Інструменти доступності

  • вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18
pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

Анотації курсів (Музичне мистецтво)

8.02020401 Музичне мистецтво (за видами)* (освітній рівень «магістр»)

Методологія музично-педагогічних досліджень

Основною метою курсу «Методологія музично-педагогічних досліджень»  є становлення методологічної культури майбутнього педагога-музиканта  як здатності мислити системно, самостійно порівнювати та зіставляти  різні точки зору, виявляти власну позицію, науково обґрунтовувати й відстоювати її  на основі набуття  знань з основ методології як учіння про організацію науково-дослідницької  діяльності в галузі педагогіки музичної освіти.

Вивчення  зазначеного курсу передбачає ознайомлення студентів із  методологічними підходами у сучасній  музичній педагогіці та  ключовими поняттями методологічної культури нового типу, вивчають основні методологічні характеристики  та складові музично-педагогічного дослідження, його  теоретичні та методичні домінанти;  принципи побудови, форми і  засоби науково-дослідницької музично-педагогічної діяльності; специфіку  експериментально-дослідної діяльності на рівні магістратури та вимоги до написання кваліфікаційного магістерського дослідження.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=460

Педагогіка свободи

Курс «Педагогіка свободи» спрямовано на ознайомлення фахівця, що отримує кваліфікацію «Магістр» з концептуальними основами педагогіки свободи, що є альтернативою  традиційній системі освіти і виховання,  й коригування його уявлень про сутність особистісного підходу та підготовку до творчого застосування  принципів педагогіки свободи у розв’язанні актуальних завдань сучасної педагогічної освіти в Україні.

Головним завданням курсу є формування у майбутнього магістра сучасного педагогічного мислення, що ґрунтується на засадах новітніх уявлень щодо освіти й виховання особистості у відповідності до потреб сьогодення; засвоєння  ним історично-педагогічного матеріалу з історії становлення і розвитку педагогіки свободи; окреслення ролі  свободи особистості у відтворенні її духовного потенціалу, що набуває сьогодні  статусу необхідності;  усвідомлення процесу становлення і розвитку свободи особистості як  процесу самовизначення й самовираження, який відшліфовується свідомістю й поведінкою людини на тлі вільного вибору; розуміння можливостей використання принципів педагогіки свободи у власному особистісному й професійному становленні, що ґрунтується на внутрішній автономії людини.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=461

Сольний спів

Курс «Сольний спів» передбачає розкриття  творчого потенціалу майбутніх фахівців за рахунок глибокого оволодіння можливостями  власного голосу (розуміння механізмів співацького процесу, розвиток активного слуху  та стійких критеріїв якості співу)  ; майстерністю виконання вокальних (естрадних) творів та розширення творчої уяви  й  розвитку художнього смаку. Поряд з практичним навчанням співу, навчальна дисципліна спрямовує магістрантів на ознайомлення з основними принципами та методами вокальної педагогіки; засвоєння наукових та методичних знань в галузі розвитку співацького голосу з огляду на завдання вокальної підготовки сучасного педагога-вокаліста; оволодіння  знаннями професійних основ естрадного та академічного вокалу.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=463

Хорове диригування

Навчальна дисципліна «Хорове диригування» спрямована на засвоєння студентами знань з теоретичних основ диригентського мистецтва, оволодіння арсеналом практичних умінь та навичок, необхідних для здійснення вокально-хорової роботи в умовах освітніх закладів та виховання висококваліфікованого фахівця, здатного вирішувати важливі завдання духовного виховання підростаючого покоління засобами хорового співу.

Основними видами навчальної роботи в класі є інтонаційно-слухове засвоєння та диригентське втілення хорових творів, виконання хорової партитури на інструменті, почерговий спів хорових партій (горизонтальний) та звуків акордів (вертикальний), музично-теоретичний і вокально-хоровий аналіз творів.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=465

Практикум роботи з хором

Курс «Практикум роботи з хором» спрямований на формування і розвиток фахових вокально-хорових та художньо-виконавських умінь і навичок на матеріалі хорового репертуару, шляхом чого відбувається й художнє становлення самої особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва.

http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=462

Сучасні музично-педагогічні технології  в закладах вищої освіти

Програма вивчення навчальної дисципліни «Сучасні музично-педагогічні технології  в закладах вищої освіти» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста спеціальності: 014 Середня освіта (Музичне мистецтво), освітньо-професійна програма: Середня освіта (Музичне мистецтво та Художня культура).

