Чабур Святослав Валерійович
аспірант Класичного приватного університету
Анотація
У статті проаналізовано принципи та методи дослідження механізму правотворчості. Обгрунтовано, що дослідження категорій «правотворчість», «механізм правотворчості», видів, структури та функцій механізму правотворчості, значення та ролі правотворчих ініціатив, проблеми прояву лобізму у правотворчому процесі потребує відповідної методології. Зроблено висновок, про те, що всебічне дослідження всіх аспектів механізму правотворчості та отримання достовірних наукових результатів зумовлено використанням методологічного інструментарію, що включає систему наукових принципів та власне методів наукового пізнання.
Ключові слова: правотворчість, механізм правотворчості, методологія, методи наукового
дослідження, принципи наукового пізнання, ключові поняття, правотворча ініціатива.
Список використаних джерел:
1. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 295 с.
2. Юридична енциклопедія. – К.: Вид-во «Українська енциклопедія», 2001. – Т.3. – С. 618.
3. Костицький Т.В. Деякі питання методології юридичної науки / Т.В.Костицький // Національний вісник Академії внутрішніх справ. – 2013. –№1. – С. 3–11.
4. Цвєтков В. Державне управління: теорія, методологія, практика / В. Цвєтков // Вісник Академії правових наук України – 2002. – №2(33)-3(34). – С. 268.
5. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
6. Делія Ю.В. Методологія та методи дослідження проблем правотворчості суб’єктів місцевого самоврядування в Україні / Ю. Делія // Форум права. – 2012. – №3. – С.163-168.
7. Берназюк Я. Методологія проведення наукових досліджень у сфері конституційного права на сучасному етапі: визначення основних завдань / Я. Берназюк // Право України. – 2014. – №11. – С.136-144.
8. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.М. Корельського и проф. В.Д. Перевалова. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА_ИНФРА М), 2001. – 616 с.
9. Актуальні проблеми теорії держави та права. Частина 1. Актуальні проблеми теорії держави : [навч. посібник] / [С.Тимченко, С.Бостан, С.Легуша, Н.Пархоменко, Т.Пікуля, Н.Пронюк]. – К. : КНТ, 2007. – 315 с.
10. Рабінович П. Методологія юридичної науки / П. Рабінович // Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю.Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: «Укр. енцикл.», 2001. – Т.3 : К–М. – С.618–619.
11. Крусян А. Методологія сучасного українського конституціоналізму / А. Крусян // Юридический вестник. – 2012. – №2. – С.22–29.
12. Скакун О.Ф. Теория государства и права [Текст] : (энциклопедический курс) : Учебник / О.Ф. Скакун. – Х. : Эспада, 2005. – 840 с.
13. Бостан С.К. Методологічний інструментарій конституційно-правового дослідження / С.К.Бостан // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – № 3. – С. 19-25.
14. Веклич В. Методи дослідження прав і свобод людини та громадянина / В. Веклич // Віче. – 2009. – № 22. – С. 4-6.
15. Рабінович П. Методологія вітчизняного загальнотеоретичного праводержавознавства: деякі сучасні тенденції / П. Рабінович // Право України. – 2014. - №1. – С. 11-21.
16. Философский энциклопедический словарь. – М., 1983. – 840 с.
17. Семчик В.І. Проблеми теорії законотворення / В.І.Семчик // Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України: Тези наук.-практ. конференції. – К., Київ. Ун-т права, 2001. – С. 8–13.
18. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения / Ю.А. Тихомиров. – М. : НОРМА, 1996. – 432 с.
Кудрявцев Ігор Олексійович
аспірант Класичного приватного університету
Анотація
Здійснено порівняльний аналіз українського законодавства у сфері забезпечення ядерної безпеки та його відповідності міжнародних нормативно-правовим актам. Водночас виділяються та аналізуються основні прорахунки та недоліки ядерного законодавства, це: відсутність однозначного тлумачення термінів та понять, їх невідповідність європейському глосарію у цій сфері; дублювання повноважень органів державного регулювання і управління, особливо на відомчому рівні, обмеження самостійності деяких із них; наявність прогалин в нормативно-правових документах, звідси неповнота правового регулювання та колізійність окремих правових положень; суперечність положень нормативних актів законодавчим вимогам; невідповідність деяких норм українського законодавства європейським стандартам.
Ключові слова: правове регулювання, законодавчі акти, ядерна енергетика, прорахунки та недоліки, законодавчий орган, європейське законодавство, радіоактивні речовини.
Список використаних джерел:
1. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. МАГАТЕ; Конвенція, Міжнародний документ від 21.05.1963 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_006
2. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон Украни від 08.02.1995 р. № 39/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80/page
3. Основні терміни [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uatom.org/index.php/uk/osnoviyadernoyi-zahishhenosti/
4. Лисунь А. Правовое регулирование в сфере обращения с радиоактивными веществами в Украине / А.Лисунь // Закон и жизнь. – 2013. – №8/4. – 34-38.
5. Основные направления совершенствования нормативного регулирования безопасности АЭС Украины. Девятое заседание Комиссии государств-участников СНГ по использованию атомной энергии в мирных целях 25-26 июня 2007 года, г. Минск. – 13 с.
6. Заява про Політику Держатомрегулювання в сфері забезпечення безпеки та захищеності використання ядерної енергії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.snrc.gov.ua/nuclear/uk/publish/article/
7. Булгакова М. Ядерна енергетика в Україні: нормативно-правове регулювання, правові аспекти диверсифікації [Електронний ресурс]. http://epl.org.ua/wp-content/uploads/2015/05/Yaderna_energetpravo_aspect.pdf
8. Куц В.М. Актуальні питання систематизації ядерного законодавства України / В.М.Куц // Ядерна енергетика та довкілля. – 2013. – №2. – С.32 – 34.
9. Плачкова С. Енергетика: історія, сучасність і майбутнє [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://energetika.in.ua/ua/books/book-5/part-4/section-2/2-2
10. Дергачова Л. Законодавче закріплення рециклінгу як необхідної новації у сфері поводження з відходами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream /123456789/27379/1/Dergachova_Zakonodavche_zakriplennya_retsiklingu.pdf
Роман Вікторія Петрівна
здобувач Науково-дослідного інституту
публічного права
Анотація
У статті здійснено дослідження термінологічного тлумачення поняття «інвалід». Проаналізовано наукові погляди з цього приводу та чинне законодавство. Акцентовано увагу на міжнародних правових актах в межах, який здійснено узагальнення поняття «інвалід» та окреслено його правовий статус. Акцентовано увагу на ототожненні поняття «інвалід» та «непрацездатний». Визначено авторське бачення поняття «інвалід» та його ознак. Зазначено, що інвалідом можна вважати особу, яка має природжені або набуті протягом життя стійкі фізичні, психічні, інтелектуальні або сенсорні дефекти, вади або захворювання, що заважають їй повноцінно брати участь у суспільному житті нарівні із здоровими людьми, а також має офіційний документ, виданий органами державної влади, що підтверджує наявність інвалідності у конкретної особи.
Ключові слова: інвалід, непрацездатний, експертна комісія, свободи, права, людина, громадянин.
Список використаних джерел:
1. Коробенко Н.П. Пенсійне забезпечення по інвалідності в солідарній пенсійній системі України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. Київ, 2010. 20 с.
2. Лесько О.Й. Зайнятість та професійна реабілітація осіб з обмеженими фізичними можливостями (методологія, проблеми, шляхи вирішення): дис…канд. екон. наук: 08.09.01. Національна академія наук. Київ, 2003. 257 с.
3. Міщенко О.М. Обґрунтування та розробка системи надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам: дис…канд. мед. наук: 14.02.03. Харківський національний медичний університет МОЗ України. Харків, 2009. 239 с.
4. Паровишник О.В. Адміністративно-правове регулювання в сфері забезпечення прав інвалідів: дис…канд. юр. наук: 12.00.07. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Харків, 2017. 231 с.
5. Пасічніченко С.В. Адміністративно-правове регулювання соціального захисту інвалідів в Україні: дис…канд. юр. наук: 12.00.07. Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Київ, 2011. 234 с.
6. Петрусевич В.І. Адміністративно-правове регулювання зайнятості інвалідів: дис…канд. юр. наук: 12.00.07. Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2012. 226 с.
7. Соболь Є.Ю. Діяльність органів публічної влади щодо реалізації захисту прав та свобод інвалідів: адміністративно-правова теорія та практика: дис…док. юр. наук: 12.00.07. Класичний приватний університет. Запоріжжя, 2015. 546 с.
8. Декларація про права інвалідів: прийнята резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1975 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_117.
9. Конвенція про права осіб з інвалідністю від 13.12.2006 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_g71.
10. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.). гол, ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2005. 1728 с.
11. Толковый словарь русского язика. Под ред. Д.Н. Ушакова. М.: Гос. ин-т «Сов. энцикл.»; ОГИЗ; Гос. изд-во иностр. и нац. слов., 1935-1940. 4 т. 1562 с.
12. Юридичний словник-довідник. За ред. Ю.С.Шемшученка. К.: «Феміна», 1996. 696 с
13. Ярошкевич А.В. Краткий толковый словарь медицинских терминов, используемых в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии: учебное пособие. Ставрополь: Изд-во СтГМУ, 2013. 202 с.
14. International Classification of Impairments, Disabilities, and Handicaps. The World Health Organization. 1980. URI: http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/41003/1/9241541261_eng.pdf
15. Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів: Резолюція 48/96 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 р. URI: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_306
16. Про реабілітацію інвалідів в Україні: Закон України від 06.10. 2005 р. Офіційний вісник України. 16.11. 2005. № 44, Cт. 15.
17. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 р. Відомості Верховної Ради УРСР. 21.05.1991. № 21, Ст. 252.
18. Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317. Офіційний вісник України. 18.12.2009. № 95. Ст. 52.
19. Інструкція про встановлення груп інвалідності: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05.09.2011 р. Офіційний вісник України. 02.12.2011. № 91. Ст. 251.
20. Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317. Офіційний вісник України. 18.12.2009. № 95. Ст. 52.
Трошкіна Катерина Євгенівна
асистент кафедри державно-правових дисциплін
та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
Анотація
Стаття присвячена аналізу основних нормативно-правових актів, прийнятих в період існування ЗУНР, які регулювали основні питання громадянства. Відзначається, що основним законодавчим актом в досліджуваний період був Закон «Про право горожанства на Західній Області Української Народної
Республіки» від 8.04.1919 р. Проаналізовані основні положення закону, який здійснював правове регулювання таких важливих аспектів громадянства як умови його набуття; відмови від нього; порядок оформлення громадянства; набуття громадянства державними службовцями та іноземцями. Увагу приділено і підзаконним актам з питань громадянства в період існування ЗУНР.
Ключові слова: ЗУНР, інститут громадянства, правовий статус особи, зв'язок особи з державою,
права та обов’язки.
Список використаних джерел:
1. Статут Української Національної Ради, прийнятий у Львові (18 жовтня 1918 р.) // Хрестоматія з історії держави і права України: Навчальний посібник. – Київ. Юринком Інтер, 2003. – 656 с.
2. Прокламація Української Національної Ради (19 жовтня 1918 р.) // Хрестоматія з історії держави і права України: Навчальний посібник. – Київ : Юринком Інтер, 2003. – 656 с.
3. ЦДАВО України. Фонд 3505. Опис 1. Справа 35. 220 аркушів.
4. Лозинский М. Галичина в рр. 1918 – 1920 / М.Лозинский. – Прага, 1922. – С. 45 – 46. 5. Діло. — 1918. — 15 листопада
6. Окіншевич Л. Вступ до науки про державу і право / Л.Окіншевич. – Мюнхен, 1987. – 223 с.
7. Костів К. Конституційні акти відновленої Української Держави 1917 – 1919 років та їхня політично-державна якість / К.Костів. – Торонто, 1964. – 186 с.
8. Павлишин О.Й. Формування й діяльність представницьких органів влади ЗУНР –ЗО УНР (жовтень 1918 – червень 1919 рр.): автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук : 07.00.01 «Історія України» / О.Й.Павлишин. – Л., 2001. – 20 с.
9. Реєнт О. Проголошення ЗУНР: проблема легітимації / О.Реєнт // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – 2009. – Вип. 18. – С. 11-19.
10. Вістник державних законів і розпорядків Західної області Української Народної Республіки. – Вип.10. – Станіслав. – 5 трав. 1919. – С. 69- 70.
11. Стахів М. Західна Україна в державнім будівництві та обороні. Нарис історії державного будівництва та збройної і дипломатичної оборони 1918–1923 рр. / М.Стахів. – В 6 т. – Т. 4. – Скрентон, 1960. – 192 с.
12. Тищик Б. Західноукраїнська Народна Республіка: 1918-1923 / Б. Тищик, О. Вівчаренко. – Коломия, 1993. – 120 с.
13. Західно-Українська народна республіка. 1918 – 1923. Документи і матеріали. Том 2. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. – 712 с.
14. Вістник державних законів і розпорядків Західної Области Української Народної Республіки. – Вип.3. – Станілав. – 2 берез. – 1919. – С. 13 – 14.
15. ЦДАВО України. Фонд 3698. Опис 1. Справа 2. 51 аркуш.
16. ЦДІА України у м.Львів. –Ф.146.-Оп.8.-СПР.3046. – Арк.76-76 зв.
17. Український голос. – Тернопіль. – 13 квітня 1919 року. – Ч.75.
18. Кондратюк К. Дискусійні питання історії ЗУНР / К.Кондратюк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – 2009. – № 18. – С. 710 – 717.
19. Українська революція і державність (1917- 1920 рр.) / Т. А. Бевз [та ін.]. – К. : Парламентське вид-во, 1998. – 247 с.
20. Макарчук С. Українська республіка галичан. Нариси про ЗУНР. – Львів, 1997. – 192 с.
Чернік Світлана Дмитрівна
кандидат історичних наук, доцент кафедри
державно-правових дисциплін та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного університету
імені Володимира Винниченка
Анотація
У статті досліджено правовий статус монарха в Сербській державі, яка до 1878 року перебувала під владою Османської імперії. На основі аналізу Конституцій Сербії 1838, 1869 та 1888 рр. розкрито повноваження правителя. Особливу увагу приділено характеристиці прерогатив князя (з 1882 року короля) у сфері законодавчої, виконавчої та судової влади. Досліджено вплив внутрішньо- та зовнішньополітичних чинників на еволюцію монархічної влади в Сербській державі. Визначено особливості взаємодії правителя з іншими органами влади.
Ключові слова: князь, король, Сербія, Конституція, Народна скупщина, Державна рада.
Список використаних джерел:
1. Данченко С.И. Развитие сербской государственности и Россия, 1878 – 1903 гг. / С.И. Данченко ; Отв. редактор И.В. Чуркина ; Рос. акад. наук, Ин-т славяноведения и балканистики, Науч. центр общеславян. исслед. – М. : ИСБ, 1996. – 421 с.
2. Кудрявцева Е.П. Россия и становление сербской государственности (1812–1856) / Е.П. Кудрявцева. – М.: Квадрига, 2009. – 247 с.
3. Шемякин А.Л. Обречённая конституция: сербский устав 1888 г. / А.Л. Шемякин. // Новая и новейшая история. – 2002. – №4. – С.64 – 81.
4. Половченко К.А. Роль Конституции 1838 года в развитии сербского конституционализма / К.А. Половченко // Социально-политические науки. – 2017. – №4. – С.70-75.
5. Половченко К.А. Особенности организации власти в Сербском княжестве по Конституции 1869 года / К.А. Половченко // Пробелы в российском законодательстве. – 2017. – №5. – С. 15-22.
6. Половченко К.А. Особенности статуса королевской власти по Конституции Сербии 1888 года / К.А. Половченко // Проблемы экономики и юридической практики. – 2017. – № 5. –С. 68-72.
7. Новаковић С. Двадесет година уставне политике у Србији 1883–1903. – Књижаеница С. Б. Цвијановића. – Београд, 1912. – 336 с.
8. Љушић Р. Српска државност 19. века. – Београд: Српска књижевна задруга, 2008. – 497 с.
9. Љушић Р. О уставу из 1838. године // Уставни развитак Србије у XIX и почетком XX века : зборник радова. – Београд : Српска академија наука и уметности, 1990. – С. 27–32.
10. Кандиh Л. Уставноправни развоj кнежевине и кральевине Србиjе (до 1918 године) // Уставни развитак Србиjе у XIX и почетком XX века (зборник радова) / Уредник Миодраг Jовичиh. – Београд : САНУ. – 1990. – С. 15–24.
11. Ustav Knjažestva Serbije Sultanski Hatišerif, 1838 године. : [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://mojustav.rs/wp-content/uploads/2013/04/Sultanski-hatiserif-iz-1838.pdf
12. История государства и права славянских народов: Учебное пособие / Автор-составитель И. Н. Кузнецов. – М.: Новое издание. – 2004. – 587 с.
13. Устав Књажества Србије из 1869 године. – Београд : Државна штампарији краљевине Србије, 1869. : [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Tematske_kolekcije/Srpski_ustavi/RAustav-1869#page/0/mode/1up
14. Устав Краљевине Србије из 1888. – Београд : Штампано у краљ српској државној штампарији, 1888. : [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://digitalna.nb.rs/wb/NBS/Tematske_kolekcije/Srpski_ustavi/RA-ustav-1888#page/0/mode/1up
