УДК 342.951: 351.82

Селюков Вадим Сергійович,

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри поліцейської діяльності та

публічного адміністрування факультету № 3

Харківського національного університету внутрішніх справ

https://orcid.org/0000-0002-6690-6484

Анотація

Правоохоронна діяльність не обмежується виключно боротьбою та запобіганням правопорушенням. Вона забезпечує надання можливостей для реалізації фізичними та юридичними особами своїх прав та законних інтересів. Надання допомоги особам також варто розцінювати як правоохоронну діяльність у широкому її сенсі. Нормальне функціонування суспільних відносин можливе завдяки діяльності певних органів у напрямку підтримання правопорядку, забезпечення можливостей для реалізації громадянами власних прав і свобод, охорона та захист людей від протиправних посягань.

На жаль, існування суспільства неможливе без надзвичайних подій, які можуть мати як природній так і техногенний характер. Суспільство постійно удосконалює форми та методи запобігання надзвичайним подіям, а також способи ліквідації наслідків цих ситуацій. Одним із дієвих способів врятування людей є використання службових собак Державної служби України з надзвичайних ситуацій під час проведення аварійно-рятувальних робіт.

Собаки-рятувальники є найбільш ефективним засобом пошуку людей під час ліквідації наслідків надзвичайних подій. Службові собаки мають пошуково-рятувальну спрямованість та можуть використовуватися під час руйнування будівель або споруд, під час транспортних аварій, обвалів, зсувів, землетрусів, лавин, пошуку людей в лісовій місцевості та будь-яких інших ситуаціях, які потребують втручання рятувальників. В залежності від ситуації та факторів навколишнього середовища використання пошуково-рятувальних собак може мати різноманітні форми та методи. Від них залежить і форма організації діяльності службового собаки на місці події.

В статті розглянуто форми та методи організації аварійно-пошукових робіт із залученням службового собаки, висвітлено основні методи впливу на собаку та окреслено механізми вибору того чи іншого методу чи форми організації кінологічного забезпечення під час проведення аварійно-рятувальної діяльності.

Ключові слова: кінологічне забезпечення, собаки-рятувальники, кінологічний розрахунок, службові собаки Державної служби України з надзвичайних ситуацій, службова кінологія.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. 25 years of IRO history. (Назва з екрану) URL: https://www.iro-dogs.org/en/about-us/who-we-are
2. Гончаренко В. Г. Природничо-наукові засади та процесуальні форми використання ольфакторного методу в доказуванні. Вісник Академії адвокатури України. №. 2.  С. 121-128.
3. Гусєва В. О. Використання результатів одорологічного дослідження як доказів у кримінальному провадженні. Право і Безпека. 2015. №. 3. С. 68-71.
4. Єрмакова К.С., Пінчук П.А. Особливості психологічної підготовки працівників кінологічних служб до виконання обов’язків під час проведення пошуково-рятувальних робіт. Шляхи покращення професійного рівня працівників кінологічних служб. Харків, 2018 С. 89-91
5. История породы сенбернар. (Назва з екрану). URL: https://dreamsalicecavalier.com.ua/istoria-porody-senbernar
6. Каверина Т.Н. Роль кинологов в МЧС. Материалы ежегодной всероссийской научно-практической конференции преподавателей, аспирантов и студентов, посвященной 85-летию МГОУ(Москва 01-29 апреля 2016 г.). Москва 2016 Издательство: Московский государственный областной университет С. 111-114.
7. Мордюшенко С. М. Соціально-психологічні детермінанти, що обумовлюють потребу практики в розробці професіограм основних спеціальностей МНС України. Вісник Національного університету оборони України. 2012. № 4 (29). С. 211–216.
8. Про затвердження Інструкції з організації діяльності кінологічних підрозділів ДСНС: наказ МВС України від 11.07.2018 № 597 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0896-18
9. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування кінологічних підрозділів ДСНС України під час проведення пошуково-рятувальних робіт: наказ ДСНС з основної діяльності від 17.09.2014 № 527 URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/44406___44406
10. Про затвердження Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій: наказ МВС України від 03.07.2014 № 631 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0853-14
11. Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж: наказ МВС України від 26.04.2018 № 340 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0801-18
12. Справочник спасателя. Книга 9. Поисково-спасательные работы с применением специально обученных собак, их подготовка и содержание. M.: ВНИИ ГОЧС, 1999. 223 с.
13. Яковенко А.В. Кінологічна служба ДСНС України. Сайт DSpace of Korolenko Poltava National Pedagogical University URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/7567/1/57.pdf