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є засвоєння студентами сучасних музично-педагогічних технологій, оволодіння арсеналом практичних умінь та навичок, необхідних для викладання музичного мистецтва в умовах освітніх закладів.

Міждисциплінарні зв’язки з предметами: інформаційно-комунікаційні технології, комп’ютерне аранжування, методика викладання музичних дисциплін у вищій школі, педагогiка, методика музичного виховання, шкiльна педагогiчна практика.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

  1. Освітні інформаційно-комунікаційні технології у викладанні музичного мистецтва.
  2. Дистанційна освіта. Ознайомлення з прикладами дистанційних курсів

Педагогічна практика студентів

Педагогічна практика студентів педагогічного університету є важливою ланкою підготовки фахівців у системі вищої освіти. У ході практики не тільки закріплюються та поглиблюються теоретичні знання, яких набули студенти у вузі, а й виробляються навички та вміння педагогічної роботи.

Основними умовами ефективності педагогічної практики є: теоретична обґрунтованість системи підготовки студентів; її навчальний, розвивальний і виховний характер; комплексний підхід до визначення завдань, змісту, форм і методів її організації та проведення; забезпечення наступності та системності на різних етапах її проведення.

 Мета педагогічної практики полягає у підготовці студентів до виконання основних функцій педагогічної діяльності вчителя, становленні і розвитку педагогічних компетенцій, формуванні професійних умінь і навичок під час застосування сучасних педагогічних технологій та нових інформаційних засобів навчання, у вихованні особистості майбутнього вчителя.

Завдання педагогічної практики:

  • поглибити і закріпити теоретичні знання студентів й навчити застосовувати їх на практиці в навчально-виховній роботі з учнями;
  • сформувати у студентів уміння спостерігати й аналізувати навчально-виховний процес;
  • навчити студентів здійснювати навчально-виховну роботу зі школярами з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей, опираючись на знання фахових методик, психології, педагогіки;
  • формувати вміння і навички виконувати професійні функції: конструктивну, мобілізуючу, організаторську, комунікативну та інформативну;
  • формувати у майбутніх учителів педагогічну майстерність під час виконання ними обов’язків учителя-предметника та класного керівника;
  • підготувати студентів до проведення різного типу уроків із застосуванням методів, що активізують пізнавальну діяльність учнів;
  • виробляти вміння встановлювати міжпредметні зв’язки, використовувати ефективні педагогічні прийоми та сучасні інформаційні технології навчання;
  • навчити студентів виконувати функції класного керівника, працювати з колективами учнів, батьками, а також проводити індивідуальну виховну роботу з учнями, реалізовувати творчий, дослідницький підхід до педагогічної діяльності;
  • розвивати й закріплювати у студентів повагу до педагогічної професії, виховувати національні, патріотичні, моральні, естетичні якості, стимулювати прагнення до вивчення спеціальних і педагогічних дисциплін та вдосконалення власних педагогічних здібностей.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • базові положення нормативних документів у галузі музично-естетичної освіти;
  • зміст та структуру базової та профільної програм з музичного мистецтва, а також відповідних підручників;
  • структуру уроку з музичного мистецтва;
  • способи діагностики навчальних досягнень учнів з музичного мистецтва.
  • особливості організації навчально-виховного процесу в сучасних освітніх закладах;
  • особливості застосування ТЗН в умовах навчально-виховної діяльності вчителів музичного мистецтва;
  • основні форми організації навчально-виховної діяльності школярів;
  • особливості роботи вчителів музичного мистецтва в 1-4  класах;
  • вікові особливості психологічного та фізичного розвитку школярів;
  • зміст програм програм     «Музика», програма   «Музичне мистецтво», створена в НДІ проблем виховання АПН України та інші альтернативні сучасні програми з музики;
  • етапи і методику підготовки до уроку;
  • схему плану-конспекту уроку;
  • основні види діяльності і методику їхньої організації на уроці музичного мистецтва;.
  • основні форми організації позакласної і позашкільної роботи з учнями;

вміти:

