• вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18
pedfak_logo

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ’ЄКТІВ СЕКТОРА БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ

Пономарьов Сергій Павлович

кандидат юридичних наук,
докторант Харківського національного
університету внутрішніх справ
[email protected]

Анотація

Визначено поняття та розкрито основні елементи адміністративно-правового статусу суб’єкта сектора безпеки і оборони. Доведено, що систему суб’єктів сектора безпеки і оборони об’єднує мета і ціль функціонування – забезпечення національної безпеки.

Ключові слова: статус, адміністративно-правовий, елементи, сектор безпеки і оборони, національна безпека

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Суб’єкт права URL: https://uk.wikipedia.org/wiki
2. Алексеев С.С. Общая теория права: в 2-х т. т. 2. М.: Юридическая литература, 1982. 360 с.
3. Коломієць Т.О. Адміністративне право України. Академічний курс (підручник). К.: Юрінком Інтер, 2011. 576 с.
4. Освянко Д.М. Административное право (учебное пособие). М.: Юрист, 1999. 448 с.
5. Фролов Ю.М. Суб’єкти адміністративного права: сутність та підстави класифікації. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2012. № 25. С. 549-551.
6. Коваль Л. Адміністративне право України : курс лекцій (Загальна частина). К. : Основи, 1994. 154 с.
7. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підруч. К.: Юрінком Інтер.1999. 544 с.
8. Ведерніков Ю.А., Шкарупа В.К. Адміністративне право України. навч. посіб. К.: Центр навч. літер. 2005. 336 с.
9. Беспалова О.І. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави: моногр. Х.: Ніка Нова, 2014. 544 с.
10. Бандурка О.О. Управління державною податковою службою в Україні: організаційно-правові аспекти: моногр. Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. 506 с.
11. Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. Х.: Право, 1998. 37 с.
12. Якимов А.Ю. Субъекты административной юрисдикции (правовой статус и его реализация): моногр. М.: ВНИИ МВД России, 1996. 68 с.
13. Вечернин Д.А. Административно-правовой статус федеральных органов налогов налоговой полиции: дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.14 Екатеринбуог, 1999. 188 с.
14. Цабрия Д.Д. Статус органа управления. Сов. гос-во и право. 1978. № 2. С. 126-131.
15. Державне управління: теорія і практика: моногр. /за заг. ред. Авер’янова В.Б. К.: Юрінком Інтер1998. 431 с.
16. Липкан Э.К. Институциональные основы государственной политики. Волгоград: Страница – 2, 2000. 124 с.
17. Дем’янчук В.А. Організаційно-правовий аспект антикорупційної політики України. моногр. Х.: Константа, 2017. 480 с.
18. Масенко Ю.О. Державна інформаційна політика України: організаційно-правові аспекти здійснення. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. К., 2011. 189 с.

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СУБ’ЄКТІВ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

Подоляка Сергій Анатолійович

кандидат юридичних наук, доцент,
професор кафедри адміністративного,
фінансового та банківського права
Навчально-наукового інституту права
ім. князя Володимира Великого
Міжрегіональної Академії управління персоналом
[email protected]

Анотація

У статті актуалізується проблема структурно-функціонального характеру діяльності з забезпечення ефективної антикорупційної діяльності в органах прокуратури. Підкреслюється особливість суб’єктів протидії корупції в органах прокуратури, яка полягає у неоднозначному підході до їх статусу: органи прокуратури, її співробітники – є одночасно й об’єктами корупційних злочинів і суб’єктами протидії корупції. Пропонуються структурно-функціональні зміни в організації та здійсненні антикорупційної діяльності в органах прокуратури України.

Ключові слова: Генеральна прокуратура, органи прокуратури, протидія корупції, Спеціалізована прокуратура України (САП), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 р. №1697-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2015. № 2-3. ст.12.
2. Про затвердження Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України: Наказ ГПУ від 12.04.2016 р. №149 URL: https://www.gp.gov.ua/ua/polstr.html
3. Про затвердження структури Генеральної прокуратури України: Наказ ГПУ від 16.07.2015 р. №55 URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GP15008.html
4. Положення про відділ організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури України: Наказ ГПУ від 25.11.2015 р. №363. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/polstr.html
5. Положення про Департамент підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави в судах: Наказ ГПУ від 22.12.2015 р. №411. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/polstr.html
6. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. №254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1996. № 30. ст. 141.
7. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. №4651-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2013. № 9-10. № 11-12. № 13. ст.88.
8. Вандін Є.В. Організаційні засади функціонування спеціальної антикорупційної прокуратури. Наше право. 2016. № 2. С. 109-110.
9. Маркєєва О.Д. Проблеми координації антикорупційної політики в Україні. Стратегічні пріоритети: Науково-аналітичний щоквартальний збірник, НІСД. 07/2012. №3(24). С. 95-101.

