ie/eli/cons/en/html
4. Specialised Courts – Ireland. An Official Website of the European Union. 2019. URL: https://e-justice.europa.eu/content_specialised_courts-19-ie-en.do?member=1
5. The Commercial Court is a division of the High Court which deals solely with significant commercial cases. Commercial Court. URL: https://www.courts.ie/commercial-court#:~:text=The%20Commercial%20Court%20deals%20with,investment%20disputes%2C%20and%20intellectual%20property
6. Commercial Proceedings: Order 63A. Courts Service of Ireland. URL: https://www.courts.ie/rules/commercial-proceedings
7. O'Riordan, John. Ireland's Commercial Court: An inside view. ICLG. 2013. URL: https://iclg.com/cdr/expert-views/the-irish-commercial-court:-an-inside-view
8. Murphy-O’Connor, Julie & McLoughlin, Claire & Reynolds, Karen. The Complex Commercial Litigation Law Review - Edition 2. The Law Reviews. 2019. URL: https://thelawreviews.co.uk/edition/the-complex-commercial-litigation-law-review-edition-2/1211597/ireland
9. Courts System – Commercial Court. Citizens Information. URL: https://www.citizensinformation.ie/en/justice/courts_system/commercial_court.html
10. Judges of the Commercial Court. Commercial Court. 2019. URL: https://www.courts.ie/judges-commercial-court
11. The Legal System and the Separation of Powers. Supremecourt. URL: http://www.supremecourt.ie/supremecourt/sclibrary3.nsf/pagecurrent/D5F78352A387D74480257315005A419E?opendocument&l=en#:~:text=Articles%2034%20to%2038%20of,manner%20provided%20by%20this%20Constitution%22.
12. Who are the Judiciary? The Association of Judges in Ireland (AJI). URL: https://aji.ie/the-judiciary/who-are-the-judiciary/
13. Judicial Remuneration. The Association of Judges in Ireland (AJI). URL: https://aji.ie/the-judiciary/judicial-remuneration/

УДК 349.3:331.46

Соловйов Олексій Володимирович,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-8589-3041

Анотація

У статті проаналізовано законодавче визначення застрахованої особи та зроблено висновок, що зазначене визначення передбачає дві умови, необхідні для того, щоб особа могла бути визнана застрахованою: приналежність до кола осіб, які відповідно до законодавства визнаються як застраховані та факт оплати страхових внесків. Дослідження окремих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» дало змогу автору зробити висновок, що зазначена сукупність умов вступає в протиріччя з деякими іншими статями цього Закону і на підставі цього було запропоновано власне визначення застрахованої особи в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Детально розглянуто передбачене згаданим Законом коло застрахованих осіб та була зроблена пропозиція розширити це коло, доповнивши його деякими категоріями працівників.

Ключові слова: застрахований, соціальне страхування, нещасний випадок, професійне захворювання, страховий внесок, єдиний соціальний внесок.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування : Закон України від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХIV. Урядовий кур’єр: Орієнтир. № 45.
2. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування : Закон України від 8 липня 2010 р. № 2464-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17
3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій : Закон України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII. Відомості Верховної Ради. № 40–41. Ст. 383.
4. Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
5. Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 та скасування нормативних документів : Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 № 97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ v0097609-04
6. Статус фізичної особи - підприємця: проблеми застосування законодавства : Роз’яснення Мін’юсту України від 14 січня 2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0012323-11
7. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15
8. Податковий кодекс України : Закон України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI. Відомості Верховної Ради України. № 13/14. Ст. 112.
9. Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів : Наказ Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 р. №1588. Офіційний вісник України. 2012. № 1.
10. Про фермерське господарство : Закон України від 19 червня 2003 р. № 973-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15
11. Кодекс законів про працю України : Закон від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08
12. Єрьоменко В. В. Підстави виникнення індивідуальних трудових відносин з членами фермерських господарств й інших сільських господарств та кооперативів. Право та інновації. № 2(18) С. 46–54.
13. Про освіту : Закон України від 5 вересня 2017 р. № 2145-VIII. Офіційний вісник України. 2017. № 78.
14. Про вищу освіту : Закон України від 1 липня 2014 р. № 1556-VII. Офіційний вісник України. 2014. № 63.
15. Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
16. Кримінально-виконавчий кодекс України : Закон України від 11 липня 2003 р. № 1129-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15
17. Панов М. І. Вибрані наукові праці з проблем правознавства. Київ : Ін Юре, 2010. 812 с.
18. Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань : наказ М-ва юстиції України від 28 серпня 2018 р. № 2823/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18
19. Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України від 19 грудня 2003 р. № 270/1560. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0016-04
20. Про особисте селянське господарство : Закон України від 15 травня 2003 р. №742-ІV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15
21. Про зайнятість населення : Закон України від 05 липня 2012 р. № 5067-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17
22. Соловйов О. В. Об’єкт загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 8–9 жовт. 2010 р.). Харків : Кроссроуд, 2010. С. 526–531.

УДК 342.95

Садовенко Артем Іванович,
Заступник начальника першого оперативного відділу
оперативного управління Головного управління ДФС у Запорізькій області
[email protected]
https://orcid.org/0000-0001-7965-8320

Анотація

У статті досліджено основні положення законодавчого регулювання сфери ринку косметологічних послуг США (на прикладі штатів Пенсільванія, Вашингтон, Техас та Арканзас), а також, спираючись на науково-теоретичні положення щодо косметологічних послуг, проаналізовано схожу нормативно правову базу в Україні. В результаті чого зроблено такі висновки. По-перше, в США нормативна регламентація ринку косметологічних послуг і закріплення його основних понять відбулось у 1933 році. Водночас в Україні перший нормативно-правовий акт, що започаткував функціонування ринку косметологічних послуг було прийнято в 1982 році, тобто на 59 років пізніше. По-друге, в США основні правові акти у сфері косметології систематично удосконалюються (доповнюються новими косметологічними послугами та спеціальностями, змінюються умови ліцензування косметологічної діяльності). В Україні залишається чинним «морально застарілий» підзаконний нормативно-правовий акт, який містить неактуальний перелік косметологічних послуг і фахівців, котрі мають право їх надавати. По-третє, відсутність у законодавстві України базової законодавчої термінології ринку косметологічних послуг, їх переліку та визначення суб’єктів надання цих послуг, призводить до помилкового ототожнення косметологічних і медичних послуг, ускладнює доведення в судовому порядку фактів отримання неякісних косметологічних послуг споживачами, є небезпечним для життя та здоров’я населення, а також порушує низку конституційних прав громадян.
По-четверте, в США косметологію визначено як сукупність послуг щодо проведення різного роду та виду маніпуляцій із волоссям (включаючи виготовлення та догляд за перуками), нігтями, обличчям і шкірою тіла людини. Як правило ці поняття включають так звані хірургічно-косметологічні послуги, які передбачають пошкодження будь-яким способом шкірного покрову людини та здійснюються з метою удосконалення зовнішності, без наявності для цього будь-яких медичних показників. По-п’яте, існує об’єктивна необхідність удосконалення національного законодавства у сфері косметології, а саме: закріплення легальних визначень понять «косметологічна діяльність», «косметологічна послуга», «суб’єкт надання косметологічної послуги» тощо; визначення видів та/або переліку косметологічних послуг; встановлення системи суб’єктів
надання косметологічних послуг; закріплення умов і порядку надання косметологічних послуг.

Ключові слова: косметологія, косметологічні послуги, косметичні послуги, види косметологічних послуг, суб’єкт
надання косметологічних послуг.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. У столичному салоні краси спотворили тележурналістку (23.01.2014). Веб-сайт ТОВ «Телестудія» (телеканал НТН). URL: https://ntn.ua/uk/video/news/2014/01/23/13375 (дата звернення: 18.11.2019).
2. Конституція України: Закон України від 28.06.1996. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 18.11.2019).
3. Берзіна А. Б. Правовий статус провізора-косметолога в Україні. Актуальні питання публічного та приватного права. 2017. № 1 (15). С. 27-31.
4. Герц А. А. Поняття та особливості договору про надання медичних послуг у пластичній хірургії. Часопис Київського університету права. 2015. № 2. С. 156-160.
5. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text (дата звернення: 18.11.2019).
6. Державний класифікатор України. Класифікатор відходів ДК 005-96 (Розділи А.1−А.20): наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 № 89. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0089217-96/ed20080501/find?text=%CF%EE%F1%EB%F3%E3%E0#Text (дата звернення: 18.11.2019).
7. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.
8. Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010: Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v457a609-10#Text (дата звернення: 18.11.2019).
9. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010: Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10#Text (дата звернення: 18.11.2019).
10. О мерах по улучшению косметологической помощи населению: Приказ Министерства здравоохранения СССР от 28.12.1982 № URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1290400-82#Text (дата звернення: 18.11.2019).
11. Cosmetology Law Act of Pennsylvania of May 3, 1933 № (printed in February 2015) , CL. 63 Common wealth of State Board of Cosmetology. URL: https://www.dos.pa.gov/ProfessionalLicensing/BoardsCommissions/Cosmetology/Documents/Board%20Documents/COSMETOLOGY%20LAW.pdf (дата звернення: 24.11.2019).
12. The Law Relating to Cosmetologists, Barbers, Manicurists, Estheticians,and Master Estheticians of Washington StateDepartment of Licensing (2016). URL: https://www.dol.wa.gov/business/cosmetology/docs/cosmetology-law-book.pdf (дата звернення: 22.11.2019).
13. Collector for Work of Texas (effective September 1, 2019). URL: https://www.tdlr.texas.gov/cosmet/COS%20law%20Occ%20Code%201602%20eff%209-1-2019.pdf (дата звернення: 24.11.2019).
14. Arkansas State Board of Cosmetology Law Book. URL: https://www.arkansas.gov/cos/pdf/lawbook_statutes.pdf (дата звернення: 22.11.2019).