УДК 342.922

Коміссаров Сергій Анатолійович,

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри правознавства Сєвєродонецького інституту

ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

[email protected]

Анотація

Стаття присвячена аналізу дефініції «проступок проти публічного порядку». З різних позицій науки адміністративного права розкрито похідні поняття «проступок», «делікт», «адміністративне правопорушення» та «публічний порядок». Підкреслено, якщо історичний процес запровадження в законодавство поняття «проступок» є наслідком, головним чином, необхідності виокремлення злочинів серед інших протиправних діянь, то виникнення поняття «адміністративне правопорушення» в законодавстві західноєвропейських країн пов’язане із становленням і розвитком адміністративного судочинства (адміністративної юстиції). Встановлено, що при наданні характеристики проступку проти публічного порядку слід абстрагуватись від поняття «адміністративний проступок», «адміністративний делікт» та перейти до поняття «публічний проступок», «публічний делікт». Запропоновано прийняття в державі єдиного законодавчого акту у сфері охорони публічного порядку.

Ключові слова: проступок, публічний порядок, публічна безпека, правопорушення, адміністративне законодавство.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Бачинин В.А. Философия права : краткий словарь / В.А. Бачинин, В.П. Сальников. СПб. : Лань, 2000. 400 с.
2. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1989. 204 с.
3. Агапов А.Б. Административная ответственность : учебник. М. : Статут, 2000. 250 с.
4. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : навч. посіб. / В.К. Колпаков. К. : ЮрінкомІнтер, 2008. 258 с.
5. Основы законодательства союза ССР и союзных республик об административных правонарушениях (приняты ВС СССР 23.10.1980) URL: http://www.lawrussia.ru/texts/legal_346/doc346a803x554.htm.
6. Кодекс Украины об административных правонарушениях : научно-практический комментарий / А.С. Васильев, Е.В. Додин, О.П. Подцерковный и др. ; под общей ред. А.С. Васильева, А.И. Миколенко. Х., 2008. 1024 с.
7. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. К. : Укр. енцикл., 1999. Т. 2. 744 c.
8. Бугайчук К.Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. Х., 2002. 243 c.
9. Скакун О.Ф. Теория государства и права. Харьков : Консум, 2006. 656 с.
10. Пєтков С.В. Класифікація проступків за ознаками: теоретичні та практичні питання. Право та управління. 2012. № 2. С. 591–614.
11. Манжула А.В. Проступок: Історія виникнення поняття, ознаки та особливості прояву в законодавстві. Митна справа. 2011. № 4 (76). Ч. 2. С. 142–148.
12. Новий тлумачний словник української мови : в 4 т. / укл. В. Яременко, О. Сліпушко. К. : Аконіт, 1998. Т. ІІІ: О-Р. 927 с.
13. Манжула А.А. Дефініція “проступок” як категорія публічно-правової відповідальності. Форум права. 2011. № 3. С. 505–511. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-3/11maappv.pdf.
14. Гогин А.А. Общая концепция правонарушений: проблемы методологии, теории и практики : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра юрид. наук : 12.00.01. Тольятти, 2011. 40 c.
15. Стефанюк B.C. Правова обумовленість запровадження адміністративної юстиції в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2000. 20 с.
16. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. С.В. Ківалова. Одеса : Юрид. літ., 2003. 896 с.
17. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку. Л. : Львівський ін-т внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ, 1995. 312 с.
18. Васильєв A.C. Административное право Украины (Общая часть) : учеб. пособ. Xарьков : Одиссей, 2003. 288 c.
19. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-ге вид., перероб. і доп. X. : Ун-т внутр. справ, 2000. 99 c.
20. Бaxpax Д.Н. Административное право России : учеб. для вузов. М. : НОРМА, 2002. 640 с.
21. Андреева Л.А. К вопросу разграничения административного правонарушения и проступка / Л.А. Андреева, А.Г. Богданов. URL: http://sibac.info/index.php/2009-07-01-10-21-16/3542-2012-08-14-04-39-06.
22. Конституція України. Відомості Верховної Ради. 1996. № 30. Ст. 141.
23. Манжула А.А. Правова основа відповідальності за вчинення проступків, що посягають на громадський порядок. Вісник Харківського національного університету ім. В.М. Карамзіна. Серія «Право». № 988. С. 140-145.
24. Манжула А.А. Адміністративна відповідальність за проступки, що посягають на громадський порядок: проблеми та перспективи їх вирішення. Право і безпека. 2011. № 4. С. 67–72.
25. Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. К.: Вища школа, 1991. 207 с.
26. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку : монографія. К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького HAH України, 2001. 220 с.
27. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відомості Верховної Ради УРСР. 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122.

УДК 342.95 (477)

Безпалова Ольга Ігорівна,

доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,

завідувач кафедри адміністративної діяльності поліції факультету № 3

Харківського національного університету внутрішніх справ

[email protected]

Шорский Павло Олександрович,

здобувач Харківського національного університету внутрішніх справ

[email protected]

Анотація

Сутність процесу взаємодії суб’єктів забезпечення виборчих прав громадян розкрито через: а) систему суб’єктів забезпечення виборчих прав в Україні; б) спільну мету вказаних суб’єктів, яка полягає у забезпеченні виборчих прав громадян, тобто права обирати представників органів державної влади та бути безпосередньо обраними у якості таких представників, приймати участь в референдумах, а також реалізовувати в межах встановлених законом права, пов’язані з організацією та проведенням виборів та референдумів; в) внутрішній аспект організації такої взаємодії (конкретно визначені засоби, прийоми та способи, що застосовуються суб’єктами взаємодії під час здійснення їх діяльності задля досягнення спільної мети); г) зовнішні прояви (спільну зовнішню діяльність уповноважених суб’єктів, що виникає на підставі застосування різних методів взаємодії, яка спрямована на досягнення єдиної мети). Сформульовано пропозиції щодо удосконалення адміністративного законодавства в частині вироблення дієвого механізму взаємодії суб’єктів забезпечення виборчих прав громадян в Україні.

Ключові слова: взаємодія, виборчі права громадян, суб’єкти, органи державної влади, вибори, референдум, адміністративно-правовий механізм, методи, форми.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Безпалова О. І. Особливості взаємодії суб’єктів реалізації правоохоронної функції держави. Право і Безпека. 2014. № 1 (52). С. 21–28.
2. Словник української мови: в 11 т. / редкол.: I. К. Бiлодiд (голова) та iншi; Акад. наук Укр. РСР, Iн-т мовознавства iм. О. О. Потебні. Київ: Наук. думка, 1970–1980 Т. 3. 1972. 744 с.
3. Заброда Д. Г. Адміністративно-правові засади: сутність та зміст категорії. Адміністративне право і процес: науково-практичний журнал. 2012. № 2. С. 45–51.
4. Про Державний реєстр виборців: Закон України від 22.02.2007 р. № 698-V. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/698-16.
5. Про регламент Верховної Ради України: Закон України від 10.02.2010 № 1861-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР). № 14–15, № 16–17. Ст. 133.
6. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27.02.2014 № 794-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР). № 13. Ст. 222.
7. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). № 40–41. Ст. 379.
8. Про заходи щодо забезпечення виконання деяких положень Закону України «Про Державний реєстр виборців»: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 № 895-р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/895-2009-%D1%80.
9. Шорський П.О. Адміністративно-правовий механізм забезпечення виборчих прав громадян в Україні: дис. … канд.. юрид. наук: 12.00.07. Суми, 2018. 266 с.
10. Безпалова О. І. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави: монографія. Х.: НікаНова, 2014. 544 с.

УДК 342.951:351.857

Беззубов Дмитро Олександрович,

доктор юридичних наук, доцент,

професор кафедри конституційного та адміністративного права

юридичного факультету

Державного університету інфраструктури та технологій

[email protected]

Анотація

Стаття присвячена проблемам правового регулювання суспільних відносин, які виникають між державними органами і релігійними організаціями. Аналізуються питання використання потенціалу релігійних організацій у профілактиці наркоманії, СНІДу, для навчання і виховання віруючих в дусі поваги до законів і правил співжиття. Наводяться приклади такого позитивного досвіду.

Ключові слова: адміністрування, органи виконавчої влади, регулювання, церква.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Інтровігне М. Свобода релігій в Європі // Релігійна свобода: природа, правові і державні гарантії: Науковий щорічник. За заг. ред. д.філос.н. А. Колодного і к.філос.н. В. Єленського. К.: Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди HAH України, 1999. С. 12.
2. Там само.
3. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 № 987-XII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12
4. Архієпископ Львівський і Галицький Августин. Духовно-пастирська опіка військовослужбовців: стан і перспективи / Архієпископ Львівський і Галицький Августин // Офіційний сайт Української Православної Церкви. URL: http://www.pravoslavye.org.ua/.
5. Основи соціальної концепції Української Православної Церкви URL: www.pravoslavye.org.ua.
6. Волох О. К. Попередження адміністративних деліктів органами внутрішніх справ : дис. кандидата юрид. наук : 12.00.07. Дніпропетровськ., 2009. 218 с.
7. Про затвердження Положення про Державний комітет у справах національностей та релігій : Постанова Кабінету Міністрів від 14.02.2007 р. № 201 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/201-2007-%D0%BF.
8. Армаш Н. Органи виконавчої влади та правовий статус його керівника: Монографія // Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Аверянова. К.: Факт, 2003. С.130-137.

УДК 346.2

Юлдашев Сергій Олексійович,

доктор юридичних наук,

зав.кафедрою господарського, повітряного та космічного права

Національного авіаційного університету

[email protected]

Сєров Сергій Леонідович,

здобувач МАУП

[email protected]

 Анотація

У статті антикорупційний механізм визначено як сукупність органів нагляду і контролю, а також технології реалізації відповідних функцій. В основу вдосконалення державного антикорупційного механізму покладено методологію системного аналізу, згідно з якою, виокремлено три етапи діяльності з нагляду і контролю: перший, на якому в рамках антикорупційного механізму виявляється та аналізується проблема, яку слід розв'язати шляхом державного контролю економічних відносин, оцінюється її важливість; другий, на якому виявляються причини виникнення даної проблеми; третій, на якому розробляюються альтернативи вирішення проблеми. Акцентовано, що важливо також з’ясувати, чому виникла проблема і створити такі організаційні умови, які б унеможливили її появу у подальшому. До відповідних умов віднесено зокрема введення заходів захисту підприємців від незаконних дій наглядових органів, вказівок регулятора тощо.

Ключові слова: нагляд, контроль, комплаенс, державний антикорупційний механізм, системний аналіз, нейтралізація корупції, концепція створення т а забезпечення діяльності.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Никитченко Н.В. До питання розмежування природи контрольних правовідносин у сфері господарської діяльності. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція. 2013. Вип. 6-1(2). С. 73-76.
2. Никитченко Н.В. Суб’єкти державного контролю у господарській сфері. Право і суспільство. № 5.2. С. 229-232.
3. Никитченко Н.В. Забезпечення законності у сфері здійснення фінансового контролю. Фінансове право. 2013. № 2. С. 32-35.
4. Никитченко Н.В. Усовершенствование правового регулирования государственного контроля в организационно-хозяйственных отношениях с предприятиями.Економіст. 2014. № 11. С. 35-37. 
5. Бригхэм Ю., Хьюстон Дж. Финансовый менеджмент. СПб.: Питер, 2013. 592 с.
6. Робертсон Дж. Аудит / Пер. с англ. М.: Контакт, 1993. 495 с.
7. Селос Б. Институт Генерального аудитора Норвегии: его место в государственной структуре. EUROSAI. 1996. N 3. С. 25.
8. Дзюба А. Ю. Антикорупційний комплаєнс як складова управління ризиками підприємства. Форум Права. 2019. № 54(1). С. 23–31.
9. Волошенко А. В. Комплаенс-практика как превентивный метод борьбы с коррупцией. Актуальні проблеми економіки. № 7. С. 405-413.
10. За весь 2018 рік у корупціонерів конфіскували 5 тисяч доларів. Українська правда, 2019 р. 18 січня.

УДК 347.132 – 058.55

Кобзар Олександр Федорович,

доктор юридичних наук, доцент,

т.в.о. начальника кафедри забезпечення державної безпеки

Київського факультету Національної академії Національної гвардії України

[email protected]

Анотація

У статті проведено аналіз поліцейської діяльності як засобу забезпечення публічної безпеки. Визначено поняття та специфічні ознаки поліцейської діяльності. Розкрито зміст і значення поліцейської діяльності у правовому регулюванні. Встановлено, що головним напрямом розвитку поліцейської діяльності як засобу забезпечення публічної безпеки та охорони публічного порядку є підвищення дієвості управління й удосконалення організаційно-структурної побудови її системи без зміни основних функцій.

Ключові слова: публічнийй порядок, публічна безпека, поліція, поліцейська діяльність, публічне право.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Ануфрієв М.І. Органи внутрішніх справ на рубежі тисячоліть. Наук. вісн. Дніпропетр. юрид. ін-ту МВС України. 2000. № 1. С. 3-15.
2. Васильєв A.M. Теория государства и права. М., 1977. 411 с.
3. Губанов А.В. Полиция Запада: основы деятельности по охране правопорядка. М.: ВНИИ МВД РФ, 1993. 158 с.
4. Кокошкин Ф.Ф. Лекции по общему государственному праву / Под ред. и с предисл. В.А. Томсинова. М.: Издательство "Зерцало", 2004. С. 82.
5. Лошицький М. В. Теоретико-правові засади адміністративно-поліцейської діяльності держави: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2014. 392 с.
6. Онищук О. О. Громадський порядок як провідний напрям адміністративної діяльності громадської безпеки в сучасних умовах: диссертация …кандидата юридических наук: 12.00.07 URL: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nvnau_pravo/2010_156/10ooo.pdf.
7. Серегин А. В. Общественный порядок и образ жизни. Сов.гос-во и право. М., 1978. N 4. С. 35.
8. Братель С. Г.Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ. – 2008 URL: https://docviewer.yandex.ua/?url=http%3A%2F%2Fwww.kdpu-nt.gov.ua%2Fsites%2Fdefault%2Ffiles%2Fbratel_ referat.doc&name=bratel_referat.doc&lang=uk&c=5749799a05f2.