Ботвінкін Олександр Володимирович

аспірант
Національної академії Служби безпеки України
[email protected]

Анотація

У статті запропоновано низку підходів, принципів та методів дослідження діяльності органів державної безпеки у сфері захисту секретної інформації у другій половині ХХ століття. Зокрема, акцентовано увагу на особливій значимості для такого дослідження принципів об‘єктивності, історизму, системного підходу. Розглянуто роль окремих загальнонаукових та спеціальних методів, синтез яких дозволяє провести комплексне дослідження обраної тематики.

Ключові слова: захист секретної інформації, органи державної безпеки, методологія, принципи дослідження, методи дослідження

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. М. Наука, 1987. 441 с.
2. Пронштейн А.П. Методика исторического источниковедения : учеб. пособие для студентов ист. фак.ун-тов и пед. ин-тов. [2-е изд.]. Ростов н/Д. : Изд-во Рост. ун-та, 1976. 479 с.
3. Смоленский Н.И. Теория и методология истории : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. [2-е изд.]. М. : Издательский центр «Академия», 2008. 244 с.
4. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). М.: Аванта+, 2001. 560 с.
5. Лукич Р. Методология права. М.: Прогресс, 1981. 304 с.
6. Сырых В.М. Метод правовой науки (основные элементы, структура). М.: Юридическая литература, 1980. 176 с.
7. Даниленко В.М. Методологія накових досліджень у сфері забезпечення державної безпеки України: Практикум. К.: Нац. акад. СБУ, 2018. 120 с.
8. Новицький Г.В. Методика досліджень проблем забезпечення національної безпеки України (юридичні науки): методичні рекомендації / Г.В.Новицький, П.О. Комірчий, В.А.Пентєгов. К.: Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2012. 62 с.
9. Ященко В.А., Щуровський А.М. Єдність історичного та логічного як метод наукового дослідження контррозвідки. Удосконалення наукової діяльності Національної академії Служби безпеки України: проблеми та перспективи: Матеріали звітної наукової конференції (Київ, 24 січня 2012 р.). К.: Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2012. С. 149-152.

Владимирова Валентина Іванівна

доцент кафедри державно-правових дисциплін
та адміністративного права
Центральноукраїнського державного
педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
[email protected]

Анотація

Стаття присвячена застосуванню інноваційних педагогічних технологій навчання у підготовці майбутніх юристів, розглянуто сутність понять: «інновація», «інновінг», «андрагогіка» та наведено приклади впровадження інноваційних технологій, спрямованих на розвиток готовності студентів до професійної діяльності.

Ключові слова: інноваційні технології, інтерактивні технології, принципи андрагогіки, інновінг

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Архіпова С.П. Основи андрагогіки: навчальний посібник. Черкаси, Ужгород, 2002. 184 с.
2. Барабаш Ю. Реформа правничої освіти: окремі складові успішної реалізації. Право України. 2017. № 10. С.9- 19.
3. Галай А. Організаційна та управлінська модель юридичної клініки України: забезпечення якісного функціонування: нав. посіб. К. : Атіка, 2005. 280 с.
4. Галай А. О. Основні навчальні компоненти юридичної клінічної освіти: шляхи впровадження клінічного спецкурсу та практики студентів у навчальний процес вищих навчальних закладів в Україні: Навч. посіб. К.: КНТ, 2009. 96 с.
5. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник. К.: Академвидав, 2004. 352 с.
6. Дубасенюк О.А. Професійно-педагогічна освіта: акме-синергетичний підхід: [монографія] / за заг ред. О.А. Дубасенюк. Житомир: Вид.-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 359 с.
7.Іванків І. Зміна підходів до викладання у юридичній освіті як основна передумова формування професійного правника. Право України. 2017. № 10. С.9 – 19.
8. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / За ред. О. І. Пометун. К.: Видавництво А.С.К., 2004. 192 с.
9. Туркот Т.І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К: Кондор, 2011. 628 с.
10. Технології розвитку критичного мислення учнів: [наук.-навч. посіб.] / А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінсте : [переклад з англійської]. К.: Плеяди, 2006. 220 с.
11 Федик Є. І. Юридичний практикум : нав. посіб./ Федик С.І., Котуха О.С., Гентош Р.Є., Федик С.Є.,Фігель Ю. О. К.: «Центр учбової літератури», 2012. 172 с.
12. Юридичні клініки в Україні: роль, завдання та організаційно-правові засади: Посібник / За ред. М. В. Дулеби. К.: “МП Леся”, 2003. 120 с.
13. Яковенко В.Б. Введение в инновационные технологии. К.: Издательство Европейского у университета, 2004. 134 с.
14. Концепція вдосконалення правничої (юридичної) освіти для фахової підготовки правника URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/koncepciya-vdoskonalennya-pravnichoyi-yuridichnoyi-osviti-dlya-fahovoyipidgotovki-pravnika

Чернік Світлана Дмитрівна

кандидат історичних наук, доцент,
доцент кафедри державно-правових дисциплін
та адміністративного права
Центральноукраїнського державного
педагогічного університету
імені Володимира Винниченка,
[email protected]

Анотація

У статті досліджено передумови прийняття Конституції Королівства сербів, хорватів та словенців 1921 року. Висвітлено позиції окремих політичних партій сербів, хорватів та словенців щодо майбутнього державного устрою Королівства. Акцентовано увагу на основних проектах Конституції, запропонованих ними до розгляду Установчим зборам. На основі аналізу положень Конституції Королівства сербів, хорватів та словенців 1921 року охарактеризовано її структуру, конституційний лад держави, права, свободи та обов’язки громадян, структуру органів державної влади та їхні повноваження. Розкрито значення Конституції Королівства сербів, хорватів та словенців 1921 року для подальшого розвитку його державності.

