Сімчук Віталій Петрович

аспірант кафедри державно-правових дисциплін
та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка

Анотація

У статті досліджено сутність податкової системи її стан. Розглянуто основні недоліки податкової системи та шляхи їх подолання. Зроблено висновки щодо необхідності реформування чинної податкової системи України. Визначено основні стратегічні напрями податкового реформування.

Ключові слова: податкова політика, податкова система, контролюючі органи, податковий контроль, податки.

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Гречко А.В. Перспективи реформування податкової системи України в умовах євроінтеграції / А.В.Гречко // Проблеми економіки. – №3. – 2014. – С. 60–70.
2. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн: навч. посіб. / Л.О. Миргородська – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.
3. Ногінова Н.М. Необхідність реформування податкової політики України в умовах євроінтеграції / Н.М. Ногінова // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка»: збірник на- укових праць; ред. кол.: І.Д. Пасічник, О.І. Дем’янчук. – Острог: вид-во націон. ун-ту «Острозька академія», 2014. – Випуск 25. – С.141–145.
4. Податкова система: Навчальний посібник / В.Г.Баранова, О.Ю. Дубовик, В.П. Хомутенко та ін.; за ред. В.Г. Баранової. – Одеса: ВМВ, 2014. – 344 с
5. Пугаченко О.Б. Діяльність податкових органів у зарубіжних країнах /О.Б. Пугаченко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_22%282%29_ekon/stat_20_1/28.pdf
6. Соколовська А.М. Податкова політика в Україні у контексті її впливу на розвиток економіки / А.М.Соколовська // Фінанси україни. - 2006. - № 9. - с.65
7. Ревун В.І. Про реформування й модернізацію податкової системи / В.І. Ревун // Фінанси україни. - 2006. - № 6. - С.27.
8. Податкова система в Україні та податкова політика на сучасному етапі [Електронний ресурс] - режим доступу: bagato-referativ com.ua

Озерна Ірина Вікторівна

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права

Анотація

Стаття присвячена питанням з’ясування теоретико-правових категорій забезпечення реалізації права на освіту з боку органів державної влади. Визначено, що право на освіту є формою реалізації інтересів людини, що визначає міру індивідуальної свободи, зумовленою властивостями політичної, соціально-економічної та культурної діяльності органів державної влади в освітньому процесі, що розкриває характер взаємин особистості, суспільства і держави в цій галузі. Охарактеризовано зміст і принципи права людини на освіту. Надається аргументація, що принцип державної участі в освіті відображає позитивну свободу індивіда в сфері освіти і реалізується через здійснення державою в сфері освіти своїх основних функцій. При цьому обов’язки держави у сфері освіти не обмежуються встановленими міжнародними актами – вони розширюються в національному законодавстві та підзаконних актах. У той же час, інтереси держави, особи і суспільства в освітніх відносинах збігаються. Зроблено висновок, що проведений комплекс заходів з боку уповноважених органів державної влади, насамперед Міністерства освіти і науки України, у доступі населення до освіти мали деякі позитивні результати. Однак нормативно-правове регулювання освітнього процесу не спирається на чітку вивірену концепцію, а прийняті підзаконні акти часом суперечливі, що не сприяє формуванню єдиної системи правового регулювання освітньої системи.

Ключові слова: органи державної влади, освітня діяльність, освітня система, право на освіту.

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Павлюх О. А. Право на освіту: міжнародний та національний вимір (в контексті аналізу міжнародних договорів та національних нормативно-правових актів) / Павлюх О. А., Василенко Н. В. // Наук. вісник Ужгородського нац. ун-ту. – 2014. – Вип. 24. – Том 4. – С. 178-181.
2. Андрєєва Д. Є. Місце правового регулювання суспільних відносин у галузі освіти в сучасній системі права України / Д. Є. Андрєєва // Вісник Запорізького нац. ун-ту. – 2011. – № 1. – С. 11–15.
3. Яфонкіна І. П. Проблеми оцінювання якості освіти в Україні в контексті державної політики / І. П. Яфонкіна // Порівняльно-аналітичне право. – 2013. – № 3–2. – С. 239–241.
4. Шаповал Р. В. Конституційне право людини і громадянина на освіту в Україні / Р. В. Шаповал // Право і безпека. – 2011. – № 1 (38). – С. 29–35.
5. Ортинський В. Новітні методи дослідження адміністративно-правових явищ / В. Ортинський // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». – 2014. – № 782. – С. 5–9.
6. Шевченко Л. С. Типологізація інноваційної діяльності та інновацій в освітній сфері / Л. С. Шевченко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ndipzir.org.ua/wp-content/uploads/2014/01/Shevchenko.pdf
7. Єсімов С. С. Використання інформаційних технологій як предмет адміністративно-правового регулювання / С. С. Єсімов // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Зб. наук. праць. Серія: юридичні науки. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2015. – № 827. – С. 24–30.

Назарук Сергій Леонідович

аспірант кафедри державно-правових дисциплін
та адміністративного права
Центральноукраїнського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка,
прокурор відділу нагляду за додержанням
законів органами, які ведуть боротьбу з
організованою злочинністю управління нагляду у
кримінальному провадженні
прокуратури Кіровоградської області

Анотація

У статті розглянуто діяльність новоствореного колегіального органу, визначеного Законом України «Про прокуратуру» – Кваліфікаційно–дисциплінарної комісії прокурорів. Розглянуто її повноваження та підстави функціонування.

Ключові слова: правоохоронні органи, прокуратура, Кваліфікаційно–дисциплінарна комісія прокурорів, відповідальність прокурорів, звільнення прокурорів.

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Висновок Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо заявки України на вступ до Ради Європи, Страсбург, 26.09.1995 р. – № 190 (1995) [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http: //zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_590
2. Долгий О. О., Наулік Н. С. Прокурорське самоврядування в Україні: Оцінка законодавчих ініціатив та їх відповідності вимогам Венеціанської комісії / О. О Долгий, Н. С. Наулік // Європейські перспективи. – 2014. – № 5.– С. 21–24.
3. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
4. Косюта М. Окремі аспекти діяльності прокурора поза сферою кримінальної юстиції (за новим Законом України «Про прокуратуру») / М. Косюта, Н. Наулік // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2014. – № 5. – С. 5–10.
5. Марочкін І. Є. Прокуратура України: проблеми становлення й розвитку / І. Є. Марочкін // Юрист України. – 2011. – № 2(15). – С. 62–68.
6. Положення про порядок роботи Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 27 квітня 2016 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/kdkp17.html?_m=publications&_t=rec&id=207095
7. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 року // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 2–3. – Ст. 12.

Молчанов Ростислав Юрійович

ад’юнкт кафедри адміністративного права,
процесу та адміністративної діяльності
Дніпропетровського державного університету
внутрішніх справ

Анотація

Розглянуто норми законодавства, що встановлюють адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, провадження за якими входить до компетенції патрульної поліції. Проаналізовано практику застосування працівниками патрульної поліції норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, що визначають адміністративну відповідальність в сфері безпеки дорожнього руху. Визначено недоліки окремих матеріальних норм законодавства в цій сфері та надано конкретні пропозиції щодо його вдосконалення. Зокрема, запропоновано внести зміни до статті 121 КУпАП в частині пом’якшення відповідальності за експлуатацію транспортних засобів з технічними несправностями, які безпосередньо не впливають на безпеку дорожнього руху; до статті 130 КУпАП в частині встановлення диференціації відповідальності за керування транспортними засобами в стані сп’яніння та інші.

Ключові слова: провадження в справах про адміністративні правопорушення, безпека дорожнього руху, адміністративна відповідальність.

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Постанова Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2017 р. (Справа № 200/3089/17-п) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/65451530
2. Правила дорожнього руху : Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 // Збірник урядових нормат. актів України. – 2001. − № 35. − Ст. 635.
3. Правила дорожнього руху : Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 // Збірник урядових нормат. актів України. – 2001. − № 35. − Ст. 635.
4. Cтистика аварійності в Україні. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.sai.gov.ua/ua//ua/static/21.htm
5. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: Закон України від 07.07.2016 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1446-19/paran8#n8
6. Доненко В.В. Адміністративна відповідальність за правопорушення, пов’язані з керуванням транспортними засобами особами, які перебувають у стані сп’яніння : автореф. дис. … канд. юрид. наук / В.В.Доненко. – К., 2001.

Коханчук Сергій Станіславович

аспірант кафедри адміністративного,
фінансового та господарського права
Академія праці та соціальних відносин (Київ)

Анотація

У статті проаналізовано правове регулювання та напрями діяльності громадських організацій інвалідів, зроблено акцент на необхідності прийняття законодавчого акту в межах якого б деталізувався їх правовий статус. Проаналізовано погляди науковців на поняття взаємодії та його ототожнення з суміжними категоріями. Визначено авторське бачення поняття взаємодії громадських організацій інвалідів з суб’єктами публічної адміністрації. Проаналізовано та згруповано форми взаємодії громадських організацій інвалідів з суб’єктами публічної адміністрації. Запропоновано їх закріпити в окремій Постанові Кабінету Міністрів України.

Ключові слова: громадські організації, інвалід, інвалідність, взаємодія, суб’єкти публічної адміністрації, форми взаємодії, співпраця, координація.

Повний текст статті

Список використаних джерел:

1. Кобилянська Л. І. Основні напрями співпраці державних та громадських організацій у сфері надання соціальної допомоги інвалідам (аналіз регіонального досвіду) / Л. І. Кобилянська, С. В. Андрійчук // Проблеми сучасної педагогічної освіти. − 2007. − Випуск № 14. − Ч. 1. − С. 129. − http://esteticamente.ru/portal /soc_gum/pspo/2007_14_1/index.htm.
2. Халецький А. В. Система взаємодії органів виконавчої влади з громадськими організаціями / А. В. Халецький // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Державне управління . − 2010. − № 2. − С. 129−135.
3. Коломоєць Т. О. Роль громадськості у контролі за діяльністю органів місцевого самоврядування як об’єкт адміністративного права України : пріоритети удосконалення правових засад / Т. О. Коломоєць // Митна справа. − 2012. − Ч. 2. − С. 106-110.
4. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні : Закон України від 21.03.1991 № 875-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – Ст. 252.
5. Про громадські об’єднання : Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI // Відомості Верховної Ради України. − 2013. − № 1. − Ст. 1.
6. Соболь Є.Ю. Діяльність органів публічної влади щодо реалізації захисту прав та свобод інвалідів: адміністративно-правова теорія та практика: дис…док. юр. наук: 12.00.07. Класичний приватний університет. Запоріжжя, 2015. 546 с.
7. Нормативно-правові акти України щодо діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів : Збірник. − Вип.4. − К. : Національна Асамблея інвалідів України, Комісія з питань діяльності підприємств та громадських організацій інвалідів, 2008. − 236 с.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доповн.) / [уклад. В.Т. Бусел]. ― К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. ― 1728с.
9. Філософський словник / [за ред. В.І. Шинкарука]. ― 2-ге вид., оновл. ― К.: Голов.ред.УРЕ, 1986. ― 800 с.
10. Недольний І.Ф. Філософія: [навчальний посібник] / І.Ф. Недольний. ― К.: Вікор, 1997. ― 584 с.
11. Завгородній В.А. Адміністративно-правове регулювання взаємодії органів внутрішніх справ та громадських організацій у протидії корупції : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / В.А. Завгородній. – Дніпропетровськ, 2010. – 268 с.
12. Ващук О.М. Конституційно-правовий статус громадський організацій в Україні : дис. … канд.. юрид. наук : 12.00.02 / О. М. Ващук. – К., 2004. – 197 с.
13. Про Типове положення про комітети забезпечення доступності інвалідів та інших маломобільних груп населення до об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктур: наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та Міністерства праці та соціальної політики України від 08 вересня 2006 № 300/339
14. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 5 жовтня 2000 року № 2017-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 48, ст.409.