УДК: 35.078.3:615 (477)

Сімакова Наталя Михайлівна,

керівник юридичної служби Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського

https://orcid.org/0000-0002-9459-0923

e-mail: [email protected]

Анотація

Наукову статтю присвячено проблемам правового регулювання електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Проаналізовано законодавчі та підзаконні акти, які регулюють обіг лікарських засобів та ліцензування господарської діяльності. Досліджено праці науковців, які вивчали проблеми державного регулювання ринку лікарських засобів. Розглянуто праці дослідників, які відображають особливості правового регулювання роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Проаналізовано пропозиції правників щодо перспектив законодавчого встановлення умов електронної торгівлі цією продукцією.

Запропоновано визначити ліцензування фармацевтичної діяльності як надання дозволу суб’єкту господарювання здійснювати виробництво, виготовлення, оптову або роздрібну торгівлю лікарськими засобами шляхом прийняття уповноваженим органом рішення про видачу ліцензії.

Стверджено, що в Законі України «Про лікарські засоби» нещодавно були закріплені вимоги для здійснення дистанційної торгівлі лікарськими засобами. Звергнуто увагу на те, що чинні Ліцензійні умови фармацевтичної діяльності суперечать названому Закону України, оскільки передбачають заборону на здійснення дистанційного продажу лікарських засобів.

Досліджено норми проекту змін до Ліцензійних умов щодо встановлення вимог до аптек, які бажають здійснювати електронну торгівлю лікарськими засобами. Запропоновані власні рекомендації для ухвалення ліцензійних вимог до електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Наголошено на необхідності розробки та прийняття порядку ведення реєстру суб’єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Обов’язки щодо внесення відомостей до цього реєстру запропоновано покласти на Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Ключові слова: лікарські засоби, роздрібна торгівля, електронна торгівля, ліцензія, ліцензійні умови. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Теремецький В. І., Ховпун О. С. Сучасні понятійні інтерпретації терміну «фармація» як адміністративно-правової категорії. Прикарпатський юридичний вісник. 2020. Вип. 2 (31). С. 121–123.
2. Берзіна А. Б., Демченко І. С. Основні підходи до визначення поняття «фармацевтична діяльність». Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Юридичні науки». 2020. Т. 31 (70). Ч. 1. С. 69–73.
3. Васильєв С. В. Нормативно-правові засади державного управління у сфері ліцензування фармацевтичної діяльності. Теорія та практика державного управління. 2012. Вип. 3 (38). С. 34–41.
4. Вовк Н. В. Стандартизація, сертифікація та ліцензування як управлінський процес фармацевтичної галузі України. Прикарпатський юридичний вісник. 2017. Вип. 3 (18). С. 44–47.
5. Ховпун О. С. Мета, завдання та принципи державного управління фармацією. Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму. 2020. № 1–2. С. 53–63.
6. Васильєв С. В. Нормативно-правове регулювання роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 1. С. 41–44.
7. Голіонко Н. Г. Світові тенденції електронної комерції у фармацевтичній галузі. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2013. Вип. 115 .Ч. І. С. 146–150.
8. Хамула О. О., Хамула О. Г., Міщенко Н. Г. Електронна та традиційна комерція: сутність, зміст, спільні і відмінні риси. Наукові записки. 2011. № 4 (37). С. 93–99.
9. Про ліцензування видів господарської діяльності : Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text
10. Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України : постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609. Законодавство України. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/609-2015-Text
11. Про внесення змін до ст. 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами : Закон України від 17.09.2020 № 904-ІХ. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/904-20/ed20210327#n8
12. Про лікарські засоби : Закон України від 04.04.1996 № 123/96-ВР. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-вр
13. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) : постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 929. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2016#Text
14. Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) на виконання Закону України від 17.09.2020 № 904-IX «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами : проект постанови Кабінету Міністрів України. Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Офіційний сайт. URL: https://www.dls.gov.ua/projects_reg_acts_d1%83 

УДК 342.9: 615

Птухіна Олена Валеріївна,

аспірант відділу організації освітньо-наукової підготовки

Харківського національного університету внутрішніх справ

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0001-7507-2023

Анотація

Підкреслено, що принципи діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками слід розглядати як одну з провідних адміністративно-правових засад її функціонування, поза визначенням сутності й різновидів яких не може бути здійснено дослідження правового статусу даного центрального органу виконавчої влади. Проаналізовано семантичні, етимологічні, та наукові підходи, зокрема філософські та правові, до трактування терміну «принцип». Визначено сутність і значення принципів діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Запропоновано під принципами діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотикам розуміти закріплену в нормативно-правових приписах сукупність керівних засад, у відповідності до яких органи та підрозділи Держлікслужби у визначеному законодавством напряму реалізують державну політику, обумовлену метою їх функціонування. Здійснено класифікацію принципів діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками за таким критерієм як сфера їх поширення. Виокремлено й охарактеризовано загальноправові (верховенство права; законність; рівність і недопущення дискримінації), міжгалузеві (об’єктивність і неупередженість; відкритість і прозорість; підконтрольність і підзвітність; неприпустимості дублювання повноважень; відповідальність; тощо) та галузеві (принципи державного нагляду та контролю; принципи охорони здоров’я в Україні; принципи здійснення ліцензування; принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення) принципи діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Ключові слова: Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, органи публічної влади, правове регулювання, повноваження, нормативно-правові акти, лікарські засоби, медичні засоби, контроль за якістю лікарських засобів, обіг наркотичних засобів, принципи, загальноправові принципи, міжгалузеві принципи, галузеві принципи. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Петрушенко В.Л. Філософський словник: терміни, персоналії, сентенції. Львів: Магнолія 2006, 2011. 352 с.
2. Лосюк Л. В. Адміністративно-правові засади здійснення сертифікації у сфері забезпечення якості продукції в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. Харків, 2012. 197 с.
3. Джафарова О.В. Дозвільна діяльність органів публічної адміністрації в Україні: питання теорії та практики: моногр. Харків : Диса плюс, 2016. 688 с. URI: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7754.
4. Трудове право України: підручник / за заг. ред.: М.І. Іншина, В.Л. Костюка, В.П. Мельника. Вид. 2-ге, перероб. і доп. Київ : Центр учбової літератури, 2016. 472 с.
5. Колодій А.М. Принципи права України: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 1998. 208 с.
6. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СD) / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.] К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.
7. Адміністративне право України. Повний курс: підручник / Галунько В., Діхтієвський П., Кузьменко О., Стеценко С. та ін. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2018. 446 с.
8. Загальна теорія держави і права: підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. Харків : Право, 2011. 584 с.
9. Подорожній Є.Ю. До характеристики окремих елементів механізму правового регулювання юридичної відповідальності у трудовому праві. Проблеми розвитку соціально-трудових прав та профспілкового руху в Україні: матеріали VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, 28 травня 2020 р.) / за заг. ред. К.Ю. Мельника. Харків: Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2020. С. 121–124.
10. Січевлюк В.А. Еволюція категорії «правова суб’єктність» (теоретико-прикладні засади): монографія. Київ: Юридична думка, 2020. 462 с.
11. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: «Укр. енцикл.», 1998. Т. 5 : П.–С. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2003. 736 с.
12. Іншин М.І. Правове регулювання службово-трудової діяльності державних службовців як особливої категорії зайнятого населення України: навчальний посібник. Харків: ФІНН, 2010. 672 с.
13. Лотіков П.С. Державний контроль у галузі чорної металургії в Україні: організаційно-правовий аспект: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07. Запоріжжя, 2009. 212 с.
14. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М. Михненко та ін.; за ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна. Київ: НАДУ, 2010. 820 с.
15. Кириченко В.М., Куракін О.М. Теорія держави і права: модульний курс: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 264 с.
16. Яковлєв І.П. Форми і методи публічного адміністрування у державній митній справі: дис....канд. юрид. наук: спец. 12.00.07. Одеса. 2016. 224 с.
17. Слінько Д.С. Реформування принципу змагальності та диспозитивності. Форум права. 2008. № 2. С.442–446.
18. Шевченко Д.А. Щодо категорії «принцип» у кримінальному праві. Форум права. 2011. № 2. С. 1013–1017.
19. Крайз О.І. Принципи правового регулювання праці адвокатів: дис. … д-ра філософії: 081. Харків, 2021. 216 с.
20. Денисюк С.Ф. Проблеми класифікації тактичних прийомів та шляхи їх вирішення. Право і безпека. 2010. № 5 (37). С. 198–201.
21. Музичук О.М. Контроль за діяльністю правоохоронних органів в Україні: монографія. Харків: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2010. 654 с.
22. Могілевський Л.В. Система трудового права України: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.05. Харків, 2016. 414 с.
23. Конституція України: закон України від 28.06.1996 № 254к/96 ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
24. Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. № 222-VIIІ. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 23. Ст. 158.
25. Плахотіна Н.А. Проблеми регулювання трудових процесуальних відносин в українській правовій системі: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05. Луганськ, 2009. 186 с.
26. Лаврів О.Я. Система принципів трудового права України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05. Київ, 2006. 211 с.
27. Про затвердження Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками: постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 647. Офіційний вісник України. 2015. № 72. Ст. 2354.
28. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: закон України від 05.04.2007 р. № 877-V. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 29. Ст. 389.
29. Основи законодавства України про охорону здоров’я: закон України від 19.11.1992. № 2801-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 4. Ст. 9.

УДК 342.56:35

Cоболь Євген Юрійович,

доктор юридичних наук, професор,

завідувач кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права

Центральноукраїнського державного педагогічного

університетуімені Володимира Винниченка

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0002-0804-8354

Анотація

У статті досліджено вплив ефективності роботи адміністративного апарату суду на ступінь доступності до правосуддя. Акцентовано увагу на тому, що питання доступності судів для громадян тісно пов’язане з ефективністю роботи адміністративного апарату судів, оскільки надмірно ускладнені адміністративні процедури – особливо в тих випадках, коли вони змушують учасників справ витрачати надто багато часу на вирішення цих справ у суді.

Визначено багато різних факторів, які можуть перешкоджати доступу до послуг правосуддя, зокрема, до них належать чинники політичного, економічного, соціального, психологічного та технічного характеру. Наголошено, що до ключових критерій ефективності діяльності судів під час надання судових послуг варто віднести: належне фінансування, ефективність використання ресурсів та задоволеність умовами праці суддів і працівників апарату; лідерські та управлінські якості керівництва суду; ефективність суддівського самоврядування (на рівні суду); ефективність роботи суду у вирішенні справ; своєчасність судового розгляду; навантаження на суддів; якість написання судового рішення; задоволеність громадян - учасників судових проваджень роботою суду; інформаційна
доступність суду.

Зазначено, що доступність послуг правосуддя означає те, що суди мають забезпечувати відкритість здійснюваних ними судових процедур та інших відповідних суспільних послуг; підтримувати приміщення та служби суду в такому стані, щоб вони були безпечними, доступними та зручними у користуванні; забезпечувати для всіх сторін судового процесу можливість ефективної участі; гарантувати ввічливе ставлення, готовність допомогти і повагу з боку суддів та інших працівників суду до всіх громадян; забезпечувати обґрунтований, об’єктивний та доступний рівень
витрат, пов’язаних з участю громадян у судовому процесі та їхнім доступом до архівів суду, незалежно від того, яку форму приймають ці витрати – грошову, часову чи процедурну.

Ключові слова: доступ до правосуддя, справедливий судовий розгляд, діяльність апарату суду, система правосуддя, ефективність судової влади, судові послуги, критеріїї оцінювання діяльності суду, своєчасність судового розгляду, комп’ютерні технології при забезпеченні доступності до правосуддя. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації: Монографія. Х.: Право, 2008. 304 с.
2. Пітер Г. Соломон. Судове адміністрування і якість правосуддя. Судова апеляція. №3(16), 2009. С.73-83. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/14003/09-Solomon.pdf?sequence=1
3.  Як відвідувачі оцінили прозорість та доступність роботи судів Полтавської, Харківської та Чернівецької областей. URL:https://ldn.org.ua/event/ohlyad-rezultativ-analitychnoho-doslidzhennya-prozorosti-ta-dostupnosti-sudiv-poltavskoji-harkivskoji-ta-chernivetskoji-oblastej-cherez-otsinku-vidviduvachamy-sudu/
4. Формування довіри залежить від нас самих — суддів і працівників апарату суду. Закон і бізнес. URL: https://zib.com.ua/ua/14818.html
5. Іванченко О. Система критеріїв оцінювання ефективності діяльності судів під час надання судових послуг. Підприємство, господарство і право. №11/2017. С. 222-224
6. Галунько В. Публічна адміністрація і публічний інтерес. URL: http://sipl.com.ua/?p=1417.

УДК 342.56:35

Cоболь Євген Юрійович,

доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри права та правоохоронної діяльності

Центральноукраїнського державного педагогічного університетуімені Володимира Винниченка

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0002-0804-8354

Анотація

У статті досліджено публічне адміністрування в діяльності апарату суду при реалізації правосуддя. Запропоновано, під публічним адмініструванням в діяльності апарату суду розуміти сукупність владно уповноважених суб’єктів на яких державою покладено обов’язок забезпечувати належну діяльність судової влади, здійснювати виконавчо-розпорядчі функції в системі судової влади і у порядку визначеному законодавством здійснювати організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, надання фізичним і юридичним особам адміністративних послуг, а також забезпечення законних інтересів держави та суспільства загалом.

Наголошено, що судове адміністрування стосується безпосередньо організаційної, координаційної і практичної діяльності осіб, які здійснюють адміністративні повноваження спрямовані на належне забезпечення функціонування суду .Визначено, що до уповноважених суб’єктів на яких державою покладено обов’язок забезпечувати належну діяльність судової влади входять: Президент України, органи законодавчої та виконавчої влади, органи суддівського самоврядування та представники системи правосуддя, адміністрацій та менеджерів місцевих судів й в окремих випадках – інституції громадянського суспільства.Зазначено, що головна мета судового адміністрування безпосередньо полягає в забезпеченні належних умов для справедливого відправлення правосуддя.

