• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18
pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ ПРАВ ФІЗИЧНИМИ ТА ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ У СТОЛИЦІ УКРАЇНИ – МІСТІ-ГЕРОЇ КИЄВІ

УДК 342.9:342:7

Чепов Олексій Олексійович,

здобувач Науково-дослідного  інституту публічного права

e-mail: [email protected]

Анотація

Стаття присвячена проблематиці особливостей проваджень щодо реалізації земельних прав, яка, поза всяким сумнівом має свої особливості, не зважаючи на те, що всі земельні відносини в Україні врегульовані в першу чергу, Земельним кодексом України. Автор звертає увагу, що земельні відносини є основою життя та благополуччя громадян України, основоположним засобом виробництва, необхідним для належної роботи усіх галузей господарства нашої країни. Відмічається подвійний правовий зміст реалізації права на землю як набуття майнового права і як адміністративна послуга з процесуальної точки зору. Роль органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади столиці, у даних правовідносинах, зводиться до надання публічних, державних послуг для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб у земельних питаннях. Автором проводиться детальний огляд існуючих класифікацій таких адміністративних послуг, що в цілому, виконуючись послідовно у передбаченому нормативно-правовими актами, представляють собою відповідне адміністративне провадження. Наголошується, що проблемою залишається корупційне перевищення службових повноважень під час формування та подальшого розпорядження земельними ділянками. Вирішення проблеми автор вбачає у вдосконаленні і деталізації відповідних адміністративних проваджень.

Ключові слова: адміністративні провадження, адміністративні послуги, реалізація земельних прав.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show
  2. Бусуйок Д. В. Поняття, зміст та види земельних адміністративних послуг. Часопис Київ. ун-ту права. 2009. № 3. С. 188 - 194.
  3. Бусуйок Д. В. Правове регулювання управлінських і сервісних відносин у сфері використання та охорони земель - актуальні напрями удосконалення правового регулювання земельних відносин. Вісн. НАН України. № 4.С. 84 - 88.
  4. Гладкова Є. О. Адміністративно-правове регулювання земельних відносин в Україні: стан та перспективи розвитку. Європейські перспективи. 2014. № 6. С. 74 - 80.
  5. Дрозд О. Ю. Безконтактні адміністративні послуги державної служби України з питань гeодезії, картографії та кадастру: питання теорії та практики: монографія / О. Ю. Дрозд, О. В. Левченко ; НДІ публ. права. Київ, 2016. 199 c.
  6. Задихайло О. А. Правове регулювання надання адміністративних послуг в Україні. Форум права. 2011. № 1. С. 379 - 384.
  7. Козаченко Н.  М. Система надання публічних послуг у сфері земельних відносин в Україні: становлення та трансформації. Держ. управління та місцеве самоврядування. 2012. Вип. 4(15). С. 236 - 243.
  8. Легеза Є. О. Поняття процедури надання адміністративних послуг міліцією громадської безпеки. Науковий вісник Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ: зб. наук. праць. 2011. № 3 (55). С. 116-122.
  9. Острах М. Б. Щодо визначення провадження з надання адміністративних послуг органами виконавчої влади. Науковий вісник Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ: зб. наук. праць. 2012. Спецвипуск № 2. С. 270-275.
  10. Тимощук В. П. Процедура прийняття адміністративних актів: питання правового регулювання: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. К., 2009. 214 с.
  11. Про адміністративні послуги. Закон України від 06.09.2012 № 5203-VI. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 32, ст.409.
  12. Земельний Кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27.
  13. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07 2005 № 2747-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, № 37, ст.446.
  14. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України. Офіційний сайт Міністерства юстиції України. // URL: https://minjust.gov.ua/m/str_2734.
  15. Про Державне агентство земельних ресурсів. Указ Президента України від 08.04.2011 № 445/2011.
  16. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. Закон України від 06.09.2005 № 2806-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 48, ст.483.
  17. Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві. Рішення Київської міської ради від 20 квітня 2017 року N 241/2463. URL: http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.
  18. Про затвердження Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Рішення Київської міської ради від 19 грудня 2002 року N 182/342. Із відповідними змінами станом на 10 березня 2016 року N 144/144. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MR020568.
  19. Про внесення змін до Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 29.12.2014 №1550. URL: https://kga.gov.ua/images/files.
  20. Про ведення міського земельного кадастру. Рішення Київської міської ради від 18 квітня 2013 року N 194/9251. // URL: http://kmr.ligazakon.ua.
  21. Про державний земельний кадастр. Закон України від 07.07.2011 № 3613-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 8, ст.61.
  22. Земельний Кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27.
  23. Про державну експертизу землевпорядної документації. Закон України від 17.06.2004 № 1808-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 38, ст.471.
  24. Про оренду землі. Закон України від 06.10.1998 № 161-XIV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 46-47, ст.280.
  25. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст.170.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ З ДЕРЖАВНИМ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ

УДК 342.92

Францевич Андрій Павлович,

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права

Анотація

У статті здійснена загальна характеристика адміністративно-правового інструментарію взаємодії організацій громадського контролю з Державним Бюро розслідувань. Зазначено, що  громадський контроль, як основний елемент інституту державно-владних та громадських відносин, посідає вагоме місце у здійсненні контролю над розподілом державних ресурсів, їх цільового використання, недопущення корупції у ешелонах високопосадовців, а також, певним чином, виступає стимулом у дотриманні законодавства в діяльності державних службовців та працівників правоохоронних органів. Проаналізовано правове регулювання діяльності Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.

Виходячи із завдань Ради, виділено три напрями її діяльності: по-перше, виходячи із правового статусу, Рада є колегіальним консультативно-дорадчим органом, її мета - забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю Державного бюро розслідувань; по-друге, взаємодія ДБР з громадськістю, громадськими об’єднаннями, іншими інститутами громадянського суспільства, отримання об’єктивних відомостей щодо громадської оцінки розслідування злочинів, підслідних ДБР; по-третє, Рада виступає арбітром  між громадськістю та правоохоронним органом. Визначено напрями взаємодії Ради та Державного бюро розслідувань.

Ключові слова: взаємодія, громадський контроль, громадськість, контроль, напрями, види взаємодії, принципи.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Пухкал О.Г. Громадський контроль як важливийчинник демократизації та ефективностідержавного управління. Інвестиції: практика та досвід. № 14. 2010. С. 56-58.
  2. Галіцина Н.В. Інструменти адміністративно-правового механізму реалізації концепції соціальної держави: вихідні положення. Науковий вісник Херсонського державного університету. Випуск 6. Том 2. 2015. С. 40-45
  3. Патерило І.В. Право як ціннісна категорія : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01. К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2006.  20 с.
  4. Алексеев С.С. Общая теория права : [монография в 2 т.]. М.: Юридическая литература, 1982.  Т. 2 : Технико-юридическое содержание права.  360 с.
  5. Шопіна І.М. Щодо концептуальних підходів до визначення поняття правового регулювання. Форум права. 2011. № 2.  С. 1055–1061.
  6. Адміністративне право України. Т.1. Загальне адміністративне право: навчальний посібник / [В.В. Галунько , В.І. Курило , С.О. Короєд , О.Ю. Дрозд, І.В. Гиренко, О.М. Єщук, І.М. Риженко, А.А. Іванищук, Р.Д. Саунін, І.М. Ямкова]; за ред. проф. В.В. Галунька.  Херсон: Грінь Д.С., 2015.  272 с.
  7. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону : Закон України  від 22 червня 2000 р. № 1835-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#Text.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТА СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ: ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА

УДК 37.032:355.137

Трофіменко Олег Володимирович,

Начальник Окремого контрольно-пропускного пункту

«Київ» Державної прикордонної служби України

e-mail: [email protected]

