УДК 342.951
Волченко Михайло Вікторович,
аспірант кафедри публічного та міжнародного права
ЮІ КНЕУ імені Вадима Гетьмана
Анотація
У даній статті розглянуто адміністративні санкції за правопорушення в галузі тваринного світу.
Автором визначено, що адміністративна відповідальність в галузі тваринного світу – це застосування до осіб, які вчинила правопорушення, що пов’язані з охороною, використанням та відтворенням об’єктів тваринного світу з боку держави в особі її компетентних органів, з додержанням встановленої процедури заходів адміністративного примусу, які містяться в адміністративно-правових санкціях.
Адміністративна відповідальність в галузі тваринного світу України, як видовий структурний елемент адміністративної відповідальності, вважаємо, має власні специфічні ознаки, що її характеризують: – регулюється правовими актами різної юридичної сили, зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення та окремими законодавчими актами в галузі тваринного світу України, норми яких не включено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, наприклад, Закони України «Про тваринний світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про мисливське господарство та полювання», «Про охорону навколишнього природного середовища» та інші; – накладається на суб’єктів, якими виступають фізичні особи, у тому числі посадові та службові, та юридичні особи, які здійснюють діяльність в галузі тваринного світу; – накладається відповідними суб’єктами юрисдикції, межі компетенції яких поширюються на тваринний світ України, та/або їх посадовими особами, у межах визначених повноважень, наданих відповідними законодавчими актами; – виявляється в накладенні на порушників певних видів адміністративних санкцій за вчинення адміністративного проступку в сфері мисливського господарства та полювання, рибного господарства тощо; – характеризується застосування відповідних видів адміністративних санкцій за проступки, якими є: 1) попередження; 2) штрафи; 3) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 4) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права полювання); 5) зупинення дії або анулювання ліцензії (дозволу) на здійснення певного виду діяльності, наданої юридичній особі.
Зазначено, що хоча інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб ще перебуває на стадії становлення та оформлення, наявність адміністративної відповідальності юридичних осіб за проступки в галузі тваринного світу у законодавстві України є ефективним засобом забезпечення дотримання всіма учасниками правовідносин приписів правових норм у цій сфері.
Ключові слова: природні ресурси, тваринний світ, навколишнє природнє середовище, адміністративна відповідальність, адміністративне правопорушення, тварини, адміністративно-правова охорона.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Адміністративне право України. Академічний курс : [підруч. : у 2 т.] / [ред. колегія : В. Б. Авер’янов (голова) та ін.]. К. : Юрид. думка, 2004. Т. 1. Загальна частина. 2004. 584 с.
- Коломоєць Т. О. Адміністративна відповідальність : навч. посіб. К. : Iстина, 2011. 10 с.
- Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / [Комзюк А. Т., Гуменюк В. А., Синьов О. В. та ін.] ; за заг.ред. А. Т. Комзюка. [2-ге вид., виправ. і допов.]. Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2001. 112 с.
- Адміністративне право України : конспект лекцій / [В. К. Шкарупа, М. В. Коваль, О. П. Савчук та ін.]. Ірпінь : Нац. акад. ДПС України, 2005. 248 с.
- Мартьянов И. В. Административная ответственность по советскому законодательству. К. : Вища школа, 1985. 56 с.
- Лазарев В. В. Теория государства и права / В. В. Лазарев, С. В. Липень М. : Изд-во “Спартак”, 1998. 418 с.
- Лейст О. Э. Санкции в советском праве. М. : Госюриздат, 1962. 238 с.
- Стрельников А. В. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про рекламу : дис. … кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07. Одеса, 2004. 198 с.
- Шкарупа В. К. Адміністративне право України : [конспект лекцій] / В. К. Шкарупа, М. В. Коваль, О. П. Савчук та ін.]. Ірпінь : Нац. акад. ДПС України, 2005. 248 с.
- Хабибуллин Т. Ф. О понятии административной ответственности / Т. Ф. Хабибуллин. Труды Высшей следственной школы МВД СССР. Волгоград, 1986. С. 102-114.
- Адміністративне право України : підруч. [для юрид. вузів і ф-тів]. / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. Х. : Право, 2000. 520 с.
- Тихомиров С. В. Административное право Российской Федерации : [Учебное пособие] / С. В. Тихомиров. М. : Издательство “Юрлитинформ”, 2003. 608 с.
- Ґалаґан И. А. Теоретические проблемы административной ответственности по советскому праву : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора. юрид. наук. К., 1971. С. 10.
- Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адмінстративно-деліктне право) : навч. посіб. К. : Юрінком Інтер, 2008. 256 с.
- Гладун З. С. Адміністративне право України : [навч. посіб.]. Тернопіль : Карт-бланш, 2004. 579 с.
УДК 347.9
Падалка Марія Анатоліївна,
Юрисконсульт юридичного відділу
ДВНЗ «Київський національний економічнийуніверситет імені Вадима Гетьмана»
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-2036-6072
Анотація
У даній статті розкрито питання медіації в міжнародному праві Автором акцентовано увагу на перевагах даного інституту. Визначено поняття «медіації», виокремлено її види.
Особливу увагу приділено розкриттю питання медіації в міжнародному законодавстві та міжнародній правозастосовній практиці.
Автором запропоновано під медіацією розуміти спосіб позасудового урегулювання спору, що виникає між сторонами конфлікту, використовуючи всі можливі юридичні інструменти з метою знаходження компромісі між його сторонами для вирішення предмету міжнародного спору.
До видів медіації віднесено: від характеру – владна (імперативна) та консультативна (догорівна); залежно від масштабів: внутрішня та міжнародна; залежно від сторін спору: суб’єкти нерезиденти, юридичні особи, держави; залежно від статусу медіатора: фізична особа, політичний діяч, держави; залежно від кількості медіаторів при вирішенні міжнародного спору: одноособові та колективні.
Медіація як інституціональне поняття складається з чотирьох основних сегментів: медіатор, сторони міжнародного конфлікту, предмет міжнародного спору та результати, тобто юридичне оформлення домовленостей у формі мирного договору між сторонами міжнародного конфлікту.
Процес медіації зазвичай проходить у три фази. На етапі вступу медіатор і сторони встановлюють основні правила процесу, а сторони викладають свої вимоги та точки зору. На другому етапі медіатор і залучені сторони поглиблено обговорюють проблему та намагаються знайти її рішення. Потім є третій завершальний етап, на якому сторони приймають рішення щодо рішення, погоджуються з ним, і для цього складається проект резолюції із зазначенням результатів медіації. Медіація може допомогти залагодити суперечки та зменшити агресію та ворожнечу між залученими сторонами. Медіатори можуть відігравати неоціненну роль, якщо сторони бажають прийняти рішення шляхом переговорів. Медіація є гнучкою та консенсусною технікою, за якої нейтральний механізм допомагає сторонам досягти врегулювання спору шляхом переговорів. Сторони контролюють рішення про врегулювання спору та умови укладання мирного договору.
Ключові слова: медіація, міжнародний спір, мирний договір, міжнародне право, міжнародні відносини.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Статут Організації Об’єднаних Націй був підписаний 26 червня 1945 року в Сан-Франциско на заключному засіданні Конференції Об’єднаних Націй зі створення Міжнародної Організації та набув чинності 24 жовтня 1945 року. URL: https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf
- Christian Djeffa Mediation in international law: mapping its specifics for comparison. URL: https://mediatum.ub.tum.de/doc/1584500/1584500.pdf
- Loraleigh Keashly and Ronald J Fisher, ‘A Contingency Perspective on Conflict Interventions: Theoretical and Practical Considerations’ in Jacob Bercovitch (ed), Resolving international conflicts: The theory and practice of mediation (Lynne Rienner Publishers 1996) 241.
- International Relations. URL: https://www.britannica.com/topic/mediation-international-relations
- Jacob Bercovitch, ‘Mediation and Conflict Resolution’ in Jacob Bercovitch, Victor Kremenyuk and William Zartman I (eds), The Sage Handbook of conflict resolution (SAGE 2007). Р. 347.
- Role of mediation in international disputes. URL: https://blog.ipleaders.in/role-of-mediation-in-international-disputes/
- Bercovitch, J., Anagnoson, J.T., Wille, D., ‘Some Conceptual Issues and Empirical Trends in the Study of Successful Mediation in International Relations.
- Maria Carmelina Londoño Lazaro The effectiveness of international mediation - The current debate. URL: https://www.redalyc.org/pdf/824/82400210.pdf
УДК 343.627:347 (477)
Манжула Андрій Анатолійович,
доктор юридичних наук, професор,
професор кафедри права та правоохоронної діяльності
Центральноукраїнського державного педагогічногоуніверситету імені Володимира Винниченка
https://orcid.org/0000-0003-4662-9376
Анотація
У статті досліджено проблеми визначення суб’єктів адміністративно-правового реагування на вчинення домашнього насильства. Узагальнені результати теоретичних досліджень щодо суб’єктів адміністративного права у сфері протидії домашнього насильства. Наголошено, що суб’єкт адміністративного права у сфері протидії домашнього насильства – це фізична чи юридична особа, яка наділена сукупністю адміністративних прав і обов’язків, що зафіксовані в адміністративно-правових нормах, володіє правосуб’єктністю у сфері захисту прав та відстоювання інтересів осіб, які страждають або можуть постраждати від цього негативного соціального явища.
Зазначено, що законодавець відносить до кола суб’єктів, здійснюючих заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насиллю: спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб; громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах.
Визначено, що механізм взаємодії уповноважених суб'єктів у сфері протидії домашньому насильству спрямований на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання насильства та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, насильству за ознакою статі шляхом запобігання насильству, ефективне реагування на факти насильства, надання допомоги та захисту постраждалим особам, забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, належного розслідування фактів насильства та притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності.
Ключові слова: домашнє насильство, протидія, суб'єкти, заходи протидії, запобігання, місцеве самоврядування, публічна адміністрація
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Мацелик Т.О. Суб’єкти адміністративного права: поняття та система. Видавництво Національного університету державної податкової служби України, 2013. 342 с.
- Легенька М. Суб’єкти адміністративно-правового реагування на вчинення домашнього насильства та їх повноваження. Підприємництво, господарство і право. 2019/1. № 3. С. 153–159.
- Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 07.12.2017 № 2229-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19
- Horbach-Kudria I. The entities authorized to apply special measures to prevent domestic violence. Державне регулювання суспільних відносин: розвиток законодавства та проблеми правозастосування : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 8–9 лип. 2016 р.). Київ, 2016. С. 98–101.
- Про Національну поліцію України : Закон України від 2 лип. 2015 р. № 580-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-196.
- Про затвердження Порядку взаємодії суб‟єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі : постанова Кабінету Міністрів України від 22 серп. 2018 р. № 658. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text7.
- Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 лют. 2019 р. № 124. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0270-19.8.
- Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства : наказ Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України від 13 берез. 2019 р. № 369/180. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0333-19.9.
- Гусєва К. А., Горбач-Кудря І. А. Особливості кваліфікації психологічного домашнього насильства у практичній діяльності превентивних підрозділів Національної поліції України. Часопис Київського університету права. 2019. № 1. С. 233–236
УДК 342.951:314.151.3-054.73](477)
Чумак Володимир Валентинович,
доктор юридичних наук, професор, професор
кафедри державно-правових дисциплін юридичного факультету
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-6171-2250
Іванцов Володимир Олександрович,
кандидат юридичних наук, доцент,
заступник декана факультету № 5
Харківського національного університету внутрішніх справ
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-2904-0466
Анотація
У статті досліджено особливості правового регулювання статусу біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні. Встановлено сутність категорії «правове регулювання статусу біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні». Наголошено, що питання, пов'язані з біженцями та особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, регулюються Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Підкреслено, що правовий інститут державної служби щодо біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту має комплексний характер і охоплює правові норми різних галузей національного права.
Ключові слова: особливості, правове регулювання, статус, захист, особи без громадянства, права біженців, судова практика, корупція, котрабанда товарів, доступ до правосуддя, Європейський суд з прав людини.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. К.: НАН Украины, Институт государства и права, 1995. 206 с.
- Кравцова Т. Правова природа державного регулювання підприємницької діяльності. Підприємництво, господарство і право. 2003. № 8. С.3-6.
- Даль В.И. Толковый словарь русского языка. Современная версия. М. : ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. 736 с.
- Словник синонімів української мови : в 2.т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головощук та ін. К. : Наукова думка, 1999-2000. Т.2. 954 с.
- Гуляєвська Г.Ю. Організаційно-правові аспекти державного регулювання нотаріальної діяльності в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Запоріжжя: Запорізький державний університет. 2004. 205 с.
- Добровольська В.В. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04. Одеса: Одеська національна юридична академія. 2007. 226 с.
- Щебликіна І.О., Грибова Д.В. Основи менеджменту: навчальний посібник з дисципліни. Мелітополь : Вид. буд. Мелітоп. міськ. друк., 2015. 479 c.
- Burbykaa M.M., Klochko A.N., Reznik O.N., (2016) Coordinating Activity of the Prosecutor's Office in the Sphere of Criminality Prevention of Ukraine. International Journal Of Environmental & Science Education11, (18) pp, 11931-11941.
- Головкин Р.Б. Правовое и моральное регулирование частной жизни в современной России: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Нижний Новгород. 2005.
- Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. 2-е вид., переробл. і доповн. К.: Вид-во «Юридична думка», 2012. 1020 с.
- Бевз С.І. Поняття та елементи механізму адміністративно-правового регулювання державного управління господарською діяльністю. Прикарпатський юридичний вісник. 2018. Випуск 4(25). С.43 47.
- Алексеев С.С. Общая теория права. М.: Юр.лит-ра. 1982.
- Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [підручник] / пер. з рос. Х. : Консум, 2001. 656 с.
- Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник. М.: Юрайт, 2000. 432 с.
- Попов С.В. Правовий механізм реалізації конституційного права на працю в сучасних умовах: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05. Луганськ: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. 2010. 416 с.
- Лукашук И.И. Механизм международно-правового регулирования. К. : Вища школа, 1980. С. 62.
- Дюрягин И. Я. Право и управление. М. : Юрид. лит, 1981. 168 с.
- Подорожній Є.Ю. Особливості юридичної відповідальності у трудовому праві України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05. Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ. 2016.426 с.
- Вележев С.М. Нормативность и казуальность права: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.01. СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД России. 2005. 339 с.
- Сырых В.М. Теория государства и права: Учебник. М.: «Юстицинформ», 2001. 592 с.
- Іншин М.І. Проблеми правового регулювання праці державних службовців України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05. Одеса: Одеська національна юридична академія. 2005. 452 с.
- Сапожников А.И. Административно-правовой режим общественной безопасности: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Москва: РГБ. 2005. 198 с.
- Нікітченко В.В. Специфіка правового регулювання діяльності адвокатури в Україні. Право і безпека. 2011. №3(40). С.100-105.
- Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту : закон України від 08.07.2011 № 3671-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text
- Конвенція про статус біженців 1951 р. // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_011#Text
- Чумак В. В. Адміністративно-правові засади діяльності поліції Грузії, країн Балтії та України: порівняльний аналіз : монографія. Харків : Константа, 2019. 490 с.
УДК 343.2
Сидоренко Сергій Григорович,
здобувач наукового ступеня кандидата юридичних наук
ПНЗ «Університет сучасних знань»
Анотація
У даній статті здійснено компаративістський аналіз міжнародної практики розшуку осіб зниклих безвісти за особливих обставин.
Автором досліджено практику країн, які на своїй території мали збройні конфлікти чи війни: Німеччина, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чорногорія, Сербія.
Акцентовано увагу, що важливе місце в здійсненні розшуку осіб зниклих безвісти за особливих умов є: створення та ефективна діяльність спеціального профільного органу в системі органів виконавчої влади, до компетенції якого безпосередньо належали б функції розшуку дано категорії осіб; міжнародної співпраці та налагодження взаємодії в системі держаних органів країни; організація та здійснення комплексу ідентифікаційних засобів тощо.
Відзначено, що влада несе основну відповідальність за з’ясування долі та місцезнаходження зниклих безвісти. Допоміжну роль в результативності заходів по розшуку зниклих безвісти осіб за особливих умов відіграють міжнародні організації, які співпрацюють з країнами та членами сімей (представниками) осіб зниклих безвісти.
Також наголошено, що в питаннях розшуку зниклих безвісти осіб за особливих умов необхідно розвивати регіональну політику.
Важливу роль відіграють міжнародні організації, які вживають наступні заходи: заохочення та допомога органам влади у встановленні долі та місця перебування людей, які вважаються зниклими безвісти, а також у діалозі та обміні інформацією; підтримка сімей зниклих безвісти осіб, головним чином шляхом допомоги їм у створенні асоціацій, розвитку їхніх комунікаційних та лобістських можливостей та надання психосоціальної допомоги; допомога органам влади у визначенні потреб сімей та вирішенні їхніх юридичних та адміністративних прав; заохочення та допомога Червоному Хресту та іншим місцевим партнерам у зміцненні їх спроможності взаємодіяти з родинами зниклих безвісти та підтримувати їх; підвищення обізнаності міжнародної спільноти з питань зниклих безвісти та права їхніх сімей знати та отримання підтримки міжнародної спільноти; надання технічних консультацій і підтримки в галузі криміналістики, управління даними про зниклих безвісти та правової бази.
Ключові слова: зникла безвісти особа, збройний конфлікт, розшук, компаративістика, міжнародний досвід, Німеччина, Чорногорія, Сербія, Косово, Боснія і Герцеговина, моніторинг, розслідування, особливі умови, військовий стан, війна.
Повний текст статті:
Список використаних джерел:
- Guiding principles for the search for disappeared persons. URL: https://www.ohchr.org/en/documents/legal-standards-and-guidelines/guiding-principles-search-disappeared-persons
- German Red Cross under time pressure to find World War II missing. URL: https://www.aa.com.tr/en/europe/german-red-cross-under-time-pressure-to-find-world-war-ii-missing/19607132.
- Preliminary Observations from the Official Visit to Croatia by the Special Rapporteur on the Promotion of Truth, Justice, Reparation and Guarantees of Non-Recurrence, Mr. Fabián Salvioli. URL: https://www.ohchr.org/en/taxonomy/term/986?page=1
- Croatia, Clarifying the Fate of Missing Persons. URL: https://ihl-in-action.icrc.org/case-study/croatia-clarifying-fate-missing-persons