Ключові слова: Королівство сербів, хорватів та словенців, Видовданська конституція, Олександр Карагеоргієвич, Король, Народна скупщина, Рада міністрів.

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1.Силкин А. А. Королевство сербов, хорватов и словенцев: на пути к диктатуре. 1918–1929 гг. : монография. СПб. : Алетейя, 2008. 200 с.
2.Силкин А. А. Внутриполитические предпосылки установления режима личной власти короля Александра Карагеоргиевича (1918–1929). Двести лет новой сербской государственности: К юбилею начала Первого сербского восстания 1804–1813 гг. СПб. : Алетейя, 2005. С.254–266.
3.Силкин А. А. У истоков формирования конституционного и национально-территориального устройства Королевства сербов, хорватов и словенцев. Человек на Балканах: государство и его институты. Гримасы политической модернизации (последняя четверть XIX – начало XX вв.). СПб. : Алетейя, 2006. С.255–295.
4.Аникеев А. С. Некоторые аспекты проблемы национально-государственного устройства межвоенной Югославии (1918–1945). Двести лет новой сербской государственности: к юбилею начала Первого сербского восстания 1804–1813 гг. СПб. : Алетейя, 2005. С.300–315.
5.Никифоров К. В. Сербия на Балканах. ХХ век. М.: Издательство Индрик, 2012. 176 с.
6.Гряник В. О. Боротьба щодо конституційного устрою Королівства сербів, хорватів та словенців. Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць. Київ, 2013. Вип. 6. С. 364-367.
7.Пилько Н. С. Политическая жизнь Антона Корошца. До и после Версаля. Политические лидеры и идея национального государства в Центральной и Юго-Восточной Европе. М.: Индрик, 2009. С. 82–97.
8.Petranović B. Istorija Jugoslavije: 1918–1988. Knj. 1: Kraljevina Jugoslavija: 1914–1941. Beograd, 1988. 431 p. 9.Ćorović V. Istorija Jugoslavije Београд : Народно дело , 1933. 718 p.
10. Ђорђевић М., Стојичић С. Национална историја државе и права. Ниш, 1999. 247 с.
11. Dragnich A. The first Yugoslavia: search for a viable political system. Hoover Institution Press, 1983. 182 р.
12. Historija naroda Jugoslavije. Vol. 2: [redakciona komisija: Anto Babić ... et al. ; uza redakcija : Bogo Grafenauer, Dus̆an Perović, Jaroslav Šidak] Zagreb : "Skolska knjiga", 1959. 1420 p.
13. Јеротијеви З. Историја државе и права URL : https://dokumen.tips/documents/istorija-prava-i-drzave.html 14. Устав Краљевине Срба, Хрвата и Словенава од 28. јуна, 1921. год. , Београд : Издавачка књижарница Геце Кона, 1921, 48 стр. URL : http://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Tematske_kolekcije/Srpski_ustavi/RA-ustav-1921#page/0/mode/1up

Рябовол Лілія Тарасівна

доктор педагогічних наук,
професор кафедри державно-правових дисциплін
та адміністративного права
Центральноукраїнського державного
педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
[email protected]

Анотація

У статті, відштовхуючись від положень системного підходу, законодавство про наукову і науково-технічну діяльність розглянуто як цілісну, ієрархічну сукупність взаємоузгоджених і таких, що доповнюють і розвивають положення одне одного, нормативно-правових актів, а саме: Конституції України, законів України, підзаконних актів, міжнародних і регіональних актів та міжнародних договорів України. На усунення недоліків законодавства про наукову і науково-технічну діяльність запропоновано провести кодифікацію, яка дозволить впорядкувати його
та оновити змістовно з урахуванням європейських стандартів у цій сфері діяльності.

Ключові слова: система законодавства, наукова і науково-технічна діяльність, закони, підзаконні нормативно-правові акти

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Бублик С. Модернізація національної системи формування дослідницького потенціалу. Стратегічні пріоритети. 2009. № 1(10). С. 73-79.
2. Бублик С. Основні чинники формування державної науково-технологічної політики. Вісник Національної академії державного управління. 2010. № 4. С. 65-72.
3. Бублик С. Стратегічні напрями реформування державного управління у сфері науково-технологічної діяльності. Державне управління та місцеве самоврядування. 2011. № 1(8). URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2011/2011_01(8)/index.html
4. Данилова І. П. Законодавче регулювання наукової сфери України: теоретико-правовий аспект. Загальна проблематика на сучасному етапі розвитку держави. Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія ПРАВО. 2015. Вип. 32. Т. 3. С. 15-19.
5. Конституції України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр дата звернення: 12.09.2018)
6. Нагорічна О. С., Коновалов Ю. О. Законодавче забезпечення процесу державного регулювання наукової діяльності. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2014. № 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2014_5_12
7. Пахомова А. О. Загальна характеристика законодавства у сфері проведення науково-дослідних робіт. Вісник Академії адвокатури України. 2011. № 2(21). С. 52-58.
8. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 р. № 3792-ХІІ. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3792-12
9. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VІІ. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
10. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій: Закон України від 14.09.2006 р. № 143-V. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/143-16
11. Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.02.2002 р. № 40-ІV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/40-15
12. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26.11.2015 р. № 848-VІІІ. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19
13. Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10.02.1995 р. № 51/95-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/51/95
14. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25.06.1993 р. № 3322-ХІІ. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3322-12
15. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26.11.2015 р. № 848-VІІІ. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19
16. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VІІІ. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
17. Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу: Закон України від 07.02.2002 р. в редакції від 16.01.2016 р. № 3065-14. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3065-14
18. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15.12.1993 № 3687-ІХ. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3687-12
19. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності: Закон України від 08.09.2011 р. № 3715-VІ. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3715-17
20. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки: Закон України від 11.07.2001 р. № 2623-ІІІ. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2623-14
21. Саверченко О. Механізм державного регулювання науково-технологічного та інноваційного розвитку: автореф. дис. канд. економічних наук. Київ, 2005. 24 с.

Миргород-Карпова Валерія Валеріївна

аспірант, фахівець кафедри АГПФЕБ ННІ права

Сумського державного університету

[email protected]

Анотація

Досліджено адміністративно-правовий механізм укладення та виконання міжнародних договорів щодо залучення міжнародної технічної допомоги в Україні. Визначено дефініцію «міжнародна технічна допомога». Проаналізовано нормативно-правове регулювання системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги. У статті автором звернено увагу на Стратегію залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Досліджено необхідність та можливість прийняття профільного закону в даній сфері.

Ключові слова: міжнародна технічна допомога, міжнародні фінансові організації, реципієнти, виконавці, бенефіціари, міжнародні договори, Стратегія залучення, виконання та моніторингу.

Повний текст:

Список використаних джерел:

1. Аккрская программа действий. URL: http://siteresources.worldbank.org/ACCRAEXT/Resources/470079012174258660 38/AAA.

2. Єсипенко Ю.В., Єрмакова Л.К., Мурзіна Т.А., Петренко О.В., Яценко О.М. Механізм імплементації міжнародної технічної допомоги в аспекті керування проектним циклом. Ядерна та радіаційна безпека. 2013. №1 (57). С.59-64.

3. Кожухова Т.В. Зовнішня допомога розвитку: проблеми підвищення ефективності. Modern scientific researches and developments: theoretical value and practical results – 2016: Materials of International scientific and practical conference (Bratislava, 15–18 March 2016). К.: LCC «NVP» Interservice», 2016. P. 126–127.

4. Лисенко О. Роль міжнародної технічної допомоги європейських фондів у фінансуванні регіональних проектів розвитку в Україні. Світ фінансів. 2009. №3. С.175-183.

5. Некоторые меры по повышению общей результативности системы Организации Объединенных Наций на уровне стран. Дорис Бертранд. 2005. URL: https://www.unjiu.org/ru/reports-notes/Documents/ JIU_REP_2005_2_Part _1_Russian.pdf.

6. Парижская декларация по повышению эффективности внешней помощи. URL: http://www.oecd.org/.

7. Плоский К.В. Міжнародна технічна допомога як міждисциплінарна науково-практична проблема. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej18/PDF/17.pdf.

8. Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. №153 / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/153-2002-п.

9. Стратегія сталого розвитку "Україна – 2020": Указ Президента України від 12.01.2015 № 5/2015 / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.

10. Римская декларация по вопросам согласования. URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/romedecl_on_harmonization.shtml.

11. Реєстраційна картка проекту №3045. URL: http://openaid.gov.ua/uploads/attached/project/934/3045_Canada_MinistryOfForeignAffairsTradeAndDevelopment_01042 012-31032017_19052014.PDF.

12. Реєстраційна картка проекту №3577. URL: http://openaid.gov.ua/uploads/attached/project/1260/3577_Норвегія.pdf.

13. Рудніцький І.А., Мильченко О.М., Островський О.В., Троцький І.В. Стан і проблеми залучення міжнародної технічної допомоги в інтересах розвитку системи підготовки національних контингентів та національного персоналу. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України ім. І. Черняховського. 2014. №3. С.19-25.

14. Стратегія залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2013-2016 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. / Верховна Рада України / №697-р. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/697-2013-р.

15. Busan partnership for effective development cooperation fourth high level forum on aid effectiveness, Busan, Republic of Korea, 29 November – 1 December 2011. URL: http://www.dev-practitioners.eu/old.cu4eu.by.