  • застосовувати на практиці основні принципи, методи та прийоми навчання та виховання;
  • методично грамотно спланувати і провести урок;
  • проводити уроки різних типів, зокрема, інтегровані уроки мистецтв;
  • проводити уроки за різними програмами: програма «Музика» (автори О.Ростовський, Р.Марченко, Я.Хлєбнікова), програма з “Музичного мистецтва“ створена в НДІ проблем виховання АПН України та інші аьтернативні сучасні програми з музики.
  • використовувати різні форми організації навчально-виховної діяльності школярів;
  • використовувати ТЗН;
  • складати календарні та поурочні плани з фахового предмету;
  • організовувати, планувати та проводити різноманітні за формою і змістом виховні заходи;
  • працювати з шкільними колективами художньої самодіяльності;
  • проводити виховну роботу зі школярами і їх батьками;
  • розвивати творчі здібності школярів;
  • спілкуватися з учнями, їхніми батьками та колегами по роботі;
  • використовувати різноманітні методи науково-педагогічного дослідження;
  • аналізувати навчально-методичну літературу;
  • етично поводитися в колективі;
  • застосовувати набуті знання, вміння та навички в навчально-виховній роботі з учнями молодшої школи;
  • аналізувати програми і підручники з музики (для базового та профільного рівнів);
  • розробляти плани-конспекти уроків з музичного мистецтва різних типів, форм;
  • застосовувати як традиційні, так й інноваційні методи музичного виховання;
  • здійснювати аналіз музично-педагогічної діяльності під час спостереження занять та самоаналіз власної роботи у процесі проведення уроків музики;
  • розробляти тестові та творчо-діагностувальні завдання для учнів СЗШ;
  • застосовувати емпіричні методи наукового музично-педагогічного дослідження для збору даних у ході виконання дипломної роботи.

Реалізація змісту навчальної програми відбувається через індивідуальний план роботи студента шляхом виконання функцій вчителя музичного мистецтва за такими напрямками: відвідування уроків музичного мистецтва вчителя-предметника з метою вивчення форм і методів роботи в класі; оволодіння засобами активізації пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку, вивчення їх музичних здібностей; вивчення музичних інтересів школярів; проведення уроків музичного мистецтва з використанням необхідного дидактичного матеріалу та найбільш доцільних форм і методів роботи; оволодіння методами позакласної роботи з учнями; робота в дитячому хоровому колективі; застосування найбільш доцільних видів музичної діяльності учнів на уроці та в позакласній роботі для формування  їхніх музичних цінностей.

 Основи матеріальної культури

«Основи матеріальної культури»  є одним із загальнотеоретичних курсів у низці профільних дисциплін, що забезпечують процес художньо-педагогічної освіти студентів мистецьких факультетів. Вивчення курсу дає студентам уявлення про культуру як сукупність досягнень людства, як інтегральний образ, що об’єднує все багатство матеріальних і духовних цінностей. Культура є цілісним феноменом й  неможливо категорично  провести межу між  її складовими. Отже, виокремлення матеріальної культури  структурі такого складного феномена як світова художня культура, та визначення її змісту, певною мірою, носить умовний характер й можливо лише теоретично, з метою розкриття її сутності, взаємозв’язку її компонентів, виявлення критеріїв її становлення і розвитку тощо.

Усвідомлення того, що матеріальна культура є втіленням матеріалізованих  людських потреб, що віддзеркалюються  в її досить складній структурі – від  побуту, основних знарядь праці, способів існування та особливостей буденного життя  до витворів мистецтва – є головною ідеєю викладання дисципліни «Основи матеріальної культури» для студентів мистецьких факультетів.

Композиційним стрижнем курсу «Основи матеріальної культури» є хронологія – принцип послідовного розкриття становлення й розвитку матеріальної культури різних народів в різні епохи, оскільки людство  випробовувало величезні зміни своєї культури  за весь період історії, що відокремлює епоху «дитинства людства» від  наших часів.

Шкільний пісенний репертуар

Метою вивчення дисципліни є цілеспрямована виконавська та методична підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва та  керівника вокально-хоровою роботою школярів на уроках, позаурочній та позашкільній діяльності.  потреба дати знання  майбутньому вчителю основ роботи над  вокально-хоровим репертуаром  діючої шкільної програми “Музичне мистецтво”. познайомити з іншими експериментальними програмами, оволодіти  методами, прийомами    роботи над пісенним репертуаром , вивчення ладових та ритмічних особливостей пісень.

Зміст дисципліни: Однією з проблем музично-естетичного виховання школярів є формування у них художніх смаків засобами вокально-хорового мистецтва. 

Вирішення цього актуального завдання знаходиться у прямій залежності від рівня професійної підготовки майбутнього учителя музики, який повинен володіти системою знань,  умінь та навичок на рівні  високих вимог сучасності. Завдання вивчення дисципліни шкільний пісенний репертуар є:

  1. Цілеспрямоване формування вокально-хорових навичок на творах шкільного репертуару, який буде застосовуватись під час педагогічної практики та майбутньої роботи вчителя музики загально-освітньої школи, керівника гурткової роботи у дитячих естетичних центрах, хорових студіях.
  2. Формування навичок самостійного освоєння пісенного репертуару та його творчої інтерпретації: аранжування, гармонізація, транспонування, написання нескладного супроводу.
  3. Моделювання окремих видів вокально-хорової діяльності вчителя музики(студента музично-педагогічного відділення) на уроці: розспівування, розучування пісні шкільного репертуару, акомпанування та ін.
  4. Збагачення пісенного репертуару майбутнього вчителя музики власними (оригінальними) обробками українських народних пісень, творами сучасних українських композиторів, місцевих авторів за матеріалами  радіо та телевізійних передач, всеукраїнських дитячих фестивалів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  •  Робочий діапазон дитячого голосу в молодших, середніх та старших класах;
  •  Вікові та психофізіологічні особливості молодших, середніх і старших школярів;
  •  Методику постановки голосу, співацького дихання, формування та звукоутворення високої співацької позиції та інших вокально-хорових навичок у дітей різних вікових груп
  •  Методику нескладного аранжування, перекладу, обробки української народної пісні на 2-3 голосся для адаптації її виконання в шкільному хоровому колективі(вокальному ансамблі)

вміти:

  •  Підбирати вокально-хорові твори для роботи з різними віковими групами на уроці музичного мистецтва та позаурочній, позакласній роботі;
  •  Володіти груповими та індивідуальними методами вокально-хорової роботи під час розучування шкільної пісні;
  •  Одночасно співати, грати та диригувати лівою рукою мелодію пісні, яка вивчається, показувати ауфтакти, зняття, витримані звуки, а також графічно відображати мелодію пісні;
  •  Виконувати декілька видів акомпанементу під час власного виконання пісні шкільного репертуару;
  •  Використовуючи метод імпровізації, створити власні оригінальні вправи для розспівування, невеликі оригінальні пісні на власні вірші, або вірші сучасних поетів
  •  Перекласти, обробити, або аранжувати українські народні пісні на 2-3 голоси для адаптації та виконання шкільним хоровим колективом(вокальним ансамблем)

Сценічно-виконавська культура

Одна з профілюючих дисциплін у системі фахової підготовки майбутнього вчителя музики,та художньої культури. Предмет є складовою частиною циклу вокально-хорових дисциплін і викладається на останніх курсах 5-6,що охоплює реально- практичну,суспільно-організаційну,виконавсько-історичну,побутово-соціальну части. Важливими чинниками у підготовці майбутнього  вчителя й керівника художніх колективів є знання мистецької психології,та її виконавської майстерні. Комплексний підхід до аналізу мислення у мистецтві необхідний. Тому художнє конструювання, розв’язання  поставлених художньо-сценічних завдань, драматичних подій, допомагають студенту сформувати власний новаційний погляд через інверсії та аналогії мистецтва. Розуміння драматургії виконавства як вітчизняних так і закордонних творів музичного мистецтва,надає суттєву допомогу у пізнанні психолого-драматургічних ознак творчої культури та соціальних процесів у становленні українського виконавського мистецтва. Програма передбачає формування навиків практичного опрацювання сценічно-художніх виконавських завдань,та партнерських виконавських стосунків. Дисципліна синтезує в собі здобутки ряду наук та створює нові підходи дослідження  специфіки напрямків у розвитку сучасного художньо-культурного світу.

