КИРʼЯН Тетяна Іванівна –

кандидат педагогічних наук, доцент,

голова циклової комісії української мови

Черкаської медичної академії

e-mail: [email protected]

Анотація

Стаття присвячена аналізу впливу гуманітаризації медичної освіти України кінця ХХ – початку ХХІ століть на зміни у структурі вищих медичних навчальних закладів. У статті виділено основні напрями гуманітаризації, описано структурні зміни в медичних ВНЗ України, зокрема введення нових курсів гуманітарної спрямованості, створення нових кафедр, появу нових спеціальностей і факультетів.

Ключові слова: вища медична освіта України, період кінця ХХ – початку ХХІ століть, гуманітаризація, структура медичних ВНЗ, структурні зміни.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Автомонов П. П. Стратегічний принцип гуманізації вищої освіти і тактика його реалізації // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць. – К.: Логос, 2012. – С. 184–188.

2. Буковинський державний медичний університет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bsmu.edu.ua/en/

3. Вінницький національний медичний університет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vnmu.edu.ua

4. Дніпропетровська медична академія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dsma.dp.ua/ua/

5. Євсович Р. В. Гуманізація та гуманітаризація вищої освіти в Україні: історичний аспект / Р. В. Євсович // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. – 2012. – № 5 (52).– С. 79–87.

6. Запорізький державний медичний університет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zsmu.edu.ua/

7. Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму в освітньому просторі : моногр. / В. Г. Кремень; АПН України. – 2-е вид. – К. : Т-во «Знання» України, 2010. – 520 с.

8. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.meduniv.lviv.ua/

9. Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nmu.ua/

10. Одеський національний медичний університет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://odmu.edu.ua/

11. Рижак Л. В. Гуманізація вищої освіти України в контексті Болонського процесу / Л. Рижак // Соціогуманітарні проблеми людини. – 2008. – № 3. – С. 14–22.

12. Скляр П. П., Уманська Т. О. «Гуманізація» та «гуманітаризація»: поняття, співвідношення та шляхи впровадження в освіту / П. П. Скляр, Т. О. Уманська // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка – 2007 р. – № 1. – С. 92– 101.

13. Скрябіна Т. О. Формування ціннісних орієнтацій студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі вивчення дисциплін соціальногуманітарного циклу : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Скрябіна Тетяна Олександрівна ; Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Луганськ, 2010. – 20 с.

14. Тернопільський державний медичний університет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tdmu.edu.ua/

15. Фіалко Н. А. Гуманізація вищої освіти: змістовно-функціональні аспекти : автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.10 / Наталія Анатоліївна Фіалко; Нац. акад. пед. наук України, Ін- вищ. освіти. – Київ, 2015. – 20 c.

16. Харківський національний медичний університет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://knmu.edu.ua/

КЛИМЕНКО Юлія Анатоліївна –

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи

Уманського державного педагогічного університету

імені Павла Тичини

e-mail:[email protected]

Анотація

  У статті розкрито питання українізації та есперантизації в історії вітчизняної освіти у 20-х – на початку 30-х років ХХ століття. Есперанто-рух – це обʼєднана спільністю цілей, духовною і матеріальною культурою група (поділена за місцем розташування і за регіонами), яка спілкується міжнародною мовою есперанто. Автором зʼясовано, що в УСРР процесів українізації стосувався і процес есперантизації. Однак не всі представники офіційних структур (також і освітянських) підтримували таку позицію про важливість та актуальність, необхідність повсюдного поширення міжнародної мови есперанто. Одним із основних аргументів такої критики – нівелювання шляхом есперантизації національних особливостей, рідної мови. Серед таких опозиціонерів був і голова Наркомосу України М. Скрипник та його секретар М. Ерстенюк. Питання українізації та есперантизації, національного та інтернаціонального постійно обговорювали прихильники обох напрямів. Як правило, обидві сторони перебільшували значення своїх позицій, не враховуючи при цьому потенціал та можливості своїх опонентів. Однак, як показала подальша історія, питання полягало не в істині і не в правомірності українізації чи есперантизації. З часом обидва напрями, які радянська влада прагнула використати як «засоби боротьби пролетаріату», переросли в окремі рухи. А тоталітарна держава просто не могла миритися з існуванням у країні якихось рухів, партій, навіть просто – груп людей, не «охоплених» системою тотального контролю і підпорядкування.

Ключові слова: есперанто, есперанто-рух, есперанто-освіта, українізація, есперантизація.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Греченко В. А. Україна у добу «раннього» тоталітаризму (20-ті роки ХХ ст.): Монографія / В. А. Греченко, О. Н. Ярмиш. – Харків : Вид-во НУВС, 2001. – 276 с.

2. Даниленко О. Микола Ерстенюк – «персональний секретар» Миколи Скрипника / О. Даниленко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: збірник наукових праць. Серія 6: Історичні науки, Вип. 13: Ювілейний випуск до 180-річчя НПУ імені М. П. Драгоманова. – С. 185– 190.

3. Ізгур І. Всесвітня мова Есперанто й школа / І. Ізгур. – М.–Харків (Кременчук) : Вид. «Нова Епоха» при ЦК СЕРК. Український сектор, 1926. – 32 с.

4. Книш Зиновій. Коломия – колиска українського есперанто (Фрагменти спогадів) / Зиновій Книш. – [Електронний ресурс] // http://kolomyya.org/histpub/historypub79.htm.

5. Липинський В. В. Концепція та модель освіти в УСРР у 20-ті роки // Український історичний журнал. – 1999. – № 5. – С. 3–14.

6. Репресовані педагоги України: жертви політичного терору (1920–1941) / В. І. Марочко, Г. Хілліг. – К.: Наук. світ, 2003. – 302 с.

7. Рубльов О. С. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції / О. С. Рубльов, Ю. А. Черченко. – К., 1994. – 349 с.

8. Солдатенко В. Ф. Скрипник Микола Олексійович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Skrypny k_M.

9. Спиридович Е. Местный национализм в борьбе против международного языка / Е. Спиридович //Международный язык. – 1933. – № 11–12. – С. 232–235.

10. Тов. Скрыпник об эсперанто // Международный язык. – 1931. – № 5. – С. 216–217.

11. Эсперантизация или украинизация? Речь тов. Скрыпника на собрании Сталинского культактива 30/V.30 г. // Международный язык. – 1930. – № 2–3. – С. 74–77.

КОЗІЦЬКА Оксана Анатоліївна –

кандидат філологічних наук, доцент

кафедри теорії та методик початкового навчання

Рівненського державного гуманітарного університету

e-mail: [email protected]

Анотація

  Мета наукової статті полягає у спробі наукового обґрунтування методики вивчення прикметника як частини мови згідно комунікативної мети, а також особливу увагу приділено характеристиці системи лексико-стилістичних вправ, які застосовуються у процесі вивчення прикметника у 3 класі. Зосереджено увагу на тому, що необхідно збагачувати мовленнєву практику школярів, урізноманітнюючи види робіт, що виконуються на уроках.

Ключові слова: комунікативний підхід, активний словник, слово, синоніми, антоніми, переносне значення слова, учні 3-го класу, лексико-стилістичні вправи.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Бадер B. I. Роль внутрішніх механізмів мовлення у формуванні загальномовленнєвої культури молодших школярів / В.І. Бадер // Педагогіка і психологія. – К., 1997. – №4. – С. 4– 17.

2. Варзацька Л.О. Рідна мова й мовлення: /підручник для 1 класу триріч, початк. шк. / Л. О. Варзацька, Ж. Г. Голокозакова, Л.М. Паламар. – К., 1996. – 132 с.

3. Вашуленко М. С. Формування мовної особистості молодшого школяра / М. С. Вашуленко // Початкова школа. – К., 2001. –
№1. – С. 31–45.

4. Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) / М. С. Вашуленко // Початкова школа. – К., 1997. – №2. – С. 65–78.

5. Пентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови / М.Пентилюк // Початкова школа. – К., 1997. – №4. – С. 34–52.

6. Шелехова Г. Сучасні підходи до навчання рідної мови в загальноосвітній середній школі // УМЛШ. – К., 1998. – №1. – С. 12– 21.

КРАВЧУК Оксана Володимирівна –

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент

кафедри фахових методик та інноваційних технологій

у початковій школі Уманського державного педагогічного університету

імені Павла Тичини

e-mail: [email protected]

Анотація

    Після нетривалого періоду відмови від класно-урочної системи навчання у 30-х роках минулого століття в Україні відбулося остаточне повернення до неї. Визнання уроку основною формою навчально-виховного процесу в урядових документах зумовило пошуки, спрямовані на вдосконалення форм уроку, його структури, ефективності тощо. У 30–40-ві роки ХХ ст. ще не спостерігаємо виразних оригінальних інноваційних ідей, спрямованих на докорінні зміни форми, структури уроку. Значне посилення уваги до якості уроку спостерігаємо у 50-роки ХХ ст. На шпальтах педагогічної преси вміщували публікації про кращі досягнення шкіл та окремих учителів, звучали заклики до вивчення та впровадження кращого досвіду учителів. Названі чинники ставали підґрунтям для новаторських пошуків і принципово нових форм удосконалення уроку у наступні десятиліття.

Ключові слова: урок, ефективність уроку, новаторство, історія педагогіки, передовий педагогічний досвід.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Ангеловски К. Учителя и инновации / Кристе Ангеловски; перевод с македонского. – М.: Просвещение, 1991. – 156 с.

2. Бакум З. Сава Чавдаров і лінгводидактика / Зінаїда Бакум // Початкова школа. – 1997. – № 2. – С. 53–55.

3. Бондаренко А. І. Про підсумки роботи шкіл Харківської області за першу чверть 1939/1940 навчального року / А. І. Бондаренко // Збірник методичних матеріалів: Харківський інститут удосконалення учителів (обмін педагогічним досвідом). Вип. 2. – Харків: Видавництво Харківського облвно і Інституту удосконалення учителів, 1939. – С. 3–7.

4. Кузьмінський А. І. Технологія і техніка шкільного уроку: навч. посібник / А. І. Кузьмінський, С. В. Омельяненко. – К.: Знання, 2010.  335 с.

5. Кучеренко І. Класно-урочна система Я. Коменського: становлення й історія розвитку / І. Кучеренко // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [гол. ред.: М. Т. Мартинюк]. – Умань: ПП Жовтий О. О., 2012. – Ч. 3. – С. 158–165.

6. Кучеренко І. Основна організаційна форма навчання та її модифіковані форми / І. Кучеренко // Педагогічні науки: зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету. – Бердянськ: БДПУ, 2012. – № 1. – С. 157–163.

7. Нечипорук З. С. Ширити передовий педагогічний досвід / З. С. Нечипорук // Радянська школа. – 1955. – № 3. – С. 58–59.

8. Островерхова Н. М. Урок як соціальнопедагогічна система / Н. М. Островерхова // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2014. – № 2. – С. 9–14.

9. Помагайба В. Спроба оцінити техніку «типового» урока» в трудшколі за даними автофіксації поведінки учнів / В. Помагайба // Український вісник експериментальної педагогіки та рефлексології. – К.: Держ. Вид-во України,1928. – Вип. 3. – С. 71–87.

10. Присяжнюк К. Ф. Вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду / К. Ф. Присяжнюк // Радянська школа. – 1952. – № 12. – С. 3–10.

11. Програмний документ в історії радянської школи // Радянська школа. – 1952. – № 8. – С. 4–7.

12. «Про навчальні плани для початкової, неповної середньої та середньої школи УРСР» // Збірник законів та розпоряджень робітничоселянського уряду України: за 1935 рік. – [Київ]: Вид. ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1935–1936. – Т. 1. Вип. 1–47. – С. 407–416.

13. Радянська освіта. – Київ, 2017. – №4–10.

14. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підручник / О. Я. Савченко. – К. : Грамота, 2012. – 503 с.

15. Усенко Є. Г. У боротьбі за повну успішність / Є. Г. Усенко // Радянська школа. – 1952. – № 5. – С. 9–13.

16. Чавдаров С. Запобігання неуспішності учнів – обовʼязок кожного вчителя / С. Чавдаров // Радянська освіта. – 09 вересня 1950 р. – С. 1.

МОЙСЕЄНКО Раїса Миколаївна –

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент

кафедри педагогіки та освіти Маріупольського державного університету,

e-mail:[email protected]

Анотація

  У статті порушується проблема активізації пізнавальної діяльності майбутніх фахівців під час навчання у вищій школі. Зазначено, що активізація пізнавальної діяльності студентів в умовах університетської освіти може розглядатися як діяльність субʼєкта, як характер його ставлення до процесу пізнання. Розглянуто співвідношення понять «діяльність», «активність», «пізнавальна діяльність», «активізація пізнавальної діяльності»; проаналізовано різні підходу щодо класифікації активних методів навчання у вищій школі. Обґрунтовано, що формування комплексу професійних вмінь, які необхідні у подальшій самостійній роботі, та якостей особистості, як важливої складової професіоналізму випускника вищого навчального закладу, потребує переходу від традиційного навчання до поєднання різноманітних технологій, форм, методів навчання, серед яких важливого значення набувають активні (в їх складі – інтерактивні) методи навчання.

Ключові слова: діяльність, активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів, активні (інтерактивні) методи навчання, класифікація активних (інтерактивних) методів навчання, неімітаційні та імітаційні методи навчання.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова К. А. Психология и сознание личности / К. А. Абульханова. – Москва: МПСИ; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 1999. – 224 с.

2. Брушлинский А. В. Избранные психологические труды / А. В. Брушлинский. – Москва: Изд-во «Институт психологии РАН», 2006. – 623 с.

3. Гальперин П. Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий / П. Я. Гальперин // Исследования мышления в советской психологии. – Москва:
Изд-во «Институт психологии РАН», 1966. – С. 87–125.

4. Кондрашова Л. В. Имитационно-игровое обучение в высшей школе: учебн. пособ. / Л. В. Кондрашова, М. Г. Виевская, Л. А. Савченко. – Кривой Рог: КГПИ, 2001. – 194 с.

5. Кондрашова Л. В. Педагогика высшей школы: проблемы, поиски, решения: монографический очерк / Л. В. Кондрашова. – Черкассы: ЧНУ имени Богдана Хмельницкого. – Кривой Рог, 2014. – 399 с.

6. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность: учебн. пособ. / А. Н. Леонтьев. – Москва: Смысл, Академия, 2005. – 352 с. – (Серия: Классическая учебная книга).

7. Лузан П. Г. Теоретичні і методичні основи формування навчально-пізнавальної активності студентів у вищих аграрних закладах освіти: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / Лузан Петро Григорович. – Київ, 2004. – 505 с.

8. Ляудис В. Я. Методика преподавания психологии / В. Я. Ляудис. – 5-е изд. – СанктПетербург: Питер, 2008. – 192 с. – (Серия «Учебное пособие»).

9. Маркова А. К. Формирование мотивации учения: кн. для учителя / А. К. Маркова, Т. А. Матис, А. Б. Орлов. – Москва: Просвещение, 1990. – 192 с. – (Серия «Психологическая наука – школе»).

10. Мойсеєнко Р.М. Використання активних методів навчання у вищій школі / Р. М. Мойсеєнко // Педагогика высшей и средней школы: сб. науч. работ /глав. ред. проф. В. К. Буряк. – Кривой Рог: КГПУ, 2004. – Вып.8. – С. 466 – 472.

11. Павленко О. О. Активізація пізнавальної діяльності як головний чинник формування майбутнього творчого фахівця / О. О. Павленко // Вісник Черкаського університету. – Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2013. – № 28(281). – С. 68–77.

12. Павленко Е. А. Активизация познавательной деятельности будущих преподавателей экономики / Е. А. Павленко // Педагогическата среда в университета като пространство за професионално-личностно развитие на бъдещия специалист: сборник с научни статии. – София; Габрово: Асоциация на професорите от славянските страни (АПСС): ЕКС – ПРЕС, 2011. – Кн. 2. Т. 1. – С. 284–289.

13. Павленко О. О. Навчальна активність студентів як визначальний фактор формування творчої особистості / О. О. Павленко // Педагогика высшей и средней школы: сб. науч. работ / глав. ред. проф. В. К. Буряк. – Кривой Рог: КГПУ, 2007. – Вып. 17. – С. 274–284.

14. Павленко О. О. Теоретико-методологічні засади формування методичної культури викладача економіки в системі університетської освіти дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / Павленко Олена Олексіївна. – Черкаси, 2016. – 551 с.

15. Петрушин В. И. Психология и педагогика художественного творчеств : учебн. пособ. / В. И. Петрушин. – Москва: Академический проект; Гаудеамус, 2008. – 490 с.

16. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: Теорії, практика, досвід: метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – Київ: А. П. Н., 2002. – 136 с.

17. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СанктПетербург: Питер, 2000. – 712 с.

18. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості: підручник / С. О. Сисоєва. – Київ: Міленіум, 2006. – 346 с.

19. Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі / З. І. Слєпкань. – Київ: НПУ, 2000. – 210 с.

20. Толмашов А. Г. Классификация методов активного обучения с точки зрения применения их в контекстном обучении / А. Г. Толмашов // Развитие образовательного процесса: опыт, проблемы, перспективы: научно-метод. сб. – Абакан, 2000. – С. 53–63.

21. Щукина Г. И. Исследование активизации учебно-познавательной деятельности / Г. И. Щукина // Советская педагогика. – 1983. – № 3. – С. 36–37