БАГЛАЙ Оксана Ігорівна –

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри іноземних мов.

Львівського інституту економіки і туризму

e-mail:[email protected]

Анотація

У статті автор висвітлює важливість та ефективність застосування культурознавчого підходу до навчання іноземних мов у професійній підготовці майбутнього фахівця сфери гостинності. Зазначено, що туристичний ринок праці потребує конкурентноздатних спеціалістів з високим рівнем володіння іноземними мовами. Виокремлені основні завданнями вивчення дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» із врахуванням культурознавчого аспекту наповнення тематичного плану цієї дисципліни.

Ключові слова: іноземна мова за професійним спрямування, професійна підготовка, фахівець сфери гостинності, культурознавчий підхід, комунікативна компетентність, мотивація, міжкультурна комунікація, іноземний турист.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Hymes D. H. On Communicative Competence / D. H. Hymes // The Communicative Approach to Language Teaching. – Oxford University Press, 1991. – P. 5–26.

2. Баглай О. І. Формування готовності майбутніх фахівців міжнародного туризму до міжкультурного спілкування у професійній підготовці: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Баглай Оксана Ігорівна. – Київ, 2013. – 320 с.

3. Дегтяренко Л. Н. Научно-методическое основание профессионально ориентированного обучения иностранным языкам / Л. Н. Дегтяренко, Л. Д. Щербакова // Сучасні технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців: зб. наук. статей / М-во освіти і науки України, Київський ін-т туризму, економіки і права. – К., 2000. – С. 217– 218.

4. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языкам в школе / И. А. Зимняя. – М.: Просвещение, 1991. – 224 с. – (Б-ка учителя иностранного языка).

5. Кайтан Н. В. Інтеграційний підхід до підвищення ефективності навчання іноземної мови в Київському інституті туризму, економіки і права / Н. В. Кайтан // Наукові записки КІТЕП. – К., 2001. – № 1. – С. 331–337.

6. Крипон Н. С. Формирование культурных ценностей в процессе межкультурной коммуникации / Н. С. Крипон // Современные технологии образования: сб. науч. трудов III межрегион. заочной науч.-практич. конф. / под ред. Т. Е. Климовой, Е. В. Романова. – Магнитогорск: МаГУ, 2005. – С. 109–111.

7. Лощенова І. Ф. До проблеми формування іншомовної соціокультурної компетенції / І. Ф. Лощенова // Освітні технології: (до 90-річчя заснування МДУ): матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Професіоналізм викладача вищої школи». – Миколаїв: Вид-во ІЛІОН, 2004. – С. 250–252.

8. Москаленко А. М. Розвиток умінь педагогічного спілкування в системі післядипломної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / А. М. Москаленко. – К., 2001. – 22 с.

9. Павлова Л. В. Развитие личности в контексте диалога культур / Л. В. Павлова // Профессиональное образование. – 2010. – № 1. – С. 39–41.

10. Сасімова В. В. Питання активізації навчального процесу при навчанні іноземних мов на факультетах туристичного профілю / В. В. Самісова // Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: матеріали ІІ-ої Міжнар. наук.-практ. конф. – К., 2002. – С. 446–451.

11. Ушакова Н. І. Реалізація когнітивного аспекту підручника з мови навчання для іноземних студентів у міжкультурній парадигмі / Н. І. Ушакова // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.Ua/portal/Soc_Gum/Vmuvnz /2008_12/st12/08ushrea.pdf. – Загол. з екрану. – Мова укр.

12. Федорченко В. К. Особливості формування змісту професійної туристської освіти / В. К. Федорченко // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 6. – С. 121–129.

13. Яковлева Е. Б. Язык для специальных целей. Теория и практика / Е. Б. Яковлева // Новейшие методы преподавания иностранных языков студентам неязыковых специальностей вузов. – М., 1991. – С. 5–14.

КОВАЛЕНКО Оксана Павлівна –

старший викладач кафедри авіаційної метеорології

Кіровоградської льотної академії НАУ

e-mail: [email protected]

Анотація

  В статті обгрунтовано етапи та основні складові організаційно-педагогічної моделі формування професійної компетентності майбутніх авіафахівців у процесі вивчення природничих дисциплін. Детально охарактеризовані структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх авіафахівців у процесі вивчення природничих дисциплін. Уточнене поняття «організаційно-педагогічна модель формування професійної компетентності майбутніх фахівців авіаційної галузі у процесі вивчення природничих дисциплін».

Ключові слова: організаційно-педагогічна модель, професійна компетентність, майбутні авіафахівці, природничі дисципліни, педагогічні умови, авіаційні ВНЗ.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Герасименко Г. В. Формування фахових компетентностей курсантів льотних навчальних закладів у процесі вивчення фундаментальних дисциплін: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Г. В. Герасименко; Класичний приватний ун-т. – Запоріжжя, 2015. – 20 с.

2. Лещенко Г. А. Модель педагогічної системи формування професійної надійності майбутніх фахівців з аварійного обслуговування на авіаційному транспорті [Електронний ресурс] / Г. А. Лещенко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2015. – Вип. 40. – С. 191-199. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Pfto_2015_40_28.

3. Макаров Р. Н. Авиационная педагогика: учебник / Р. Н. Макаров, С. Н. Неделько, А. П. Бамбуркин, В. А. Григорецкий. – Москва; Кировоград: МНАПЧАК, ГЛАУ, 2005. – 433 с.

4. Мандрик Я. С. Формування професійної готовності майбутніх диспетчерів координаційного центру пошуку та рятування: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Я. С. Мандрик; Українська інженерно-педагогічна академія. – Харків, 2015. – 20 с.

5. Маслов В. Концептуальні засади побудови, зміст і структура орієнтовної моделі функціональної компетентності керівників навчальних закладів / В. Маслов // Теорія та методологія освіти і науки. – 2009. – № 12. – С. 3–9.

6. Чернєга О. Модель формування професійної компетентності бакалавра-викладача практичного навчання в галузі економіки у вищому навчальному закладі [Електронний ресурс] / О. Чернєга // Молодь і ринок. – 2014. – № 11. – С. 74-80. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua /UJRN/Mir_2014_11_17.

ПЄНОВ Вадим Васильович –

кандидат педагогічних наук старший викладач

кафедри медичних знань та безпеки життєдіяльності

Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

e-mail: [email protected]

Анотація

  В статті здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми розвитку валеологічної освіти на південноукраїнських землях кінця ХІХ – першої половини ХХ століття: зʼясовано характерні особливості розвитку змісту валеологічної освіти та виділено періоди її розвитку в південноукраїнському регіоні. І період – кінець ХІХ століття – 1917 р. (визначалися форми та шляхи валеологічної освіти в навчально-виховному процесі школи; валеологічна освіта посідала провідне місце в діяльності громадських обʼєднань); ІІ період – 1918 – 1941 рр. (велика увага приділялась оздоровленню населення, протиалкогольній, протинікотиновій пропаганді, створенню підручників і посібників, які пропагували здоровий спосіб життя); виокремлено форми, методи, засоби валеологічної освіти.

Ключові слова: Південь України, валеологічна освіта, громадсько-освітні, культурно-освітні організації та товариства, зміст, форми, методи, засоби валеологічної освіти.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Bedworth A., Bedworth B. The Profession and Practice of Health Education, WM. Brown Publishers, 2001 – 472 p.

2. Корнетов Г. Б. Теория истории педагогики / Г. Б. Корнетов. – М.: АСОУ, 2013. – 460 с.

3. Кравченко В. Матеріали зібрані Василем Кравченком / В.Кравченко. – Житомир: Робітник, 1902-1907, Б. Р. – Т. I – III. – Т. I. – 200 с.

4. Оп.20. – Спр.35. – Жмуд Н. Досвід українців: родинний та громадський. – 2005 р. – 35 арк.

5. Сумцов Н.vФ. Культурное переживание / Н. Ф. Сумцов. – К.,1890. – 403 с.

6. Терещенко А. В. Быт русского народа / А. В. Терещенко. – М.: Русская книга, 1999 (Переиздание: т. І–ІV. – М., 1847–1848).

ПОДІК Іванна Іванівна –

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Науково-дослідного інституту фіскальної політики

Університету державної фіскальної служби України

e-mail: [email protected]

Анотація

  В статті описуються особливості сучасних студентів з точки зору Теорії поколінь. Такий підхід дозволить краще зрозуміти потреби сучасного студентства, мінімізувати ціннісні протиріччя між викладачами та студентами, оптимізувати навчальний процес.

Ключові слова: теорія поколінь, цінності покоління Z, освітні системи, перспективи освіти.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Єрмоленко А. Б. Розвиток національного освітнього простору в контексті надбань Теорії поколінь / А. Б. Єрмоленко // Вісник національного університету оборони. – 2014. – № 3. – С. 82–87.

2. Исаева Е. Р. Новое поколение студентов: психологические особенности, учебная мотивация и трудности в процессе обучения первого курса [Электронный ресурс] // Медицинская психология в России: электрон. науч. журн. – 2012. – № 4 (15).

3. Лумпиева Т. П. Поколение Z: Психологические особенности современных студентов [Электронный ресурс] / Т. П. Лумпиева, А. Ф. Волков. – Режим доступа: http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/bitstream

4. Мукій Т. В. Застосування сучасних ІКТ з метою формування індивідуальної навчальної рефлексивно-гуманістічної траєкторії розвитку учні середньої школи / Т. В. Мукій // Інформаційні технології в освіті. – 2015. – № 22. – С. 141–157.

5. Опанасенко Ю. М. Покоління z: нові виклики для освіти // Нова грамотність у цифровому столітті: Матеріали обласної науковопрактичної інтернет-конференції. – Черкаси: ЧОІПОПП, 2016. – С. 51–54.

6. Сойчук Р. Л. Інформаційно-комунікаційні технології у виховному процесі та сучасне підростаюче покоління: погляд на проблему / Р. Л. Сойчук // Інноватика у вихованні. – 2016. – Вип. 4. – С. 220–230.

7. Ратушняк О. Г. Інтерактивні методи навчання для різних поколінь / О. Г. Ратушняк, О. О. Адлер, Н. М. Такасюк // Модернізація структури і змісту підготовки фахівців з менеджменту організації і адміністрування: матеріали міжнародної науково-методичної інтернет-конференції. – Вінниця: ВНТУ, 2013. – С. 44–48.

8. Хто такі «ікси» та «ігреки» і як їм порозумітися з «зетами». – Режим доступу: http://www.pedrada.com.ua/article/1236-qqq-17-m315-03-2017-hto-tak-ksi-ta-greki-yak-m-porozumtisyaz-zetami?ustp=W

СОБОЛЬ Наталія Віталіївна –

кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри інструментально-виконавської майстерності

Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка

e-mail: [email protected]

Анотація

  У статті представлено досвід автора у розробці методичного матеріалу для формування художньотворчої толерантності майбутніх учителів музичного мистецтва. Зокрема, підкреслюється важлива роль використання дидактичних ігор у процесі формування окресленого феномену. Наведено опис десяти дидактичних ігор, серед яких «Озвучування картин», «Візуалізація музики», «Етюд (Зіграй музику рухами)», «Захист і обвинувачення», «Музика в словах», «Музична подорож», «Мій музичний інструмент», «Ерудит», «Три слова», «Критичне есе».

Ключові слова: художньо-творча толерантність, дидактична гра, креативність, майбутній вчитель музичного мистецтва.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Боно Э. Шесть шляп мышления / Э. Боно. – СПб.: Питер Паблишинг, 1997. – 256 с.

2. Жовтянська В. В. Мистецтво гри і гра в мистецтві / В. В. Жовтянська // Сучасні проблеми художньої освіти в Україні: зб. наук. пр. / НАМ України. Ін-т проблем суч. мист-ва; редкол.: В.Д. Сидоренко (голова), І. Д. Безгін, Г. І. Веселовська та ін. — К.: Муз. Україна, 2010. — Вип. 6: Творчість та новітні техно логіч ні аспекти мистецької освіти в Україні. — С. 59–70.

3. Завалко К. В. Основи орф-педагогіки: навчально-методичний посібник / К. В. Завалко, С. В. Фір. – Черкаси: Друкарня «Черкаський ЦНП», 2013. – 162 с.

4. Куліш І. М. Дидактична гра як засіб активізації навчальної діяльності студентів університету: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук: 13.00.09 / І. М. Куліш. - К.: Нац. пед. ун-т ім. М. П.Драгоманова, 2003. – 20 с.

5. Куришев Є. В. Теорія та практика музичноестетичного виховання за системою К. Орфа: навч. посібник. Ч. 1 / Є. В. Киришев, Л. В. Куришева. – К.: ІСДОУ, 1994. – 72 с.

6. Куришев Є. В. Теорія та практика музичноестетичного виховання за системою К. Орфа: навч. посібник, вправи. Ч. 2 / Є. В. Киришев, Л. В. Куришева. – К.: ІСДОУ, 1994. – 174 с.

7. Лобач О. О. Музично-дидактичні ігри в школі: Методичні рекомендації / О. О. Лобач. – Полтава: Видавництво Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, 2004. – 70 с.

8. Реброва О. Є. Методи формування художньо-ментального досвіду вчителя музичного мистецтва в процесі фортепіанного навчання / О. Є. Реброва // Педагогічна освіта: теорія і практика. – Камʼянець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2012. – Вип. 12. – С. 402–407.

9. Росул Т. І. Гра як культурна домінанта музичного мистецтва (у дзеркалі рефлексії Й. Хейзінги) / Т. І. Росул // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2011. – Вип. 47. – С. 24–31.

10. Сергієнко Л. В. Дидактична гра як метод активного навчання предметів філологічного циклу в педагогічному коледжі / Л. В. Сергієнко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2009. – Вип. 167 – С. 149–156.

11. Соболь Н. В. Ігрова діяльність як чинник формування художньо-творчої толерантності майбутнього вчителя музики / Н. В. Соболь //
Духовність особистості в системі мистецької освіти: зб. пр. наук. шк. д-ра пед. наук, проф. О. М. Олексюк. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. – С. 75–82.

12. Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи: навч. посібн. / Т. І. Туркот. – К.: Кондор, 2011. – 628 с.

13. Eco U. Interpretation and Overinterpretation: World, History, Texts / U. Eco // Tanner Lectures in Human Values. – Cambridge University Press, 1992. – P. 143202.

14. Goodkin D. Play, sing & dance: an introduction to Orff Schulwerk / D. Goodkin. – Schott, 2004. – 199 p.