 

 

Спеціальність "Музичне мистецтво та Художня культура"

Галузь знань 0202 Мистецтво
Спеціальність 8.02020401 Музичне мистецтво (за видами)*

Кваліфікація викладач музичного мистецтва

Основи композиторської майстерності

Теоретичні основи композиторсько-виконавської підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва. Ретроспективний аналіз становлення і розвитку музично-творчого виконавства у вітчизняному і зарубіжному освітньому просторі. Становлення музично-творчого виконавства доби античності – першої половини ХVIII ст. Музично-творче виконавство другої половини ХVIII – початку ХХІ ст. Особливості композиторсько-виконавської діяльності викладача музичного мистецтва. Методологічні засади композиторсько-виконавської діяльності майбутнього викладача музичного мистецтва. Поліпарадигмальний підхід до композиторсько-виконавської діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Педагогічні принципи і функції композиторсько-виконавської діяльності майбутнього викладача музичного мистецтва. Концептуальні основи розвитку композиторської майстерності майбутніх викладачів музичного мистецтва. Критерії і показники сформованості композиторської майстерності. Авторська спроможність майбутнього викладача музичного мистецтва.

Література:

1. Басин Е.Я. Психология художественного творчества (Личностный подход) / Е.Я. Басин. – М. : Знание, 1985. – 64 с.

2. Блинова М.П. Музыкальное творчество и закономерности высшей нервной деятельности / М.П. Блинова.  – Л. : Музыка, 1974. – 144 с.

3. Брылин Б.А. Музыкально-творческое развитие учащихся в условиях досуга [монографія] / Б.А. Брылин. – Киев : КГИК, 2000. – 200 с.

4. Гуренко Е.Г. Проблемы художественной интерпретации : философский анализ / Е.Г. Гуренко. – Новосибирск : Наука, 1982. – 256 с.

5. Душний А.І. Активізація творчої діяльності майбутніх учителів музики / А.І. Душний // Педагогіка і психологія професійної освіти : науково-методичний журнал. – Львів, 2005. – С. 7 –80.

6. Кевішас І. Становлення музичної культури школяра / І. Кевішас. – Кіровоград, 2008. – 287 с.

7. Назайкинский Е.В. Стиль и жанр в музыке : Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е.В. Назайкинский. – М. : Гуман. Издат. Уентр «Владос», 2003. – 248 с.

8. Способин И.В. Музыкальная форма : учебник. – 7-е изд. / И.В. Способин. – М. : Музыка, 1984. – 400 с.

9. Стратан-Артишкова Т.Б. Музичне мистецтво в контексті художньої культури / Т.Б. Стратан-Артишкова // Навчальний посібник. – Кіровоград : ПП «Поліум», 2012. – 284 с.

10. Шип С. Музична форма від звуку до стилю : навч. посібник. / С. Шип. – К. : Заповіт, 1998. – 368 с.

 

Методика викладання музичних дисциплін у вищій школі

Навчальний процес на факультетах мистецького спрямування педагогічних університетів як система організаційних та методичних засобів. Характеристика методів та прийомів навчання. Форми організації навчання з фахових дисциплін. Особливості проведення різних типів лекцій, семінарських, практичних, лабораторних та індивідуальних занять з дисциплін музично-теоретичного, вокально-хорового та інструментального циклів. Педагогічна культура викладача музичних дисциплін вищої школи. Творчо-виконавська діяльність майбутнього викладача фахових дисциплін мистецького спрямування. Спрямованість наукової діяльності викладача вищої школи і готовність до проведення науково-дослідної роботи з теорії і історії музичної освіти, професійно-педагогічної підготовки вчителів музичного мистецтва.

Література:

1.Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. – М. – Л., 1965. – 203 с.

2. Бех І. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.-метод. посібник. – К. : ІЗМН, 1998. – 249 с.

3. Зязюн І. Естетичні засади розвитку особистості // Мистецтво у розвитку особистості : монографія. – Чернівці : Зелена Буковина, 2006. – 325 с.

4.  Крымский С.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации // Вопросы философии. – 1992. – № 12. – С. 12–14.

5. Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика. – К. : Промінь, 2006. – 327 с.

6. Олексюк О.М. Формування духовного потенціалу студентської молоді. – К. : КДІКК, 1996. – 279 с.

7. Олексюк О.М., Ткач М.М. Педагогіка духовного потенціалу особистості. – К. : Знання України, 2004. – 167 с.

8. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва: теорія і методика викладання мистецьких дисциплін. – К. : Освіта України, 2008. – 172 с.

9. Рудницька О.П. Світоглядна функція мистецтва // Мистецтво та освіта. – 2001. – № 3. – С. 17–18.

 

Основний музичний інструмент

Розвиток інструментально-виконавських умінь майбутніх учителів музичного мистецтва. Формування музично-педагогічної майстерності та творчих здібностей студентів. Опанування студентами методів засвоєння репертуару зі слухання музики в загальноосвітніх навчальних закладах. Засвоєння студентами музичних творів різних епох і стилів вітчизняної і світової музичної культури. Розвиток умінь і навичок читання з листа. Засвоєння системи виконавських умінь і навичок, необхідних для відтворення художнього змісту твору. Розвиток музично-виконавського мислення, усвідомлення засобів музичної виразності й методів виконавської інтерпретації. Теоретичний аналіз музичних творів, що вивчаються, виконання музичних творів на високому художньому рівні. Формування навичок сценічної культури засобом виступів на академічних концертах, заліках, екзаменах.

Література:

1. Алексеев А. Методика обучения игре на фортепиано / А. Алексеев. – М.: Музыка, 1978. – 288 с.

2. Баренбойм Л. Вопросы фортепианной педагогики и исполнительства / Л. Баренбойм. – Л..: Музыка, 1974. – 335 с.

3. Беркман Т. Методика обучения игре на фортепиано / Т. Бекман. – М.: Просвещение, 1977. – 123 с.

4. Голубовская Н.О музыкальном исполнительстве / Н. Голубовская //Сб. статей и материалов. – М.: Изд – во МГУ, 1985. – 142 с.

5. Гофман И. Фортепианная игра. Ответы на вопросы о фортепианной игре / И. Гофман. – М.: Изд- во МГУ,1961. – 76 с.

6. Деменко Б. Робота піаніста над поліритмічними труднощами / Б. Деменко // Питання фортепіанної педагогіки та виконавства. – К.: Муз. Україна, 1981. – С. 51–61.

7. Клин В. Українська радянська фортепіанна музика / В. Клин. – К.: Наукова думка, 1980. – 314 с.

8. Коган Г. У врат мастерства / Г. Коган // 4-е изд. – М.: Музыка, 1999. – 231 с.

9. Либерман Е. Работа над фортепианной техникой: Учеб. пособие для студентов муз. вузов / Е. Либерман. – М.: Музыка, 1985. –136 с.

10. Любомудрова Н. Методика обучения игре на фортепиано / Н. Любомудрова. – М.: Музыка, 1992. – 231 с.

11. Николаев А. Очерки по истории фортепианной педагогики и теории пианизма / А. Николаев. – М.: Музыка, 1980. – 96 с.

12. Оборин Л. О некоторых принципах фортепианной техники / Л. Оборин // Вопросы фортепианного исполнительства, вып.2. – М.:Музыка,1968. – С.71–80.

13. Цыпин Г. Обучение игре на фортепиано: Учеб. пособие для студентов / Г. Цыпин. – М.: Просвещение,1984. – 112 с.

14. Штефанова-Курцова И. Фортепианная техника: методика и практика / И. Штефанова – Курцева // Изд.2. – К.: Муз.Україна, 1996. – 76 с.

 

Сучасне музичне мистецтво

Нові музичні напрямки в зарубіжній музиці кінця ХІХ початку ХХ століть. Італійський оперний веризм. Творчість Д.Пуччіні, П.Масканьї, Р.Леонкавалло. Французький імпресіонізм, історія виникнення та розвитку. Естетичні принципи імпресіонізму у творчості М.Равеля, К.Дебюссі. Фінська музична культура. Програмність у симфонічній творчості Я.Сібеліуса. Німецька музична культура кінця ХІХ початку ХХ століть. Формування творчого стилю Г.Ейслера. Творчість Р.Штрауса, Г.Малера, П.Хіндеміта, К.Вайля. «Schulwerk» К.Орфа – безцінний внесок у сучасне музичне виховання. Австрійська музична культура кінця ХІХ початку ХХ століть. Музичний експресіонізм в Австрії. Нова віденська школа. Творчість А.Шенберга. Додекафонна система нововіденської школи. Творчість А.Берга, А.Веберна. Музична культура країн Західної Європи та Америки ХХ століття. Розвиток чеської музичної культури. Творчість Л.Яначека за жанрами. Іспанська музична культура. Характеристика творчості Мануеля де Фалья. Розвиток угорського музичного мистецтва. Творчість Б.Бартока. Стан американського музичного мистецтва на рубежі ХХ століття. Творчість Д.Гершвіна. Французька музична культура ХХ століття. Урбанізація в музичному мистецтві. Формування французьких композиторів групи «шести» під впливом Е.Саті. Розвиток англійської музичної культури. Характеристика творчості Б.Бріттета за жанрами. Особливості музичного мистецтва Польщі в роки Другої світової війни та в повоєнні роки. Творчість В.Лютославського, К.Пендерецького. 