УДК 351.773 (477)

Муляр Галина Володимирівна,

кандидат історичних наук, доцент,

доцент кафедри кримінального права,

процесу та криміналістики

Академії праці, соціальних відносин і туризму

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0003-2636-0509

Анотація

Стаття присвячена особливостям правового регулювання громадського контролю у сфері охорони здоров’я. Проаналізовано існуючі визначення громадського контролю у різних сферах суспільного життя та сформулювало авторське визначення цього терміну. Визначено законодавчі і підзаконні акти, які складають правову основу для здійснення громадського контролю у сфері охорони здоров’я.

Розкрито специфіку роботи зі зверненнями громадян в системі охорони здоров’я. Досліджено порядок формування, компетенцію і повноваження спостережних рад при закладах охорони здоров’я, а також громадських рад при органах управління системою охорони здоров’я. Названо категорії осіб, які можуть входити до складу спостережної або громадської ради, вимоги до членів названих рад. Визначено порядок здійснення громадського контролю членами спостережних та громадських рад. Розглянуто питання, які входять до компетенції вказаних рад.

До органів громадського контролю у сфері охорони здоров’я віднесено громадську раду при Міністерстві охорони здоров’я України, раду громадського контролю при Національній службі здоров’я України (далі – НСЗУ) та спостережні ради при закладах охорони здоров’я. З’ясовано, що їх головним повноваженням є здійснення контролю за дотриманням законодавства в діяльності певного органу влади або закладу охорони здоров’я. У разі виявлення представниками громадськості порушень законодавства в діяльності закладів охорони здоров’я або органів управління системою охорони здоров’я, відповідні звернення повинні бути направлені до правоохоронних органів.

Запропоновано прийняття Закон України «Про громадський контроль», в якому необхідно визначити специфіку громадського контролю у сфері охорони здоров’я.

Ключові слова: громадський контроль, охорона здоров’я, громадська рада, спостережна рада, звернення громадян.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Теремецький В. І. Податкові правовідносини в Україні: монографія. Харків: Диса плюс, 2012. 648 с.
2. Мукшименко А. П. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених: поняття та зміст. Наше право. 2007. № 3. С. 90–95.
3. Денисюк С. Ф. Форми діяльності суб’єктів громадського контролю у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Підприємництво, господарство і право. 2009. № 9. С. 47–48.
4. Васильєв С. В., Лазарєв В. В. Специфіка державного нагляду у сфері обігу лікарських засобів. Підприємництво. Господарство і право. 2017. № 1. С. 55–58.
5. Книш С. В. Відносини у сфері охорони здоров’я в Україні: адміністративно-правовий аспект: монографія. Київ: Освіта України, 2019. 443 с.
6. Пахомов В. В. Принципи здійснення контролю за діяльністю податкових органів. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2005. Вип. 30. С. 265–271.
7. Джафарова О. В. Взаємодія органів внутрішніх справ і населення. Вісник Національного університету внутрішніх справ. 2001. Вип. 15. С. 122–125.
8. Бартель С. Г. Деякі проблеми впровадження демократичного цивільного контролю за діяльністю міліції. Юридична Україна. 2005. № 6. С. 67–71.
9. Порядок розгляду звернень громадян у Міністерстві охорони здоров’я України: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 9 квітня 2014 року № 253. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0482-14#Text. (дата звернення: 07.11.2019).
10. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text. (дата звернення: 05.11.2019).
11. Про затвердження Порядку утворення спостережної ради закладу охорони здоров’я: постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1077. Офіційний вісник України. 2018. № 4. стор. 167. Ст. 182.
12. Положення про Міністерство охорони здоров’я: постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/267-2015-%D0%BF#Text. (дата звернення: 07.11.2019).
13. Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації: постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text. (дата звернення: 05.11.2019).
14. Про затвердження Положення про громадську раду при Міністерстві охорони здоров’я України: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16 січня 2018 року № 74. URL: https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-16012018--74-pro-zatverdzhennja-polozhennja-pro-gromadsku-radu-pri-ministerstvi-ohoroni-zdorovja-ukraini (дата звернення: 05.11.2019).
15. Про державні гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text. (дата звернення: 07.11.2019).
16. Про затвердження Положення про Раду громадського контролю при Національній службі здоров’я України : постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 271. Офіційний вісник України. 2018. № 33. Стор. 43. Ст. 1153.