Ключові слова: публічне адміністрування, діяльність апарату суду, правосуддя, судова влада, судочинство, забезпечення, судове адміністрування, функціонування суду, органи суддівського самоврядування.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Білодід І. Словник української мови : в 11 томах. Том 7. Київ, 1976. С. 168.
2. Глосарій Програми розвитку ООН. URL: http://www.unpan.org/Directories/UNPublicAdministration
3. Pollitt C. Bouckaert G. Public Management Reform: A Comparative Analysis. Oxford: University Press, 2004. 240 p.
4. Бакуменко В.Д. Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління: навч. посіб. К.: Міленіум, 2003. 256 с.
5. Саленко О. В. Судове адміністрування в Україні крізь призму міжнародних стандартів. Прикарпатський юридичний вісник. 2017. Вип. 3. С. 132–137.
6. Федорченко А. Понятийная составляющая концепта «публичное администрирование деятельности местных судов в Украине». Право и Закон. 2020. № 2. С. 173–177.
7. Судове адміністрування. Навчальна програма дистанційного курсу (в режимі онлайн). К., 2016. 300 с. URL: https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Court_Admin_website1-1.pdf
8. Голосніченко І. П. Сучасне управління в суді : навчальний посібник. Київ: Юрінком Інтер, 2010. 230 с.
9. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06. 2016 р. № 1402-VIII. Відомості Верховної Ради. 2016. № 31. Ст. 545.

УДК 341.215

Шипко Станіслав Олегович,

аспірант кафедри міжнародного та європейського права

Національний університет «Одеська юридична академія»

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0003-0826-7992

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей правового регулювання питання діяльності транснаціональних корпорацій. Діяльність транснаціональних корпорацій на сьогодні врегульовані нормами як міжнародного, так і національного законодавства окремих держав або ж групами держав. Загальним положенням є принцип, закріплений у Хартії економічних прав та обов’язків держав, попри те що, транснаціональні компанії мають міжнародний характер діяльності, є юридичними особами, але порядок створення та діяльність яких регулюється національним законодавством кожної країни. У статті встановлено, що в даний час цього єдиного нормативного акта прийнято не було. Існує малочисленна кількість міжнародно-правових документів, зміст норм яких має не імперативний, а рекомендаційний характер. Автором визначено, що для ефективного функціонування механізму діяльності ТНК необхідний відповідний правовий вплив на їх діяльність з боку держави. Законодавцю в цьому випадку слід звернути увагу на доктринальні положення щодо діяльності транснаціональних компаній, а також безпосередньо поняття цього інституту. У статті представлено класифікацію, за якою виокремлено три рівні нормативно-правового регулювання діяльності транснаціональних корпорацій, а саме внутрішнє законодавство, двосторонні та багатосторонні угоди. Встановлено превалюючу роль Хартії економічних прав і обов’язків держав, прийнятої в 1974 р. Генеральною Асамблеєю ООН. Крім того, автором у статті зауважено, що серед основних завдань національної політики України як країни-реципієнта у міжнародній торгівлі є послідовне створення інституційного середовища, сприятливого для розвитку національних компаній, їх взаємодії із зарубіжними ТНК та самостійного виходу на міжнародний ринок.

Ключові слова: правове регулювання транснаціональних компаній, міжнародне право, договірне регулювання, Хартії економічних прав і обов’язків держав, національний механізм. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. The Economist. January 8th., 2000. Р. 85. URL: http://www.economist.com/
2. Вельяминов Г.М. Международное экономическое право и процесс: акад. курс: учебник. М.: Волтерс Клувер, 2004. С. 384
3. Дмитриева Г. К. Международное частное право: действующие нормативные акты. М.: Юрайт, 1999. 321 с. URL: http://refdb.ru/look/1381356.html
4. Мовсесян А., Огнівцев С. Транснаціональний капітал та національні держави. Світова економіка та міжнародні відносини. 1999. №6. С. 56
5. Погрібний Д. І. Особливості правового забезпечення діяльності транснаціональних корпорацій. Право та інновації. № 1 (9). 2015. C. 75-79 URL: https://ndipzir.org.ua/wp-content/uploads/2016/06/Pogribnyy9.pdf
6. Проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації економічного співробітництва та розвитку від 27.12.2019 № 0026 URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=6779
7. Про подання на ратифікацію Верховною Радою України Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації економічного співробітництва та розвитку: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 757-р URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757-2020-%D1%80#Text
8. Хартія економічних прав і обов’язків держав: Міжнародний документ від 12.12.1974 URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_077.