УДК 342.9

Крикун Вячеслав Віталійович,

кандидат юридичних наук,

доцент кафедри правоохоронної діяльності та поліціїстики

факультету №6, що утримується за рахунок коштів спеціального фонду

 Харківського національного університету внутрішніх справ

Анотація

У статті наголошено, що суспільні відносини, що виникають і знаходять свій розвиток з приводу здійснення захисту об’єктів критичної інфраструктури, слід розглядати як окремий об’єкт адміністративно-правового регулювання. Зазначено, що від правильності й повноти розуміння захисту об’єктів критичної інфраструктури в Україні як об’єкту адміністративно-правового регулювання напряму залежить ефективність функціонування адміністративно-правового механізму такого захисту, оскільки здійснення вказаного регулювання слід розглядати як одну з головних його складових. Проаналізовано етимологічні, семантичні, філософські підходи до тлумачення категорії «об’єкт». Розглянуто позиції вчених-правознавців до трактування термінів «об’єкт», «право» та «правове». З’ясовано поняття, сутність і зміст правового й адміністративно-правового регулювання. Підкреслено, що адміністративно-правове регулювання будь-якої суспільної інституції є доволі складним і багатогранним процесом, що включає в себе діяльність компетентних суб’єктів із видання адміністративно-правових норм задля здійснення регулюючого впливу на певні суспільні відносини. Встановлено, що об’єктом адміністративно-правового регулювання є суспільні відносини, на які, закріплюючи обов’язкові для їх суб’єктів правила поведінки, здійснюють регулюючий вплив норми адміністративного права задля їх належного функціонування, недопущення відхилень від вектору їх розвитку. Зазначено, що наведене визначення, окрім іншого, підкреслює й характерний для будь-яких суспільних відносин склад – суб’єкт (реальні учасники правовідносин), об’єкт (те з приводу чого вони виникають і на що спрямовані), а також їх зміст (сукупність прав та обов’язків або ж повноваження). Саме з урахуванням цього, а також наведеного розуміння щодо сутності об’єкту адміністративно-правового регулювання запропоновано розглядати суспільні відносини, що виникають і знаходять свій розвиток з приводу здійснення захисту об’єктів критичної інфраструктури.

Ключові слова: критична інфраструктура України, об’єкт адміністративно-правового регулювання, захист, охорона, норми адміністративного права, адміністративно-правовий механізм.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Бєлєвцева В. До питання класифікації адміністративно-правових режимів. Вісник Академії правових наук України. 2009. № 2 (57). С. 103–111.
2. Федорова К.І. Адміністративно-правове регулювання приватної нотаріальної діяльності в Україні: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07. Запоріжжя, 2008. 207 с.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.
4. Макаренко Л.О. Теоретичні закономірності дії правових приписів: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. Київ, 2004. 16 с.
5. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): підручник. Видання 2-е, перероблене і доповнене. Харків: Еспада, 2009. 752 с.
6. Хабло О.Ю. Зловживання у сфері кримінального процесу: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. Київ, 2008. 215 с.
7. Пчелін В.Б. Сутність нормативно-правового регулювання організації адміністративного судочинства України. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. Випуск 6. Том 2. С. 106–109.
8. Величко Д.М. Джерела міжнародно-правового регулювання праці: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.05. Харків, 2008. 22 с.
9. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини і громадянина / за ред.: І.О.Ієрусалімова, І.О. Ієрусалімової, П.М. Павлика, Ж.В. Удовенко. К.: Знання, 2007. 223 с.
10. Любімова С.Ю. Адміністративні процедури у сфері господарської діяльності: монографія. Харків: НікаНова, 2014. 456 с.
11. Бурбика М.М., Солонар А.В., Янішевська К.Д. Адміністративне право України: навчальний посібник. Суми: Видавничо-виробниче підприємство «Мрія», 2015. 358 с.
12. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления: Правовые проблемы оформления и реализации. М.: Юрид. лит., 1972. 280 с.
13. Ромасько В.О. Державний контроль у сфері будівництва: адміністративно-правові засади: дис. ... кандидата юрид. наук: спец. 12.00.07. Харків, 2010. 197 с.

УДК 342.12

Кошиков Денис Олександрович,

кандидат юридичних наук,

старший викладач кафедри поліцейської діяльності

та публічного адміністрування факультету № 3

Харківського національного університету внутрішніх справ

Анотація

У статті автором розглянуто зміст та ознаки принципів державної політики в сфері забезпечення економічної безпеки держави. На підставі аналізу адміністративно-правової літератури сформульовано авторське визначення принципів державної політики в сфері економічної безпеки. Здійснено класифікацію принципів формування та реалізації державної політики в сфері економічної безпеки, які запропоновано поділяти на загальні та спеціальні. Загальні принципи закріплюють основоположні правила та стандарти формування та реалізації державної політики в сфері економічної безпеки, спеціальні принципи характеризують предметний та просторовий компоненти формування та реалізації державної політики в сфері забезпечення економічної безпеки держави.

Ключові слова: економічна безпека, публічне управління, державна політика, принципи державної політики.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: у двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). К.: Видавництво «Юридична думка». 2004. 584 с.
2. Бакуменко В.Д., Усаченко Л.М., Червякова О.В. Теоретичні засади державного управління: навч. посіб.; за заг. ред. Л.М. Усаченко. К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2013. 174 с.
3. Шевчук Б.М. Європейські принципи належного врядування та реформа системи органів виконавчої влади в Україні. Демократичне врядування. 2012. Вип. 9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2012_9_8
4. Бойко А.О. Теоретичні основи та принципи державної політики у сфері земельних відносин в Україні. Інвестиції: практика та досвід. Миколаїв. 2018. № 16. С. 114–122.
5. Удовенко А.О. Державна політика дерегулювання економіки: пріоритети та критерії ефективності. Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики: матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. (Харків, 17–18 листоп. 2016 р.). Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2016. С. 275–279.
6. Хомишин І. Механізм реалізації державної політики в сфері вищої освіти. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Юридичні науки». 2016. № 855. С. 116–121.
7. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доп.) / уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун». 2005. 1728 с.
8. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М.Михненко та ін.; за ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна. К.: НАДУ. 2010. 820 с.
9. Юридична енциклопедія: в 6 т. Т. 5 / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. Київ: Укр. енцикл., 1998. 736 с.
10. Сучасний словник іншомовних слів: 20 000 слів і словосполучень / укл. О.І. Скопненко, Т.В.Цимбалюк. Київ: Довіра, 2006. 789 с.
11. Мельтюхова Н.М. Державне управління як єдність діяльності та відносин: [монографія]. Х.: Вид-во Хар-РІНАДУ «Магістр». 2010. 204 с.
12. Кісіль З.Р. Адміністративне право: навч. посіб. 3-тє вид. К.: Алерта; ЦУЛ. 2011. 696 с.
13. Публічне адміністрування в Україні: навч. посіб. / [за заг. ред. д-ра ф. наук, проф. В.В. Корженка, к.е.н., доц. Н.М. Мельтюхової. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. 306 с.
14. Державна політика: підручник / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; ред. кол.: Ю.В.Ковбасюк (голова), К.О. Ващенко (заст. голови), Ю.П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. К.: НАДУ, 2014. 448 с.
15. Кузнецов П.У. Інформаційні технології в юридичній діяльності: навч. посібник / П.У. Кузнєцов, А.А. Стрільців, А.В. Морозов та ін. Юрайт-Издат, 2012. 422 с.
16. Лопушняк Г.С. Принципи формування та реалізації державної соціальної політики. Актуальні проблеми державного управління. № 1. С. 75-84.
17. Іванов С.В. Принципи державної митної політики в Україні: поняття, зміст та критерії класифікації. Підприємництво, господарство та право. № 10. С. 179-185.
18. Конституція України: Закон України від 28.06.1996. № 254к/96-ВР URL: https://tinyurl.com/yd82d3dc
19. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12
20. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17
21. Modernising Government: The Way Forward, choosing from the following options: URL: https://tinyurl.com/y4ctxpkm
22. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15

УДК 352/354-043.5

Журавель Ярослав Володимирович,

кандидат юридичних наук, доцент,

декан юридичного факультету права

Академії праці, соціальних відносин і туризму

[email protected]

https://orcid.org/0000-0001-8508-5530

Анотація

У статті проаналізовано існуючі визначення поняття та розуміння сутності внутрішніх управлінських відносин, їх значення та місце в системі органів виконавчої влади. Встановлено, що функціонування органів виконавчої влади нерозривно пов’язане з процесом управління, який є складним і багатогранним складним явищем, одним із яких є складова зовнішніх та внутрішніх організаційних відносин. В ході дослідження за основу було взято родове поняття "управління", з'ясовано його широке і вузьке значення, визначено похідний термін "відносини управління" та класифіковано його класифікацію за низкою ознак, визначено наведено поняття "внутрішні відносини управління". З’ясовано рівень наукового розвитку сфери діяльності органів виконавчої влади в цілому та адміністративних відносин виконавчих органів України. Зроблено класифікацію терміна "управлінські відносини", дано визначення поняття "зовнішні відносини управління". Виділено ключові особливості змісту управлінських відносин у органах виконавчої влади - наявність повноважень та заходів, пов’язаних з їх реалізацією. Проаналізовано наукові погляди юристів-адміністраторів на поділ управлінських відносин за ознакою підпорядкування на вертикальних (один із учасників відносин підпорядкований іншому) та горизонтальних (без підпорядкування). Теоретично обґрунтовано, що в більшості наукових праць термін не розкривається, а лише опосередковано так чи інакше аналізуються його окремі особливості. Висловлюються пропозиції щодо розподілу внутрішніх організаційних управлінських відносин на зовнішні управлінські та внутрішні управлінські, що слід розуміти як відносини, що мають чітку внутрішню спрямованість, організаційно-допоміжний характер, керуючі владою, координаційні та контрольні функції, спрямовані на виконання основних завдань управління різними сферами управління.

Ключові слова: управління, управлінські відносини, зовнішні управлінські відносини, внутрішньоорганізаційні управлінські відносини, органи виконавчої влади.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Державне управління в Україні: навч. посіб. / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. К.: Юрінком Інтер, 1998. 432 с.
2. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. К.: Ін Юре, 1997. 48 с.
3. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. К.: Ін-Юре, 2002. 668 с.
4. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади. К.: Наукова думка, 2004. 304 с.
5. Основи управління в органах внутрішніх справ: навч. посіб. О.М. Бандурка, В.М. Бевзенко, В.М. Василенко та ін. Х.: ХНУВС, 2011. 591 c.
6. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття): посібник. Ірпінь: Укр. фін.-екон. ін-т ДПА України, 1998. 108 с.
7. Виконавча влада в Україні / за заг. ред. Н.Р. Нижник. К.: Видавництво УАДУ, 2002. 127 с.
8. Пєтков В.П. Менеджмент у державному управлінні: навч. посібник / за заг. ред. В.П. Пєткова. Запоріжжя: ЗЮІ, 2001. 303 с.
9. Теремецький В.І. Податкові правовідносини в Україні: монографія. Х.: Диса плюс, 2012. 648 с.
10. Пєтков С.В. Ефективний менеджмент в органах внутрішніх справ. Сімферополь: Таврія, 2004. 564 с.
11. Дерець В.А. Управлінські відносини в системі органів виконавчої влади та їх правове регулювання: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. К., 2006. 20 с.
12. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управлення: содержание деятельности и организационные структури. К.: Наукова думка, 1990. 145 с.
13. Авер’янов В.Б. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. К., 2003. 384 с.
14. Салманова О.Ю. Правові акти в управлінській діяльності Національної поліції України: монографія. Харків: Панов, 2016. 460 с.
15. Большая юридическая энциклопедия. В.В. Аванесян, С.В. Андреева, Е.В. Белякова и др. М.: Эксмо, 2007. 688 с.
16. Бєдний О.І. Внутрішньо-організаційні відносини в органах публічної влади та їх апаратах як складова предмета адміністративного права. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2016. Вип. 40(1). С. 131–134.
17. Развадовська М.В. Внутрішньоуправлінська діяльність Верховної Ради України (організаційно-правові засади): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Х.: НУВС, 2005. 20 с.
18. Ківалов С.В., Біла-Тіунова Л.Р. Адміністративне право України: навч. посіб. 5-е вид., перероб. і доп. Одеса: Фенікс, 2011. 400 с.

УДК 327.7:341.1(4-11):005.334

Дубовик В.Б.,

кандидат юридичних наук

Анотація

В статті проаналізовано процес формування інституційного каркасу Наради з безпеки та співробітництва в Європі та трансформація НБСЄ у ОБСЄ, основні інститути ОБСЄ, як її структурних елементів, що забезпечують досягнення основної мети діяльності організації, а саме запобігання конфлікту на ранніх стадіях його виникнення, регулювання самої кризи і відновлення миру після закінчення конфлікту.

Ключові слова: ОБСЄ, НБСЄ, структура ОБСЄ, Парламентська асамблея ОБСЄ, Верховний комісар  ОБСЄ зі справ національних меншин, Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, Суд ОБСЄ з примирення та арбітражу.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Гарипов Р. Ш. ОБСЕ и ее роль в обеспечении защиты прав человека на европейском континенте // Права человека в международном и внутригосударственном праве. Казань, 2004. С. 104– 109.
2. Местников В. А. Проблемы статуса и деятельности Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ): автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. М., 2005. С.3-6.
3. Институты и структура ОБСЕ – официальный сайт. URL: https://www.osce.org/ru/institutions-and-structures
4. Что такое ОБСЕ? – официальный сайт. URL: https://www.osce.org/ru/whatistheosce/factsheet?download=true
5. Итоговый документ Венской встречи представителей государств-участников Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе. М., 1989. С. 50-51.
6. Пражский документ о дальнейшем развитии институтов и структур СБСЕ. 30 января 1992 г. //Международное сотрудничество в области прав человека. Документы и материалы. М., 1993. С. 393-398.

УДК 349.6(477)

Воронятніков Олександр Олександрович,

кандидат юридичних наук,

докторант Науково-дослідного інституту публічного права,

e-mail: [email protected]

Анотація

У цій науковій статті розкрито поняття та особливості державного контролю за санітарно-епідеміологічним благополуччям населення та нагляду за санітарно-епідеміологічним добробутом населення. Виділено групи заходів державного управління санітарно-епідемічним благополуччям населення. Розмежовували державний контроль за забезпеченням санітарно-епідеміологічного благополуччя населення та наглядом за забезпеченням санітарно-епідемічного благополуччя населення.

Застосування заходів державного управління у сфері санітарно-епідемічного благополуччя населення здійснюється з метою забезпечення:

1) цілеспрямованість адміністративної діяльності компетентних суб’єктів державного управління в умовах виникнення санітарної та протиепідемічної ситуації;

2) забезпечення законності поведінки учасників управлінських відносин у санітарній та протиепідемічній ситуації;

3) забезпечення взаємодії всіх учасників адміністративних відносин - органів державного управління, громадських об’єднань, суб’єктів приватного права.

Державний контроль за санітарно-епідеміологічним добробутом населення - це діяльність компетентних державних органів та їх посадових осіб, змістом якої є застосування заходів щодо запобігання та усунення порушень санітарно-епідемічного законодавства, виявлення причин та умов, що сприяли до порушень особам, винним у порушенні чинного законодавства, що спричинило негативне збільшення захворюваності на територію та зменшення екологічних факторів безпеки, погіршення умов життя населення, визначених санітарно-епідеміологічними нормами.

Хоча нагляд за забезпеченням санітарно-епідемічного благополуччя населення є законодавчо врегульованою діяльністю компетентних органів з моніторингу, перевірки та контролю за виконанням та дотриманням санітарно-епідеміологічного законодавства, а також вжиття відповідних обмежувальних заходів у разі порушення санітарно-епідеміологічних норм. законодавство з відповідною інформацією про результати такої діяльності для компетентних органів та громадськості.

Ключові слова: заходи управлінської діяльності, контроль, нагляд, публічне адміністрування, санітарне та епідемічне благополуччя населення, управління.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Адміністративне право України : [підруч.] / за ред. Ю. П. Битяка. Х. : Право, 2001. 528 с.
2. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. К. : Вид. Дім “Ін-Юре”. 2002. 668 с.
3. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. К.: Юрінком Інтер, 2003. 544 с.
4. Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції: Закон України від 2 грудня 2010 року № 2735-VI. Відомості Верховної Ради України, 2011. № 21. Ст.144.
5. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 року № 4004-XII. Відомості Верховної Ради України, 1994. № 27. Ст.218.
6. Про затвердження Антикорупційної програми Міністерства охорони здоров'я України на 2018 - 2020 рр.: затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 листопада 2018 року № 2156. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MOZ30778
7. Проблеми теорії та практики інспекційної діяльності публічної адміністрації в Україні / [автор-упоряд. О. А. Банчук]. К. : Конус−Ю, 2009. 272 с.
8. Чорна В. Г. Адміністративно-правове регулювання позашкільної освіти в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 зі спеціальності «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Київ, 2011. 250 с.