 

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФУ ЗА АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Окопник Олена Миколаївна

кандидат юридичних наук, доцент
доцент кафедри галузевого права
та правоохоронної діяльності
Центральноукраїнського державного
педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
[email protected]


Анотація

Стаття присвячена актуальним питанням сьогодення, адже порядок визначення розміру штрафів викликає багато дискусій як серед науковців, так і серед правоохоронних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення та визначають штраф як вид покарання за скоєний проступок.
Штраф – найбільш поширений вид адміністративного стягнення майнового характеру. Він накладається на правопорушників в адміністративному або судовому порядку у випадках і межах, передбачених актами вищих органів державної влади і управління. Розмір штрафу визначається переважно щодо офіційно встановленого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян або, в окремих випадках у кратному розмірі до вартості проїзду або товару.
Чинне законодавство у частині визначення розміру штрафу є досить недосконалим, існує з численними недоліками та суперечностями, які на даному етапі існування України необхідно ліквідовувати – беручи до уваги факт підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та необхідність адаптувати вітчизняне законодавство до Європейських стандартів.

Ключові слова: адміністративне стягнення, адміністративне правопорушення, адміністративна відповідальність, правопорушник, штраф

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Адміністративне право України: навч. посіб. / за заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської. К.: Істина, 2007. 216 с.
2. Алфьоров С. М., Ващенко С. В., Долгополова М. М., Купін А. П Адміністративне право. Загальна частина. навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2011. 216 с.
3. Білик Д. Алкоголь за кермом: як штрафують водіїв напідпитку в Європі. Made for minds. 03.06.2016. URL: https://p.dw.com/p/1Izq9
4. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. 668 с.
5. Висновок Головного науково-експертного управління від 17 березня 2009 р. на проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо визначення розміру штрафів)» від 24 лютого 2009 р. № 4107/ URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=35960&pf35401=154704
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон від 07.12.1984 р. № 80731-X. Дата оновлення: 27.09.2018. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page6
7. Коломоєць Т. Базова одиниця обчислення розмірів адміністративних штрафів: пошук оптимального варіанта. Право України. 2010. № 11. С. 120–128.
8. Коломоєць Т. О. Адміністративний штраф: матеріальні та процесуально-правові властивості. Наукові записки. 1999. Т. 9. Спеціальний випуск. С. 236–238.
9. Пасынкова И. В каких странах самые большие штрафы для водителей. URL: http://travelask.ru/blog/posts/844-v-kakih-stranah-samye-bolshie-shtrafy-dlya-voditeley
10. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 13-14, № 15-16, № 17. Ст. 112.
11. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у вигляді штрафу: Закон України від 7 лютого 1997 р. №55/97-ВР. Відомості Верховної Ради. 1997. № 14. Ст. 114.
12. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1995. № 17. Ст. 121.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ

Матвійчук Анатолій Васильович

кандидат юридичних наук,
доцент кафедри правосуддя юридичного факультету
Державного університету інфраструктури та технологій

Анотація

У статті міститься дослідження формально-правових підходів до категорії державна регуляторна політика в сфері економіки з позиції суспільних відносин у сфері діяльності суб’єктів господарювання. У процесі дослідження аналізуються підходи до категорії регуляторна політика, пропонується аналіз даної категорії з позиції теорії адміністративного права. Формується науковий базис для подальших досліджень категорії державна регуляторна політика.

Ключові слова: регулювання, регуляторна політика, економіка, суб’єкт господарювання

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Адміністративне право України: Академічний курс: підручник у 2 т. Т. 1. Загальна частина / ред. кол.: В. Б. Авер’янов (голова). К.: Юрид. думка, 2007. 592 с.
2. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади. К.: Наукова думка, 2004. 299 с.
3. Рябченко О. П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти. X., 1999. 299 с.
4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: підруч. для вузів / І. В. Багрова, Н. І. Редіна, В.Є.Власик, О. О. Гетьман. Д. : ДДФЕІ, 2002. 580 с.
5. Керівник органу виконавчої влади: адміністративно-правовий статус: Монографія. Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. 180 с.
6. Адміністративне право України: навчальний посібник / Беззубов Д.О., Заросило В.О., Подоляка А.М. та інші. К. МАУП: ТОВ «МП Леся», 2013. 256 с.
7. Беззубов Д.О. Публічне адміністрування у сфері забезпечення економічної безпеки. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право»: Зб. наук. пр. К.: НАУ, 2018. № 2 (47). С.121-127.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА ПЕРЕЛІКУ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ

Соболь Євген Юрійович

доктор юридичних наук, професор,
завідувач кафедри державно-правових дисциплін
та адміністративного права
Центральноукраїнський державний
педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
[email protected]

Анотація

У статті розглянуто реалізація людиноцентристського підходу в діяльності органів публічної адміністрації через призму проведення адміністративної реформи. Проаналізовано мета, завдання та очікувані результати адміністративної реформи. Зазначено, що разом з євроінтеграційними процесами, які відбуваються в державі не аби яке значення відводиться формуванню та законодавчому закріпленню понять, серед яких вагоме значення відводиться поняттю та переліку органів публічної адміністрації

Ключові слова: публічна адміністрація, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, адміністративна реформа

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Авер’янов В.Б., Пухтецька А.А. Нагальні завдання формування української доктрини адміністративного права: євроінтеграційний аспект. Вибори та демократія. 2007. № 3 (13)/2007. С. 6-15.
2. Авер’янов В.Б. Предмет регулювання адміністративного права та його “публічно-сервісна” складова / Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [за заг. ред. В.Б. Авер’янова]. К. : Юстініан, 2007. 228 с.
3. Авер'янов В. Б. Людиноцентристська ідеологія як основа реформування українського адміністративного права в умовах інтеграційного процесу. Держава та регіони. Серія Право. 2010. Вип. 2. С. 87-92.
4. Виконавча влада і адміністративне право : наукове видання / за заг. ред. В.Б. Авер’янов. К. : Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. 668 с.
5. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / Авер’янов В.Б., Дерець В.А., Школик А.М. та ін. К. : Юстиніана, 2007. 288 с.
6. Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України / [Бориславська О.М., Заверуха І. Б., Школик А. М. та ін.]; Центр політико-правових реформ. К., Москаленко О. М., 2012. 212 с.
7. Клименко М.М. Народний суверенітет, як основа адміністративно-правової реформи в Україні : навчальний посібник / М.М. Клименко; за заг. ред. В.П. Пєткова. К. : Дакор, 2011. 216 с.
8. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні : монографія / І.Б. Коліушко. К. : Факт, 2002. 260 с.
9. Лиско Г.І. До питання природи дозвільного провадження та його місця у адміністративній процедурі. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2013. Вип. 58. С. 152–156.
10. Малиновський В. Я. Стан і перспективи адміністративної реформи в Україні. Наукові праці. Політологія. 2013. Вип. 200. Т. 212. С. 18-22.
11. Офіційний сайт Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України URL: http://www.minregion.gov.ua.
12. Пєтков С.В. Адміністративно-правова реформа в Україні : практикум. Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2010. 225 с.
13. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні : розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 591-р // Урядовий кур'єр від 23.07.2014. № 131.
14. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 22.07.1998 № 810/98. Офіційний вісник України. 1999. № 21.
15. Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні : розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р. Офіційний вісник України. 2014. № 30. Ст. 831.
16. Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні : указ Президента України від 29.05.2001 № 345/2001. Офіційний вісник України. 2001. № 22. Ст. 985.
17. Пухтецька А. А. Європейський адміністративний простір і принцип верховенства права : монографія / відп. ред. В. Б. Авер’янов. К. : Видавництво «Юридична думка», 2010. 140 с.
18. Селіванов В.М. Людський вимір політики трансформації державного управління в Україні. Право України. 2004. № 10. С. 4-10.
19. Стеценко С.Г. Адміністративне право України : навч. посіб. вид. 3-тє, перероб. та доп. К. : Атіка, 2011. 624 с.
20. Механізми координації європейської політики : практика країн-членів та країн-кандидатів / Н. Гнидюк (ред.), А. Новак-Фар, Я. Гонцяж, І. Родюк. К. : Міленіум, 2003. 384 с.
21. Мосов С. П. Теоретичні аспекти державного управління : монографія / С. П. Мосов, Н. Р. Нижник. Чернівці : Технодрук, 2011. 248 с.
22. Реформа публічної адміністрації в Україні : Проекти концепції та законів / упоряд: І. Коліушко, В. Тимощук. К. : Центр політико-правових реформ, 2005. 192 с.
23. Міхровська М. С. Державне управління та публічна адміністрація : шлях до демократії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011. № 87. С. 90–93.
24. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / автор-упоряд. В. П. Тимошук. К. : Факт, 2003. 496 с.
25. Школик А. М. Порівняльне адміністративне право : навч. посіб. Л. : ЗУКЦ, 2007. 308 с.
26. Публічне адміністрування в Україні / заг. ред. В. В. Корженка, Н. М. Мельтюхової : навч. посіб. Х. : Магістр, 2011. 306 c.
27. Коломоєць Т. О. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. К. : Юрінком Інтер, 2011. 576 с.

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись