УДК 343.979:94(477)

Саблук С.А.,

провідний науковий співробітник

Науково-дослідного інституту публічного права,

доктор юридичних наук

Анотація

У статті здійснено історико-правовий аналіз особливостей організації в Україні кримінально-правового контролю за злочинністю в умовах колективізації. З’ясовано, що в процесі реалізації радянської репресивної політики у 20-30-х роках ХХ ст. контроль за злочинністю набув вкрай викривлених форм, які передбачали перетворення правоохоронних органів на каральні. Обгрунтовано, що для забезпечення диктатури вищого партійного керівництва було прийнято ряд нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання суспільних відносин в умовах тоталітаризму. Доведено, що зусилля влади, спрямовані на розкол селянства за майновою ознакою з метою отримання коштів на здійснення індустріалізації, з одного боку, використовувалися для формування нових уявлень про характер контролю за злочинністю на основі широкого застосування силових методів, а з іншого - формувало у населення відповідну правосвідомість, де полюсами протистояння нерідко виступали громадяни та держава.

Ключові слова: протидія злочинності, контроль за злочинністю, тоталітарний режим, репресії, колективізація, диктатура.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953: суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2 кн. Кн. 1. Київ, Либідь, 1994. 428 с.
2. Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937–1938 рр. / упоряд. С. Кокін, М. Юнге. К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2010. 614 с.
3. Довбня О. Репресивна політика радянської держави щодо селянства УСРР/УРСР (1921-1939 рр.) у сучасній вітчизняній історіографії: регіональний аспект СХІД №4 (156) липень-серпень 2018. С. 89-95.
4. Смертю смерть подолали: Голодомор в Україні 1932–1933 / авт. колектив : П. П. Панченко (керівник), М. М. Вівчарик, А. І. Голуб, М. А. Журба та ін. К. : Україна, 2003. 352 с.
5. Субочєв І. В. Кадрова політика в органах юстиції УСРР за часів проведення колективізації сільського господарства (1928–1933 рр.). Бористен. 2001. № 11 (125). С. 9–11.
6. Субочєв І. В. Правовий аспект колективізації в Україні (1928–1933 рр.). Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. 2001. Вип. 5. С. 56–64.
7. ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 3190. Докладные записки ГПУ УССР в ЦК КП(б)У о ходе коллективизации сельского хозяйства и ликвидации кулачества как класса, состоянии комитетов незаможных селян на Украине и др. вопросам, 29.12.1930–2.12.1930. – 108 арк.
8. ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 4319. Постановление ЦК КП(б)У «О реализации инструкции ЦК ВКП/б/ о работе политорганов милиции». Переписка с Наркоматом юстиции УССР по вопросам работы органов суда и прокуратуры, рассмотрении личных заявлений. Циркулярное письмо ЦК КП(б)У райкомам партии об освобождении районных прокуроров от участия в обслуживании массовых кампаний, 18.04.1931–9.12.1931. – 29 арк.
9. ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. Докладные записки, письма НК РКИ УССР, РК КП/б/У, райотделов ГПУ о фактах самоубийства отдельных членов партии, протоколы заседаний Политической комиссии по рассмотрению обвинительных заключений, 23.02.1931–22.11.1931. 59 арк.
10. ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. Инструкция Верховного суда Союза ССР по применению постановления ЦИК и СНК СССР от 7 августа 1932 г. по охране имущества государственных предпритятий, колхозов и кооперации, укреплении общественной (социалистической) собственности, направленная ЦК ВКП/б/ всем партийным органам. Докладные записки Наркомата юстиции УССР и Генерального прокурора республики в ЦК КП(б)У о работе органов юстиции, мерах по обеспечению выполнения экспортных планов, случаях людоедства, 1.04.1932–31.12.1932. 115 арк.
11. ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 5491. Сводки, справки Наркомата юстиции УССР и Генерального прокурора республики в ЦК КП(б)У об искривлении линии партии во время проведения хлебозаготовок и участии органов юстиции в борьбе за хлеб, 10.12.1032–31.12.1932. 178 арк.
12. ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. Докладные записки Уполномоченного Комиссии партийного контроля при ЦК ВКП/б/ по Киевской области в ЦК ВКП/б/ на имя И.В.Сталина, Л.М.Кагановича о политическом и хозяйственном состоянии погранполосы УССР и пограничной охраны на границе республики. Письма Уполномоченного Комиссии советского контроля при СНК СССР и Главного Управления советской милиции при СНК УССР по вопросам паспортизации в Днепропетровской и Николаевской областях, 11.01.1934–2.11.1934. 66 арк.
13. ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. Докладные записки, справки, письма и др. документы Уполномоченных Комиссии партийного контроля при ЦК ВКП/б/, обкомов КП/б/У, Наркомата юстиции УССР, областных комиссий по чистке партии, начальников политотделов МТС о бесхозяйственности, злоупотреблениях, расхищениях, нарушениях революционной законности в республиканских и областных организациях, учреждениях и хозяйствах, 7.01.1934–31.12.1934. 167 арк.
14. Шармар О.М. Організаційно-правові засади проведення органами державного політичного управління (ДПУ) політичних репресій проти селянства під час колективізації та голодомору в Україні у 1929-1934 рр. Європейські перспективи. № 3. 2014. С. 56-60.

УДК 343.97

Рибалка Н.О.,

Радник ректора Національної академії прокуратури України,

доктор юридичних наук, доцент

[email protected]

Загорська О.І.,

виконувач обов’язків начальника

відділу підвищення кваліфікації прокурорів

з питань запобігання корупції

інституту підвищення кваліфікації прокурорів

Національної академії прокуратури України

[email protected]

Анотація

Розглянуто особливості сучасного стану запобігання корупції, корупційним злочинам зокрема, в Україні. Розкрито основні проблеми в реалізації державної антикорупційної політики. Автором зауважено, що вітчизняні та іноземні вчені у своїх дослідженнях стверджують, що ефективного результату в сфері запобігання корупції можна досягти лише завдяки поєднанню різних антикорупційних заходів. Звертається увага, що боротьба з проявами корупційних діянь повинна ґрунтуватися на поєднанні профілактичних, правоохоронних і репресивних заходів. Автором також відзначається, що пріоритет необхідно надавати профілактичним заходам загальносоціального і спеціального кримінологічного спрямування Визначено недоліки забезпечення запобігання корупційній злочинності, функціонування спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Запропоновано комлекс заходів, спрмованих на зниження рівня корупційної злочинності. На думку автора, ефективними засобами уникнення корупційних ризиків мають стати скорочення дискреційних повноважень та відкриття доступу до інформації, якою володіють органи публічної влади.Серед важливих напрямків також вважається доступ до інформації, що є необхідним інструментом для проведення журналістських розслідувань, стимулювання громадянської активності в антикорупційній сфері, оскільки в демократичній державі активним суб’єктом антикорупційної політики має бути громадянське суспільство.

Підсумовано, що державна політика у сфері протидії корупції не має системного характеру, а дії державних органів не є скоординованим та злагодженими.  Автор акцентує, що на шляху до викорінення корупції, її нетерпимість стала частиною нашої загальнонаціональної культури, складовою менталітету нації.

Ключові слова: корупція; корупційні прояви; державна політика; стан запобігання корупції; заходи; законодавство; повноваження.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Матеріали четвертого всеукраїнського муніципального опитування Міжнародного республіканського інституту URL: http://ratinggroup.ua/research/regions/chetvertyy_vseukrainskiy_municipalnyy_opros.html.
2. Засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки: Закон України від 14.10.2014 № 1699-VII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1699-18.
3. Аристотель. Политика. Соч. в 4-ох томах. М.: Мысль, 1975. 550 с.
4. Шемякін О.В. Протидія і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. К., 2013. 19 с.
5. Судова влада України. Офіційний веб-портал // Види і ознакикорупційних діянь URL: http://court.gov.ua/tu22/korupcia/9587/.
6. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/print.
7. Про національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19/print.
8. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.
9. Магомедов К. О., Пономаренко Б. Т., Лобанов П. А. Противодействие коррупции в системе государственной службы: учебное пособие. Курск: Изд-во Акад. госслужбы, 2011, 256 с.
10. Боковикова Ю.В. Механізм протидії корупції. Теорія та практика державного управління. 2017. 1(56). URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2017-1/doc/2/02.pdf.
11. Цимбал П.В., Кимлик Н.В., Ляшенко М.М. Попередження корупційних злочинів. Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право).2012. 4 (59). С. 211–216.
12. Козак В.І. Феномен корупції : науковий погляд на реальний стан в Україні URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_upravl/2011_2/30.pdf.
13. Невмержицький Є. Політична корупція: сутність, зміст, механізми протидії. Право України. 2008. № 7. С. 132.
14. Костенко О.М., Бусол О.Ю. Концепція протидії корупційній злочинності в Україні потребує нових підходів: основні тези. Публiчне право. 2016. № 2 (22). С. 143 –151.
15. Суббот А., Дем’янчук Ю. Засоби протидії та запобігання корупції вумовах реформування законодавства. Адміністративне право і процес. 2017. № 6. С. 113-117.
16. Суббот А.І., Костенко В.М. Шляхи покращення правового забезпечення протидії корупції в правоохоронних органах. Бюллетень Міністерства юстиції України. 2014. № 1. С. 115 – 120.
17. Невмержицький Є.В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії : монографія / Є.В.Невмержицький. К. : КНТ, 2008. C. 298– 309.
18. Гвоздецький В.Д. Оновлення адміністративно-правового механізму запобігання і протидії корупції в Україні, урухомлене революцією гідності. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. № 4 (75). 2014. С. 20 – 29.
19. Чемерис І.В. Зарубіжний досвід протидії корупції в системі державного управління. Стратегічні пріоритети. 2015. №3(12). С. 110– 118.
20. Лавренюк Ю.Ф. Пріоритетні напрями антикорупційної політики України. Державне управління. 2014. № 1 (1). С. 35– 37.
21. Кулик Л.М. Проблема асоціального у людській свідомості та поведінці. Морально-етичні засади реформування кримінального законодавства України. Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2015. С. 59–61.

УДК 342.951: 347.77                       

Шморгун В.В.,

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права

[email protected]

Анотація

Стаття присвячена ролі адміністративного права у регулюванні правовідносин пов’язаних із засобами індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг.

Аналізуються проблемні питання правової регламентації об’єктів права інтелектуальної власності: торговельної марки, комерційного  найменування, географічного зазначення, як об’єктів права інтелектуальної власності  нормами адміністративного законодавства.

За відсутності чіткого визначення законодавчого регулювання адміністративної відповідальності за незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг, у статті проаналізовано різні підходи, які існують серед науковців, а також у міжнародному законодавстві щодо класифікації об’єктів права інтелектуальної власності. На підставі проаналізованих наукових думок, актів вітчизняного та міжнародного законодавства, автор приходить до висновку, що такі об’єкти, як  торговельні марки, комерційні  найменування, географічні зазначення, мають багато спільних ознак, які відмежовують їх від інших об’єктів  права інтелектуальної власності. Пропонує об’єднати в одній статті КУпАП торговельної марки, комерційного найменування, географічного зазначення  як засоби індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг. Підсумовано, що точне встановлення об’єкта  порушення майнових та немайнових прав  суб’єктів права інтелектуальної власності  на належні їм об’єкти права інтелектуальної власності  має важливе значення  для виявлення характеру посягань, його правильної кваліфікації, відмежування від суміжних проступків.

Ключові слова: адміністративне законодавство, засоби індивідуалізації, товари, послуги, торговельні марки, комерційні  найменування, географічні зазначення.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Додин Е.В. Доказывание и доказательства в правоприменительной деятельности органов советского управления. Киев-Одесса, 1976.  128 с.
2. Інтелектуальна власність: навч. посіб. / Г. М. Остапович, О. М. Строженко, Г. В. Уманців, О. В. Фоміна. К.: Київ. НТЕУ, 2012. 456 с.
3. Кримінальний кодекс України: Закон України  від 05.04. 2001 р. № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст.131.4. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон Української РСР від 07.12.1984 р. №8073-Х. Відомості Верховної Ради Української РСР.  1984. № 51. Ст.112.
4. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 14.07.1967 р. URL: http:// zakon2. rada. gov. ua/ laws/ show/ 995_169
5. Мельник  О. М. Цивільно-правова охорона інтелектуальної власності в Україні: автореф. дис. ….  док. юрид. наук. Харьків. 2004. 37 с.
6. Митний  кодекс України: Закон України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. Відомості Верховної Ради України. 2012. № 44–45, № 46–47, № 48. Ст. 552.
7. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03.1883 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_123
8. Світличний О. П. Засоби індивідуалізації  учасників господарського обороту, товарів та послуг в Україні та державах ЄС: порівняльно-правова характеристика. Гармонізація приватно-правового законодавства України із  законодавством країн ЄС: збірник статей і тез IХ  міжнародного цивілістичного форуму. Харьків, 11–12 квітня 2019 р. Київ, Знання України, 2019. С. 458–465.
9. Світличний О. П. Право інтелектуальної власності: Підручник. Вид. 2, змін. і доп. К.: НУБіП України, 2017. 355 с.
10. Цибульов П. М., Чебатарьов В. П. Популярно про інтелектуальну власність: абетка / За ред. М.В.Паладія. К.: ТОВ «Альфа-ПІК», 2004. 56 с.
11. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15.04.1994 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/981_018
12. Штефан О. О. Право інтелектуальної власності: Акад. курс. К.: Ін Юре, 2007. 696 с.

УДК 349.2

Сімчук В.П.,

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права

 Анотація

У статті досліджено організаційно-правові засади взаємодії Державної митної служби України з міжнародними організаціями в питаннях забезпечення митної безпеки. Зазначається, що серед визначених Угодою цілей асоціації є поступова інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС. Автором зазачається, що сьогодні актуальності набуває питання вивчення стану взаємодії та співробітництва Державної митної служби України з міжнародними організаціями у сфері забезпечення митної безпеки, якому останнім часом не приділялось належної уваги. У статті згадується Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), до якої Україна приєдналась в рамках міжнародної співпраці митних служб. Розглянуто законодавче закріплення та наукові позиції з приводу формування поняття митна безпека в міжнародному контексті. Акцентовано увагу на посиленні взаємодії між досліджуваними суб’єктами. За основу взято окремі міжнародні організації, які спеціалізуються в питаннях забезпечення митної безпеки. Серед завдань, які мають бути виконані Україною та Державною митною службою України, для розвитку міжнародного митного співробітництва з міжнародними організаціями в сфері забезпечення митної безпеки є, зокрема, приведення національного законодавства у сфері митних відносин у відповідність до вимог міжнародного права; запровадження спільних заходів боротьби з порушенням митних правил; запровадження в діяльність митної служби інформаційних технологій та систем, які забезпечують спрощений порядок проведення митних процедур, та як наслідок застосування нових форм здійснення митного контролю.

Ключові слова: безпека, національна безпека, митна безпека, митні органи, державні органи, міжнародні організації, взаємодія.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої, Міжнародний документ від 27.06.2014 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011.
2. «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» Закон України від 16.09.2014 № 1678-VII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1678-18#n2.
3. Гудов Я. Співробітництво України та Європейського Союзу в галузі митної справи. Вісник Київського нац. університету ім. Т.Г. Шевченко. Сер.: Юридичні науки. 01/2010. Вип.82. С. 107­109 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Yur_2010_82_34.
4. Перепьолкін С.М. Міжнародно-правові аспекти митного співробітництва Європейських держав: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11. Х., 2009. 20 с.
5. Новікова К.І. Глобалізаційні виклики митній безпеці держави. Вісник Запорізьк. нац. ун-ту. 2012. № 4 (16). С. 174–180. URL: http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2012/eco-4-2012/174-180.pdf.
6. Осадча Н.В. Вплив міжнародних організацій на роботу Державної митної служби України. Економічний вісник Донбасу. 2008. № 3 С. 150-155.
7. Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації; Стандарт, Програма, Резолюція від 01.06.2005 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/976_003.
8. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур ( Кіотська конвенція ) Рада Митного Співробітництва; Конвенція, Положення, Правила від 18.05.1973 URL: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/995_643.
9. Борисенко А.С., Ємець А.В. Сучасна інформаційна форма митного контролю в концепції «Єдиного вікна» і підвищення митної безпеки держави. Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. 2017. Т. 22, Вип. 5. С. 61-65. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2017_22_5_14.
10. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.
11. Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі; Протокол, Міжнародний документ від 05.02.2008 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_049.
12. Угода про заснування Світової організації торгівлі; Угода, Міжнародний документ, Перелік від 15.04.1994. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_342.

УДК 351.745-057.36(477)

Костяков І.А.,

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права 

Анотація

У статті досліджено структуру механізму адміністративно-правового регулювання та визначено, які елементи зазначеного механізму відносяться до сфери надання охоронних послуг. Акцентовано, що з метою систематизації елементів механізму адміністративно-правового регулювання науковці придержуються тенденції до поділу їх на окремі блоки (групи). Визначено, що елементи механізму адміністративно-правового регулювання у сфері надання охоронних послуг доцільно поділяти на загальні, тобто ті, які притаманні адміністративно-правовому регулюванню будь-яких сфер суспільного життя, та допоміжні. Наголошено, що до ключових елементів механізму адміністративно-правового регулювання у сфері надання охоронних послуг доцільно відносити норми права, адміністративно-правові відносини та акти реалізації норм права.

Ключові слова: елементи механізму правового регулювання, механізм адміністративно-правового регулювання, охоронна діяльність, надання охоронних послуг, елементи механізму адміністративно-правового регулювання у сфері надання охоронних послуг.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Онищук О.О. Механізм адміністративно-правового запобігання та протидії корупції. Форум права. 2010. № 4. С. 686-689.
2. Адміністративне право України в сучасних умовах (виклики початку ХХI століття) : монографія / за заг. ред. В. В. Галунька. Херсон : ВАТ «Херсонська міська друкарня», 2010. 376 с.
3. Мосьондз С. О. Адміністративне право України у визначеннях та схемах : навч. посібник. К. : Прецедент, 2006. 176 с.
4. Коренев А. П. Административное право России : учебник. В 3-х частях. Часть I. M. : МЮИ МВД России. Изд-во «Щит-М», 1998. 280 с.
5. Ярмакі Х. Адміністративно-наглядова діяльність міліції в Україні: дис… д-ра юрид. наук: 12.00.07. Х., 2006. 438 с.
6. Теория права и государства / под ред. проф. В. В. Лазарева. М. : Новый юрист, 432 с.
7. Слабунова Ю.В. Структура адміністративно-правового механізму забезпечення прав громадян органами прокуратури. Форум права. 2013. № 2. С. 508-512.
8. Гладун З.С. Адміністративне право України : навчальний посібник – довідник для підготовки до іспиту. Тернопіль : ТНЕУ, 2008. 172 с.
9. Безпалова О. І. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави: сутність і структура. Наукові праці Національного університету «Одеська юридичної академія». Одеса: Юрид. л-ра, 2014. Т. 15. С. 218-226.
10. Голосніченко І. П. Адміністративне право України: основні категорії і поняття. К. : Міжрегіональна академія управління персоналом, 1998. 52 с.
11. Корнійченко А. Поняття та елементи адміністративно-правового механізму запобігання булінгу в Україні. Наукові записки. Серія: Право. Випуск 7. С. 99-105.
12. Стеценко С. Механізм адміністративно-правового регулювання: сучасні проблемні питання. Актуальнi проблеми держави i права. 2007. Вип. 35. С. 31-34.
13. Харитонова О.І. Адміністративно-правові відносини: концептуальні засади та правова природа: дис…докт. юрид. наук: 12.00.07. Одеса, 2004. 435 с.