Література:

1. Асафьев Б.В. О музыке ХХ века / Б.В. Асафьев. – Л., 1982. – 239 с.

2. Браудо Е.М. Всеобщая история музики / Е.М. Браудо. – М., 1927. – 192 с.

3. Гаккель А.Е. Фортепианная музыка ХХ века. Очерки /А.Е. Гаккель. – Л. – М., 1976. – 251 с.

4. Данько Л.Г. Комическая опера в ХХ веке. Очерки / Л.Г. Данько. – Л. – М., 1976. – 251 с.

5. Друскин М.С. О западноевропейской музыке ХХ века /М.С. Друскин. – М., 1973. – 259 с.

6. Зарубежная музыка ХХ века. Матерталы и документы / Ред., сост. и комментарии И.В. Нестьева. – М., 1975. – 260 с.

7. Лобанова М. Музыкальный стиль и жанр: история и современность / М. Лобанова. – М., 1990. – 182 с.

8. Мартынов И.И. История зарубежной музыки первой половины ХХ века / И.И. Мартынов. – М., 1963. – 259 с.

9. Музыка ХХ века / Под ред. Д.В. Житомирского. – М., 1977.

10. Музыкальная литература зарубежных стран / Под ред. Б. Левика. – М., 1980. – 256 с.

11. Шнеерсон Г.М. Портреты американских композиторов / Г.М. Шнеерсон. – М., 1970. – 189 с.

12. Шнеерсон Г.М. Французская музыка ХХ века / Г.М. Шнеерсон. – М., 1970. – 206 с.

13. Энтелис Д.А. Встреча с современной польской музыкой. – Л., 1978. – 136 с.

14. Ярустовский Б.М. Очерки по драматургии оперы ХХ века / Б.М. Ярустовский. Кн.1. – М., 1971; кн. 2. – М., 1978. – 231 с.

 

Оркестровий клас

Музичний інструментарій: історія становлення і розвитку. Інструментовка та переклад музичних творів для певного складу оркестрового колективу. Основні види діяльності на заняттях з оркестрового класу. Освітньо-кваліфікаційні вимоги щодо кінцевого результату вивчення студентом курсу «Оркестровий клас». Робота диригента над партитурою. Вміння та навички. Планування навчального процесу зі студентами. Види навчальної діяльності студентів. Методика роботи над музичним твором. Інтерпретація інтонаційно-образного змісту музичного твору. Індивідуальна робота зі студентами. Робота в групах. Форми контролю успішності студентів. Орієнтований репертуар.

Література:

 1. Гуцал В. О. Грає оркестр народних інструментів: Методичні поради керівникам самодіяльних колективів / Гуцал В.О. – К.: Мистецтво, 1978.

2. Инструментальные ансамбли / [сост. Ю. Блинов] – М.: 2016. – 128 с.

3. Комаренко В. Український оркестр народних інструментів / Комаренко В. – К.: Музична Україна, 2013. – 79 с.

4. Курінний О. Камерні ансамблі для народних інструментів / Курінний О. – Полтава, 2009. – 64 с.

5. Курс гри в оркестрі народних інструментів / [упор. В. Лапченко] – К.: Музична Україна, 2007. – 107 с.

6. Лабунець В. Ансамбль народних інструментів / Лабунець В. – Вінниця, 2014. – 20 с.

7. Лапченко В. Курс гри в оркестрі народних інструментів / Лапченко В. – Київ, 1995. – 250 с.

8Музичні твори. Твори для оркестру народних пісень. – К., 2006. – 94 с.

9. П’єси для оркестру народних інструментів: Партитура. – К., 2007. – 60 с.

 

Музично-педагогічна освіта України

Концептуальні засади становлення і розвитку музично-педагогічної освіти в Україні. Становлення і розвиток музично-педагогічної освіти в 60–70 роки ХХ століття. Вплив нової концепції музично-естетичного виховання школярів на підготовку вчителів музики. Музично-педагогічна освіта у період перебудови. Науково-дослідна діяльність студентів. Розвиток музично-педагогічної думки в Україні. Музично-педагогічна освіта в контексті інтеграції до європейського освітнього простору. Основні напрямки розвитку музично-педагогічної освіти наприкінці ХХ століття. Музично-педагогічна освіта нового тисячоліття. Зміст науково-дослідної, творчої, концертно-виконавської та музично-просвітницької діяльності викладачів та студентів факультетів мистецького спрямування педагогічних університетів.

Література:

1.Луговий В.І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку. К.: Либідь, 1994. – 382 с.

2.Майборода В.К. Вища педагогічна освіта в Україні: історія, досвід, уроки (1917 – 1985 рр.). – К.: Либідь, 1992. – 196с.

3.Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: Навч. пос. – К.: Вікар, 2003. – 335 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

4.Рейзенкінд Т.Й. Дидактичні основи професійної підготовки вчителя музики в педуніверситеті. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. – 640 с.

5.Танько Т.П. Музично-педагогічна освіта в Україні. – Х.: Основа, 1998. – 192с.

6.Ткаченко О.М. Розвиток музичної освіти на Лівобережній Україні в контексті національно-культурного відродження ХVІ – ХVІІІ ст. Наукові записки НДПУ ім. Миколи Гоголя, 2005, № 2 ( с.116 – 119). – 157с.

7.Шамаєва К.І. Музична освіта в Україні у першій половині ХІХ століття. – К.: 1996. – 110с.

8.Юцевич Ю.Є. Витоки підготовки учителів музики в Україні. Наукові записки НДПУ ім. Миколи Гоголя, 2003. – № 2. С.112 – 114.

9.Черкасов В.Ф. Становлення і розвиток музично-педагогічної освіти в Україні (1962 – 1991 рр.) Монографія. – Кіровоград: «Імекс – ЛТД», 2008. – 376 с.

10.Черкасов В.Ф. Музично-педагогічна освіта України на межі двох тисячоліть (1991 – 2010 рр.): навчальний посібник. – Кіровоград: «Імекс – ЛТД», 2011. – 380 с.

11.Черкасов В.Ф. Модернізація музично-педагогічної освіти на початку нового тисячоліття / В.Ф. Черкасов // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14. – Теорія і методика мистецької освіти: збірник наукових праць. – Вип. 11 (16). – К.: НПУ 2011. – С. 3–7.

Навчально-методичне забезпечення (бакалавр)

2021-2022 навчальний рік

СпеціальністьОсвітні програмиСилабуси дисциплін

01 Освіта/Педагогіка
014 Середня освіта (Музичне мистецтво)

  Середня освіта (Музичне мистецтво)

1 семестр, 1 курс

1. "Оркестровий клас"

Силабус

2. "Хорове диригування"

Робоча програма навчальної дисципліни

Силабус


01 Освіта/Педагогіка
014 Середня освіта (Музичне мистецтво)

  Середня освіта (Музичне мистецтво)

3 семестр, 2 курс

1. "Оркестровий клас"

Силабус

2. "Хорове диригування"

Робоча програма навчальної дисципліни

Силабус


01 Освіта/Педагогіка
014 Середня освіта (Музичне мистецтво)

  Середня освіта (Музичне мистецтво)

5 семестр, 3 курс

1. "Оркестровий клас"

Силабус

2. "Хорове диригування"

Робоча програма навчальної дисципліни

Силабус

3. "Основи наукових досліджень"

Силабус

4. "Народознавство і музичний фольклор України"

Силабус


01 Освіта/Педагогіка
014 Середня освіта (Музичне мистецтво)

  Середня освіта (Музичне мистецтво)

7 семестр, 4 курс

1. "Оркестровий клас"

Силабус

2. "Хорове диригування"

Робоча програма навчальної дисципліни

Силабус

3. "Методика музичного виховання"

Силабус

4. "Поліфонія"

Силабус

Методичні матеріали з дисциплін професійної підготовки

Історія музики

Основний музичний інструмент

Оркестровий клас

Теорія музики і гармонія

Історія української музики

Музично-педагогічна освіта України

Додатковий інструмент

Музичне мистецтво в контексті Художньої культури

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись