KRAUZE-SIKORSKA Hanna –
Professor of Adam Mickiewicz University,
Faculty of Educational Studies, Poznań, Poland
e-mail: [email protected]
Анотація
Analiza twórczości artystycznej dzieci pozwala dostrzec, jak bardzo świat sztuki jest światem niosącym wartości uniwersalne, bo choć proces artystycznego tworzenia w okresie wczesnego, średniego i późnego dzieciństwa posiada cechy szczególne, a siła twórcza tworzącego dziecka opanowuje zastaną rzeczywistość inaczej, niż dzieje się to w działaniach artystycznych podejmowanych przez młodzież, czy dojrzałych artystów, to w każdym przypadku mamy do czynienia ze swoistą postacią wolności człowieka. Zagadnienie aksjologii twórczości artystycznej dziecka wydaje się być jednym z najważniejszych, ale i najtrudniejszych do analizy i rozstrzygnięcia problemów w psychologii twórczości, estetyce i edukacji. Dla dziecka, które ma szansę realizować się poprzez twórczość artystyczną najważniejszą sprawą jest lokalizacja tych wartości w samym sobie.
Keywords: aksjologiczne wymiary twórczości, twórczość artystyczna dzieci, kryteria twórczości artystycznej, psychologiczne i estetyczne wartości twórczości artystycznej dzieci,
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Campbell, D. T., Miller, N., Lubetski, J., O′Connel E. J. (1964). Varietes of projection in trait attribution. «Psychological Monographs», 15.
2. Croce B. (1962). Zarys estetyki (Outline of aesthetics). Warsaw: PWN.
3. Fromm, E. (2014) Ucieczka od wolności (Escape from freedom). Warszawa: Spółdzielnia Wydawnicza Czytelnik.
4. Gloton, R.; Clero C. (1985). Twórcza aktywność dziecka (Creative activity of a child). Warszawa: WsiP.
5. Gołaszewska, M. (1986). Zarys estetyki (Outline of aesthetics). Kraków: Literackie.
6. Hohensee – Ciszewska, H. (1982). Powszechna edukacja plastyczna (Universal art education). Warszawa: WsiP.
7. Krauze – Sikorska, H. (1998). Graficzny świat dziecka (The graphical world of a child). Poznań: Eruditus.
8. Krauze – Sikorska H. (2006). Edukacja przez sztukę. O edukacyjnych wartościach artystycznej twórczości dziecka (Education through art. On the educational values of the artistic creativity of the child). Poznań: Wyd. Naukowe UAM.
9. Pawłowski, T. (1987). Wartości estetyczne (Aesthetic values). Warszawa: Wiedza Powszechna.
10. Read, H. (1976). Wychowanie przez sztukę (Education through art). Wrocław: Ossolineum.
11. Szuman S. (1969). O sztuce i wychowaniu estetycznym (About art and aesthetic education). Warszawa: PZWS.
12. Szyszkowska, M. (1985). Sztuka i jej znaczenie (Art and its meaning). In K. Dąbrowski (ed.). Zdrowie Psychiczne (Mental Health). Warszawa: PWN.
SIKORSKA Joanna –
Senior Lecturer, M.A., Adam Mickiewicz University
Faculty of Educational Studies, Poznań, Poland
e-mail: [email protected]
Анотація
Muzyka jest tak integralnym składnikiem kultury młodzieży, że nie sposób nie zajmować się nią na poziomie refleksji naukowej. W erze medialnej, stoimy przed znaczącymi wyzwaniami nastąpiło bowiem zerwanie związku pomiędzy źródłem dźwięku, a możliwością jego doświadczenia. Innymi słowy, muzyka wyszła poza naturalne konteksty dzięki nowym możliwościom komunikacyjnym. Szkoła nie może też liczyć na to, że moda na muzykę popularną przeminie, że nagle pojawi się zapotrzebowanie młodzieży na kontakt z wartościową muzyką, tym bardziej, że współcześnie kultura muzyczna kształtowana jest przez media cyfrowe, a wśród nich Internet. Nie chodzi przy tym o to, że muzyka wartościowa ma pozostawać na uboczu zainteresowań szkoły. Należy jednak wziąć pod uwagę fakt, że budowanie kultury muzycznej w ludziach to proces, w którym trzeba uwzględnić fakt, że mamy słuchacza, który znając różnego typu muzykę sięga po tę, która go najbardziej interesuje. W tym kontekście ważne wydają się badania pozwalające na krytyczną analizę zjawisk związanych z cyberkulturą.
Keywords: Internet, muzyka, kultura, cybercultura, nowe media, komunikacja, młodzież.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1 Adorno, T. W. (1990). Sztuka i sztuki. Wybór esejów (Art and the Arts. A selection of essays). Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy.
2. Baker, E. (2011). Who is Frank Ocean? Retrieved from https://www.complex.com/music/2011/03/who-isfrank-ocean/
3. Burszta, W. J. (2010). Opisać rewolucję (To describe the revolution). In M. Filiciak, M. Danielewicz, M. Halawa, P. Mazurek, A. Nowotny, Młodzi i media. Nowe media a uczestnictwo w kulturze. Raport Centrum Badań nad Kulturą Popularną (Youth and media. New media and participation in culture. A report of the Center for Research on Popular Culture). Warsaw: SWPS.
4. Cattell, R. B. (2017) The scientific analysis of personality. New York: Routledge.
5. Chapin, H.; Jantzen, K.; Scott Kelso, J. A.; Steinberg, F.; Large, E. (2010) Dynamic Emotional and Neural Responses to Music Depend on Performance Expression and Listener Experience. PLoS ONE 5(12): e13812. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0013812
6. Chapman, A. J.; Williams, A. R. (1976). Prestige Effects and Aesthetic Experiences: Adolescents' Reactions to Music. British Journal of Social and Clinical Psychology Volume 15, Issue 1 February, pp. 61–72 Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.2044 -8260.1976.tb00007.x
7. Cox, Ch., Warner, D. (eds.) (2010). Kultura dźwięku. Teksty o muzyce nowoczesnej (The culture of sound. Texts about modern music), Gdańsk: Słowo/Obraz, Terytoria
8. Drygas, P. (2015). Zjawisko westernizacji muzyki popularnej. Przyczyny, mechanizmy, skutki (The phenomenon of westernization of popular music. Causes, mechanisms, effects). «Opuscula Sociologica» 4.
9. Farnsworth, P. R. (1969). The social psychology of music (2nd ed.). Ames, Iowa: The Iowa State University Press.
10. Finnäs, L. (1989). How Can Musical Preferences Be Modified? A Research Review Bulletin of the Council for Research in Music Education, no. 102 p.1-58 Retrieved from https://eric.ed.gov/?id=EJ399598
11. Hall, E. (2003). Ukryty wymiar (The hidden dimension). Warsaw: Muza.
12. Hansen, A. (1991). The media and the social construction of the environment. Retrieved from https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/0163443 91013004002
13. Inglefield, H. G. (1972). Conformity behavior reflected in the musical preferences of adolescents. Contributions to Music Education 1. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/24127367?seq=1#page_s can_tab_contents [access: 22.03.2019]
14. Juslin, P.N.; Västfjäll D. (2008). Emotional Responses to Music: The Need to Consider Underlying Mechanisms. Behavioral and Brain Sciences, 31(5).
15. Kłoskowska, A. (2007). Socjologia kultury 3rd edition (Sociology of culture 3rd edition). Warsaw: PWN.
16. Kopczyńska, M. (2000). Z popu król – muzyka nastolatków (Pop king – teen music). In A. Przecławska, L. Rowicki (eds.). Nastolatki i kultura w drugiej połowie lat dziewięćdziesiątych (Teens and culture in the second half of the nineties). Warsaw: Wyd. Akademickie «Żak».
17. Langmeyer, A.; Guglhör-Rudan, A.; Tarnai, C. (2012). What do music preferences reveal about personality? A crosscultural replication using selfratings and ratings of music samples. Journal of Individual Differences, no. 33.
18. Lawendowski, R. (2011). Osobowościowe uwarunkowania preferencji muzycznych w zależności od wieku (Personality conditioning of musical preferences depending on age.). Kraków: Impuls.
19. Lewis, G. (1992). Who do you love? The dimensions of musical taste. In J. Lull (ed.) Popular music and communication, London: Sage.
20. Martin, G.; Clarke, M.; Pearce, C. (1993). Adolescent suicide: Music preference as an indicator of vulnerability. Journal of the Academy of Child and Adolescent Psychiatry, 32(3). Retrieved from: https://psycnet.apa.org/record/1993-37890-001 [access: 4.04.2019]
21. McQuail, D. (2007). Teoria komunikowania masowego (The theory of mass communication). Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN. pp. 468–475.
22. Melosik, Z. (2013). Kultura popularna i tożsamość młodzieży. W niewoli władzy i wolności (Polpular culture and the identity of adolescents. In servitude to power and freedom). Kraków: Impuls.
23. Miller, V. (2011). Understanding Digital Culture, London: Sage.
24. Nesselroade, J. R., Cattell, R. B. (eds.) (1966). Handbook of multivariate experimental psychology. Chicago: Rand McNally.
25. North, A. C.; Hargreaves, D. J.; O'Neill, S. A., (2000). The importance of music to adolescents. British Journal of Educational Psychology Volume 70(2). June.
26. Rentfrow, P. J.; Gosling, S. D. (2003). The do re mi's of everyday life: The structure and personality correlates of music preferences. Journal of Personality and Social Psychology 84.
27. Riesman, D. (1990). Listening to popular music. In S. Frith, A. Goodwin (eds.) On record: Rock, pop and the written word. New York: Pantheon Books.
28. Robertson, R. (1997). Glocalization. TimeSpace, and Homogeneity-Heterogeneity. In M. Featherstone, S. Lash, R. Robertson (eds.) Global Modernities. London, New Delhi: Sage Publications.
29. Szatrawska, I. (2010). Dyskretny urok zakazanego. Tabu w mediach (The discreet charm of the forbidden. Taboo in the media). In W. Godzic (ed.), Media audiowizualne, Podręcznik akademicki (Audiovisual media, Academic textbook). Warsaw: Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne Spółka z o.o., Wydawnictwo Szkoły Wyższej Psychologii Społecznej Academica.
30. Welsch, W. (2001). Na drodze do kultury słyszenia? (On the way to the culture of hearing?). In E. Wilk (ed.) Przemoc ikoniczna czy «nowa widzialność»? (Iconic violence or «new visibility»?). Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego.
АНДРОЩУК Людмила Михайлівна –
кандидат педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри хореографії та художньої культури
Уманського державного педагогічного університету
імені Павла Тичини
https://orcid.org/ 0000-0002-5702-675Х
e-mail: [email protected]
Анотація
У статті розглядається проблема законодавчого, нормативно-правового забезпечення функціонування хореографічно-педагогічної освіти в Україні та перспективи її розвитку. Представлено місце хореографічнопедагогічної освіти в структурі вищої освіти України в законодавчому полі. Висвітлено роль розробки освітньо-професійної програми та проекту стандартів для становлення хореографічно-педагогічної освіти. Обґрунтовано перспективи розвитку хореографічно-педагогічної освіти в Україні.
Ключові слова: хореографія, вища хореографічно-педагогічна освіта, законодавство, нормативноправове забезпечення, бакалавр, спеціаліст, магістр освітньо-професійна програма, стандарт вищої освіти.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про освіту» (1991) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
2. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»). – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/896-93%D0%BF
3. Наказ міністерства освіти і науки України № 266 від 29 квітня 2015 р. «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015%D0%BF
4. Наказ міністерства освіти і науки України № 1151 від 6.11.2015 року «Про особливості
запровадження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1460-15
5. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра (галузь знань 0202 Мистецтво, напрям підготовки 6.020202 Хореографія*) / [уклад. А. Є. Коротков]. – Кіровоград: 2017. – 4 с.
6. Постанова Кабінету Міністрів України № 325 від 18.05.1994 року «Про Перелік напрямів підготовки фахівців з вищою освітою за професійним спрямуванням, спеціальностей різних кваліфікаційних рівнів та робітничих професій» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP940325. html
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року № 65. (Нововведення закону України про вищу освіту) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65-98-%D0%BF
8. Постанова Кабінету Міністрів України № 507 від 24.05.1997 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/507-97%D0%BF
9. Постанова кабінету міністрів України № 1719 від13.12.2006 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1719-2006%D0%BF
10. Постанова Кабінету Міністрів України № 787 від 27.08. 2010 року «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/787-2010%D0%BF
11. Постанова Кабінету Міністрів України № 53 від 1.02.2017 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP170053. html
12. Стандарт вищої освіти України (ступінь вищої освіти – бакалавр, галузь знань – освіта, спеціальність 014 Середня освіта (хореографія) / [уклад. Г. Ю. Ніколаї та ін.]. – К.: 2017. – 10 с.
13. Стандарт вищої освіти України (ступінь вищої освіти – магістр, галузь знань – 02 Культура і мистецтво, спеціальність 024 Хореографія.) / [уклад. Л. Ю. Цвєткова та ін.]. – К.: 2017. – 26 с.
БЄДАКОВА Софія Вікторівна –
кандидат мистецтвознавства, доцент,
доцент кафедри музичного мистецтва
Миколаївського національного університету
імені В. О. Сухомлинського
https://orcid.org/ 0000-0002-9234-2459
e-mail: [email protected]
Анотація
Стаття присвячена аналізу досліджень вітчизняних авторів української пісенної поетики, що загалом зводяться до вивчення фольклору як пісенної скарбниці, динаміка і еволюція якого йшли від вузької побутової сфери щоденного життя до широких соціально-громадських обріїв. У статті аналізуються фундаментальні музично-теоретичні праці Ф. Колесси, С. Людкевича, К. Квітки, С. Гриці, А. Іваницького та інших, які через осмислення типологічних засад формотворення української пісні зробили вагомий внесок у вітчизняну фольклористику.
Ключові слова: український фольклор, вплив історизму, методи дослідження, науковий аналіз, українська пісенна епіка.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Головацкий Я. Ф. Песни Галицкой и Угорской Руси, Ч. І–ІІІ / Я. Головацкий. – М., 1878. – 255 с.
2. Грица С. Й. Мелос української народної епіки / С. Й. Грица. – К.: Наукова думка, 1979. – 247 с.
3. Іваницький А. І. Українська музична фольклористика (методологія і методика): Навчальний посібник / А. І. Іваницький. – К.: Заповіт, 1997. – С. 21– 45.
4. Іваницький А. І. Українська народна музична творчість / А. І. Іваницький. – К.: Музична Україна, 1990. – 348 с.
5. Исторические песни малорусского народа съ объясненіями В. Антоновича и М. Драгоманова. – Т.1,2. – К. 1874 – 1875. – 329 с.
6. Квитка К. В. Избранные труды: в 2-х т. / Сост. и коммент. В. Л. Гошовского / К. В. Квитка. – М.: Советский композитор, 1971. – Т.1. – С.18– 26.
7. Колесса Ф. М. Музикознавчі праці / Підгот. до друку С. Й. Грица /Ф. М. Колесса. – К.; Наукова думка, 1970. – 453 с.
8. Кравцов Н. И. Проявление художественного единства в фольклорном произведении // Фольклор как искусство слова / Н. И. Кравцов. – М., 1966. – С. 160–169. 9. Людкевич С. Ф. Дослідження, статті, рецензії / С. Ф. Людкевич. – К.: Музична Україна. 1973. – 229 с.
10. Михальчишин Я. З музикою крізь життя // Упоряд. Л. І. Мелех-Яросевич / Я. Михальчишин. – Львів: Каменяр, 1992. – 231 с.
11. Потебня А. Из записок по теории словесности / А. Потебня. – Харьков, 1905. – 263 с.
12. Пуда Г. Слово і пісня / Г. Пуда. – К.: Знання, 1984. – 231 с.
13. Різник О. Пісня // Нариси української популярної культури / О. Різник. – К.: УЦДК, 1998. – С. 523–538.
14. Українські пісні, видані М. Максимовичем (Фотокопія з видання 1827 р.) – К.: АН УРСР, 1962. – 344 с.
15. Szuman S. O sztucie i wychowaniu estetycznym. Warszawa, 1962. – 562 s.
БЄЛІКОВА Валентина Венедиктівна –
кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музикознавства,
інструментальної та хореографічної підготовки
Криворізького державного педагогічного університету
e-mail: [email protected]
Анотація
Фортепіанні цикли, що створені українськими композиторами у другій половині ХХ століття наповнені пошуками нового музичного вислову. Мова йде про знахідки нових нетрадиційних музичних форм, нових акордових, звукових сполучень та ритмічних фігурацій, надзвичайної мелодичної лінії, яка б створювала загадковий музичний образ. Фортепіанна сюїта М. Степаненка утворена у 1969 році, має шість мініатюр, які відтворюють образи улюблених усіма тварин: бегемота, дельфіна, черепахи, білочки, лисиці, мавпочок. У пропонованій роботі автор дає інформацію про розвиток фортепіанної сюїти, її змістовне насичення, яке з роками поступово змінювалося. Сюїта «Про звірів» належить до фортепіанних циклів новітнього походження. Автор статті пропонує аналіз музичної мови фортепіанної сюїти М. Степаненка «Про звірів».
Ключові слова: фортепіанні цикли, мініатюри, музичний вислів, п’єса, розвиток.
Повний текст:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Бєлікова В. В. Музика для дітей та юнацтва у творчості українських композиторів: [Хрестоматія] / В. В. Бєлікова; МОНМС України. – Кривий Ріг: Видавець Роман Козлов, 2015. – 116 с.
2. Гаран К. Мініатюра в українській фортепіанній музиці (на прикладі аналізу циклу для дітей «Мініатюри» О. М. Яковчука) / К. Гаран // Культура і мистецтво у сучасному світі. Наукові записки КНУКіМ. – Київ: Видавничий центр КНУКіМ, 2013. – Вип. 15. – С. 138–146.
3. Степаненко М. Дитячий альбом для фортепіано / М. Степаненко. – Київ: Музична Україна, 1987. – 71 с.
4 Сучасна музика. – Вип. 1. – Київ: Музична Україна, 1973. – 335 с.
5. Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник / Ю. Є. Юцевич. – Тернопіль: Навчальна книгаБогдан, 2003. – 352 с.