Анотація

В статті проаналізовано наукові позиції вчених щодо розуміння терміну «правовий статус» та «адміністративно-правовий статус». На підставі аналізу юридичної літератури та нормативних документів, надано визначення розуміння адміністративно-правового статусу Державної прикордонної служби України, як суб’єкту сектору безпеки та оборони, це сукупність ознак, закріплених нормами адміністративного права, що визначають положення Державної прикордонної служби України у сфері публічного управління, зокрема в системі суб’єктів забезпечення сектору безпеки і оборони

Визначено, що структуру адміністративно-правового статусу Державної прикордонної служби України, як суб’єкту сектору безпеки та оборони складають три блоки: цільовий, структурно-організаційний та компетенційний.

Доведено, елементами адміністративно-правового статусу Державної прикордонної служби України, як суб’єкту сектору безпеки та оборони є мета, завдання, функції, структура Державної прикордонної служби України, організація підпорядкування, нормативний порядок реалізації процедур внутрішньої та зовнішньої роботи, особливості взаємодії з іншими суб’єктами адміністративно-правових відносин та повноваження Державної прикордонної служби України, що в свою чергу містять в собі права та обов’язки.

Ключові слова: Державна прикордонна служба України, суб’єкт сектору безпеки та оборони, правовий статус, адміністративно-правовий статус, елементи, мета, завдання, функції, права, обов’язки.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Конституція України : закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
  2. Про державний кордон України : закон України від 04.11.1991 № 1777-XII URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12#Text
  3. Музичук О.М. Уточнення сутності категорії «правовий статус» суб’єкта адміністративно-правових відносин та його елементного складу. Форум права. № 1. С. 316-321.
  4. Велика українська енциклопедія. Тематичний реєстр гасел з напряму «Юридичні науки» / за ред. Киридон А. М. Київ : Енциклопедичне видавництво, 2017. 152 с.
  5. Литвин І.І. Сутність поняття правового статусу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Вип. 38. № 1. С. 18-21.
  6. Шамрай В.О., Вернигора В.В. Адміністративно-правовий статус військових формувань. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2016. № 1. С. 37-46.
  7. Бортник В.А. Адміністративне право України: навч. посіб. Київ : Персонал, 2012. 222 с.
  8. Кириченко Ю.М. Поняття та структура адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування. Юридичний бюлетень. 2018. Вип. 7. Ч. 2. С. 41-47.
  9. Даниленко А.П. Поняття та структура адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування: теоретико-правовий аспект. Право і суспільство. № 6. С. 187-190.
  10. Покатаєв П.С. Система та адміністративно-правовий статус суб’єктів відносин у сфері благоустрою населених пунктів. Держава та регіони. серія: Право. 2018. № 4 (62). С. 88-93.
  11. Корж І.Ф. Державна прикордонна служба України: правовий статус та місце в системі сектору безпеки і оборони. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2017. Випуск 2 URL: file:///home/ls/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BA%D0%B8/vnadpcurn_2017_2_3%20(4).pdf.
  12. Притула А.М. Державна прикордонна служба України в системі національної безпеки і оборони. European political and law discours. 2018. Volume 5. Issue 6. P. 76-81.
  13. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 03.04.2003 № 661-IV URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15#Text.
  14. Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України : постанова Кабінету Міністрів Українивід 16.10.2014 № 533 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-2014-%D0%BF#Text
  15. Галанюк Я.С. Удосконалення механізмів взаємодії Державної прикордонної служби України з органами державної влади та місцевого самоврядування. Вчені записки ТНУ ім. В.І. Вернадського. Серія : Державне управління. Том 29 (68) № 1. С. 47-54.
  16. Положенням про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2018 № 971 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1468-18#n15
  17. Солонар А.В. Окремі аспекти розкриття змісту поняття «повноваження».Порівняльно-аналітичне право. 2014. № 2. С. 253-256.
  18. Король М.О. Поняття та сутність компетенції Державної прикордонної служби України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012 № 3. С. 226-234.

СУБ’ЄКТНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ ЩОДО ЗАХИСТУ ВЕТЕРАНІВ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

УДК 323.38

Ткаченко Ірина Миколаївна,

старший викладач кафедри права та соціально-економічних відносин,

Кіровоградського інституту розвитку людини «Україна»

e-mail: [email protected]

Анотація

У статті розглянуто суб’єктний механізм реалізації соціальної функції держави щодо захисту ветеранів на прикладі зарубіжних країн. Встановлено особливості законодавчого врегулювання цієї сфери, систем органів виконавчої влади, аспектів щодо соціального визнання та можливостей реінтеграції ветеранів у суспільство. Дослідження базується на досвіді таких європейських країн як Франція, Данія та Великобританія. У рамках вивчення зарубіжного досвіду функціонування механізму захисту ветеранів та членів їх сімей маємо узагальнено наступні позиції: як виглядав історичний розвиток аж до запровадження діючої концепції у справах ветеранів, якщо така існує, і які дискусії проводились на шляху її реалізації; як відповідна концепція у справах ветеранів визначає термін ветеран або яким критеріям повинна відповідати особа, щоб претендувати на статус ветерана чи солдата у відставці; як впроваджуються відповідні специфікації/правила концепції у відповідних країнах; як ветерани інтегровані в суспільство своєї країни; а також чи користуються вони соціальними та/або економічними привілеями порівняно з іншими громадянами чи солдатами (не ветеранами) та яку роль відіграє їхній стан здоров'я (фізична інвалідність, відсутність обмежень щодо здоров'я тощо). Серед загальних тенденцій дослідження зарубіжного досвіду реалізації соціальної функції держави визначено досягнення основних цілей шляхом дотримання положень єдиного стратегічного документу, передбачених за різними напрямками реінтеграційного процесу ветеранів, надання ідентифікуючого документу ветерану, доступу до лікування, догляду та консультацій психологів та інших спеціалістів під час та після розгортання система компенсації, яка забезпечує фінансову компенсацію за поранення, отримані в процесі розгортання самостійно загальної системи нещасних випадків на виробництві або приватних страхових виплат, заходів, що сприяють переходу від розгортання до військового чи цивільного професійного життя, а також надання інформації про можливості медичної підтримки, фінансової компенсації чи навчання або роботи, посиленням ролі центрального органу виконавчої влади щодо ветеранів та його взаємодії з громадськістю.

