Заняття наукового гуртка «Інклюзивна освіта: крок за кроком», незважаючи на всі труднощі воєнного стану, проводяться за графіком
Кожного першого четверга місяця, незважаючи на всі труднощі сьогодення, відбувається засідання наукового гуртка «Інклюзивна освіта: крок за кроком» - науковий керівник кандидат педагогічних наук Долорес Завітренко. Для студентів групи СО21б (спеціальність 016.02 Спеціальна освіта), участь у роботі наукового гуртка є важливою складовою їх професійного становлення. Завдяки поглибленому розгляду актуальних проблем забезпечення інклюзивної освіти в різних закладах освіти, самостійній пошуковій роботі студенти набувають важливих для майбутньої професійної діяльності компетентностей.
3 листопада відбулося чергове засідання наукового гуртка «Інклюзивна освіта: крок за кроком» на тему: «Особливостi формувaння iнклюзивного середовищa в освiтньому процесi». Кожна дитина – особлива, але є діти, про яких говорять «особливі» не для того, щоб підкреслити унікальність здібностей, а задля того, щоб відмітити ті особливі потреби, які відрізняють їх від інших дітей. Незалежно від стану здоров’я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, кожна людина має право на повноцінне життя, освіту, якість якої не відрізняється від якості освіти решти людей. Саме цей принцип є основним в організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами. На сучасному етапі термін «інклюзивне навчання» є новим для нашого суспільства, тому що протягом тривалого періоду існував принцип, що дітям з ООП слід навчатися в спеціалізованих закладах освіти. Вони були позбавлені можливостей отримувати освіту поруч зі своїми однолітками, сусідами, рідними з нормальним розвитком, їм відмовляли у зарахуванні до закладів загальної середньої освіти та доступі до загальноосвітньої навчальної програми. Фактично, такі діти зростали дезадаптованими до соціуму.
Визначний психолог XX століття Л. Виготський писав: «Навчання дитини у спеціальному закладі відбувається у вузькому обмеженому колі колективу, у маленькому замкненому світі, де все пристосоване до дефекту. Саме йому належить ідея спільного навчання і виховання дітей із психофізичними порушеннями та їх здорових однолітків в одному закладі. Саме Виготський Л.С. робив наголос на тому, що у навчанні та вихованні дітей із психофізичними вадами за основу потрібно брати сильні сторони дитини, її компетенції (соціальну складову), а не діагноз (медичну складову). Педагог повинен звертати увагу не на те, чого у дитини немає, а на те, що у нього є і на що можна спертися, виховуючи з нього повноцінну людину».