УДК 342.9

Крикун Вячеслав Віталійович,

кандидат юридичних наук,

доцент кафедри правоохоронної діяльності та поліціїстики

факультету №6, що утримується за рахунок коштів спеціального фонду

 Харківського національного університету внутрішніх справ

Анотація

У статті наголошено, що суспільні відносини, що виникають і знаходять свій розвиток з приводу здійснення захисту об’єктів критичної інфраструктури, слід розглядати як окремий об’єкт адміністративно-правового регулювання. Зазначено, що від правильності й повноти розуміння захисту об’єктів критичної інфраструктури в Україні як об’єкту адміністративно-правового регулювання напряму залежить ефективність функціонування адміністративно-правового механізму такого захисту, оскільки здійснення вказаного регулювання слід розглядати як одну з головних його складових. Проаналізовано етимологічні, семантичні, філософські підходи до тлумачення категорії «об’єкт». Розглянуто позиції вчених-правознавців до трактування термінів «об’єкт», «право» та «правове». З’ясовано поняття, сутність і зміст правового й адміністративно-правового регулювання. Підкреслено, що адміністративно-правове регулювання будь-якої суспільної інституції є доволі складним і багатогранним процесом, що включає в себе діяльність компетентних суб’єктів із видання адміністративно-правових норм задля здійснення регулюючого впливу на певні суспільні відносини. Встановлено, що об’єктом адміністративно-правового регулювання є суспільні відносини, на які, закріплюючи обов’язкові для їх суб’єктів правила поведінки, здійснюють регулюючий вплив норми адміністративного права задля їх належного функціонування, недопущення відхилень від вектору їх розвитку. Зазначено, що наведене визначення, окрім іншого, підкреслює й характерний для будь-яких суспільних відносин склад – суб’єкт (реальні учасники правовідносин), об’єкт (те з приводу чого вони виникають і на що спрямовані), а також їх зміст (сукупність прав та обов’язків або ж повноваження). Саме з урахуванням цього, а також наведеного розуміння щодо сутності об’єкту адміністративно-правового регулювання запропоновано розглядати суспільні відносини, що виникають і знаходять свій розвиток з приводу здійснення захисту об’єктів критичної інфраструктури.

Ключові слова: критична інфраструктура України, об’єкт адміністративно-правового регулювання, захист, охорона, норми адміністративного права, адміністративно-правовий механізм.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Бєлєвцева В. До питання класифікації адміністративно-правових режимів. Вісник Академії правових наук України. 2009. № 2 (57). С. 103–111.
2. Федорова К.І. Адміністративно-правове регулювання приватної нотаріальної діяльності в Україні: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07. Запоріжжя, 2008. 207 с.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.
4. Макаренко Л.О. Теоретичні закономірності дії правових приписів: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. Київ, 2004. 16 с.
5. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): підручник. Видання 2-е, перероблене і доповнене. Харків: Еспада, 2009. 752 с.
6. Хабло О.Ю. Зловживання у сфері кримінального процесу: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. Київ, 2008. 215 с.
7. Пчелін В.Б. Сутність нормативно-правового регулювання організації адміністративного судочинства України. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. Випуск 6. Том 2. С. 106–109.
8. Величко Д.М. Джерела міжнародно-правового регулювання праці: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.05. Харків, 2008. 22 с.
9. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини і громадянина / за ред.: І.О.Ієрусалімова, І.О. Ієрусалімової, П.М. Павлика, Ж.В. Удовенко. К.: Знання, 2007. 223 с.
10. Любімова С.Ю. Адміністративні процедури у сфері господарської діяльності: монографія. Харків: НікаНова, 2014. 456 с.
11. Бурбика М.М., Солонар А.В., Янішевська К.Д. Адміністративне право України: навчальний посібник. Суми: Видавничо-виробниче підприємство «Мрія», 2015. 358 с.
12. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления: Правовые проблемы оформления и реализации. М.: Юрид. лит., 1972. 280 с.
13. Ромасько В.О. Державний контроль у сфері будівництва: адміністративно-правові засади: дис. ... кандидата юрид. наук: спец. 12.00.07. Харків, 2010. 197 с.

УДК 342.12

Кошиков Денис Олександрович,

кандидат юридичних наук,

старший викладач кафедри поліцейської діяльності

та публічного адміністрування факультету № 3

Харківського національного університету внутрішніх справ

Анотація

У статті автором розглянуто зміст та ознаки принципів державної політики в сфері забезпечення економічної безпеки держави. На підставі аналізу адміністративно-правової літератури сформульовано авторське визначення принципів державної політики в сфері економічної безпеки. Здійснено класифікацію принципів формування та реалізації державної політики в сфері економічної безпеки, які запропоновано поділяти на загальні та спеціальні. Загальні принципи закріплюють основоположні правила та стандарти формування та реалізації державної політики в сфері економічної безпеки, спеціальні принципи характеризують предметний та просторовий компоненти формування та реалізації державної політики в сфері забезпечення економічної безпеки держави.

Ключові слова: економічна безпека, публічне управління, державна політика, принципи державної політики.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: у двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). К.: Видавництво «Юридична думка». 2004. 584 с.
2. Бакуменко В.Д., Усаченко Л.М., Червякова О.В. Теоретичні засади державного управління: навч. посіб.; за заг. ред. Л.М. Усаченко. К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2013. 174 с.
3. Шевчук Б.М. Європейські принципи належного врядування та реформа системи органів виконавчої влади в Україні. Демократичне врядування. 2012. Вип. 9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2012_9_8
4. Бойко А.О. Теоретичні основи та принципи державної політики у сфері земельних відносин в Україні. Інвестиції: практика та досвід. Миколаїв. 2018. № 16. С. 114–122.
5. Удовенко А.О. Державна політика дерегулювання економіки: пріоритети та критерії ефективності. Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики: матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. (Харків, 17–18 листоп. 2016 р.). Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2016. С. 275–279.
6. Хомишин І. Механізм реалізації державної політики в сфері вищої освіти. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Юридичні науки». 2016. № 855. С. 116–121.
7. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доп.) / уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун». 2005. 1728 с.
8. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М.Михненко та ін.; за ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна. К.: НАДУ. 2010. 820 с.
9. Юридична енциклопедія: в 6 т. Т. 5 / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. Київ: Укр. енцикл., 1998. 736 с.
10. Сучасний словник іншомовних слів: 20 000 слів і словосполучень / укл. О.І. Скопненко, Т.В.Цимбалюк. Київ: Довіра, 2006. 789 с.
11. Мельтюхова Н.М. Державне управління як єдність діяльності та відносин: [монографія]. Х.: Вид-во Хар-РІНАДУ «Магістр». 2010. 204 с.
12. Кісіль З.Р. Адміністративне право: навч. посіб. 3-тє вид. К.: Алерта; ЦУЛ. 2011. 696 с.
13. Публічне адміністрування в Україні: навч. посіб. / [за заг. ред. д-ра ф. наук, проф. В.В. Корженка, к.е.н., доц. Н.М. Мельтюхової. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. 306 с.
14. Державна політика: підручник / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; ред. кол.: Ю.В.Ковбасюк (голова), К.О. Ващенко (заст. голови), Ю.П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. К.: НАДУ, 2014. 448 с.
15. Кузнецов П.У. Інформаційні технології в юридичній діяльності: навч. посібник / П.У. Кузнєцов, А.А. Стрільців, А.В. Морозов та ін. Юрайт-Издат, 2012. 422 с.
16. Лопушняк Г.С. Принципи формування та реалізації державної соціальної політики. Актуальні проблеми державного управління. № 1. С. 75-84.
17. Іванов С.В. Принципи державної митної політики в Україні: поняття, зміст та критерії класифікації. Підприємництво, господарство та право. № 10. С. 179-185.
18. Конституція України: Закон України від 28.06.1996. № 254к/96-ВР URL: https://tinyurl.com/yd82d3dc
19. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12
20. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17
21. Modernising Government: The Way Forward, choosing from the following options: URL: https://tinyurl.com/y4ctxpkm
22. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15

УДК 352/354-043.5

Журавель Ярослав Володимирович,

кандидат юридичних наук, доцент,

декан юридичного факультету права

Академії праці, соціальних відносин і туризму

[email protected]

https://orcid.org/0000-0001-8508-5530

Анотація

У статті проаналізовано існуючі визначення поняття та розуміння сутності внутрішніх управлінських відносин, їх значення та місце в системі органів виконавчої влади. Встановлено, що функціонування органів виконавчої влади нерозривно пов’язане з процесом управління, який є складним і багатогранним складним явищем, одним із яких є складова зовнішніх та внутрішніх організаційних відносин. В ході дослідження за основу було взято родове поняття "управління", з'ясовано його широке і вузьке значення, визначено похідний термін "відносини управління" та класифіковано його класифікацію за низкою ознак, визначено наведено поняття "внутрішні відносини управління". З’ясовано рівень наукового розвитку сфери діяльності органів виконавчої влади в цілому та адміністративних відносин виконавчих органів України. Зроблено класифікацію терміна "управлінські відносини", дано визначення поняття "зовнішні відносини управління". Виділено ключові особливості змісту управлінських відносин у органах виконавчої влади - наявність повноважень та заходів, пов’язаних з їх реалізацією. Проаналізовано наукові погляди юристів-адміністраторів на поділ управлінських відносин за ознакою підпорядкування на вертикальних (один із учасників відносин підпорядкований іншому) та горизонтальних (без підпорядкування). Теоретично обґрунтовано, що в більшості наукових праць термін не розкривається, а лише опосередковано так чи інакше аналізуються його окремі особливості. Висловлюються пропозиції щодо розподілу внутрішніх організаційних управлінських відносин на зовнішні управлінські та внутрішні управлінські, що слід розуміти як відносини, що мають чітку внутрішню спрямованість, організаційно-допоміжний характер, керуючі владою, координаційні та контрольні функції, спрямовані на виконання основних завдань управління різними сферами управління.

Ключові слова: управління, управлінські відносини, зовнішні управлінські відносини, внутрішньоорганізаційні управлінські відносини, органи виконавчої влади.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Державне управління в Україні: навч. посіб. / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. К.: Юрінком Інтер, 1998. 432 с.
2. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. К.: Ін Юре, 1997. 48 с.
3. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. К.: Ін-Юре, 2002. 668 с.
4. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади. К.: Наукова думка, 2004. 304 с.
5. Основи управління в органах внутрішніх справ: навч. посіб. О.М. Бандурка, В.М. Бевзенко, В.М. Василенко та ін. Х.: ХНУВС, 2011. 591 c.
6. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття): посібник. Ірпінь: Укр. фін.-екон. ін-т ДПА України, 1998. 108 с.
7. Виконавча влада в Україні / за заг. ред. Н.Р. Нижник. К.: Видавництво УАДУ, 2002. 127 с.
8. Пєтков В.П. Менеджмент у державному управлінні: навч. посібник / за заг. ред. В.П. Пєткова. Запоріжжя: ЗЮІ, 2001. 303 с.
9. Теремецький В.І. Податкові правовідносини в Україні: монографія. Х.: Диса плюс, 2012. 648 с.
10. Пєтков С.В. Ефективний менеджмент в органах внутрішніх справ. Сімферополь: Таврія, 2004. 564 с.
11. Дерець В.А. Управлінські відносини в системі органів виконавчої влади та їх правове регулювання: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. К., 2006. 20 с.
12. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управлення: содержание деятельности и организационные структури. К.: Наукова думка, 1990. 145 с.
13. Авер’янов В.Б. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. К., 2003. 384 с.
14. Салманова О.Ю. Правові акти в управлінській діяльності Національної поліції України: монографія. Харків: Панов, 2016. 460 с.
15. Большая юридическая энциклопедия. В.В. Аванесян, С.В. Андреева, Е.В. Белякова и др. М.: Эксмо, 2007. 688 с.
16. Бєдний О.І. Внутрішньо-організаційні відносини в органах публічної влади та їх апаратах як складова предмета адміністративного права. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2016. Вип. 40(1). С. 131–134.
17. Развадовська М.В. Внутрішньоуправлінська діяльність Верховної Ради України (організаційно-правові засади): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Х.: НУВС, 2005. 20 с.
18. Ківалов С.В., Біла-Тіунова Л.Р. Адміністративне право України: навч. посіб. 5-е вид., перероб. і доп. Одеса: Фенікс, 2011. 400 с.