Ключові слова: ветерани, суб’єктний механізм, соціальна функція, зарубіжний досвід, ідентифікаційна картка ветерана, громадськість, соціальне визнання.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Alle Informationen dieses Abschnittes aus Burdett, Howard; Woodhead, Charlotte; Iversen, Amy C.; Wessely, Simon; Dandeker, Christopher und Fear, Nicola T. (2012): „Are You a Veteran?“ Understanding of the Term „Veteran“ among UK Ex-Service Personnel – A Research Note. URL: https://www.kcl.ac.uk/kcmhr/publications/assetfiles/veterans/burdett-2012-veterans.pdf
  2. Alle Informationen dieses Abschnittes: Benefits and concessions for the Armed Forces, veterans and their families, Citizens Advice, 2017. URL: https://www.citizensadvice.org.uk/benefits/armed-forces-and-veterans/benefits-and-concessions-for-the-armed-forces-veterans-and-their-families/
  3. Anciens combattants. Hg.: Service Public – La site officiel de l’administration française. URL: https://www.service-public.fr/particuliers/vosdroits/N30
  4. Armed Forces Act 2006. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/2006/52/contents
  5. Armed Forces Covenant – Proudly supporting those who serve, hgg. vom Armed Forces Covenant, 2017. URL: https://www.armedforcescovenant.gov.uk/about/
  6. Boffey, Daniel (2017): 100 years on, relatives gather to remember Passchendaele's fallen. The Guardian vom 31. Juli 2017. URL: https://www.theguardian.com/world/2017/jul/31/100-years-on-relatives-gatherto-remember-passchendaeles-fallen
  7. Carte du combattant – Qui est concerné?. Hg.: Service Public – La site officiel de l’administration française, zuletzt aktualisiert am 4. April 2016. URL: https://www.service-public.fr/particuliers/vosdroits/F1482
  8. Code des pensions militaires d'invalidité et des victimes de guerre, L.311-1 ff. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/codes/texte_lc/LEGITEXT000006074068/
  9. Das Veteranenkonzept unterstreicht die Bedeutung der Verbreitung (und dabei auch die Rolle des jeweiligen Arbeitgebers) von Informationen über die jeweiligen Möglichkeiten von Veteranen und Veteraninnen sowie deren Familienangehörigen, einschließlich des Zugangs zu Unterstützungsleistungen.
  10. Forslag til lov om ændring af lov om aktiv socialpolitik. (Veteran-ers opfyldelse af opholdskravet for ret til kontanthjælp). Gesetz 1597 vom 22. Dezember 2014. URL: http://www.ft.dk/samling/20101/lovforslag/l51/index.htm
  11. Forslag til lov om erstatning og godtgørelse til tidligere udsendte soldater og andre statsansatte med sent diagnosticeret posttraumatisk belastningsreaktion. Gesetz Nr. 336 vom 2. April 2014. URL: http://www.ft.dk/samling/20131/lovforslag/l104/index.htm
  12. Forslag til lov om jobordning for veteraner. Gesetz Nr. 1714 vom 27. Dezember 2016. URL: http://www.ft.dk/samling/20161/lovforslag/l80/index.htm
  13. Internet-Auftritt der L’association de la 4ème génération du feu, Stand: 2015. URL: https://www.4gdf.com/
  14. La reconnaissance de la qualité de travailleur handicapé. URL: http://www.cdg27.fr/wp-content/uploads/2017/02/La_reconnaissance_de_la_qualite_de_travailleur_handicap.pdf
  15. L'Office national des anciens combattants et victimes de guerre (ONACVG): Nationale Behörde für die Angelegenheiten ehemaliger Kämpfer und Kriegsopfer. Das ONACVG ist u.a. auch Ansprechpartner für traumatisierte „ehemalige Kämpfer“. Vgl. Accompagnement des psycho-traumatisés de guerre et victimes d’attentat. URL: http://www.onacvg.fr/fr/actualite/details/id:273/
  16. Recognition and Support: Veterans’ Policy, hgg. im Oktober 2010 vom dänischen Verteidigungsministerium, S. 3. URL: http://www.fmn.dk/eng/allabout/Documents/Vetpol_UK_web.pdf
  17. Service Check of the Veteran Effort – a continuous development, hgg. im September 2016 vom dänischen Verteidigungsministerium. URL: http://www.fmn.dk/temaer/veteraner/Documents/service-check-of-the-veteranseffort.pdf
  18. Service Personnel and Veterans Agency. URL: https://www.gov.uk/government/organisations/service-personnel-and-veterans-agency
  19. Soutien à la vie associative. Ministère de la Défense, zuletzt aktualisert am 9. März 2017. URL: http://www.defense.gouv.fr/memoire/memoire/soutien-a-la-vie-associative/soutien-a-la-vie-associative
  20. The Armed Forces Covenant, hgg. von der British Army. URL: http://www.army.mod.uk/ welfare-support/24026.aspx
  21. The Veteran Policy of Denmark, a.a.O., S. 9
  22. The Veteran Policy of Denmark, hgg. am 5. September 2016 vom dänischen Verteidigungsministerium. URL: http://www.fmn.dk/temaer/veteraner/Documents/the-veteran-policy-of-denmark-2016.pdf
  23. URL: http://veteran.forsvaret.dk/Pages/forside.aspx
  24. Veteranrapport 2016 – Servicetjek, hgg. vom dänischen Veteranenzentrum, URL: http://www.fmn.dk/temaer/veteraner/Documents/veteranrapport-2016.pdf
  25. Veterans UK. Official website. URL: https://www.gov.uk/government/organisations/veterans-uk/about

ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ СУБ’ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ

УДК 342.95:332.87

Тарасюк Юрій Васильович,

заступник директора з правових питань

будівництва житлових будинків

КП “Житлоінвестбуд-УКБ”

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0001-8352-7120

Анотація

У статті запропоновано авторське визначення поняття системи суб’єктів адміністративно-правового забезпечення житлового будівництва. Запропоновано вказаних суб’єктів слід поділити на дві великі групи: 1) суб’єкти, що відповідають за формування та реалізацію державної політики у будівельній галузі взагалі та у сфері житлового будівництва, зокрема (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства); 2) суб’єкти, які здійснюють безпосередню реалізацію заходів, спрямованих на адміністративно-правове забезпечення житлового будівництва (Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) та органи місцевого самоврядування. Визначено характерні особливості адміністративно-правового статусу вказаних суб’єктів. Констатовано, що система суб’єктів адміністративно-правового забезпечення житлового будівництва в Україні представлена різноманітними за своїм правовим статусом органами державної влади, а також самими суб’єктами будівництва, кожен з яких виконує ряд специфічних завдань і функцій у відповідній сфері. Вказано, що існуюча система суб’єктів ієрархічно вдало будована, але при цьому має такі недоліки: по-перше, законодавцю слід більш детально визначити роль, кожного суб’єкта у досліджуваній галузі, що дозволить уникнути дублювання повноважень, зокрема контрольно-наглядових; по-друге, необхідно вирішити проблему координації та взаємодії між суб’єктами адміністративно-правового забезпечення житлового будівництва.

Ключові слова: суб’єкт, система, система суб’єктів, адміністративно-правове забезпечення, будівництво, житлове будівництво.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Угровецький О.П. Система оподаткування в Україні: становлення, реформування, адміністрування: монографія. Харків: ТД «Золота миля», 2008. 308 с.
  2. Рибалка Н.О. Адміністративно-правовий статус органів державного фінансового контролю в умовах реформування міжбюджетних відносин. Наше право. 2015. № 3. С. 50-56.
  3. Конституція України від 28.06.1996 №254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/conv#Text
  4. Чобану М. Роль інституту президента в організації державної влади: світовий досвід і Україна. Державне управління та місцеве самоврядування. 2013. Вип. 1. С. 71-79.
  5. Красногор О.В. Функції та повноваження Президента України. Наукові праці МАУП. Політичні науки. 2015. Вип. 45. С. 64-69.
  6. Кислий П., Вайз Ч. Становлення парламентаризму в Україні: на тлі світового досвіду. К.: Абрис, 2000. 414 с.
  7. Журавський В.С. Конституційно-правовий статус народних депутатів та їх парламентських об’єднань. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. 64 с.
  8. Парламентаризм в Україні. Державно-управлінські механізми реалізації функцій законодавчої влади: навч.-метод. матеріали / В.А. Гошовська, Л.А. Пашко, К.Ф. Задоя. К.: НАДУ, 2013. 48 с.
  9. Конституційне право України. Підручник. 2-ге видання, перероблене та доопрацьоване / Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Видавництво: К.: Правова єдність. 2010. 428 с.
  10. Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/838-2019-п/conv#Text
  11. Про затвердження Положення про Міністерство розвитку громад та територій України: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/197-2014-п/conv#Text
  12. Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-2014-п/conv#Text
  13. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр/conv#Text
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись